ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/110/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Громак О.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіерра"
представник боржника - Марчук Г.В., адвокат, ордер,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс"
представник кредитора - не з`явився
учасник провадження - ОСОБА_1,
представник учасника - Лукашова О.Є., адвокат, ордер,
учасник провадження - ОСОБА_2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду
від 24.10.2024
у складі колегії суддів: Гриців В.М. - головуючий, Малех І.Б., Панова І.Ю.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс"
про покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Тіерра" та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитора суму непогашених кредиторських вимог,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 14.03.2023 відкрив провадження у справі № 921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (далі - ТОВ "Тіерра", боржник);
визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" в розмірі 1 301 563,52 грн.;
ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів;
ввів процедуру розпорядження майном;
призначив розпорядника майна ТОВ "Тіерра" - арбітражного керуючого Демчана О.І.
2. Ухвалою від 01.08.2023 Господарський суд Тернопільської області визнав конкурсними кредиторами у справі № 921/110/23 щодо ТОВ "Тіерра", а саме:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" в розмірі 1 380 587,79 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" в розмірі 685 766,30 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.Смарт Трейдинг" в розмірі 20 627 029,47 грн.;
- Головне управління ДПС у Тернопільській області в розмірі 1 923 128,06 грн.
3. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 21.07.2023 припинив повноваження керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_2 ;
поклав виконання обов`язків керівника ТОВ "Тіерра" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.;
зобов`язав ОСОБА_2 передати за актом приймання-передачі розпоряднику майна боржника бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Тіерра", його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
4. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (далі - ТОВ "Санрайс Логистикс") надіслало суду заяву про покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Тіерра" та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитора суму непогашених кредиторських вимог в розмірі 1 467 727,79 грн.
5. Заява мотивована тим, що керівники ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були обізнані про стан загрози неплатоспроможності ТОВ "Тіерра", оскільки загроза неплатоспроможності є передбачуваним порушенням; за наведених фінансових показників, відомих керівнику Товариства, було очевидним, що виконання зобов`язання боржника буду ускладнене недостатністю грошових коштів та ліквідного майна, яке можна реалізувати для задоволення вимог кредиторів.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
6. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 14.03.2024 у справі № 921/110/23 задовольнив заяву ТОВ "Санрайс Логистикс" про покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників ТОВ "Тіерра";
поклав на колишніх керівників ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Тіерра";
стягнув солідарно з колишнього керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 як з солідарного боржника на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" суму непогашених кредиторських вимог ТОВ "Тіерра" в загальному розмірі 1 467 727,29 грн.;
стягнув солідарно з колишнього керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_2 як з солідарного боржника на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" суму непогашених кредиторських вимог ТОВ "Тіерра" в загальному розмірі 1 467 727,79 грн.
7. Рішення місцевого господарського суду мотивоване, зокрема тим, що:
- станом на кінець 2021 року ТОВ "Тієрра" мало заборгованість перед двома кредиторами: ТОВ "Санрайс Логистикс" та ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг";
- станом на дату розгляду цієї справи ухвала Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2023 в частині передання ОСОБА_2 арбітражному керуючому Демчану О.І. бухгалтерської та іншої документації ТОВ "Тіерра", його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей не виконана;
- ТОВ "Тіерра" перебувало у стані загрози неплатоспроможності, про що було відомо Проню ДТ з 31.12.2021, а ОСОБА_2 з моменту вступу його на посаду керівника підприємства. Ураховуючи наявність наприкінці 2021 року принаймні трьох кредиторів, строк виконання грошових зобов`язань ТОВ "Тієрра" перед якими настав, а також стрімкі та "підозрілі" зміни структури активів підприємства у відповідний період (значне збільшення обсягів дебіторської заборгованості), Товариство перебувало у стані об`єктивного банкрутства;
- керівниками ТОВ "Тієрра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вживались дії для відновлення його платоспроможності. Не зважаючи на обізнаність керівників про наявність у Товариства стану неплатоспроможності, ОСОБА_1 протягом року та ОСОБА_2 протягом п`яти місяців не подавалась заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тієрра", що призвело до того, що у боржника збільшилась кредиторська заборгованість.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою від 24.10.2024 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив;
ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2024 у справі № 921/110/23 скасував;
у задоволенні заяви ТОВ "Санрайс Логистикс" про покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" суму кредиторських вимог в розмірі 1 467 727,79 грн. - відмовив:
судові витрати поклав на ТОВ "Санрайс Логистикс".
9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд не встановив коли саме у кожного з керівників ТОВ "Тіерра" настав місячний строк реалізації обов`язку керівника боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав настання загрози неплатоспроможності ТОВ "Тіерра".
10. Також апеляційний господарський суд зазначив, що у справі № 921/110/23 відсутня ухвала, яка б свідчила про виявлення порушення частини шостої статті 34 КУзПБ в період виконання повноважень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом з тим, саме наявність такої ухвали господарського суду є підставою для подальшого звернення кредиторів з вимогами до зазначених осіб.
11. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що розгляд вимог про стягнення грошових коштів з керівника боржника ТОВ "Тіерра" на підставі приписів частини шостої статті 34 КУзПБ, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, повинен здійснюватися за правилами ГПК України в порядку визначеному статтею 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство ТОВ "Тіерра".
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
12. ТОВ "Санрайс Логистик" 05.12.2024 звернулось з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/110/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2024.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 витребувано матеріали справи № 921/110/23, розгляд питання щодо відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 відкладено до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2025 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Санрайс Логистик" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №921/110/23;
повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Санрайс Логистик" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 921/110/23 відбудеться 04.03.2025 об 11:15.
16. До Верховного Суду 03.03.2025 від представниці ОСОБА_1 - адвоката Лукашової О.Є. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Санрайс Логистикс", в якій представниця Проня Д.Т. просила касаційну скаргу ТОВ "Санрайс Логистикс" залишити без задоволення; постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 921/110/23 залишити без змін.
17. У відзиві зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у Звіті не відображено момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). Відсутні й інші докази на підтвердження такої ситуації та констатував, що у цій справі (№ 921/110/23) Господарський суд Тернопільської області не встановив коли саме у кожного з керівників ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 настав місячний строк реалізації обов`язку керівника боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав настання загрози неплатоспроможності ТОВ "Тіерра".
18. Також у відзиві зазначено, що приписи закону та висновки Верховного Суду про застосування частини шостої статті 34 КУзПБ свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності передбачених частиною шостою статті 34 КУзПБ підстав для застосування солідарної відповідальності колишніх керівників ТОВ "Тіерра" та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Санрайс Логистикс" суму кредиторських вимог в розмірі 1 467 727,79 грн., та узгоджується із висновками Верховного Суду з цього питання.
19. В судове засідання 04.03.2025 з`явилися представники ТОВ "Тіерра" та фізичної особи ОСОБА_1, які надали пояснення по суті доводів і вимог касаційної скарги.
20. В день проведення судового засідання (04.03.2025) від уповноваженого представника ТОВ "Санрайс Логистикс" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що в Господарському суді Тернопільської області розглядається питання про заміну кредитора ТОВ "Санрайс Логистикс" на ТОВ "Автомагістраль - Захід", розгляд якого був призначений на 03.03.2025, втім інформація про результати розгляду відсутня; а також тим, що необхідно підготувати відповідь на відзив представника ОСОБА_1, поданий 03.03.2025.
21. Колегія суддів Верховного Суду, розглянувши в судовому засіданні 04.03.2025 зазначене клопотання, вислухавши пояснення уповноважених представників боржника та учасника провадження з цього питання, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
22. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-IX, Верховний Суд розглядає справу № 921/110/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(ТОВ "Санрайс Логистикс")
23. В обґрунтування підстав касаційного оскарження кредитор зазначає про:
- відсутність висновку Верховного Суду з питання заборони кредитору звернутися з заявою про одночасне визнання вини керівника і порушення ним частини шостої статті 34 КУзПБ та покладення солідарної відповідальності на керівника;
- судом першої інстанції в ухвалі від 14.03.2024 у справі № 921/110/23 було визначено, що загроза неплатоспроможності Боржника виникла з 31.12.2021, та про яку було відомо колишнім керівникам ОСОБА_1 з 31.12.2021, а ОСОБА_2 з 17.11.2022 по 14.03.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
24. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати ми приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розі ляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріальною права.
27. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає касаційну скаргу прийнятною щодо доводів скаржника, зазначених в пункті 23 описової частини цієї постанови, та в межах, визначених касаційною скаргою.
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
28. Предметом судового розгляду у цій справі є розгляд вимоги ТОВ "Санрайс Логистикс" про покладення солідарної відповідальності на колишніх керівників ТОВ "Тіерра" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
29. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.
30. За змістом положень частини другої статті 197, частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.
31. Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.
32. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (тут і далі застосовується в редакції цього Кодексу, чинної на момент звернення кредитора із заявою про покладення солідарної відповідальності у спірних правовідносинах - 23.12.2023) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
33. Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
34. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).
35. Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
36. З огляду на принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
37. У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
38. Не дивлячись на застосування у законодавстві визначення "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника", йдеться про відшкодування збитків на користь самого боржника, а його кредитори мають похідний інтерес у стягненні збитків з винних осіб на користь боржника, оскільки збільшення майнової сфери боржника підвищує їх можливість більш повно задовольнити свої вимоги (з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги), тоді як кредитори боржника не є кредиторами щодо винних осіб.
39. Положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.
40. Водночас, покладення солідарної відповідальності на керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - членів органів управління боржника) узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, нести відповідальність у випадку невиконання такого обов`язку.
41. Аналіз змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить про те, що для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
42. Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
43. Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
44. Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:
1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
45. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими, а для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
46. У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки:
- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;
- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;
- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
47. Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.
48. У положеннях КУзПБ відсутні чітко визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 ГПК України) (див. висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
49. При цьому доцільність розгляду господарським судом заяв про покладення солідарної відповідальності у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство відповідає принципу процесуальної економії, оскільки дає змогу розглянути таку вимогу в розумні строки, запобігає зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, гарантує бережне ставлення до ресурсів усіх учасників справи та відповідає основній меті конкурсного процесу і процедури банкрутства - задоволення вимог кредиторів.
50. За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
51. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.
52. Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.
53. Зазначений підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.
54. Водночас, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.
55. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.