ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
справа №927/535/21
адміністративне провадження № К/990/27237/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ладанської селищної ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2023 (головуючий суддя: Сорочко Є.О., Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі №927/535/21 за позовом Комунального некомерційного підприємства "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2021 року Комунальне некомерційне підприємство "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області (далі - КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просило зобов`язати Ладанську селищну раду Чернігівської області прийняти рішення про закладання до бюджету селищної ради компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" у сумі 223 717,10 грн заборгованості зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 на утримання Терапевтичного відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходиться на території смт Ладан Ладанської селищної ради.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 21.09.2021 позов задовольнив.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.09.2021 та закрито провадження у справі у зв`язку із неналежністю її розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 справу №927/535/21 направлено за встановленою юрисдикцією до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 30.03.2023 позов задовольнив:
визнав протиправною бездіяльність Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо непередбачення видатків на функціонування терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, при розробці бюджету Ладанської селищної територіальної громади на 2021 рік;
зобов`язав Ладанську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області прийняти рішення, яким передбачити видатки в бюджеті Ладанської селищної територіальної громади на компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 у сумі 223717,11 грн на користь позивача.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.07.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову про задоволення позову:
визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо непередбачення видатків на функціонування терапевтичного відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, при розробці бюджету Ладанської селищної територіальної громади на 2021 рік;
зобов`язав відповідача прийняти рішення, яким передбачити видатки в бюджеті Ладанської селищної територіальної громади на компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 у сумі 223717,11 грн на користь КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на пункт 10 розділу 5 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про місцеве самоврядування", який передбачає обов`язок районних рад щодо передачі окремих видів майна та майнових прав зі спільної власності у власність окремих територіальних громад. Заклади охорони здоров`я бюджетним законодавством не передбачені для фінансування районними бюджетами починаючи з 01.01.2021.
Пунктом 39 "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визначено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 01.01.2021 видатки на фінансування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.
За позицією позивача, незалежно від факту передачі закладу охорони здоров`я відповідна рада, де знаходиться цей заклад, має передбачити фінансування, зокрема, комунальних послуг та енергоносіїв цього закладу відповідно до розподілу повноважень з бюджету територіальної громади. Відповідно до розрахунку КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області загальна сума на утримання терапевтичного відділення № 1, розташованого в смт Ладан становить 223717,10 грн і повинна бути виділена на утримання цього закладу з 01.01.2021.
Також позивач посилається на частину третю статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" де зазначено про те, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою, а тому з 01.01.2021 територіальна громада відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України, зобов`язана управляти та розпоряджатися цим майном та майновими правами на виконання своїх розширених повноважень, а рада сформованої громади має почати виконувати зазначені повноваження в силу приписів вказаного Закону, що передбачає і отримання зобов`язань на утримання відповідного майна.
Таким чином, позивач вважає, що в разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.
Відповідач позов не визнав. Вважає безпідставними посилання позивача на пункт 39 розділу VI Бюджетного кодексу України. Зазначає, що КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області є лікарняним закладом, який не розташований на території Ладанської селищної ради, а розташований у місті Прилуки Чернігівської області, а тому цей заклад не підлягає передачі у комунальну власність Ладанської селищної ради відповідно до норм пункту 39 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Таким чином, на переконання відповідача, усі, в тому числі й фінансові відносини, повинні виникати не між позивачем та Ладанською селищною радою, а між Прилуцькою районною радою Чернігівської області та Ладанською селищною радою та повинні будуватися виключно на договірній основі.
З посиланням на частину п`яту статті 3 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" відповідач стверджує про відсутність правових підстав для фінансування тих витрат, про які зазначає позивач у своїй позовній заяві.
