ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року
м. Київ
справа №640/7638/22
касаційне провадження № К/990/44515/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мєзєнцев Є.І.; судді - Карпушова О.В., Файдюк В.В.)
у справі № 640/7638/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ ЮКРЕЙН"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ ЮКРЕЙН" (далі - ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЦМУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2021 року № 80231040201.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 12 квітня 2024 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 вересня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
09 вересня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 65230,00 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 23 вересня 2024 року заяву платника задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС по роботі з ВПП на користь ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23920,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог заяви відмовив.
ЦМУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року в частині задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви платника про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.
Мотивуючи свої вимоги, відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що стягнута Шостим апеляційним адміністративним судом сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною, необґрунтованою та непропорційною відповідно до предмета спору, складності адміністративної справи та витраченого часу під час вирішення спору в суді.
Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.
16 грудня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У розглядуваній ситуації судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 27 жовтня 2020 року між позивачем та Адвокатським об`єднанням "КМ Партнери" укладено договір № 2-1/51-2020, відповідно до пункту 5.1 якого ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН" оплачує послуги об`єднання, оформлені відповідно до пункту 5.2. або, альтернативно, до пункту 5.5 цього договору, за фактом їх надання, якщо сторони не домовляться щодо окремих робіт про часткову або повну попередню оплату.
31 липня 2024 року сторонами підписано акт приймання-передачі послуг № 77 на загальну суму 49510,00 грн, 05 вересня 2024 року - акт приймання-передачі послуг № 79 на загальну суму 15720,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням від 30 серпня 2024 року № 00456710 позивач сплатив адвокату 49510,00 грн за надання правничої допомоги за договором від 27 жовтня 2020 року № 2-1/51-2020.
Відповідно до акта приймання-передачі послуг від 31 липня 2024 року № 77 адвокат надав платнику таку правничу допомогу під час розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом справи № 640/7638/22: підготовка відзиву на апеляційну скаргу, аналіз апеляційної скарги, аналіз судової практики 29760,00 грн (6,2 год. х 4800,00 грн); підготовка до судового засідання, яке відбулося 29 липня 2024 року, 8520,00 грн (1,2 год. х 7100,00 грн) та інший адвокат 5280,00 грн (1,1 год. х 4800,00 грн); участь у судовому засіданні 29 липня 2024 року 3550,00 грн (0,5 год. х 7100,00 грн) та інший адвокат 2400,00 грн (0,5 год. х 4800,00 грн).
Згідно з актом приймання-передачі послуг від 05 вересня 2024 року № 79 адвокат надав позивачу таку правничу допомогу під час розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом справи № 640/7638/22: підготовка до судового засідання, яке відбулося 03 вересня 2024 року, 6390,00 грн (0,9 год. х 7100,00 грн) та інший адвокат 5760,00 грн (1,2 год. х 4800,00 грн); участь у судовому засіданні 03 вересня 2024 року 2130,00 грн (0,3 год. х 7100,00 грн) та інший адвокат 1440,00 грн (0,3 год. х 4800,00 грн).
Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих платником документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, та їх обсягом, у зв`язку з чим заявлені позивачем витрати на правничу допомогу зменшив до 23920,00 грн, які складаються з витрат на підготовку відзиву 14400,00 грн (3 год. х 4800,00 грн), участь у судовому засіданні адвоката 5680,00 грн (0,8 год. х 7100,00 грн) та іншого адвоката 3840,00 грн (0,8 год. х 4800,00 грн).
Позивачем здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката не оспорюється, натомість відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено об`єктивних обставин, які б спростували співмірність стягнутих судових витрат із обсягом виконаних адвокатом у цій справі робіт.
За таких обставин касаційну скаргу ЦМУ ДПС по роботі з ВПП слід залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -