ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/19501/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - Дешевого О. А. (адвоката),
відповідача-1 - Мишастого А. О. (адвоката),
відповідача-2 - не з`явилися,
третьої особи на стороні відповідачів - Антіпова Є В. (адвоката),
третьої особи на стороні відповідача-2 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "СНОУК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, Агрикова О. В., Козир Т. П.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "СНОУК",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг",
про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзафрик груп" (далі - ТОВ "Союзафрик груп"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (далі - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна") про визнання недійсним з моменту вчинення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною (далі - приватний нотаріус Тверська І. В.) за № 320, номер запису 43137204, та скасування рішення приватного нотаріуса Тверської І. В. від 23.07.2021 з індексним номером 43137204 про державну реєстрацію за ТОВ "Союзафрик груп" права власності на 97/100 частин нежитлових приміщень (літ. "А"), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297999880000).
1.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 згідно з поданою позовною заявою були обґрунтовані тим, що оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, укладений між ТОВ "Союзафрик груп" та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", вчинений у період, коли існувала судова заборона (арешт) щодо майна, накладена постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2020 у справі № 758/6543/20. Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" під час укладення оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 діяло недобросовісно, оскільки не отримало попередньої згоди позивача на укладення оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021. ОСОБА_1 також зазначав, що порушення його цивільного права полягає у неможливості звернення до ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" як майнового поручителя Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк").
1.3. У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Господарського суду міста Києва заяву про зміну підстави позову від 12.02.2024, яка протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 прийнята до розгляду у справі № 910/19501/23.
1.4. Позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну підстави позову від 12.02.2024 обґрунтовані тим, що ТОВ "Союзафрик груп" отримало право вимоги щодо основного зобов`язання за кредитним договором не в повному обсязі, а право вимоги за договором попередньої іпотеки ТОВ "Союзафрик груп" отримало не від особи, яка мала право його передавати. ОСОБА_1 вважав, що ТОВ "Союзафрик груп", звернувши стягнення на предмет іпотеки та уклавши оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, вчинило такі дії, не маючи права на забезпечення (іпотеку) та не маючи всього обсягу вимог за кредитним договором, які були забезпечені такою іпотекою.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19501/23 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Союзафрик груп", ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, господарський суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача про порушення його цивільного права, яке полягає у неможливості звернення до ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" як майнового поручителя ПАТ "Енергобанк", оскільки, як установив місцевий господарський суд, позивач вже ініціював таке звернення в межах справи № 758/6543/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Консалтинг" (далі - ТОВ "АК Консалтинг"), ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" міста Києва Дмитрунця Л. В. про визнання незаконним і скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації, поновлення запису про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" (далі - ТОВ "Ройланс-Україна") (у подальшому перейменованого на ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна") на нежитловий будинок на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. від 21.02.2014 № 4747882; стягнення заборгованості, яка виникла в ПАТ "Енергобанк" перед ОСОБА_1 за договором про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи № НОМЕР_1, у розмірі 81 923 083,42 грн за договором іпотеки, укладеним 21.02.2014, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що право власності на предмет іпотеки перейшло від ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" до ТОВ "Союзафрик груп", проте іпотека на підставі договору від 21.02.2014 є дійсною для нового власника (ТОВ "Союзафрик груп"), оскільки записи про іпотеку, яка є предметом наведеного договору, а також про позивача як наступного іпотекодержателя, були наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень майна. Тому, за висновком суду, права позивача як наступного іпотекодержателя за дійсним договором іпотеки не порушені в результаті укладення між відповідачами договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021. Господарський суд першої інстанції зазначив, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. З урахуванням викладеного місцевий господарський суд констатував, що позивач під час розгляду справи не довів (не підтвердив) у встановленому законодавством порядку, яким саме чином оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 порушує (зачіпає) його права та законні інтереси. Крім того, за висновком суду, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 не може відновити права позивача, оскільки при визнанні недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 у ТОВ "Союзафрик груп" залишиться (буде наявне) право іпотекодержателя за договором попередньої іпотеки від 29.12.2006. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення приватного нотаріуса Тверської І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.07.2021 з індексним номером 43137204 є похідними від позовних вимог про визнання недійсним з моменту вчинення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, то суд також відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Тверської І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.07.2021 з індексним номером 43137204.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19501/23 та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Союзафрик груп", ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Вирішено визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 23.07.2021 між ТОВ "Союзафрик груп" та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", посвідчений приватним нотаріусом Тверською І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 320, відомості про який 23.07.2021 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 43137204.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 43137204 від 23.07.2021 приватного нотаріуса Тверської І. В. про державну реєстрацію за ТОВ "Союзафрик груп" права власності на 97/100 частин нежитлових приміщень (літ. "А"), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 .
2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний господарський суд зазначив, що внаслідок укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 між ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець) та ТОВ "Союзафрик груп" припиненою є як іпотека, за якою іпотекодержателем є ТОВ "Союзафрик груп" (попередній іпотекодержатель), так і іпотека, за якою іпотекодержателем є ОСОБА_1 (наступний іпотекодержатель). Тому, за висновками апеляційного господарського суду, укладений між ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець) та ТОВ "Союзафрик груп" договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 безпосередньо впливає на можливість звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_1 як наступним іпотекодержателем, оскільки фактично позбавляє його такого права. Апеляційний господарський суд також зазначив, що відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотечне зобов`язання, за яким ОСОБА_1 як іпотекодержатель може звернути стягнення на іпотечне майно, є припиненим відповідно до закону. Наявність державної реєстрації права іпотеки за позивачем не свідчить про набуття (або ж утримання) ним такого права, оскільки державна реєстрація не є способом набуття прав, а за своєю правовою природою є лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. За наведених обставин апеляційний господарський суд виснував, що місцевий господарський суд помилково не застосував до спірних правовідносин приписи статті 17 Закону України "Про іпотеку" та дійшов необґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 не порушує права позивача. Водночас приписи статті 13 Закону України "Про іпотеку", які застосовані господарським судом першої інстанції, встановлюють порядок взаємодії попереднього та наступного іпотекодержателя у випадку звернення стягнення на майно наступним іпотекодержателем до того, як до таких дій вдався попередній іпотекодержатель, та навпаки. Як зазначив апеляційний господарський суд, аналіз приписів статті 13 Закону України "Про іпотеку" дає підстави для висновку про те, що незалежно від того, хто ініціював процедуру звернення стягнення на майно, інший іпотекодержатель має включитися в цю процедуру та задовольнити свої вимоги залежно від пріоритету та розміру цих вимог, оскільки приписи цієї статті не вказують на можливість існування кількох паралельних (одночасних) процесів звернення стягнення на одне і те ж майно, ініційованих різними іпотекодержателями такого майна. Водночас апеляційний господарський суд установив, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 758/6543/20 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АК Консалтинг", ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", державного реєстратора Комунального підприємства "Світоч" м. Києва Дмитрунця Л. В. про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав та поновлення запису про право власності, реалізацію предмета іпотеки на прилюдних торгах. Таким чином, апеляційний господарський суд установив, що ОСОБА_1 як наступний іпотекодержатель першим ініціював звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про іпотеку" попередній іпотекодержатель мав долучитися до обраного наступним іпотекодержателем способу звернення стягнення на майно (наприклад, шляхом подання позову третьої особи із самостійними вимогами), а не ініціювати окремий чи самостійний процес. При цьому суд зазначив, що, даючи згоду на наступну іпотеку, попередній іпотекодержатель мав враховувати такі ризики реалізації іпотечного майна наступним іпотекодержателем, як і ТОВ "Союзафрик груп", набуваючи відповідні права іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.07.2021.
