ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2025 року
м. Київ
справа № 669/320/23
провадження № 61-16492св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Олімпійський-2", ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області у складі судді Бараболі Н. С. від 28 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., від 29 жовтня 2024 рокуі виходив з такого.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОК "ЖК "Олімпійський-2" про поділ майна подружжя, визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги.
2. ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги тим, що з 23 серпня 2015 року по
06 березня 2023 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з
ОСОБА_2 . За час перебування у шлюбі вона, як і відповідач ОСОБА_2, була працевлаштована і отримувала відповідний дохід. Останнім місцем її роботи був Хмельницький приватний ліцей "Гармонія", де вона і працює наразі.
3. Під час перебування у шлюбі було прийнято спільне рішення про укладення в інтересах сім`ї договору пайової участі в будівництві та 20 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОК "ЖК "Олімпійський-2" було укладено договір № 20/12, предметом якого була пайова участь у будівництві з метою отримання у власність квартири АДРЕСА_1 . Загальний розмір пайового внеску за цим договором визначено на день укладення договору у розмірі 416 780, 00 грн.
4. 31 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та обслуговуючим кооперативом "ЖК "Олімпійський-2" було укладено договір № 5-31/08-П, предметом якого була пайова участь у будівництві з метою отримання у власність нежитлового приміщення № 5 на цокольному поверсі в першому під`їзді у багатоповерховому житловому будинку по АДРЕСА_2 . Загальний розмір пайового внеску за цим договором визначено на день укладення договору у розмірі 19 532, 00 грн.
5. На виконання умов вищезазначених договорів ОСОБА_2 за їхні спільні кошти було повністю виконано зобов`язання зі сплати пайових внесків.
6. Згодом між ОСОБА_2 та ОК "ЖК "Олімпійський-2" було укладено договори про внесення змін до договору пайової участі в будівництві
від 20 грудня 2017 року № 20/12, зокрема у частині збільшення площі квартири та збільшення розміру пайового внеску на суму 62 900 грн (зміни № 2 від 07 червня 2022 року) та 50 320 грн (зміни № 3 від 04 жовтня 2022 року).
7. На виконання вказаних договорів про внесення змін до договору пайової участі у будівництві 07 червня 2022 року та 11 жовтня 2022 року ОСОБА_2 зі спільних коштів подружжя було сплачено відповідні суми пайових внесків.
8. Зазначала, що при укладенні вищезазначених договорів пайової участі між нею та відповідачем ОСОБА_2 не було договору про належність паєнагромаджень, а в подальшому і обумовленої договором квартири та нежитлового приміщення, виключно ОСОБА_2 оскільки паєнагромадження здійснювалися за рахунок спільних коштів подружжя. Вказувала, що станом на дату звернення до суду угоди про поділ спільного майна, зокрема паєнагромаджень, між нею та відповідачем ОСОБА_2 не досягнуто.
9. 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну предмета спору, в якій вказувала, що в ході розгляду справи їй стало відомо, що 15 грудня 2022 року без її згоди між ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ОСОБА_2 відступив своїй матері ОСОБА_3 право вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" в частині права на отримання нежитлового приміщення будівельний № 5, площею 2,8 кв. м (2,57 кв. м) згідно з договором пайової участі у будівництві № 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року.
10. Крім того, на підставі договору від 16 грудня 2022 року про відступлення права вимоги, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідач
ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 право вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" у частині права на отримання квартири будівельний номер
АДРЕСА_3 .
11. Позивачка наголошувала, що вказані договори про відступлення права вимоги були укладені у період її перебування з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, однак, їй нічого не було відомо про їх укладення, та згоди на їх укладення вона не надавала.
12. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними договір про відступлення права вимоги за договором пайової участі у будівництві
№ 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та
ОСОБА_2, укладений 15 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, та договір про відступлення права вимоги за договором пайової участі у будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2, укладений 16 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 ; у порядку поділу спільного майна подружжя виділити у її власність 1/2 частину паю (паєнагромаджень) у розмірі 265 048, 60 грн в ОК "ЖК "Олімпійський-2" за договором пайової участі у будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року з подальшими змінами та доповненнями, укладеним між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність квартири, будівельний номер
АДРЕСА_4 та 1/2 частину паю (паєнагромаджень) у розмірі 9 766, 00 грн в ОК "ЖК "Олімпійський-2" за договором пайової участі у будівництві № 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року, укладеним між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер 5, загальною проєктною площею 2,57 кв. м на цокольному поверсі у першому під`їзді у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 .
13. Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2023 року залучено ОСОБА_3 до участі в справі в якості співвідповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
14. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
15. Визнано недійсними: договір про відступлення права вимоги за договором пайової участі у будівництві від 31 серпня 2018 року № 5?31/08?П між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність нежитлового приміщення № 5, загальною проєктною площею 2,57 кв. м на цокольному поверсі в 1 під`їзді у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2, укладений 15 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; договір про відступлення права вимоги за договором пайової участі у будівництві від 20 грудня 2017 року № 20/12 між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність квартири, будівельний номер АДРЕСА_5, укладений 16 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У порядку поділу спільного майна подружжя виділено: у власність ОСОБА_1 1/2 частину паю (паєнагромаджень) у розмірі 265 048, 60 грн в ОК "ЖК "Олімпійський-2" за договором пайової участі у будівництві від 20 грудня 2017 року № 20/12 з подальшими змінами та доповненнями, укладеним між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність квартири, будівельний номер АДРЕСА_5 ; у власність ОСОБА_1 1/2 частину паю (паєнагромаджень) у розмірі 9 766, 00 грн в ОК "ЖК "Олімпійський-2" за договором пайової участі у будівництві від 31 серпня 2018 року № 5-31/08-П, укладеним між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер 5, загальною проєктною площею 2,57 кв. м на цокольному поверсі в 1 під`їзді у багатоквартирному житловому будинку
по АДРЕСА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Ухвалами Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року та від 17 липня 2024 року виправлено описки в рішенні Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року.
17. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав суду належних, допустимих і достатніх доказів на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте у період шлюбу. Крім того, оскільки пайовий внесок за квартиру та нежитлове приміщення сплачений
на користь ОК "ЖК "Олімпійський-2" у період шлюбу і за рахунок спільних коштів подружжя, враховуючи відсутність належних і допустимих доказів на спростування цих обставин, оспорювані договори про відступлення права вимоги від 16 грудня 2022 року та від 15 грудня 2022 року, укладені без згоди ОСОБА_1 між ОСОБА_2 і його матір`ю ОСОБА_3, є недійсними, а в порядку поділу спільного майна у власність кожного з подружжя підлягає виділенню по 1/2 частині паєнагромаджень в ОК "ЖК "Олімпійський-2" у розмірі 265 048, 60 грн та 9 766 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року (з урахуванням ухвал Білогірського районного суду Хмельницької області про виправлення описок від 28 травня 2024 року та від 17 липня 2024 року) залишено без змін.
19. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для позбавлення одного з подружжя майна, який в установленому законом порядку володіє ним на праві спільної сумісної власності. Кошти, сплачені як пайові внески (паєнагромадження), за договорами пайової участі у будівництві багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2, набуті сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі та є спільними коштами, які вкладені у будівництво квартири та нежитлового приміщення, тому відповідні паї належать їм на праві спільної сумісної власності. Вказаним спільним сумісним майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд і без згоди ОСОБА_1, відступив права на отримання у власність квартири та нежитлового приміщення, за які сплачені пайові внески, своїй матері ОСОБА_3 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 03 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій після усунення недоліків просить скасувати рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
21. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 01 червня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц, від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, від 20 липня 2020 року у справі № 922/2604/20, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18, від 30 січня 2023 року у справі № 910/7032/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Заявник вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спірне майно не було придбане за спільні кошти подружжя. Вказує, що кошти на придбання спірного нерухомого майна за договорами пайової участі йому подарувала сестра, на підтвердження чого було надано відповідні докази. Сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.
23. Згідно з доводами заявника, придбання майнових прав на квартиру і нежитлове приміщення ним було здійснено за кошти, які належали йому особисто та які були надані йому його сестрою. Під час вирішення спору судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 60 СК України. Позивачкою не доведено, що придбання майнових прав на квартиру і нежитлове приміщення було здійснено за спільні кошти подружжя. У період з
25 січня 2021 року по 17 листопада 2023 року позивачка перебувала у відпустці, а тому у неї не було можливості сплачувати кошти за договорами пайової участі.
24. Заявник звертає увагу на те, що подаючи заяву про часткову зміну предмету та підстав позову, позивачка фактично заявила нову позовну вимогу.
25. Касаційна скарга містить доводи про те, що позивачкою не було надано документального підтвердження надання правової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
26. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що судами попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів зроблені правильні висновки про задоволення позовних вимог, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Доводи касаційної скарги вважає безпідставними і необґрунтованими. Судами правильно встановлено, що сплата усіх пайових внесків здійснювалася за рахунок спільних коштів подружжя, а відповідачем не спростовано презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте у період шлюбу. Судами належним чином оцінено договори дарування грошових коштів.
27. Також позивачка зазначає, що заявник не правильно трактує поняття зміни предмета та підстав позову, а також збільшення позовних вимог. Вважає, що її представником було надано належні та допустимі докази понесення витрат на надання професійної правничої допомоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 23 серпня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області № 669/12/23 від 03 лютого 2023 року.
29. 20 грудня 2017 року між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 укладено договір пайової участі у будівництві № 20/12. За умовами договору пайовик вступає, а кооператив приймає ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу та пайову участь по будівництву багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 і реалізації статутної мети кооперативу. Пайовик зобов`язується прийняти пайову участь в будівництві об`єкта та реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність квартири будівельний номер 18, загальною проєктною площею 59,54 кв. м, на 3 поверсі в секції 1 об`єкту. Загальний розмір пайового внеску пайовика за договором № 20/12 від 20 грудня 2017 року визначається кооперативом та на день укладення договору становить 416 780, 00 грн.
30. Згідно з договором від 22 липня 2021 року про внесення змін до договору пайової участі в будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року, пайовик вступає, а кооператив приймає ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу та зобов`язується забезпечити будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 . Пайовик зобов`язується сплатити пайовий внесок взяти участь у реалізації статутної мети і завдань кооперативу для отримання у власність квартири будівельний номер 18, загальною проєктною площею 59,54 кв. м на 3 поверсі в секції 1 об`єкту, яка після закінчення будівництва і обмірів складає 62,9 кв. м, а також сторони погодили провести взаємозалік, на підставі якого пайовик не сплачуватиме кошти у розмірі 23 520, 00 грн за площу, на яку збільшилась квартира, а кооператив не сплачуватиме пайовикові пеню у розмірі 0,01 % від суми сплаченого пайовиком пайового внеску за кожен день прострочення.
31. 07 червня 2022 року сторонами було укладено зміни № 2 до договору пайової участі в будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року, згідно з якими договір було доповнено пунктом 2.1.2 та погоджено, що загальний розмір пайового внеску пайовика буде збільшено на суму коштів у розмірі 62 900, 00 грн, яка має бути сплачена до 30 червня 2022 року.
32. 04 жовтня 2022 року сторонами було укладено зміни № 3 до договору пайової участі в будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року, згідно з якими договір було доповнено пунктом 2.1.3 та погоджено, що загальний розмір пайового внеску пайовика буде збільшено на суму коштів у розмірі 50 320, 00 грн, яка має бути внесена у строк до 20 грудня 2022 року.
