iplex360.Демо.Судові рішення

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/5557/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Горбача А.М.,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром")

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі №904/5557/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром")

про стягнення 3 263 267,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі також - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром") про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 263 267,94 грн з яких: 899 325,81 грн - штраф та 2 363 942,13 грн - пеня.

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 11.04.2024 у справі №904/5557/23, яке Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 13.11.2024, в задоволенні позовних вимог відмовив.

3. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 22.01.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром") про розподіл судових витрат у справі №904/5557/23 задовольнив. Стягнув з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром") 21 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив завищити її без задоволення, вказані рішення судів - без змін.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що ним вже було понесено судові витрати на надання правничої допомоги (участь в судовому засіданні, підготовка відзиву на касаційну скаргу тощо). Докази вказаних витрат будуть надані протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення суду по справі за наслідками розгляду касаційної скарги.

7. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та ухвалити нову постанову, якою заяву відповідача про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

8. Відповідач подав відзив на цю касаційну скаргу, в якому просив завищити її без задоволення, додаткову постанову апеляційного суду - без змін.

9. Верховний Суд постановою від 12.03.2025 касаційні скарги ТОВ "Оператор ГТС України" залишив без задоволення. Постанову від 13.11.2024, додаткову постанову від 22.01.2025 Центрального апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23 залишив без змін.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром") звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/5557/23, в якій просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу на стадії касаційного провадження в розмірі 15 000 грн.

11. На підтвердження таких витрат заявник надав:

(1) копію договору про надання правничої допомоги від 23.01.2023 №94;

(2) копію додаткової угоди від 07.11.2023 №7 до договору;

(3) копію акта приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2025 №6/Д7;

(4) копію детального опису робіт (наданих послуг) від 17.03.2025 №3/Д7.

12. ТОВ "Оператор ГТС України" подало заперечення проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в яких просить відмовити в її задоволенні, а у разі задоволення - зменшити заявлену суму на 99,99%.

13. В обґрунтування в своїх заперечень позивач вказує на те, що:

(1) відповідач не надав належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалась реальність надання правничої допомоги, реальність надання правничої допомоги саме адвокатом, зазначеним у таких документах. Матеріали справи містять лише докази, які підтверджують підписання адвокатом процесуальних документів у цій справі, та не містять доказів їх підготовки;

(2) відповідач не надав доказів оплати понесених витрат на правничу допомогу;

(3) заявлений розмір витрат є надмірно великим та необґрунтованим. Підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу та представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції не потребує значної витрати часу, оскільки справа не є складною;

(4) позивач має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, зазнав значних збитків в результаті повномасштабної збройної агресії, має скрутний фінансовий стан тощо.

14. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

15. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

16. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

17. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

18. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

23. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

25. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

26. Як зазначалось, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявник надав копію договору про надання правничої допомоги від 23.01.2023 №94, укладеного між відповідачем та Адвокатським бюро "Киселиці Івана Юрійовича", відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього. Бюро відповідно до узгоджених сторонами доручень має право в інтересах клієнта надавати правову допомогу, види якої наведені у цьому пункті.

27. Згідно з пунктом 3.1 цього договору розмір, порядок оплати гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремими додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього договору. Бюро (адвокат) залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

28. За умовами пункту 1 додаткової угоди від 07.11.2023 №7 до договору підписанням даної угоди сторони підтверджують, що клієнт доручає, а бюро приймає на себе обов`язок у порядку, передбаченому діючим законодавством України, надати йому правничу допомогу у справі №904/5557/23 за позовною заявою ТОВ "Оператор ГТС України" до клієнта про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 263 267,94 грн, яка розглядається в Господарському суді Дніпропетровської області.

29. Сторони поголили, шо орієнтована вартість правової допомоги за цією угодою складає 50 000 грн, яка може бути збільшена або зменшена залежно піл обсягу та складності наданих бюро послуг. Остаточне визначення вартості наданих клієнту послуг встановлюється сторонами шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Сторони погодили, що мінімальна вартість послуг за цією угодою, що надаються бюро клієнту, складає: підготовка (складення) відзиву на позовну заяву в інтересах клієнта від 15 000 грн; підготовка (складення) зустрічного позову в інтересах клієнта від 12 000 грн; підготовка (складення) 1 (одного) клопотання (заяви) в інтересах клієнта від 2 000 грн; підготовка (складення) заперечень на відповідь стосовно відзиву в інтересах клієнта від 12 000 грн; підготовка (складення) будь-якого іншого процесуального документу в інтересах клієнта (пояснення, заперечення тощо) від 5 000 грн; представництво інтересів клієнта в 1 (одному) судовому засіданні у випадку, якщо судовий розгляд справи відбувся за участі адвоката бюро чи адвоката, який визначений в пункті 2 цієї угоди, 4 000 грн.