2.5. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2020 у справі № 758/6543/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про накладення арешту; вирішено накласти арешт на будинок (літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297999880000, розташований за адресою: АДРЕСА_1, з метою забезпечення можливості реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у випадку задоволення позовних вимог. Апеляційний господарський суд також установив, що постанова Київського апеляційного суду від 09.09.2020 у справі № 758/6543/20, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про накладення арешту, була чинною на дату укладення оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Водночас, як зазначив суд, укладення між відповідачами оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, за яким відбувся перехід права власності на іпотечне майно, (фактично відбулося розпорядження цим майном), мало місце в період дії заборони на таке розпорядження, встановленої судом.
2.6. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, як укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя між боржником та попереднім іпотекодержателем, який за своїм змістом суперечить вимогам статті 13 Закону України "Про іпотеку" щодо порядку дій попереднього кредитора у випадку звернення стягнення на майно, ініційованого наступним іпотекодержателем, так і розпорядження майном, щодо якого накладено арешт за рішенням суду (що вказує на відсутність у сторін правочину необхідного обсягу правомочностей щодо передання та отримання такого майна), свідчить про порушення сторонами оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, що, за правилами статті 215 цього Кодексу, є підставою для визнання зазначеного договору недійсним. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 є обґрунтованими, а тому їх належить задовольнити. Оскільки під час розгляду справи апеляційний господарський суд установив порушення прав позивача оспорюваним договором про відступлення права вимоги від 09.07.2021, то, за висновком суду, порушення майнових прав позивача також відбулося і в результаті вчинення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Союзафрик груп" на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.07.2021. Тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення від 23.07.2021 з індексним номером 43137204 приватного нотаріуса Тверської І. В. про державну реєстрацію за ТОВ "Союзафрик груп" права власності на 97/100 частин нежитлових приміщень (літ. "А"), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 .
2.7. Крім того, апеляційний господарський суд не взяв до уваги доводи ТОВ "Союзафрик груп" про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права та про необхідність оскарження всіх правочинів, за якими ТОВ "Союзафрик груп" набуло права іпотекодержателя. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що відповідачі порушили встановлений законодавством порядок реалізації майна, переданого в іпотеку двом різним кредиторам, у зв`язку з чим наступний кредитор (позивач) позбавлений права на задоволення вимог забезпечених іпотекою. Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що розмір вимог ТОВ "Союзафрик груп" складає близько 3 000 000,00 грн, у той час як вимоги ОСОБА_1, забезпечені іпотекою, складають більше 170 000 000,00 грн. За висновком апеляційного господарського суду, ТОВ "Союзафрик груп" як первісний кредитор має пріоритет у задоволенні своїх вимог перед вимогами ОСОБА_1, але, оскільки, ОСОБА_1 перший ініціював процес звернення стягнення на іпотечне майно, то ТОВ "Союзафрик груп" мало би врахувати цю обставину, реалізовуючи свої права.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/19501/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Союзафрик груп" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19501/23 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Союзафрик груп" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Союзафрик груп", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Крім того, 23.12.2024 ТОВ "Союзафрик груп" подало через "Скриню" до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/19501/23. Доповнюючи подану касаційну скаргу, ТОВ "Союзафрик груп" зазначає, що повністю підтримує доводи, викладені у ній, та вважає за необхідне додатково обґрунтувати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.4. Оскільки доповнення до касаційної скарги ТОВ "Союзафрик груп" були подані протягом строку на касаційне оскарження, то колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття цих доповнень, а тому ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 зазначені доповнення прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою ТОВ "Союзафрик груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/19501/23.
3.5. ТОВ "Союзафрик груп" у касаційній скарзі та доповненнях до неї зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив приписи статей 13, 14, 237, пункту 5 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосував положення статей 15, 16, 203, 204, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Господарського кодексу України, статей 13, 17, 23, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та не врахував висновки щодо застосування цих норм права та висновки про обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, від 13.02.2019 у справі № 569/13956/17, від 17.02.2021 у справі № 520/472/17, від 27.04.2023 у справі № 209/4577/21, від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, від 04.11.2022 у справі № 761/31581/19, від 27.11.2019 у справі № 331/3944/18, від 04.03.2021 у справі № 2-6875/10, від 10.02.2021 у справі № 686/1953/13-ц, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 26.01.2022 у справі № 922/4140/19, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г-6.
