ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
справа № 757/5936/24-к (11-сс/824/3597/2024)
провадження № 51-3899 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, якою їй відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 19 лютого 2024 року відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР), розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Не погоджуючись із цією ухвалою, адвокат ОСОБА_6 28 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 09 липня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання адвоката про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернув подану нею апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Адвокат ОСОБА_6, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернув подану нею апеляційну скаргу, оскільки такий строк був нею пропущений із поважних причин, а саме через те, що за результатом розгляду її скарги 19 лютого 2024 року слідчим суддею було оголошено резолютивну частину ухвали, копію повного тексту вона отримала лише 24 квітня 2024 року, після звернення до голови суду зі скаргою, а тому вона не була обізнаною з мотивами прийнятого рішення та не могла вчасно оскаржити його в апеляційному порядку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вимогами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК встановлено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Положеннями ст. 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Приписи КПК про строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, якщо апеляційну скаргу подано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення, така скарга підлягає поверненню.
Під час перевірки матеріалів провадження колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про необґрунтоване застосування судом апеляційної інстанції вищезазначених положень процесуального закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
За загальним правилом цей строк обчислюється з моменту оголошення судового рішення. Виключенням із цього правила є випадок, коли ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує. У такому разі строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вимогами ч. 1 ст. 117 КПК визначено, що за клопотанням заінтересованої особи пропущений із поважних причин строк має бути поновлений ухвалою слідчого судді, суду.
Так, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва здійснював розгляд скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, з викликом учасників провадження, в тому числі й скаржника.
Відповідно до технічного запису та журналу судового засідання, 19 лютого 2024 року в присутності адвоката ОСОБА_6 було оголошено резолютивну частину ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва. Повний текст ухвали слідчий суддя проголосив 23 лютого 2024 року.
Адвокат ОСОБА_6, не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, 28 квітня 2024 року звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді.Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовувала тим, що слідчий суддя за результатом розгляду її скарги 19 лютого 2024 року оголосив резолютивну частину ухвали, про зміст судового рішення вона дізналась через тривалий проміжок часу, не дивлячись на неодноразові звернення до суду за копією ухвали.
Суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні вказаного клопотання, у мотивувальній частині ухвали зазначив про те, що отримання повного тексту ухвали від 24 квітня 2024 року не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки це рішення слідчого судді направлялось представнику ОСОБА_6 23 лютого 2024 року, того ж дня було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно було у вільному доступі.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції, оскільки суд не здійснив всебічного дослідження матеріалів провадження, що у свою чергу призвело до істотного порушення вимог КПК (ч. 1 ст. 412 КПК).
Як убачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_6 брала участь у розгляді скарги в режимі відеоконференції через її віддаленість від місця розташування місцевого суду та у своїх неодноразових заявах про надання повного тексту ухвали слідчого судді, які залишились місцевим судом без належного реагування, просила направити судове рішення саме на її електронну адресу.
Проте суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду не зважив на це та не надав належної оцінки доводам, висловленим адвокатом ОСОБА_6 в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку у заявленому нею клопотанні.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 про те, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їхнім клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
З огляду на викладене, Суд уважає, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, а тому касаційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд