ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 560/1191/23
адміністративне провадження № К/990/43207/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Мартинюк Н. М., Загороднюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 (суддя - Шевчук О. П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 (колегія суддів у складі: Білої Л. М., Гонтарука В. М., Матохнюка Д. Б.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та не виплати додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити з 24.02.2022 додаткову винагороду, згідно з Постановою № 168, в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168 за безпосередню участь у забезпеченні бойових дій з національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії з 24.02.2022. Уважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом задля захисту та відновлення свого порушеного права.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, з 24.02.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_2 від 01.02.2022 № 2022/окп/38/1365, від 01.06.2022 № 2022/окп/38/1366, від 01.06.2022 № 2022/окп/38/1367, від 02.07.2022 № 2022/окп/38/362 позивач, який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на підставі наказу командування об`єднаних сил № 160/дск від 26.06.2021, наказу КОС № 45/дск від 09.03.2022 та журналу ведення бойових дій зведеного ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_3 від 18.05.2021 № 891.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2023 № 146, починаючи з лютого 2022 року по листопад 2022 року позивач, на виконання Постанови № 168, отримував додаткову винагороду в таких розмірах: за лютий - 0,00 грн, за березень - 29 550,69 грн, за квітень - 5806,45 грн, за травень - 30 000,00 грн, за червень - 30 000,00 грн, за липень - 30 000,00 грн, за серпень - 30 000,00 грн, за вересень 30 000,00 грн, за жовтень - 30 000,00 грн, за листопад - 24 000,00 грн.
Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1, відповідно до Постанови № 168, за період з 24.02.2022 по 18.08.2022. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 18.08.2022 додаткову винагороду, згідно з Постановою № 168, в розмірі 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, оскільки позивачем надано суду належні докази на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24.02.2022 по 18.08.2022.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
пункту 1 Постанови № 168, в цілому, визначення терміну бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ(сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, що проходять службу у частинах підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_1 та командуваннями військових частин (підрозділів) Оперативно тактичних-угруповань та Оперативно стратегічних-угруповань підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168;
пункту 2-1 Постанови № 168, в цілому Інструкцій (доручень) Міністра Оборони України від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298 та від 18.04.2022 № 248/1529 (діяли до 01.06.2022), щодо порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями, що проходять службу у частинах підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_1 та командуваннями військових частин (підрозділів) Оперативно тактичних-угруповань та Оперативно стратегічних-угруповань підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме:
визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
визначення чітких строків складання документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);
зазначення вичерпних підстав у документах для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
Крім того, посилається на те, що в порушення пунктів 3, 4 Окремого доручення Міністра оборони України № 248/1217 військову частину НОМЕР_1 вчасно не повідомлялося, а також не було надано документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Також зазначає, що з огляду на долучені позивачем до матеріалів справи докази, вбачаються довідки про безпосередню участь у бойових діях з однаковим змістом та різними підставами та періодами, довідки, що надійшли до військової частини НОМЕР_1 значно відрізняються за своїм змістом від тих, що надано позивачем, а також частина їх на реєстрації не перебувала та надавалася посадовим особам військової частини після відкриття провадження у суді першої інстанції. Усі бойові розпорядження згадані в довідках про безпосередню участь у бойових діях, на думку скаржника, є такими, що не відповідають порядкам та окремим дорученням, у тому числі і додаткам до доручень, оскільки для підтвердження участі в бойових діях у довідках, згідно з додатком № 1 телеграм від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, від 23.06.2022 № 912/з/29 у підставах обов`язково повинно зазначатися бойовий наказ (бойове розпорядження) з відповідним індексом "БР" або "БН" або журнал бойових дій та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), що в порушення згаданих телеграми взагалі відсутнє.
Окрім цього, зазначає, що з 24.02.2022 позивач знаходився у підпорядкуванні командира зведеної ремонтної роти НОМЕР_4 зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5, який згідно з управлінськими рішеннями виконував завдання пов`язані з логістичним забезпеченням, не є елементом (складовою) бойового порядку, а тому були відсутні підстави для включення їх до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 та 100 000 грн.
При цьому касатор пояснює, що за своїм характером військова частина НОМЕР_1 виконує завдання не пов`язанні з прямим контактом з противником, у тому числі на лініях зіткнення, основним цільовим призначенням є логістичне забезпечення з ремонту та підвозу техніки, що у свою чергу дає зрозуміти, що термін бойового розпорядження не може тривати більше 7-10 діб. З аналізу змісту наявних у матеріалах справи довідок скаржник доходить висновку, що указані у них бойові розпорядження не закриті через відсутність відомостей про донесення командира підрозділу за кожне виконане завдання, з чого, на думку касатора, слідує, що поставлені у цих бойових розпорядженнях завдання позивачем не виконані.
На підставі наведеного, скаржник констатує, що орган уповноважений видавати довідки про безпосередню участь позивача у веденні бойових дій, грубо порушуючи усі норми та правила, видав одне бойове розпорядження з неправильним індексом порядкового номера, на всі періоди відрядження позивача, що ставить під сумнів існування таких документів, які згадуються у довідках та є в матеріалах справи.