Відповідач вважає, що пункти 6-2 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" взагалі не стосуються заявлених позовних вимог, а підпункт 3 пункту 6-2 розділу V закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що обов`язок з утримання комунального майна новоутвореного району, в тому числі і КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, покладається на новостворену Прилуцьку районну раду Чернігівської області.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх установлено, що рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Прилуцької районної ради Чернігівської області від 30.06.2017 № 11-19/VІІ припинено діяльність Ладанської районної лікарні № 2, що знаходиться за адресою: 17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85, шляхом реорганізації (приєднання) до Центру первинної медико-санітарної допомоги Прилуцького району (пункт 1). Також створено Ладанську амбулаторію загальної практики сімейної медицини Центру первинної медико-санітарної допомоги Прилуцького району (пункт 6) та терапевтичне відділення №1 Прилуцької центральної районної лікарні (пункт 7).
Прилуцький район утворено 19.07.2020 згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Прилуцька, Ічнянська міські, Варвинська, Ладанська, Линовицька, Малодівицька, Парафіївська, Срібнянська, Талалаївська селищні та Сухополов`янська і Яблунівська сільські територіальні громади.
У межах розгляду цієї справи судами також встановлено, що на веб-сайті Прилуцької районної ради міститься Перелік установ, закладів та організацій майно яких є об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району (https://docs.google.com/document/d/1ls60fE_mqKMeuI1eHeoUxDv1HwPVwaGo/edit), до якого входить Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини (як зазначає позивач Терапевтичне відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області на території смт Ладан Ладанської селищної ради), розташована за адресою: Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85.
Відповідно до наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо будівлі (з прибудовами та допоміжними приміщеннями) стаціонарного відділення лікарні за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, будинок 85 (Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини), вказане майно є комунальною власністю і власником стаціонарного відділення лікарні зазначена Ладанська селищна рада (відповідач у справі).
Згідно із інформацією, що міститься в реєстрі неприбуткових організацій установ та організацій, позивач - КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, є неприбутковою організацією.
Відповідно до Положення про терапевтичне відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, затвердженого генеральним директором КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" ППР ЧО, терапевтичне відділення № 1 є структурним підрозділом у складі КНП "Прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцької районної ради Чернігівської області.
01.12.2017, між Центром первинної медико-санітарної допомоги Прилуцького району (орендодавець) та Прилуцькою центральною районною лікарнею (орендар), був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району № 1/1 погоджений головою Прилуцької районної ради 01.12.2017.
За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення в адміністративній будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району (далі - майно), розташованій за адресою: 17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85. Майно передається в оренду з метою забезпечення діяльності терапевтичного відділення № 1 Прилуцької центральної районної лікарні.
Додатковою угодою № 3 до цього договору оренди нерухомого майна від 31.01.2020 продовжено дію договору оренди № 1/1 від 01.12.2017 до 15.08.2022 включно.
Згідно із пунктом 1 наданої додаткової угоди № 4 від 01.08.2021 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району № 1/1 від 01.12.2017 про дострокове припинення договору за згодою сторін у зв`язку з ліквідацією терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, Орендодавець та Орендар досягли згоди 01.08.2021 розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району № 1/1 від 01.12.2017, що підтверджується актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району від 01.08.2021.
Суди також встановили, що між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Установа) та КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Споживач) укладено договір про відшкодування витрат за комунальні послуги № 110 від 17.05.2021, відповідно до якого Установа забезпечує Споживача комунальними послугами, а Споживач бере участь у витратах Установи згідно виставлених рахунків пропорційно займаній площі.
Додатковою угодою № 1 від 02.07.2021 про зміни й доповнення до договору № 110 від 17.05.2021 про відшкодування витрат за комунальні послуги, укладеного між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Установа) та КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Споживач), якою передбачено наступне: "Керуючись п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що дія Договору розповсюджується на відносини, що склалися між Сторонами з 01.01.2021 року."
Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Ладанської селищної ради від 15.04.2021 № 17 створено КНП "Ладанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладанської селищної ради. Місцезнаходження підприємства: вул. Миру, буд. 85, смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583.
Рішенням сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Прилуцької районної ради Чернігівської області від 30.04.2021 № 7-7/VІІІ припинене право оперативного управління та вилучено у КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на території Ладанської селищної ради, та з 05.05.2021 передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району у комунальну власність Ладанської селищної ради із усіма повноваженнями, правами та обов`язками засновника.
Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини передана до комунальної власності Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за відповідним актом приймання-передачі об`єктів нерухомості та майна від 07.05.2021.
Суди встановили, що протягом грудня 2020 року - квітня 2021 року позивач неодноразово звертався до Ладанської селищної ради з проханням виділити кошти для фінансування комунальних послуг та енергоносіїв терапевтичного відділення, а також прийняття рішення щодо прийняття закладу до селищної ради.
Відповідно до розрахунку КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області загальна сума зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв при утриманні терапевтичного відділення № 1, розташованого в смт Ладан, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 склала 223 717,10 грн.
У підтвердження вищезазначених витрат позивачем долучені: виписка по рахунку позивача; акти про відшкодування витрат на сплату вартості спожитої електроенергії №15 від 17.05.2021, № 21 від 17.05.2021, № 23 від 17.05.2021, № 25 від 17.05.2021; про відшкодування витрат на сплату вартості природного газу № 16 від 17.05.2021, №17 від 17.05.2021, № 18 від 17.05.2021; про відшкодування витрат на сплату вартості розподілу природного газу № 20 від 17.05.2021, № 22 від 17.05.2021, № 24 від 17.05.2021, № 25 від 17.05.2021 та платіжні доручення на відшкодування вартості природного газу № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, №9, № 10 від 17.05.2021, акти приймання-передачі природного газу, акти про використану електричну енергію, акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, рахунки-фактури.
Водночас, за твердженнями позивача, будь-яких дій з боку відповідача щодо виділення коштів для фінансування комунальних послуг та енергоносій терапевтичного відділення, яке обслуговує населення Ладанської територіальної громади, відповідачем здійснено не було, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що незалежно від дати передачі майна з 01.01.2021 всі видатки плануються та здійснюються з бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням закладів та відповідно до розподілу повноважень.
Таким чином, при затвердженні бюджету селищної громади на 2021 рік повинні передбачатися кошти на охорону здоров`я.
Одночасно суд першої інстанції констатував, що розмір витрат, заявлений до відшкодування, підтверджений документально.
Суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача щодо непередбачення спірних видатків на функціонування терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області при розробці бюджету Ладанської селищної територіальної громади на 2021 рік є протиправною, та про необхідність зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким передбачити в бюджеті видатки на компенсацію спірних сум.
Водночас з огляду на встановлене процесуальне порушення (місцевий суд не повідомив позивача про розгляд справи у встановлені законом строки), яке не є формальним, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення частини третьої статті 317 КАС України скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про задоволення позову.
Одночасно судом апеляційної інстанції відхилені доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. Апеляційний суд констатував, що строк звернення з позовом до суду позивачем не пропущений.
Також суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність доказів того, що терапевтичне відділення № 1 є підрозділом КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області. У контексті цих доводів, суд апеляційної інстанції, з посиланням статут підприємства та положення про терапевтичне відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, констатував, що терапевтичне відділення № 1 є структурним підрозділом у складі КНП "Прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцької районної ради Чернігівської області.
Також із посиланням на положення пункту 39 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України суд апеляційної інстанції наголосив, що фінансування закладу охорони здоров`я здійснюється тією радою, де знаходиться цей заклад, незалежно від факту передачі закладу охорони здоров`я відповідній раді.
Безпідставними також суд апеляційної інстанції визнав і доводи відповідача про протиправність виходу суду за межі позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Скаржник вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
На переконання скаржника, саме по собі прийняття рішення, яким будуть передбачені відповідні видатки на компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення №1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області не гарантує отримання позивачем цих коштів через відсутність відповідних кошторисів.
Також скаржник вважає, що ухвалення судом рішення про зобов`язання відповідача закласти до бюджету селищної ради компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь позивача було б виправданим лише у випадку якщо уповноважений орган розглядав таке питання і відмовив.
Водночас зазначене питання селищною радою не розглядалось.