3.6. При цьому, на думку ТОВ "Союзафрик груп", на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування приписів статей 13, 237, пункту 5 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16, 203, 204, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 13, 17 Закону України "Про іпотеку".
3.7. Крім того, не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/19501/23, до Верховного Суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "СНОУК" (далі - ТОВ "СНОУК") із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/19501/23 залишити в силі; у разі наявності лише порушень норм процесуального права, передбачених частинами 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, на які містяться посилання в касаційній скарзі, ТОВ "СНОУК" просить скасувати оскаржувану постанову, а справу № 910/19501/23 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
3.8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "СНОУК" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "СНОУК", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.9. ТОВ "СНОУК" у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, порушив приписи статті 2, статей 13, 14, 42, частини 5 статті 269, частини 7 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосував положення статей 1, 13, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цих норм права та висновки про обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, викладені в постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 18.09.2023 у справі № 363/2337/19, від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
3.10. Крім того, на думку ТОВ "СНОУК", на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 13 Закону України "Про іпотеку".
3.11. ТОВ "СНОУК" також вважає, що апеляційний господарський суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме: оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, договір іпотеки від 29.12.2006. Крім того, за доводами ТОВ "СНОУК", апеляційний господарський суд із порушенням частини 7 статті 270 Господарського процесуального кодексу України взагалі не досліджував докази, подані учасниками справи на доведення обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень, а одразу після надання учасниками справи пояснень перейшов до судових дебатів.
3.12. ОСОБА_1 у відзиві на касаційні скарги просить касаційні скарги ТОВ "Союзафрик груп", ТОВ "СНОУК" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 між ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" та ТОВ "Союзафрик груп" іпотека позивача є припиненою відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку". Тому, на думку ОСОБА_1, задоволення позовних вимог у цій справі фактично поверне йому право наступного іпотекодержателя.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 24.10.2006 між Акціонерним товариством "Енергобанк" та ТОВ "Ройланс-Україна" (назва якого в подальшому змінена на ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна") (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 610-34, згідно з яким банк надав позичальнику кредит на придбання об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
4.2. На забезпечення виконання зазначеного кредитного договору 29.12.2006 між банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, згідно з яким ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" передало в іпотеку нерухоме майно загальною площею приміщень 3881,90 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
4.3. Відповідно до пункту 1.3 договору іпотеки від 29.12.2006 предмет іпотеки сторони за домовленістю оцінюють у 48 624 497,39 грн.
4.4. Пунктом 4.3 договору іпотеки від 29.12.2006 визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
4.5. 21.02.2014 між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи.
4.6. На забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним договором між ОСОБА_1 та ТОВ "Ройланс-Україна" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 21.02.2014, за умовами якого ТОВ "Ройланс-Україна" передало ОСОБА_1 в іпотеку 97/100 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
4.7. Відповідно до пункту 2.2 договору іпотеки від 21.02.2014 іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки не є предметом іпотеки за іншими зобов`язаннями, окрім забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця перед боржником на підставі договору іпотеки від 29.12.2006 зі всіма змінами та доповненнями, за яким було передано майно в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця перед боржником за договором про надання кредиту від 24.10.2006 № 610-34.
4.8. Відповідно до пункту 3.1 договору іпотеки від 21.02.2014 іпотекодавець погоджується з тим, що протягом дії цього договору він не має права без попередньої згоди іпотекодержателя вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню нижчеперелічених дій (в тому числі укладати відповідні правочини): зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт предмета іпотеки (зокрема, здійснювати перепланування) чи іншим способом змінювати цільове призначення предмета іпотеки; передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, найм (оренду), користування.
4.9. Пунктом 8.3 договору іпотеки від 21.02.2014 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання за договором депозиту.