30. У пункті 1 акта приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2025 №6/Д7 сторони погодили, що в межах виконання умов додаткової угоди №7 по договору про надання правової допомоги від 23.01.2023 №94 в період з 14.11.2024 по 17.03.2025 бюро надало, а клієнт отримав наступні послуги (правничу допомогу), а саме:

- підготовка (складення) та подача відзиву стосовно касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №904/5557/23 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

- підготовка (складення) та подача відзиву стосовно касаційної скарги на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі №904/5557/23 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 12.03.2025 по справі №904/5557/23 в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

31. Вартість наданих послуг (правничої допомоги) бюро, які вказані в цьому акті, склала 15 000 грн (пункт 2 акта приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2025 №6/Д7).

32. Згідно з наданим заявником детальним описом робіт (наданих послуг) від 17.03.2025 №3/Д7 сторони погодили, що в межах виконання умов додаткової угоди №7 за договором про надання правової допомоги від 23.01.2023 №94 в період з 14.11.2024 по 17.03.2025 бюро надало, а клієнт отримав наступні послуги (правничу допомогу), а саме:

- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 12.03.2025 у справі №904/5557/23 в касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (вартість 4 000 грн).

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг): 15 000 грн.

33. Верховний Суд зауважує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

34. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, на).

35. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

36. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четверта статті 126 ГПК).

37. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

38. Водночас за нормами частини шостої статті 126 ГПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

39. У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

40. Як зазначалось, позивач подав заперечення проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в яких просить відмовити в її задоволенні, а у разі задоволення - зменшити заявлену суму на 99,99%, обґрунтування яких наведені в пункті 13 цієї додаткової постанови.

41. Доводи позивача стосовно ненадання відповідачем взагалі належних, допустимих та достатніх доказів, якими б підтверджувалась реальність надання правничої допомоги, реальність фактичного надання правничої допомоги саме адвокатом, зазначеним у таких документах, адже матеріали містять лише докази, які підтверджують підписання адвокатом процесуальних документів у даній справі, але не містять доказів на підтвердження їх підготовки, Суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, так як до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в суді касаційної інстанції відповідач надав належні та допустимі докази на підтвердження надання правничої допомоги, які були досліджені та оцінені судом касаційної інстанції, про що свідчить зміст цієї додаткової постанови, в той час як позивач, за наявності такого наданого документального підтвердження, не доводить, які саме докази, окрім наданих відповідачем, мають підтверджувати не лише факт підписання процесуальних документів, а й факт їх підготовки.

42. Також Суд відхиляє доводи позивача про ненадання відповідачем доказів фактичної оплати наданої правничої допомоги в сумі 15 000 грн, так як витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

43. У контексті цих доводів позивача Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

44. Стосовно тверджень позивача про те, що заявлений розмір витрат є надмірно великим та необґрунтованим, так як підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу та представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції не потребує значної витрати часу, справа не є складною, Суд зазначає, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн в цьому випадку є співмірними (1) зі складністю справи, (2) часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг та обсягом наданих послуг (щодо підготовки відзиву на касаційну скаргу рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду по суті спору, відзиву на касаційну скаргу на додаткову постанову апеляційного суду, представництва інтересів відповідача в суді касаційної інстанції), а також (3) з ціною позову, так як заявлена сума витрат на правничу допомогу відсотково співвідноситься до ціни позову, що у повній мірі відповідає вимогам процесуального закону про співмірність вказаних витрат із ціною позову.

45. Водночас Суд враховує, що за текстом своїх заперечень позивач не доводить, що визначені відповідачем послуги не відповідають критеріям обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зокрема, що надання таких послуг, не було необхідним, виходячи з конкретних обставин цієї справи та перебігу її касаційного розгляду.

46. Доводи позивача в частині того, що він має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, зазнав значних збитків в результаті повномасштабної збройної агресії, має скрутний фінансовий стан тощо також не можуть бути підставою ні для відмовив в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, ні для їх зменшення на 99,99%.

47. З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), розумності розміру витрат на правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об`єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування за рахунок позивача понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції витрати на правничу допомогу в повному обсязі, а саме в сумі 15 000 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

................

Перейти до повного тексту