Позивачем не направлялися на адресу відповідача, як головного розпорядника бюджетних коштів, бюджетні запити та кошториси про використання бюджетних коштів, що в свою чергу унеможливило прийняття відповідного рішення при затвердженні бюджету на 2021 рік.
Жодної програми щодо фінансування витрат на сплату комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 у сумі 223717,11 грн не приймалося і не затверджувалося.
Скаржник також вважає, що фактично позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв, проте просить суд зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким закласти до бюджету селищної ради компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь позивача.
Також скаржник наголошує, що позивач, як комунальний заклад, не належить Ладанській об`єднаній територіальній громаді. Жодних договорів про спільне фінансування КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області з Ладанською селищною радою не укладалося.
Підсумовуючи викладене, скаржник вважає, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, натомість висновок Верховного Суду щодо порядку формування, прийняття органами місцевого самоврядування бюджетів та визначення в них певних видів видатків - відсутній.
Скаржник в касаційній скарзі також вказує на незрозумілість рішення суду апеляційної інстанції, що ускладнює його виконання, оскільки в рішенні не зазначено в бюджеті якого року селищна рада повинна передбачити видатки на компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області; чи це повинно бути зроблено шляхом внесення змін до бюджету поточного 2023 року, чи це повинно бути враховано при плануванні та затвердженні бюджету на наступний 2024-й фінансовий рік.
Також скаржник вважає, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до адміністративного суду за встановленою юрисдикцією. В контексті зазначених доводів, скаржник зазначає, що та обставина, що позивач у строки звернувся з позовом до господарського суду, тобто не за встановленою юрисдикцією, не свідчить про дотримання ним строків звернення з позовом до адміністративного суду.
Водночас висновок Верховного Суду щодо порядку обчислення та застосування строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною другою статті 122 КАС України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства - відсутній.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Позивач вважає, що ним обрано ефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки відповідно до внесених до Бюджетного кодексу України змін, з 1 січня 2021 року, незалежно від дати передачі майна, всі видатки плануються та здійснюються з бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням закладів охорони здоров`я та відповідно до розподілу повноважень.
КНП "Прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцького районної ради Чернігівської області мало терапевтичне відділення № 1 на території смт. Ладан Ладанської селищної ради.
Протягом грудня 2020 року - квітня 2021 року позивач неодноразово звертався до Ладанської селищної ради з проханням про виділення коштів для фінансування комунальних послуг та енергоносіїв терапевтичного відділення № 1, а також прийняття рішення щодо прийняття закладу до селищної ради, проте відповідач жодних дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Також позивач не погоджується із доводами скаржника, що КНП "Прилуцької центральної районної лікарні" Прилуцького районної ради Чернігівської області пропущено строк звернення до суду, оскільки первинно позов подано до господарського суду у межах визначеного строку, проте провадження у справі було закрито з підстав порушення правил юрисдикційної підсудності. Згодом ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 справу №927/535/21 було направлено за встановленою підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.
VIІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Спір між сторонами у цій справи виник у зв`язку з відсутністю дій з боку відповідача щодо виділення коштів для фінансування комунальних послуг та енергоносіїв терапевтичного відділення позивача, яке знаходилося за адресою: 17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Так, Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" змінено адміністративно-територіальний устрій країни та утворено нові райони.
Своєю чергою, Прилуцький район утворено 19.07.2020 згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Прилуцька, Ічнянська міські, Варвинська, Ладанська, Линовицька, Малодівицька, Парафіївська, Срібнянська, Талалаївська селищні та Сухополов`янська і Яблунівська сільські територіальні громади.
Статтею 8 Закону України 05.02.2015 № 157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (далі - Закон № 157-VIII) передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Частинами третьою та четвертою статті 8 Закону № 157-VIII визначено, що об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.
У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.
З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.
Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.
Водночас, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регулює Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР).
Згідно з абзацом 15 частини першої статті 1 Закону № 280/97-ВР право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, та через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 1 пункту "а" частини першої статті 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Статтею 32 Закону № 280/97-ВР (підпункт 1 пункту "а" частини першої) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Відповідно до приписів статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
06.12.2020 набрав чинності Закон України № 1009-IX від 17.11.2020 "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", яким пункт 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" викладено в новій редакції, а саме:
" 10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.".
Отже, зі змісту приписів пункту 10 розділу V названого Закону вбачається два випадки передачі об`єктів спільної власності територіальних громад району у комунальну власність територіальних громад: 1) за заявницьким принципом, тобто, за пропозицією сільських, селищних, міських рад рішенням, зокрема, районної ради (абзац третій пункту 10 розділу V Закону); 2) на виконання зобов`язання, встановленого Законом, правонаступником районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року (абзац четвертий пункту 10 розділу V Закону).
У першому випадку (абзац третій пункту 10 розділу V Закону), передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад підлягає майно (що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст), яке знаходиться на території цих громад та задовольняє виключно їх потреби.
Тобто, за заявницьким принципом (перший випадок) районна рада у прийнятті рішення про передачу об`єкта спільної власності району повинна керуватися наявністю двох обов`язкових критеріїв: 1) об`єкт спільної власності територіальних громад знаходиться на території територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідний об`єкт задовольняє колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої він знаходиться.
У другому випадку (абзац четвертий пункту 10 розділу V Закону), на виконання зобов`язання, покладеного законом на правонаступника районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, об`єкти спільної власності району передаються за такими двома обов`язковими критеріями: 1) об`єкти спільної власності територіальних громад знаходяться на території громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 №917/183/21.
Також 15.12.2020 прийнято Закон України № 1081-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", який набрав чинності з 01.01.2021, крім підпунктів 4 і 5 пункту 1, пункту 11, підпункту 2 пункту 17, пунктів 20 і 24, підпункту 5 пункту 51 розділу I, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування такого Закону.
Цим Законом внесені зміни до Бюджетного кодексу України шляхом включення до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" пункту 39 наступного змісту: "Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом; з 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад".
Своєю чергою міжбюджетні відносини регулює глава IV Бюджетного кодексу України.
Стаття 81 Бюджетного кодексу України визначає, що міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.
Відповідно до положень статті 82 цього Кодексу видатки бюджетів поділяються на:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;
2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.
Джерела здійснення видатків бюджетів визначає стаття 83 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
Згідно із статтею 84 цього Кодексу, відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.
Згідно із статтею 85 Бюджетного кодексу України держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89 - 91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків, або за рішенням Кабінету Міністрів України. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.
Товари (роботи, послуги), придбані головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рахунок видатків на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм, можуть бути передані бюджетним установам, які утримуються з інших місцевих бюджетів.
Зазначені централізовані заходи здійснюються з дотриманням таких вимог:
встановлення головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) критеріїв визначення обґрунтування потреби у відповідних товарах (роботах, послугах);
визначення бюджетними установами потреби у товарах (роботах, послугах) відповідно до встановлених критеріїв;
відображення в обліку та звітності бюджетних установ операцій щодо придбання та передачі таких товарів (робіт, послуг).
Своєю чергою критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами визначає стаття 86 Бюджетного кодексу України, згідно із якою розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання публічних послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:
1) перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання публічних послуг і які розташовані найближче до споживачів;
2) друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних публічних послуг для всіх громадян України;
3) третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують публічні послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.
Видатки першої групи здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування.
Видатки другої групи здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування, а також районних бюджетів.
Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.
З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.
Судами попередніх інстанцій установлено, що на умовах договору № 1/1 від 01.12.2017 позивач орендував у Центру первинної медико-санітарної допомоги Прилуцького району (орендодавець) частину нежитлового приміщення в адміністративній будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району (далі - майно), що знаходиться за адресою: 17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85.
Згідно із умовами цього договору, майно було передане в оренду з метою забезпечення діяльності терапевтичного відділення №1 Прилуцької центральної районної лікарні.
