ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2025 року
м. Київ
справа № 520/6917/19
касаційне провадження № К/9901/7912/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (далі - Управління) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 (головуючий суддя - Бенедик А.П., судді - Гуцал М.І., Донець Л.О.) у справі за позовом Підприємства "Укрспецконтроль" Громадської організації "Творче об`єднання інвалідів "Інвапрес" (далі - Підприємство) до Головного управління ДПС у Харківській області, за участі третьої особи - Харківської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Управління, за участі третьої особи - Адміністрації, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0001681202, від 10.06.2019 № 0001691202, від 11.06.2019 №0001701202.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, Підприємство правомірно користувалося пільгами з оподаткування при здійсненні господарської діяльності, дозвіл про надання яких не був скасованим.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від від 06.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, позов задовольнив у повному обсязі: скасував податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0001681202, від 10.06.2019 № 0001691202, від 11.06.2019 №0001701202.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства не відповідають обставинам справи, оскільки повноважним суб`єктом, який наділений правом скасування такого дозволу є лише Міністерство соціальної політики України, а не Адміністрація, як помилково визначено контролюючим органом в акті перевірки, а тому, за відсутності факту прийняття Міністерством соціальної політики України відповідного рішення про позбавлення позивача пільг, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.04.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки Управління при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень керувалось розпорядженням Адміністрації від 21.11.2017 № 645 про доцільність скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, а не надавало оцінку процедурі погодження даного розпорядження. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та змісту акту перевірки.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просилосуд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін з підстав того, що на час подання листа головою Підприємства від 06.11.2017 № 71 строк дії дозволу на право користування пільгами з оподаткування, наданий позивачу розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608, не закінчився, а сам дозвіл не був скасований повноважним на те органом, а саме - Міністерством соціальної політики України.
У поясненнях на касаційну скаргу Адміністрація повідомила, що на дату подання пояснень (20.05.2020) відомості щодо скасування дозволу Підприємства на право користування пільгами з оподаткування, наданого розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608 на період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (включно), до Адміністрації не надходили.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.03.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 26.03.2025.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Підприємство є зареєстроване в установленому чиним законодавством порядку юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні.
Розпорядженням Адміністрації від 16.12.2016 № 608 "Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування" позивачу був наданий дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, передбаченими пунктом 142.1 статті 142 "Звільнення від оподаткування" розділу ІІІ Податок на прибуток підприємств та абзацом першим пункту 8 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно за кодом економічної діяльності 82.92 "Пакування" відповідно до КВЕД ДК 009:2010.
У періоді, що перевірявся, Підприємством застосовувались ставки оподаткування податком на додану вартість: 0 %, згідно із пунктом 8 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість розділу XX Перехідні положення ПК України; 20 %, згідно із пунктом 193.1 статті 193 ПК України.
Управлінням було проведено камеральну перевірку Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.04.2019 №18521049), задекларованої у розмірі 71397,00 грн., результати якої оформлені актом № 675 /20-40-12-02-08/32673950 від 21.05.2019, за висновками якого Підприємством були порушені вимоги: пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податкових зобов`язань (р. 1.1, р. 9 декларації) за вересень 2017 року на 77364,00 грн. (з урахуванням округлення до гривні за загальновстановленими правилами, відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 21), що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 5967,00 грн.; пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за березень 2019 року на 71397,00 грн.; під час перевірки встановлено, що платником не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 77364,00 грн., за що передбачена відповідальність згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:
№0001681202 від 10.06.2019, яким Підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2019 року на 71397,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 17849,25 грн.;
№0001691202 від 10.06.2019, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7458,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 5967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1491,75 грн.;
№0001701202 від 11.06.2019, яким до Підприємства застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 38682,20 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість 77364,40 грн.
Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про недотримання Підприємством у періоді, який перевірявся, вимог пункту 8 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України як особи, що має право на податкову пільгу, через позбавлення його дозволу на право користу