ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1788/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - не з`явились,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 22"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №925/1788/23
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 22"
про визнання наказу незаконним в частині дати і формулювання причини звільнення та стягнення вихідної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 22" (далі також ОСББ "Солом`янська, 22"), у якому просила:
- визнати незаконним наказ відповідача №12 від 30.10.2023 про її звільнення в частині дати звільнення і формулювання причин звільнення з посади голови правління, змінити наказ, встановивши дату звільнення - 30.10.2023 замість 31.10.2023, а формулювання причини звільнення - за пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) "Припинення повноважень посадових осіб" замість пункту 1 статті 36 КЗпП та зобов`язати ОСББ "Солом`янська, 22" внести відповідні зміни до зазначеного наказу;
- стягнути з ОСББ "Солом`янська, 22" вихідну допомогу у розмірі 40 200 грн.
2. Господарський суд Черкаської області рішенням від 16.04.2024 у справі №925/1788/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
3. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
4. 28.05.2024, у межах строку подання відзиву на апеляційну скаргу, встановленого Північним апеляційним господарським судом, від ОСББ "Солом`янська, 22" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив судові витрати в розмірі 6 000 грн за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на позивачку. На підтвердження таких витрат подав:
- угоду про вартість послуг за надання правової допомоги від 23.05.2024 (додаток до договору про надання адвокатських послуг від 27.11.2023);
- акт приймання передачі наданих послуг згідно з договором про надання адвокатських послуг від 27.11.2023;
- детальний опис робіт (наданих послуг).
Відповідно до вказаних доказів загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції станом на 27.05.2024 складав 6 000 грн.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.07.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1788/23 скасував та ухвалив нове рішення. Поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом, визначений статтею 233 КЗпП. Позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав незаконним наказ ОСББ "Солом`янська, 22" №12 "Про припинення трудового договору (контракту)" в частині дати звільнення та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 . Змінив наказ ОСББ "Солом`янська, 22" №12 "Про припинення трудового договору (контракту)", встановивши дату звільнення ОСОБА_2 - 30.10.2023, а формулювання звільнення - за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП "Припинення повноважень посадових осіб" та зобов`язав ОСББ "Солом`янська, 22" внести відповідні зміни до зазначеного наказу. Стягнув з ОСББ "Солом`янська, 22" на користь ОСОБА_1 суму вихідної допомоги при звільненні у розмірі 29 142 грн. Стягнув з ОСББ "Солом`янська, 22" в дохід Державного бюджету України 5 368 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 8 052 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Доручив Господарському суду Черкаської області видати накази.
6. ОСББ "Солом`янська, 22" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у цій справі.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. постановою від 18.09.2024 касаційну скаргу ОСББ "Солом`янська, 22" задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №925/1788/23 скасував. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1788/23 залишив в силі. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солом`янська, 22" 8 588,80 грн судового збору.
8. 26.02.2025 ОСББ "Солом`янська, 22" звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Солом`янська, 22" 6 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
9. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
10. Частиною другою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
11. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
12. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
13. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
14. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
15. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
16. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
17. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
18. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
19. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
20. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
21. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
22. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
23. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
24. Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2023 між ОСББ "Солом`янська, 22" (далі - Замовник) і адвокатом Стратілатовим Костянтином Геннадійовичем (далі Виконавець) з метою отримання правової допомоги був укладений договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) (далі Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) та здійснювати захист і представництво законних прав та інтересів Замовника в усіх спорах, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків Замовника (пункт 1.1 Договору). Розділом 4 цього Договору сторони визначили порядок оплати послуг Виконавця.
25. Робота Виконавця, зазначена в цьому Договорі оплачується Замовником в розмірі встановленому окремою угодою, що є Додатком до цього Договору (пункт 4.1 Договору).
26. 23.05.2024 замовник і виконавець уклали угоду про вартість послуг за надання правової допомоги від 23.05.2024 (додаток до договору про надання адвокатських послуг від 27.11.2023), відповідно до якої робота (послуги) Виконавця з надання правової (професійної правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №925/1788/23 оплачується Замовником в розмірі 6 000 грн.
27. 27.05.2024 сторони підписали акт приймання передачі наданих послуг згідно з договором про надання адвокатських послуг від 27.11.2023, відповідно до якого виконавцем виконано наступні роботи у зв`язку з розглядом справи №925/1788/23 в суді апеляційної інстанції: надання усної консультації, складання відзиву на апеляційну скаргу, складання клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, участь в судовому засіданні, на загальну суму 6 000 грн.
28. Беручи до уваги наведене, колегія суддів доходить висновку, що відповідач довів фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
29. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
30. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
31. Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
32. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).
33. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
34. Крім того, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може також відступити від вказаного у частині четвертій статті 129 ГПК загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
35. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
36. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
37. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.
38. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
39. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК).
40. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
41. З матеріалів справи вбачається, що відповідач дотримався вимог процесуального законодавства щодо строків подання доказів понесення витрат на правову допомогу. Відповідно до цих доказів сума витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції складає 6 000 грн.
42. Водночас від ОСОБА_1. клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи №925/1788/23, не надходило.
43. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, позивачка до справи не надала.
44. З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, Суд вважає, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям та є підтвердженими.
45. За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у заявленій сумі.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд