ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 917/2194/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи у судове засідання не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН ТРЕЙД"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024
у справі № 917/2194/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН ТРЕЙД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ТРЕЙД 2018"
про стягнення 1 814 300,75 грн,
ВСТАНОВИВ:
Спір у справі стосується стягнення збитків, завданих порушенням контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних
Обставини справи
1. 14.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРТІН ТРЕЙД" (далі - ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД") як покупець та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ТРЕЙД 2018" (далі - ТОВ "ОІЛ-ТРЕЙД 2018") як постачальник уклали договір поставки нафтопродуктів № 738, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його.
2. За змістом пунктів 1.3, 2.4 зазначеного договору ціна та кількість товару погоджуються сторонами при поставці кожної окремої партії товару. Право власності на товар, а також ризик випадкової втрати і випадкового ушкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцю та підписання товаросупровідних документів на товар, у тому числі видаткової накладної та товарно-транспортної накладної, в яких вказуються фактичні дані по найменуванню, одиниці виміру, ціні і кількості товару, що було поставлено.
3. Відпуск нафтопродуктів проводиться за 100 % попередньою оплатою за цінами, діючими на момент виставлення відповідного рахунку (пункт 3.1. договору).
4. На виконання умов договору зі ставкою податку на додану вартість (ПДВ) 20 % покупець оплатив товар згідно з платіжними дорученнями від 14.03.2022 № 3622 на суму 1 190 700 грн та від 15.03.2022 № 2627 на суму 7 117 411,85 грн, що разом становить 8 308 111,85 грн, в тому числі 1 384 685,31 грн ПДВ.
5. В період дії ставки ПДВ 7 % на операції з поставки нафтопродуктів було здійснено платежі за товар на суму 6 566 978,86 грн, в тому числі 429 615,44 грн ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.03.2022 № 3648 на суму 1 163 750 грн, від 17.03.2022 № 3649 на суму 2 254 000 грн, від 21.03.2022 № 3660 на суму 1 009 345,80 грн, від 21.03.2022 № 3661 на суму 1 037 383,20 грн, від 22.03.2022 № 3667 на суму 1 102 499,86 грн.
6. Загалом здійснено оплату за товар у розмірі 14 875 089,86 грн, з яких ПДВ становить1 814 300,75 грн.
7. Надалі на вартість оплаченого товару відповідач поставив позивачу нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними № 236 від 15.03.2022 на суму 272 209,68 грн, № 235 від 15.03.2022 на суму 311 096,77 грн, № 238 від 15.03.2022 на суму 116 661,29 грн, № 239 від 15.03.2022 на суму 194 435 грн, № 240 від 15.03.2022 на суму 272209,68 грн, № 320 від 17.03.2022 на суму 754 220,40 грн, № 322 від 17.03.2022 на суму 722 761,01 грн, № 323 від 17.03.2022 на суму 750 968,20 грн, № 326 від 17.03.2022 на суму 166 731,55 грн, № 237 від 17.03.2022 на суму 719927,42 грн, № 329 від 17.03.2022 на суму 750 710,60 грн, № 331 від 17.03.2022 на суму 170 434,55 грн, № 332 від 17.03.2022 на суму 293 406,33 грн, № 333 від 17.03.2022 на суму 143 450,96 грн, № 358 від 18.03.2022 на суму 177 647,41 грн, № 360 від 18.03.2022 на суму 219 024,41 грн, № 359 від 18.03.2022 на суму 209 300,01 грн, № 361 від 18.03.2022 на суму 141 164,81 грн, № 353 від 18.03.2022 на суму 744 818,25 грн, № 356 від 18.03.2022 на суму 756 571,26 грн, № 372 від 19.03.2022 на суму 486 879,81 грн, № 368 від 19.03.2022 на суму 292 134,54 грн, № 403 від 22.03.2022 на суму 158 700,99 грн, № 401 від 22.03.2022 на суму 158 738,74 грн, № 402 від 22.03.2022 на суму 777 196,92 грн, № 439 від 23.03.2022 на суму 189 699,01 грн, № 438 від 23.03.2022 на суму 327 228,01 грн, № 436 від 23.03.2022 на суму 192 326,01 грн, № 432 від 23.03.2022 на суму 161 690,00 грн, № 472 від 24.03.2022 на суму 180 432,24 грн, № 474 від 24.03.2022 на суму 176 428 грн, № 475 від 24.03.2022 на суму 198 251,73 грн, № 476 від 24.03.2022 на суму 264 780,48 грн, № 465 від 24.03.2022 на суму 1022383,92 грн, № 649 від 05.04.2022 на суму 1 111 037,89 грн, №680 від 07.04.2022 на суму 1 145 261,88 грн.
8. ТОВ "ОІЛ-ТРЕЙД 2018" є платником податку на додану вартість з 01.09.2017 відповідно до даних реєстру платників ПДВ у електронному кабінеті платників.
9. ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" є платником податку на додану вартість з 01.11.2015 відповідно до даних реєстру платників ПДВ у електронному кабінеті платників.
Короткий зміст позовних вимог
10. ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "ОІЛ-ТРЕЙД 2018" 1 814 300,75 грн збитків, завданих порушенням контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
11. Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не склав та не зареєстрував податкові накладні на вартість поставленого товару у розмірі 14 875 089,86 грн, з яких ПДВ складає 1 814 300,75 грн.
12. Така бездіяльність відповідача, за твердженням позивача, призвела до неможливості отримання позивачем права на податковий кредит на суму 1 814 300,75 грн, внаслідок чого позивачу спричинено збитки у вигляді неможливості включення сплачених відповідачу сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
13. 21.05.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про задоволення позову; стягнув з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 1 814 300,75 грн, а також 21 771,61 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката; повернув позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 547,78 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 4975 від 21.11.2023.
14. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни товару.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
15. 19.08.2024 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 21.05.2024 у справі № 917/2194/23; прийняв нове рішення - про відмову у позові; стягнув з ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" в дохід Державного бюджету України судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 32 657,41 грн.
16. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України позивач мав право самостійно звернутися до податкового органу для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, навіть за відсутності зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН. У спірний період (лютий-травень 2022 року) законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації податкових накладних відповідачем, що дозволяло позивачу здійснити необхідні дії для отримання податкового кредиту самостійно. Зазначені обставини, за висновком суду, виключають такі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та вина.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі ТОВ "Мартін Трейд" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, а рішення Господарського суду Полтавської області від 21.05.2024 залишити в силі.
18. ТОВ "Мартін Трейд" зазначило, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 198.6 статті 198 ПК України без урахування правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, пункт 201.10 статті 201 ПК України без урахування правових висновків, наведених у пунктах 45 - 46 постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21, у пунктах 5.10 - 5.12 постанови Верховного Суду від 22.01.2024 у справі № 906/267/23 та в пункті 32 постанови Верховного Суду від 10.01.2022 № 910/3338/21.
19. Скаржник також зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
20. ТОВ "Мартін Трейд" зазначило про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України у подібних правовідносинах.
21. За доводами скаржника, остаточний строк реєстрації відповідачем податкових накладних за спірними правовідносинами сплинув 15.07.2022, невиконання вказаного обов`язку з реєстрації податкових накладних відповідачем позбавило позивача права на податковий кредит, прямо гарантованого йому нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України. Водночас суд апеляційної інстанції позбавив позивача права на захист порушеного права, яке прямо гарантовано абзацом 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ та абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, права на мирне володіння майном, визначеного статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
22. Окрім того, як стверджує скаржник, при відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції ухвалою від 24.06.2024 необґрунтовано відстрочив відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення цим судом судового рішення.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
23. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
В. Розгляд справи у суді касаційної інстанції
24. 21.10.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. постановив ухвалу постановив ухвалу про поновлення ТОВ "Мартін Трейд" строку на касаційне оскарження відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 917/2194/23.
25. 15.01.2025 ухвалою Верховного Суду задоволено заяву суддів Могил С. К., Волковицької Н. О., Случа О. В. про самовідвід від розгляду справи № 917/2194/23, у зв`язку з чим справу № 917/2194/23 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
26. 17.01.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 917/2194/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
27. 27.01.2025 Верховний Суд у складі вказаної колегії суддів прийняв справу № 917/2194/23 до провадження, розгляд справи призначив на 06.03.2025.