4.10. З урахуванням викладеного, як зазначили господарські суди, щодо предмета іпотеки - 97/100 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, існували як попередня іпотека (іпотекодержателем за якою було ПАТ "Енергобанк"), так і наступна іпотека (іпотекодержателем за якою є позивач у цій справі).
4.11. Крім того, Господарський суд міста Києва, розглядаючи справу № 910/14476/19, установив, що 12.02.2015 ПАТ "Енергобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних і рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 29 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу, а 12.06.2015 розпочато процедуру ліквідації банку.
4.12. 03.11.2016 між ПАТ "Енергобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп") (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ПАТ "Енергобанк" відступив новому кредитору права вимоги до позичальника за кредитним договором (ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна").
4.13. Цього ж дня між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ПАТ "Енергобанк" відступило новому кредитору права вимоги за договором іпотеки.
4.14. 04.11.2016 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг" укладено договір поруки, згідно з яким ТОВ "АК Консалтинг" поручилося перед ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" за виконання ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" своїх зобов`язань за кредитним договором.
4.15. 08.11.2016 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" (первісний іпотекодержатель) і ТОВ "АК Консалтинг" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю права вимоги за договором іпотеки у зв`язку з погашенням ТОВ "АК Консалтинг" частини заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 747 000,00 грн.
4.16. 09.11.2016 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "АК Консалтинг" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступив право вимоги до боржника за кредитним договором. Станом на день укладення цього договору заборгованість боржника перед первісним кредитором за кредитним договором становила 2 842 058,66 грн.
4.17. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що в межах справи № 910/12344/22 за позовом ТОВ "Союзафрик груп" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 встановлено, що з 03.11.2016 права кредитора за основним зобов`язанням та попереднього іпотекодержателя щодо 97/100 частин нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок вчинення цих правочинів набуло ТОВ "ФК Інвест Балтик Груп".
4.18. 04.11.2016 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг" було укладено договір поруки, за умовами якого ТОВ "АК Консалтинг" поручилося перед фінансовою компанією за виконання іпотекодавцем (ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал партнерс Україна") своїх зобов`язань за кредитним договором.
4.19. 08.11.2016 через погашення за договором поруки частини заборгованості власника 97/100 частин нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за кредитним договором між ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "АК Консалтинг" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 29.12.2006.
4.20. 08.11.2016 права попереднього іпотекодержателя щодо 97/100 частин нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок укладення зазначеного договору набуло ТОВ "АК Консалтинг".
4.21. 09.11.2016 між ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "АК Консалтинг" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор набув право вимоги та всі інші права до боржника за кредитним договором в порядку і в обсязі, що визначені цим договором, відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, але не виключно, пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України.
4.22. 09.11.2016 згідно з договором відступлення до ТОВ "АК Консалтинг" перейшло право вимоги за кредитним договором (за основним зобов`язанням), що було забезпечено первісною іпотекою, предметом якої є 97/100 визначеної в натурі частини нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
4.23. 18.12.2018 ТОВ "АК Консалтинг" у позасудовому порядку звернуло стягнення на предмет попередньої іпотеки та зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно, а саме: 97/100 частини нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
4.24. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що обставини щодо виникнення речових прав на нерухоме майно, які встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/14476/19, яка набрала законної сили, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування, оскільки у цій справі № 910/19501/23 беруть участь учасники справи № 910/14476/19 - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" та ТОВ "АК Консалтинг", щодо яких ці обставини встановлені судовим рішенням.
4.25. При цьому зазначеною постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/14476/19 визнано недійсним договір від 08.11.2016 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 29.12.2006, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг", що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 2221, а також скасовано наступні рішення державних реєстраторів, прийняті на його підставі.
4.26. З урахуванням викладеного господарські суди встановили, що з 29.09.2020 (день набрання законної сили постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 910/14476/19) права попереднього іпотекодержателя щодо 97/100 частини нежитлового будинку (літ. "А") загальною площею 3802,30 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, знову повернулися до ТОВ "Фінансова Компанія "Інвест Балтик Груп".