Також між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Установа) та позивачем (Споживач) було укладено договір про відшкодування витрат за комунальні послуги № 110 від 17.05.2021, відповідно до умов якого Установа забезпечує Споживача комунальними послугами, а Споживач бере участь у витратах Установи згідно виставлених рахунків пропорційно займаній площі.
Додатковою угодою № 1 від 02.07.2021 про зміни й доповнення до договору № 110 від 17.05.2021 про відшкодування витрат за комунальні послуги, укладеного між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (Установа) та позивачем (Споживач), передбачено наступне: "Керуючись пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що дія Договору розповсюджується на відносини, що склалися між Сторонами з 01.01.2021 року."
Водночас 01.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району № 1/1 від 01.12.2017 про дострокове припинення договору, в якій у зв`язку із ліквідацією терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області досягли згоди розірвати договір оренди нерухомого майна № 1/1 від 01.12.2017.
Майно повернуто з оренди на підставі акту від 01.08.2021.
Одночасно з цим, суди обох інстанцій встановили, що рішенням восьмої сесії восьмого скликання Ладанської селищної ради від 15.04.2021 № 17 створено КНП "Ладанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ладанської селищної ради. Місцезнаходження підприємства: вул. Миру, буд. 85, смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583.
Рішенням сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Прилуцької районної ради Чернігівської області від 30.04.2021 № 7-7/VІІІ припинене право оперативного управління та вилучено у КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на території Ладанської селищної ради, та з 05.05.2021 передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району у комунальну власність Ладанської селищної ради із усіма повноваженнями, правами та обов`язками засновника.
Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини передана до комунальної власності Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за відповідним актом приймання-передачі об`єктів нерухомості та майна від 07.05.2021.
Отже, зі встановлених судами обставин вбачається, що позивачем у період з грудня 2017 року по серпень 2021 орендувалося в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області частина нежитлового приміщення за адресою: 17583, Чернігівська область, Прилуцький район, смт Ладан, вул. Миру, буд. 85 з метою забезпечення діяльності терапевтичного відділення №1 Прилуцької центральної районної лікарні.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації та встановлених судами обставин вбачається, що орендоване позивачем приміщення знаходилося у будівлі Ладанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, право оперативного управління на яку було припинено на підставі рішення Прилуцької районної ради Чернігівської області від 30.04.2021 № 7-7/VІІІ та з 05.05.2021 спірний об`єкт нерухомості передано зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району у комунальну власність Ладанської селищної ради із усіма повноваженнями, правами та обов`язками засновника.
Отже, судами достеменно встановлено, що орендоване позивачем майно з метою забезпечення діяльності терапевтичного відділення №1 Прилуцької центральної районної лікарні знаходиться на території смт Ладан Ладанської селищної ради.
Своєю чергою, відповідно до встановленого законодавцем правового регулювання, починаючи з 01.01.2021 всі видатки плануються та здійснюються з бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням закладів та відповідно до розподілу повноважень.
Судами попередніх інстанцій установлено, що за спірний період відповідно до розрахунку КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області загальна сума зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв при утриманні терапевтичного відділення № 1, розташованого в смт Ладан, склала 223717,10 грн, що підтверджується документально.
За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що Ладанська селищна рада мала обов`язок запланувати у місцевому бюджеті територіальної громади на 2021 року відповідні видатки та здійснити фінансування покриття комунальних послуг та енергоносіїв розташованого на території територіальної громади терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області за січень-квітень 2021 року.