28. 03.03.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" про відкладення розгляду справи, в якому зазначено, що позивач бере участь у справі з моменту подання позовної заяви через свого представника - адвоката Поліщука П. Я., якого відповідно до наказу від 28.02.2025направлено у закордонне відрядження з 03.03.2025 до 14.03.2025 включно. У зв`язку із наведеним позивач просив розгляд справи відкласти на іншу дату. До клопотання додано копію ордеру про надання правничої допомоги ТОВ "МАРТІН ТРЕЙД" адвокатом Поліщуком П. Я. Копію наказу від 28.02.2025, про який йде мова у клопотанні, не додано.
29. Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки у клопотанні не вказано про наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 06.03.2025. При цьому суд врахував у сукупності також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою; позиція скаржника викладена письмово у касаційній скарзі; до клопотання не додано копію наказу від 28.02.2025 про відрядження представника.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Предметом спору у цій справі було стягнення збитків, завданих порушенням контрагентом позивача обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
32. За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
33. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
34. Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
35. Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
36. Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
37. Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.
38. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
39. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
40. Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
41. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22.
42. Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
43. 3а змістом пунктів 198.1 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені І нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
44. За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів І послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними І розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
45. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
46. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів І послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
47. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
48. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21, від 22.01.2024 у справі № 906/267/23, на неврахуванні якого судом апеляційної інстанції наполягає скаржник.
49. У пункті 5.27 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
50. Разом з тим, на відміну від вказаних скаржником справ, в яких Верховний Суд сформував наведені вище правові висновки, спірні правовідносини виникли в умовах правового режиму воєнного стану, а саме: у березні-квітні 2022 року, в якому були встановлені особливості адміністрування податку на додану вартість.
51. З метою реалізації необхідних заходів у зв`язку із введенням воєнного стану Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності о7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
52. Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
53. Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
54. Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".
55. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, підрозділ 2 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов`язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов`язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.
56. Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі- Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесені зміни до розділу XX ПК України, зокрема, пункт 32-2 підрозділу 2 викладено в редакції, згідно із якою тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
57. Також Законом № 2260-IX викладені в новій редакції абзац перший підпункту 69 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10, згідно із якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті" (абзац перший пункту 69).
58. Підпунктом 69.1 пункту 69 ПУ України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
59. У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
60. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
61. Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
62. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
63. У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
64. Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
65. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
66. Також пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 наступного змісту: "Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних".
67. Отже, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки. Норми пункту 32-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.
68. На період дії воєнного стану законодавцем введено спеціальний правовий режим для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 року, що передбачає можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за відсутності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
69. Такий правовий висновок наведений у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 160/1604/23, від 22.05.2024 у справі №280/6669/22.
70. Як зазначалося вище на позивача покладений доведення причинного зв`язку як обов`язкового елементу відповідальності за заподіяні збитки, що полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а відповідні збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
71. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди (див. висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 20.01.2021 у справі № 197/1330/14-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22).
72. Ураховуючи, що у спірний період позивач мав право самостійно звернутися до податкового органу для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних первинних (розрахункових) документів, навіть за відсутності зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН, зазначене виключає наявність такого обов`язкового елементу деліктної відповідальності як причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
73. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених у позові грошових коштів, а доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують.
74. Щодо доводів скаржника про необґрунтоване відстрочення відповідачу сплати судового збору колегія суддів зазначає таке.
75. Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, ТОВ "ОІЛ-ТРЕЙД 2018" при поданні апеляційної скарги судового збору не сплатило, натомість в апеляційній скарзі просило відстрочити сплату судового збору до розгляду апеляційної скарги та ухвалення судового рішення. На обґрунтування цього клопотання зазначало про скрутне матеріальне становище у зв`язку із введення воєнного стану через військову агресію Російської Федерації, а також накладенням арешту на кошти відповідно до постанови від 03.08.2023 ВП №72429351.
76. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
77. Із системного аналізу змісту зазначеної норми вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (такий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
78. Тож, оскільки відповідач - ТОВ "ОІЛ-ТРЕЙД 2018" є юридичною особою, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
79. Разом з тим, таке процесуальне порушення не призвело до прийняття до ухвалення незаконного рішення, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, позаяк згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті та законне рішення з одних лише формальних міркувань.