4.27. Після визнання в судовому порядку недійсним договору від 08.11.2016 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 29.12.2006, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Балтик Груп" та ТОВ "АК Консалтинг", на підставі нотаріально посвідчених правочинів речові права іпотекодержателя на нерухоме майно, а саме: на 97/100 частини нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, послідовно перейшли від ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Резолюція" (далі - ТОВ "Бізнес Резолюція"), а потім - до ТОВ "Союзафрик груп", після чого на підставі укладеного ТОВ "Союзафрик груп" 23.07.2021 з попереднім власником - ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" договору про задоволення вимог іпотекодержателя, ТОВ "Союзафрик груп" набуло право власності на нерухоме майно.
4.28. Господарські суди встановили, що зміна речових прав іпотеки відбувалася на підставі попереднього вчинення послідовних правочинів з відступлення права кредитора за основним зобов`язанням за кредитним договором від 24.10.2006 № 610-34, а саме: договору про відступлення права вимоги від 20.07.2017, укладеного між ТОВ "АК Консалтинг" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичні рішення" (змінено назву на ТОВ "Бізнес Резолюція"), а потім договору про відступлення права вимоги, укладеного від 25.06.2021 між ТОВ "Бізнес Резолюція" та ТОВ "Союзафрик груп" (новий кредитор).
4.29. При цьому рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі № 910/12344/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2021№ 4167/5, яким скасовано право власності, в тому числі ТОВ "Союзафрик груп" на нерухоме майно 97/100 частини будівлі, яка була предметом попередньої та наступної іпотеки за укладеними договорами іпотеки.
4.30. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 26.05.2021 між ТОВ "ФК "Інвест Балтик Груп" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Бізнес Резолюція" (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю, а новий іпотекодержатель набуває права вимоги первісного іпотекодержателя за договором іпотеки від 29.12.2006, укладеним між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Ройланс-Україна", правонаступником якого є ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (боржник за договором про надання кредиту від 24.10.2006 № 610-34).
4.31. Крім того, 09.07.2021 між ТОВ "Бізнес Резолюція" та ТОВ "Союзафрик груп" укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Бізнес Резолюція" (первісний іпотекодержатель) відступило ТОВ "Союзафрик груп" 97/100 частин нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею нежитлових приміщень 3802,30 м2. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення.
4.32. 23.07.2021 між ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" (іпотекодавець) та ТОВ "Союзафрик груп" (іпотекодержатель) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель набуває право власності на належне іпотекодержателю нерухоме майно - 97/100 частин нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
4.33. Пунктом 7 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 передбачено, що майно на момент укладення цього договору нікому не продане, під арештом не знаходиться, а також прав та обтяжень щодо нього у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесено. У разі виникнення порушення права третіх осіб у зв`язку з укладенням цього договору іпотекодавець зобов`язується задовольнити вимоги третіх осіб за власний рахунок, розуміючи при цьому, що предмет іпотеки не може бути використаний для задоволення вимог третіх осіб.
4.34. Право власності на майно виникає в іпотекодержателя з моменту його державної реєстрації (пункт 1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021).
4.35. Відповідно до пункту 12 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021, за даними Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України, записи щодо ТОВ "Союзафрик груп" та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" відсутні.
4.36. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Союзафрик груп" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.07.2021 зареєструвало за собою право власності на 97/100 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
4.37. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 09.09.2020 постановою Київського апеляційного суду у справі № 758/6543/20 задоволено заяву ОСОБА_1 про накладення арешту; вирішено накласти арешт на будинок (літ. "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297999880000, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
4.38. ОСОБА_1, вважаючи порушеними свої права внаслідок укладення 23.07.2021 між ТОВ "Союзафрик груп" та ТОВ "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" договору про задоволення вимог іпотекодержателя та державної реєстрації за ТОВ "Союзафрик груп" права власності на 97/100 частин нежитлових приміщень (літ. "А"), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1, звернувся до Господарського суду міста Києва із цим позовом.