У постанові від 01.09.2022 у справі № 990/46/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас, незважаючи на численні звернення позивача щодо необхідності вирішити питання про покриття за період січень - квітень 2021 року комунальних послуг та енергоносіїв закладу охорони здоров`я, розташованого на території Ладанської селищної територіальної громади, відповідач жодних дій не вчинив у зв`язку із чим, враховуючи положення частини другої статті 9 КАС України, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав з метою ефективного захисту прав, свобод і інтересів позивача у спірних правовідносинах для виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо непередбачення видатків на функціонування терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт. Ладан Ладанської селищної ради, при розробці бюджету Ладанської селищної територіальної громади на 2021 рік.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо належності обраного позивачем та задоволеного апеляційним судом способу захисту порушених прав шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким передбачити видатки в бюджеті Ладанської селищної територіальної громади на компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 у сумі 223717,11 грн на користь КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 4 частини першої статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Разом з цим, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, колегія суддів наголошує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи до яких зокрема відноситься встановлення виконання умов необхідних для прийняття рішення або наявність таких умов.
Проте за відсутності у суду такої інформації в обсязі достатньому для оцінки всіх обставин та наявності необхідних умов у разі встановлення невиконання обов`язку відповідачем у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.
Отже, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Водночас зважаючи на специфіку спірних правовідносин, колегія суддів враховує таке.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
У цьому Кодексі терміни вживаються в такому значенні (стаття 1) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад); одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
Стаття 7 Бюджетного кодексу України закріплює принцип цільового використання коштів, який полягає у тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
За змістом підпунктів "а" та "а-1" пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки, зокрема, на амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні); первинну медичну допомогу (медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські і фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та інші заклади охорони здоров`я, що надають первинну медичну допомогу).
Своєю чергою, відповідно до пункту 23 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Отже, на переконання колегії суддів, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, яким закласти до бюджету селищної ради компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь позивача є правильним у тому випадку, якщо уповноважений орган розглянув питання про включення до витрат бюджету на відповідний рік компенсацію комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01 січня по 30 квітня 2021 року на утримання терапевтичного відділення та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
Водночас у справі, яка розглядається, судами не встановлювалися обставини, що порушене позивачем питання про закладення до бюджету селищної ради компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області розглядалось селищною радою на пленарному засіданні.
За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути у встановленому законом порядку питання щодо закладення до бюджету селищної ради видатків на компенсацію комунальних послуг та енергоносіїв на утримання терапевтичного відділення № 1 КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходилося на території смт Ладан Ладанської селищної ради, за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 у сумі 223717,11 грн.
Колегія суддів вважає, що обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушених прав КНП "Прилуцька центральна районна лікарня" відповідає вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Таким чином приймаючи до уваги те, що у рішенні суду апеляційної інстанції помилковими є лише частина висновків, а інші висновки є законними і обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови у частині (щодо неправильно вирішеної частини позовних вимог) та ухвалення у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Оцінюючи доводи скаржника в контексті застосування до цих правовідносин строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, колегія суддів зазначає, що таке питання вже вирішувалося Верховним Судом у постанові від 27.01.2025 у справі № 914/3959/21.
У вказаній справі, ситуація в якій є аналогічною, що і в справі, яка розглядається, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"Водночас, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що в грудні 2021 року позивач звертався до суду з позовом в порядку господарського судочинства, у якому строк звернення до суду обмежено строком позовної давності, який передбачено Цивільним кодексом України.
Тому, при такому зверненні позивач не повинен був дотримуватись строку звернення до суду, передбаченого саме Кодексом адміністративного судочинства України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.06.2020 у справі №826/17687/16.
До адміністративного суду позовна заява у цій справі надійшла у лютому 2024 року безпосередньо з Верховного Суду після скасування судових рішень, постановлених в порядку господарського судочинства.
Такі фактичні обставини свідчать про те, що позивач вживав необхідних заходів, спрямованих на захист порушених, на його думку прав, вчиняв для цього активні дії, однак звернувся до суду з порушенням правил юрисдикції, що саме собою не може створювати перешкодою у доступі до правосуддя.
У своїй сукупності такі обставини свідчать, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин.".
Колегія суддів вважає такі висновки Верховного Суду у постанові від 27.01.2025 у справі № 914/3959/21 правозастосовними до обставин справи, що розглядається.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування строків звернення до адміністративного суду у випадку передачі справи з іншого суду за встановленою юрисдикцією.