Також відповідач наполягає на пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду із цим позовом, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки протягом періоду відрядження позивач направив на адресу військової частини НОМЕР_1 довідку для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, він був обізнаний про всі згадані виплати, оскільки накази на виплату додаткової винагороди видавалися щомісячно, однак до суду із цим позовом звернувся лише 25.01.2023, хоча мав змогу вчасно звернутися до суду починаючи з 19.08.2022 (закінчення терміну відрядження).
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
20.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 560/1191/23.
Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзаців 1, 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 07.03.2022) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII "Про Збройні Сили України" (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, виходить із такого.
Спірні правовідносини виникли навколо питання правомірності ненарахування позивачеві додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 у спірні періоди.
Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Варто відзначити, що підстави та порядок виплати указаної додаткової винагороди вже були предметом дослідження Верховного Суду.
Аналізуючи указану норму Верховний Суд зауважував, що реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
Так, у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 (щодо умов для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у [збільшеному] розмірі до 100000,00 грн) має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
У постанові від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22 Верховний Суд зазначив, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону № 1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою належного виконання пункту 1 Постанови № 168, Міністр оборони України оперативно врегулював питання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди директивами від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім окремим дорученням від 23.06.2022 № 912/з/29, які щонайменше протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов`язкового до виконання суб`єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
У директиві від 25.03.2022 № 248/1298, яка діяла протягом періоду з 31.03.2022 до 16.06.2022, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями … .
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цієї ж телеграми, викладеної в редакції телеграми від 18.04.2022 № 248/1529, установлено, що командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовслужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми. У підставах про видання такої довідки обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.
Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6).
В окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/з/29, яке діяло протягом періоду, за який судом задоволені позовні вимоги, Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.
Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).
З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 № 2022/окп/38/1365 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) у період з 24.02.2022 до 28.02.2022, з 01.03.2022 до 31.03.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 03.03.2022 № 01/2022/ОПК/198/115дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 інв. 766 від 28.12.2021.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 № 2022/окп/38/1366 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) у період з 01.04.2022 по 30.04.2022. Довідка видана на підставі бойового розпорядження Головнокомандуючого Збройних Сил України від 26.02.2022 № 39/304/11/5т, бойового розпорядження командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 26.02.2022 № 2022/ОКП/198/158дск.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 № 2022/окп/38/1367 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) за період з 01.05.2022 по 31.05.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 03.03.2022 № 01/2022/ОПК/198/115дск, розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 12.05.2022 № 01/2022/ОКП/198/254дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 інв. 766 від 28.12.2021.
Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2022 № 2022/окп/38/1565 засвідчується, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в періоди з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 30.06.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_3" від 12.05.2022 № 01/2022/ОКП/198/254дск, наказу командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" № 2 від 11.06.2022, розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" від 12.07.2022 № 01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеного ремонтного підрозділу оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 інв. 766 від 28.12.2021.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2022 № 2022/окп/38/1573 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) у період з 01.07.2022 по 31.07.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" від 12.07.2022 № 01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеної роти ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеної роти ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 інв. 766 від 28.12.2021.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 11.11.2022 № 2022/окп/38/1564 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 01.08.2022 по 18.08.2022. Довідка видана на підставі розпорядження з логістичного забезпечення (бойове) оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" від 12.07.2022 № 01/2022/ОКП/198/448дск, рапорту командира зведеної роти ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4" про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі зведеної роти ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_4", журналу бойових дій зведеного ремонтного підрозділу військової частини НОМЕР_5 інв. 766 від 28.12.2021.
Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судами попередніх інстанцій не встановлено.
Навпаки, як установили суди попередніх інстанцій у цій справі, указані довідки видані відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 та відповідають формі додатку № 1 Окремого доручення. Крім того, у підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення.
За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що указані довідки за змістом відповідають формі, наведеній в додатку № 2 окремого доручення № 912/з/29 та є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.
До того ж, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивача, не може ставитись у вину саме позивачу, а є внутрішнім порушенням дій військових частин.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні спору про наявність у військовослужбовця права на додаткову винагороду у відповідному розмірі, що передбачена Постановою № 168, суд у межах цієї справи досліджує ті докази й з`ясовує ті обставини й факти, з якими згадані вище норми законодавства пов`язують настання певних юридичних наслідків. У цій справі суди попередніх інстанцій дослідили в достатньому обсязі матеріали, які стосувалися предмету доказування, й надали їм належну правову оцінку.
Доводи скаржника в цій частині зводяться до питання оцінки судами попередніх інстанцій доказів у справі і заперечення скаржником встановлених судами обставин на підставі оцінених доказів, намагання переоцінити докази, яким надана оцінка судами попередніх інстанцій у справі.
Водночас необхідно наголосити на межах перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, які визначені статтею 341 КАС України, та відповідно до яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів підкреслює, що виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Правильних висновків дійшов суд апеляційної інстанції і щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, визначних статтею 233 КЗпП України, позаяк відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.04.2023. Позивач звернувся до суду із цим позовом 25.01.2023, тобто із дотриманням строку, визначеного статтею 233 КЗпП України.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд уважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалений судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статей 349, 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.