33. 31 серпня 2018 року між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 укладено договір пайової участі у будівництві № 5-31/08-П. За умовами договору пайовик вступає, а кооператив приймає ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу та зобов`язується забезпечити будівництво багатоповерхового житлового будинку по
АДРЕСА_2 . Пайовик зобов`язується сплатити пайовий внесок, прийняти участь у реалізації статутної мети і завдань кооперативу з метою отримання у власність нежитлового приміщення, будівельний номер 5, загальною проєктною площею 2,57 кв. м на цокольному поверсі у першому під`їзді.
34. Згідно з договором від 22 липня 2021 року про внесення змін до договору пайової участі в будівництві № 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року, пайовик вступає, а кооператив приймає ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу та зобов`язується забезпечити будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 . Пайовик зобов`язується сплатити пайовий внесок взяти участь в реалізації статутної мети і завдань кооперативу для отримання у власність нежитлового приміщення будівельний номер 5, загальною проектною площею 2,57 кв. м на цокольному поверсі в секції 1 об`єкту, яка після закінчення будівництва і обмірів складає
2,8 кв. м. Загальний розмір пайового внеску пайовика визначається кооперативом та становить на день укладення договору 19 532, 00 грн.
35. 16 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги, погоджений ОК "ЖК "Олімпійський-2", згідно з яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" в частині права на отримання квартири, будівельний номер АДРЕСА_7, що належить первісному кредитору на підставі договору пайової участі у будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року, і стає в цій частині кредитором за основним договором.
36. 15 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір відступлення права вимоги, погоджений ОК "ЖК "Олімпійський-2", згідно з яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" в частині права на отримання нежитлового приміщення, будівельний номер 5, загальною фактичною площею 2,8 кв. м, на цокольному поверсі в 1 секції будівництва багатоповерхового житлового будинку
по АДРЕСА_2, що належить первісному кредитору на підставі договору пайової участі в будівництві
№ 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року і стає у цій частині кредитором за основним договором.
37. Згідно з інформацією ОК "ЖК "Олімпійський-2" № 14/08 від 14 серпня
2023 року, загальна сума внесків, що були сплачені ОСОБА_2 у період з
20 грудня 2017 року по 06 березня 2023 року за договором пайової участі в будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року становить 535 097, 20 грн, у тому числі 5 000, 00 грн як сплата внеску на благоустрій прибудинкової території відповідно до пункту 2.9 вищевказаного договору. Загальна сума внесків, що були сплачені ОСОБА_2 у період з 31 серпня 2018 року по 06 березня 2023 року за договором пайової участі у будівництві № 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року, становить 19 532, 00 грн.
38. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 326754730 від 23 березня 2023 року щодо ОСОБА_2 у реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
40. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
42. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
43. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
44. Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
45. У статті 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
46. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
47. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, зокрема в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
48. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
49. Згідно з частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
50. Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
51. Відповідно до частини першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
52. Згідно з частиною першою статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
53. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина третя статті 61 СК України).
54. Дружина, чоловік має права на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).
55. За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не особисті, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. Якщо один з подружжя уклав договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
56. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц.
57. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 23 серпня 2015 року по 03 лютого 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У період перебування сторін спору шлюбі між ОК "ЖК "Олімпійський-2" та ОСОБА_2 було укладено вищевказані договори пайової участі у будівництві квартири і нежитлового приміщення,вносилися зміни до договорів пайової участі.
58. Згідно з інформацією ОК "ЖК "Олімпійський-2" № 14/08 від 14 серпня
2023 року, загальна сума внесків, що були сплачені ОСОБА_2 у період з
20 грудня 2017 року по 06 березня 2023 року за договором пайової участі в будівництві № 20/12 від 20 грудня 2017 року становить 535 097, 20 грн. Загальна сума внесків, що були сплачені ОСОБА_2 у період з 31 серпня 2018 року по 06 березня 2023 року за договором пайової участі у будівництві № 5-31/08-П від 31 серпня 2018 року становить 19 532, 00 грн.
59. Інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт фактичного інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна.
60. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
61. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
62. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
63. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані докази, дійшов достатньо обґрунтованого висновку, що права позивачки є порушеними, оскільки її колишнім чоловіком - ОСОБА_2 15 та 16 грудня 2022 року було відчужено без її згоди право вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" щодо отримання квартири, будівельний номер АДРЕСА_7, а також право на отримання нежитлового приміщення, будівельний номер 5, загальною фактичною площею 2,8 кв. м, на цокольному поверсі в 1 секції цього багатоповерхового житлового будинку, які належали первісному кредитору (асоційованому члену кооперативу) на підставі договорів про пайову участь, укладених під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі.
64. Оскільки договори пайової участі у будівництві від 20 грудня 2017 року
№ 20/12, від 31 серпня 2018 року 5-31/08-П (з урахуванням договорів про внесення змін до договорів пайової участі) були укладені в інтересах подружжя - з метою набуття у власність, зокрема, житлової нерухомості, а джерелом набуття цих прав були кошти подружжя, відчуження права вимоги до ОК "ЖК "Олімпійський-2" на користь матері відповідача безумовно порушує права позивачки, які підлягають захисту в обраний нею спосіб.
65. Відповідачем не доведено належним чином, що кошти, які були внесенні, як пайові внески у будівництво, були його особистою власністю. Відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте у період шлюбу.
66. Судами надана належна оцінка договорам дарування грошових коштів
№ 20/12/2017 від 20 грудня 2017 року на суму 312 000 грн, № 31/08/2018
від 31 серпня 2018 року на суму 19 532 грн, № 19/12/2018 від 19 грудня 2018 року на суму 24 500 грн, № 19/03/2019 від 19 березня 2019 року на суму 14 972 грн,
№ 20/06/18 від 20 червня 2018 року на суму 14 969 грн, № 02/04/2019
від 02 квітня 2019 року на суму 25 400 грн, № 12/03/18 від 12 березня 2018 року на суму 15 000 грн, № 24/09/18 від 24 вересня 2018 року на суму 15 069 грн, № 7/06/2022 від 07 червня 2022 року на суму 62 900 грн, № 11/10/2022
від 11 жовтня 2022 року на суму 50 320 грн, визнано їх недопустимими доказами.
67. Слід звернути увагу, що частиною п`ятою статті 719 ЦК України встановлено форму договору дарування валютних цінностей фізичних осіб, а відповідно до змісту вказаних договорів дарування, дарувальником грошових коштів виступає саме ОСОБА_2, а обдарованою ОСОБА_5 . Вказані обставини спростовують доводи ОСОБА_2 про те, що ним було отримано від сестри у дарунок грошові кошти, які у подальшому було використано як особисті кошти для сплати пайових внесків у будівництво.
68. Аналізуючи встановлені у цій справі обставини, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_2 діяв недобросовісно, розпорядився спільним сумісним майном на власний розсуд, без згоди ОСОБА_1, відступив права на отримання у власність квартири та нежитлового приміщення на користь своєї матері ОСОБА_3, яка була обізнана про те, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 .
69. Порушення порядку збільшення позивачкою позовних вимог, враховуючи обставини цієї справи, не встановлено.
70. У цій справі ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2023 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки позивачкою також оспорювались договори відступлення права вимоги, стороною у яких є ОСОБА_3 .
71. За встановлених обставин слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог. Такі висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанцій ґрунтуються на матеріалах справи відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
72. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
73. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
74. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
75. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
76. Водночас, згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
77. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).ї
78. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
79. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що стороною позивачки надано суду докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості у розмірі 22 287 грн, а саме: договір про надання правової допомоги № 669/320 від 09 травня 2023 року; акт приймання виконаних робіт від 08 квітня 2024 року з переліком виконаних робіт; детальний опис робіт (наданих послуг) від 08 квітня 2024 року; квитанції про оплату послуг (т. 2, а. с. 41-49).
80. Заявником не спростовано реальність понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу, які було стягнуто судом першої інстанції за результатами розгляду цієї справи.
81. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
82. Висновки суду апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
83. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
84. Враховуючи наведене, встановивши у межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду