ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 200/20064/15-ц
провадження № 61-16840св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Артемівський",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Макарова М. О., Пищиди М. М.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Артемівський", про відшкодування майнової та моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що 20 липня 2015 року у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 та яка межує з квартирою АДРЕСА_1 в цьому ж будинку, що на праві приватної власності йому, сталась пожежа, внаслідок якої згорів спільний над цими квартирами дах, дерев`яні перекриття, зокрема, над його квартирою.
3. Позивач вказував, що під час ліквідування наслідків пожежі пошкоджені меблі в квартирі, відбулось затоплення першого та другого поверхів квартири, що завдало шкоди внутрішньому оздобленню приміщення квартири, де проживала вся сім`я позивача.
4. Позивач стверджував, що в його квартирі був сучасний ремонт, придбані нові меблі, що завдало збитків йому як власнику квартири винною бездіяльністю та відсутністю належного утримання квартири саме відповідачем.
5. З метою встановлення розміру нанесених збитків він звернувся до ТОВ "С-Тиматика", яким складено звіт № 282 щодо оцінки вартості витрат на відновлений ремонт 3-кімнатної квартири, де встановлено вартість відновлювального ремонту у розмірі 186 900 грн.
6. Також позивач зазначав, що до оцінки у цьому звіті не було включено ремонт покрівлі даху, який він провів перед пожежею та на який витратив матеріалів вартістю 11 763,00 грн, з вартістю цих робіт в розмірі 5 000 грн, а також придбання плівки для перекриття квартири від опадів під час відсутності даху на суму 1 060,00 грн та капітальний ремонт даху і перекриття всього будинку на суму 358 525 грн.
7. Крім того, позивач зазначав, що за наслідком пожежі йому було необхідно придбавати нові меблі замість зіпсованих пожежею та її гасінням, на що він поніс витрати на купівлю нового дивану "Антарес" вартістю 13 000 грн, кухні - 68 380 грн, придбання та встановлення нового лічильнику газу замість того, що вийшов з ладу внаслідок пожежі - 930 грн.
8. Позивач наголошував, що у зв`язку із неможливістю проживання його та всієї його сім`ї в квартирі, яка була непридатна для проживання внаслідок пожежі, він був змушений винайняти тимчасове житло для своєї родини до завершення повного капітального ремонту квартири та за 2 роки проживання у винайманій квартирі за 8 000 грн на місяць орендної плати він витратив 192 000 грн та 4 000 грн сплатив за посередницькі послуги агенції нерухомості "Авангард" з пошуку квартири, а також був вимушений витрачати кошти на вимушені поїздки маршруткою під час відвідування своєї родини за тимчасовим місцем мешкання, пересуваючись після роботи з його власної квартири, яка погоріла, до родини протягом двох років, що склало додаткових збитків на суму 3 780 грн.
9. За таких обставин позивач вважав, що сума матеріальної шкоди, завдана ОСОБА_3, складає у загальному розмірі 845 338 грн.
10. При цьому позивач вказував, що внаслідок пожежі йому була завдана та всій його сім`ї моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 150 000 грн.
11. Враховуючи викладене, а також той факт, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути зі спадкоємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 486 813 грн, моральної шкоди 150 000 грн та на користь місцевого бюджету вартість капітального ремонту даху у розмірі 358 525 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
12. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2017 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .
13. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2023 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
14. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року позов задоволено частково.
15. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у загальному розмірі 306 910,00 грн.
16. В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 як власник квартири АДРЕСА_1 починаючи з моменту вселення у зазначену квартиру та, зокрема, на момент пожежі у квартирі, яку вчинила ОСОБА_6 у 2015 році, не брав участі в утриманні своєї власності та у забезпеченні її схоронності, достеменно будучи обізнаним про пряму загрозу з боку ОСОБА_6, яка без відповідних правових підстав там проживала. У зв`язку із наведеним суд, встановивши винну бездіяльність ОСОБА_3, яка стала у причинному зв`язку з виникненням пожежі 20 липня 2015 року у його квартирі, в силу статті 386 ЦК України вважав, що саме відповідач як власник квартири має відшкодувати завдану матеріальну шкоду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення місцевого суду скасовано, в задоволені позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
19. Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що актом про пожежу від 20 липня 2015 року встановлено, що причиною пожежі є необережне поводження з вогнем ОСОБА_6 в. квартирі АДРЕСА_1, яка не була залучена до участі у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
20. Також суд апеляційної інстанції спростував висновок суду першої інстанції про те, що бездіяльність ОСОБА_3 стала причиною виникнення пожежі у його квартирі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
25. Підставою касаційного оскарження заявникзазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 травня 2022 року в справі № 521/14202/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Також підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що саме первісний відповідач ОСОБА_3 був власником квартири, що стала осередком пожежі, тому саме на нього покладено обов`язок як на власника по забезпеченню пожежної безпеки не залежно від причин та обставин, що зумовили настання пожежі.
28. Крім того, не можна вважати належним та допустимим доказом акт про пожежу від 20 липня 2015 року, на який послався суд апеляційної інстанції, із зазначенням необережного поводження з вогнем ОСОБА_6 як причини виникнення пожежі, оскільки у вказаному акті така причина вказана як ймовірна, а не установлена.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
29. У січні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 з 2010 року зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2655, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Тараненко Л. О.
31. Відповідно до наданої у копії ордера на жиле приміщення № НОМЕР_1 (обмінний), виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 18 листопада 1988 року, квартира АДРЕСА_1 видана ОСОБА_3 зі складом сім`ї 3 особи ( ОСОБА_3, ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_8 - син). Право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_3 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 жовтня 2012 року.
32. Згідно з актом про пожежу від 20 липня 2015 року о 05 год. 23 хв. того ж дня відбулась пожежа у квартирі АДРЕСА_1, яку виявили мешканці будинку АДРЕСА_3, пожежею знищено домашнє майно квартири АДРЕСА_1, дерев`яне покриття над квартирами АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 та дах будинку на загальній площі 80 кв. м. Причина пожежі - необережне поводження з вогнем гр. ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 .
33. Власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на момент пожежі в ній не проживав, натомість фактично у цій квартирі тривалий час з дозволу ОСОБА_3 проживали його колишня дружина, шлюб з якою розірваний у 1989 році, та їх син ОСОБА_9, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_2, що встановлено у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2014 року, яким вирішено виселити ОСОБА_6 із займаної квартири АДРЕСА_1 .
34. З 2008 року мешканці будинку АДРЕСА_3 неодноразово подавали заяви до ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області щодо здійснення заходів відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які постійно порушують громадський порядок, сваряться із сусідами, шкодять майну мешканців будинку навмисно, травлять домашніх тварин сусідів товченим склом, б`ють палицями та є дуже агресивними; також ані власник квартири ОСОБА_3, ані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не сплачують жодних обов`язкових платежів за користування комунальними послугами, за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
35. Крім цього, відповіддю Бабшкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06 вересня 2012 року на заяву ОСОБА_3 від 16 серпня 2012 року також встановлювалось фактичне проживання у зазначеній квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а іншими відповідями від 17 грудня 2008 року, 21 січня 2009 року роз`яснено, що заяв від власника квартири ОСОБА_3 щодо незаконного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у його квартирі не надходило.
Позиція Верховного Суду
36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.