ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 504/2402/16-ц
провадження № 61-9687св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна Будівельна Компанія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна Будівельна Компанія" на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року у складі судді Вінської Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Лозко Ю. П., Назарової М. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" (ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія") про стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві.
2. Позов обґрунтовано тим, що 26 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія" укладено договір про пайову участь у будівництві.
3. Згідно пункту 1.1. вказаного договору ОК "ЖБК Південна Будівельна компанія" взяла на себе зобов`язання побудувати для позивачки на підставі проекту житловий будинок та ввести його до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Загальна вартість пайового внеску складає 1 368 550 грн, що еквівалентно 271 000 доларів США.
5. Позивачкою на користь відповідача здійснено наступні виплати: платіж на суму 75 750 грн (еквівалентно 15 000 доларів США); платіж на суму 101 000 грн (еквівалентно 20 000 доларів США); платіж на суму 181 078,57 грн (еквівалентно 35 857,14 доларів США).
6. З причин того, що житловий будинок не будувався позивачка припинила фінансування будівництва та вимагала виконання взятих на себе зобов`язань.
7. Позивач зазначала, що за умовами пункту 4.3. договору від 26 січня 2007 року, якщо член кооперативу прострочить внесення членських внесків більш ніж 60 календарних днів ЖБК має право виключити члена кооперативу із складу ЖБК з поверненням внесеної ним частини пайового внеску протягом 10 робочих днів з моменту викупу пайового внеску виключеного члена кооперативу та надходження грошових коштів на рахунок ЖБК.
8. Позивачу невідомо, коли викуплений її пай. Суми пайового внеску в розмірі 357 828,57 грн відповідачем не повернуто.
9. Позивач зазначала, що пунктом 1.3 договору відповідач ввів позивача як споживача послуг в оману, оскільки зазначив, що "Розрахунковий строк закінчення будівництва та здачі об`єкту пайового внеску до експлуатації протягом 14 днів з дня отримання дозволу на будівництво пайового внеску". Тобто, строк закінчення будівництва та здачі об`єкту пайового внеску до експлуатації в договорі взагалі невизначений. Таким чином, ЖБК своїми обіцянками спонукав споживача дочекатися отримання дозволу на будівництво пайового внеску та самого початку будівництва.
10. Враховуючи вищевикладене з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд поновити строк на подання позову, стягнути з відповідача 70 875,14 доларів США.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року позов задоволено частково.
12. Стягнено з ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 70 857,14 доларів США.
13. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що 27 липня 2011 року заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 2-1152/11, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 14 серпня 2018 року, розірвано договір про пайову участь у будівництві, укладений 26 січня 2007 року між ОК "ЖБК "Південна Будівельна компанія" та ОСОБА_1 . Ухвалюючи вказане рішення суди керувались тим, що договір про пайову участь у будівництві, укладений 26 січня 2007 року між ОК "ЖБК "Південна Будівельна компанія" та ОСОБА_1, є розірваним у зв`язку з істотними порушення умов договору, тому ОСОБА_1 має право вимагати повернення того, що було виконане нею за зобов`язаннями, та має право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
14. Стягуючи з відповідача кошти у іноземній валюті, суд першої інстанції зазначив, що розмір фактично сплаченого авансу та пайових внесків в рахунок договору, встановлено судом у розмірі 70 857,14 доларів США, грошові кошти сплачувались позивачем у гривні, однак розмір платежів у пункті 2.1 пайового договору та додатку № 4 до договору розраховувався в еквіваленті за офіційним курсом долара США на день проведення платежу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, з урахуванням додаткової постанови цього ж суду від 18 червня 2024 року, апеляційну скаргу ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія" задоволено частково, рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року змінено, зменшено розмір стягнутих з відповідача на користь позивачки грошових коштів з 70 857,14 доларів США до 55 857,14 доларів США.
16. Доповнено абзац другий резолютивної частини рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року такого змісту: "поновити ОСОБА_1 строк позовної давності".
17. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.
18. Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача на корить позивачки, виходив із того, що місцевим судом не враховано, що як положеннями статуту ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія", так і укладеним між сторонами договором передбачено, що вступний внесок відноситься до неподільного фонду кооперативу, майно якого не підлягає поділу між всіма членами кооперативу та не підлягає поверненню асоційованому члену кооперативу у разі його виключення. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка не має права вимагати повернення вступного внеску у розмірі 75 750 грн, що еквівалентно 15 000 доларів США.
19. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим судом не надано оцінки як заяві відповідача про застосування строків позовної давності, так і заяві позивачки про поновлення строку позовної давності, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строків позовної давності. Апеляційний суд, задовольняючи заяву позивача, виходив із того, що встановлені апеляційним судом у справі № 2-1152/11 обставини отримання позивачкою відомостей про ухвалення рішення від 27 липня 2011 року, невиконання судом вимог статті 227 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення заочного рішення), відсутністю доказів отримання вказаного рішення у передбаченому законом порядку, є підставою для поновлення строку позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20. У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія".
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. У касаційній скарзі ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.
24. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що вказаний спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
27. Також судами під час розгляду справи не надано належної оцінки заяві про застосування строків позовної давності, не враховано обізнаність позивачки про рішення у справі № 2-1152/11 від 27 липня 2011 року, що підтверджується її заявою від 20 жовтня 2014 року.
28. При цьому позивачкою не спростовано факт отримання судових повісток у справі № 2-1152/11, що підтверджується повідомлення кур`єрської служби та свідчить про її обізнаність про розгляд справи № 2-1152/11.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. 26 січня 2007 року між ЖБК "Південна будівельна компанія" та ОСОБА_1 укладено пайовий договір (про пайову участь у будівництві).
30. Згідно пункту 1.1. вказаного договору ОК "ЖБК Південна Будівельна компанія" приймає члена кооперативу на правах асоційованого членства на умовах, зазначених у статуті, вказаному договорі для забезпечення житлом члена кооперативу та членів його сім`ї шляхом будівництва та вводу до експлуатації житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 як член кооперативу зобов`язалась у встановлені договором строки внести вступний, пайовий, членські внески.
31. Пунктом 1.5. пайового договору передбачено, що розмір пайового внеску затверджується на загальних зборах членів (засновників) кооперативу та складає вартість житлового будинку, зазначені у додатку № 4 до даного договору, який є невід`ємною частиною договору.
32. Відповідно до пункту 2.1. пайового договору розмір вступного внеску затверджується загальними зборами (засновників) кооперативу та складає 75 750 грн, що відповідає еквіваленту 15 000 доларів США. Вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу, є власністю кооперативу. Вони не підлягають поверненню, передачі та поділу між членами або асоційованими членами кооперативу у випадку виходу із кооперативу за власною ініціативою або при виключені, а також не підлягають передачі спадкоємцям у разі смерті члена, або асоційованого члена кооперативу. Вказані внески призначені для фінансування організаційних видатків кооперативу.
33. Пунктом 2.2 пайового договору визначено, що внесення пайового внеску членом кооперативу здійснюється шляхом внесення готівкових коштів в касу ЖБК або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ЖБК на умовах і в строки, вказані в додатку № 4, який є невід`ємною частиною договору.
34. Пунктом 1 додатка № 4 "Порядок внесення пайового внеску" від 26 грудня 2007 року до договору про пайову участь у будівництві визначено, що загальна вартість пайового внеску складає 1 368 550 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 271 000 доларів США. До 26 січня 2007 року - 101 000 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 20 000 доларів США; до 05 квітня 2007 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 червня 2007 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 серпня 2007 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 жовтня 2007 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 грудня 2007 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 лютого 2008 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США; до 05 квітня 2008 року - 181 078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35 857,14 доларів США. Вказані суми пайового внеску автоматично коректируються з урахуванням курсу долара США.
