ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С.
на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2025 року у господарській справі № 908/1162/23 (провадження № 12-11гс25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення
заборгованості за постачання електроенергії
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Історія справи
Господарський суд Запорізької області рішенням від 26 липня 2023 року задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача
1 593 623,84 грн основного боргу та 23 904,36 грн судового збору, а додатковим рішенням від 15 серпня 2023 року - 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 06 грудня
2023 року скасував рішення і додаткове рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення про відмову в позові і у задоволенні заяви
ТОВ "ВІМК" про ухвалення додаткового рішення.
Не погодившись із висновком суду апеляційної інстанції, в січні 2024 року
ТОВ "ВІМК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06 грудня 2023 року та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Ухвалою від 6 лютого Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив провадження у справі, а 17 січня 2025 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою від 12 березня Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою та повернула її на розгляд до Касаційного господарського суду.
З рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про відкриття провадження у справі та Великої Палати щодо необхідності продовження розгляду справи у цьому суді не погоджуюся і вважаю, що Верховний Суд не мав підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і такий позов взагалі не підлягає розгляду в судах, виходячи з наступного.
Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Починаючи з 26 лютого 2022 року місто Мелітополь перебуває під окупацією росії.
01 серпня 2022 року відповідач у справі - "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" передислокована до міста Запоріжжя.
Предметом спору у цій справі є стягнення з названої лікарні Мелітопольської міської ради заборгованості за постачання позивачем електроенергії у листопаді-грудні 2022 року на окуповану росією суверенну територію України у місто Мелітополь.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що приміщення Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області захоплено окупаційною владою росії, а медичний директор підприємства визнаний винним у державній зраді і засуджений.
ТОВ "ВІМК" продовжувало електропостачання для забезпечення потреб електроустановок колишнього приміщення лікарні в окуповане місто Мелітополь до грудня 2022 року.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (стаття 4 ГПК).
У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. Конституційний суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
На мою думку, постачання позивачем електроенергії на окуповану територію України не є тією правомірною поведінкою юридичної особи, яка може бути захищена законами та судами України.
Відповідно стягнення з української лікарні коштів за таку діяльність ТОВ "ВІМК" не сприятиме захисту законних прав та інтересів позивача. За наявності наведених обставин Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду мав вирішити питання про наявність підстав для закриття касаційного провадження у даній справі.