35. Отже умовами укладеного між сторонами пайового договору від 26 січня 2007 року передбачено внесення асоційованим членом вступного, пайового, членського внесків.
36. 26 січня 2007 року ОСОБА_1 на рахунок ОК "Житлово-будинковий кооператив "Південна будівельна компанія" перераховано 75 750 грн, що на день платежу становило 15 000 доларів США, що підтверджується квитанцією від 26 січня 2007 року. В квитанції призначено платежу вступний внесок на будівництво житла за договором від 26 січня 2007 року.
37. ОСОБА_1 на рахунок ОК "Житлово-будинковий кооператив "Південна будівельна компанія" сплачено 26 січня 2007 року платіж на суму 101 000 грн, що на день сплати становило 20 000 доларів США; 05 квітня 2007 року платіж на суму 181 078,57 грн, що на день сплати становило 35 857,14 доларів США, що підтверджується квитанціями.
38. Обставини сплати позивачем у рахунок виконання умов пайового договору від 26 січня 2007 року вступного внеску у розмірі 75 750 грн, що еквівалентно 15 000 доларів США, та пайових внесків у загальному розмірі 282 078,57 грн, що еквівалентно 55 857,14 доларів США, ОК Житлово-будинковий кооператив "Південна будівельна компанія" не заперечуються.
39. Згідно з пунктом 1.3 договору розрахунковий строк закінчення будівництва та здачі об`єкта пайового внеску в експлуатацію протягом 14 місяців з дня отримання дозволу на будівництво об`єкта пайового внеску.
40. Листом від 03 березня 2017 року № 03/03-17 ОК Житлово-будинковий кооператив "Південна будівельна компанія" на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2017 року повідомив про те, що кооператив не отримував дозвіл на будівництво об`єкта пайового внеску ОСОБА_1, оскільки відповідно до пункту 3.3.1 договору про пайову участь від 26 січня 2007 року ЖБК зобов`язаний укласти з будівельною організацією, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт для якісного та своєчасного проектування та будівництва житлового будинку для членів кооперативу та їх сімей. Звернув увагу на те, що отримання такого дозволу кооперативом не передбачено його статутною діяльністю. Тому надати такі відомості кооператив не може. Також зазначили, що пай позивача не був викуплений.
Позиція Верховного Суду
41. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
42. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
43. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
44. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
45. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
46. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
47. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
48. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
49. Положеннями частини першої статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
50. Згідно пункту 4.3 пайового договору, якщо член кооперативу прострочить внесення ступних, пайових та членських внесків більш ніж на 60 календарних днів, тим самим не виконає свої зобов`язання, кооператив має право виключити члена кооперативу із складу ЖБК із поверненням внесеної ним частини пайового внеску на протязі 10 робочих днів з моменту викупу пайового внеску виключеного члена кооперативу і надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ЖБК.
51. Пунктом 6.2 пайового договору сторони передбачили, що за погодженням сторін договір може бути змінено, доповнено, розірвано.
52. Так, заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року по справі № 2-1152/11, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області 14 серпня 2018 року, розірвано договір № 1/07 про пайову участь у будівництві, укладений 26 січня 2007 року між ОК "Південна будівельна компанія" та ОСОБА_1 .
53. Відповідно до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
54. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір про пайову участь у будівництві від 26 січня 2007 року № 1/07, укладений між ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" та ОСОБА_1,. є розірваним у зв`язку з істотними порушеннями умов договору з моменту набрання законної сили рішення суду, тому ОСОБА_1 має право вимагати повернення коштів, сплачених на рахунок ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія", як пайові внески.
55. При цьому суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, правомірно зазначив, що не всі внески, сплачені позивачкою, підлягають поверненню.
56. Так, Відповідно до статті 19 Закону України "Про кооперацію""(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.
57. Згідно із статтею 2 Закону України "Про кооперацію"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.
58. Пунктом 5.2 статуту ОК "ЖБК "Південна будівельна компанія" визначено, що для здійснення своєї діяльності кооператив формує фонди, що становлять майно кооперативу. Види, розміри цих фондів, порядок його формування й використання встановлюються статутом та загальними зборами членів кооперативу відповідно до статуту кооперативу.
59. Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку. Цей фонд формується за рахунок грошових коштів - вступних внесків на безповоротній основі, які сплачують особи, що виявили бажання стати членами кооперативу та інших відрахувань. Майно неподільного фонду не підлягає поділу між всіма членами кооперативу і за рішенням ліквідаційної комісії передається іншій кооперативній організації або об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (пункт 5.3 статуту).
60. Відповідно до пункту 2.1. пайового договору розмір вступного внеску затверджується загальними зборами (засновників) кооперативу та складає 75 750 грн, що відповідає еквіваленту 15 000 доларів США. Вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу, є власністю кооперативу. Вони не підлягають поверненню, передачі та поділу між членами або асоційованими членами кооперативу у випадку виходу із кооперативу за власною ініціативою або при виключені, а також не підлягають передачі спадкоємцям у разі смерті члена, або асоційованого члена кооперативу. Вказані внески призначені для фінансування організаційних видатків кооперативу.
61. Отже сторони в пункті 2.1 пайового договору погодили, що вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу та не підлягають поверненню асоційованому члену кооперативу.
62. Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку та зменшуючи розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача на корить позивачки, обґрунтовано виходив із того, що місцевим судом не враховано, що як положеннями статуту ОК "ЖБК "Південна Будівельна Компанія", так і укладеним між сторонами договором передбачено, що вступний внесок відносить до неподільного фонду кооперативу, майно якого не підлягає поділу між всіма членами кооперативу та не підлягає поверненню асоційованому члену кооперативу у разі його виключення.
63. Таким чином, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що позивачка не має права вимагати повернення вступного внеску у розмірі 75 750 грн, що еквівалентно 15 000 доларів США.
64. Касаційна скарга не містить доводів заявника щодо незгоди із визначеною апеляційним судом сумою внесків, які підлягають стягненню на користь позивачки з відповідача.
65. Колегія судді відхиляє посилання заявника на те, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на таке.
66. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
67. Тобто у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
68. Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає юрисдикцію господарських судів: справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
69. Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:
- характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб`єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;
- суб`єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;
- предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин.
70. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 750/319/18, у якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо цивільно-правового характеру спору, який виник у зв`язку з виконанням умов кооперативних договорів про внесення пайових внесків та отримання у власність побудованого кооперативом житла. Зазначено, що з урахуванням дійсного змісту правовідносин між сторонами назва грошових коштів пайовими внесками, а договорів - кооперативними на їх інвестиційну природу не впливає. З огляду на те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
71. Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статі 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
72. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про кооперацію" та частини першої статті 99 ГК України одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.
73. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
74. У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону України "Про кооперацію").
75. Наведене дає підстави дійти висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають з корпоративних відносин.
76. За таких обставин спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами.
77. Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
78. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 травня 2024 року у справі № 509/643/22.
79. Таким чином, оскільки предметом позову у справі, яка переглядається, є повернення сплаченого паю, у зв`язку із розірванням пайового договору, тому відсутні підстави вважати, що позовні вимоги стосуються корпоративних відносин, а тому даний спір має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
80. Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не приділили належної оцінки доводам щодо обізнаності позивачки про рішення суду від 27 липня 2011 року у справі № 2-1152/11, відхиляються колегією суддів, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції судом на відміну від місцевого суду було надано належну оцінку як доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, так і доводам представника позивача у заяві про поновлення строку позовної давності.
81. За результатами розгляду справи, встановлення фактичних обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, а отже посилання заявника щодо необхідності застосувати строки позовної давності відхиляються.
82. При цьому слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
83. Таким чином, змінюючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
84. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.