ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 946/4729/21
провадження № 61-14480св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (за первісним та зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
відповідач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко Марія Дмитрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Тетяни Валеріївни, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року у складі судді Бальжик О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст первісної позовної заяви ОСОБА_1 .
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областііз позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д.про визнання договору дарування удаваним, підстави якого вподальшому неодноразово уточнював.
2. Позов мотивував тим, що 04 січня 2021 року він звернувся до ОСОБА_2
з метою отримання послуги щодо виділення 3/8 частини житлового будинку
з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в окремий об`єкт нерухомості і проведення приватизації земельної ділянки.
3. В цей же день на виконання досягнутих домовленостей ним було передано ОСОБА_2 оригінал технічної документації на частину житлового будинку. ОСОБА_2, в свою чергу, розробив кошторис на виконання робіт, які повинні бути виконанні.
4. 20 січня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням купити для сім`ї частину житлового будинку після проведення приватизації землі. В цей же день позивач отримав аванс в розмірі 500,00 дол. США за майбутню угоду купівлі-продажу.
5. 26 січня 2021 року він отримав від ОСОБА_2 12 000,00 дол. США, які
є остаточною вартістю тільки 3/8 частини житлового будинку, у присутності дочки ОСОБА_4 .
6. Після отримання грошових коштів він надав ОСОБА_2 довіреність підготовити усі документи й після закінчення приватизації подарувати ОСОБА_5 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами із земельною ділянкою АДРЕСА_1 .
7. 26 січня 2021 року він склав заповіт, яким розпорядився у випадку його смерті передати вказану частину житлового будинку ОСОБА_2 .
8. 06 квітня 2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено угоду, якою додатково за частину будинку ОСОБА_2 передав йому 1 000,00 дол. США. У цей же день ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 довіреність підготувати усі документи та після закінчення приватизації земельної ділянки подарувати ОСОБА_3 3/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами на
АДРЕСА_1 .
9. 08 квітня 2021 року ОСОБА_2 від його ( ОСОБА_1 ) імені подарував ОСОБА_3 вказану частину житлового будинку з надвірними спорудами всупереч домовленості щодо відчуження нерухомого майна після приватизації земельної ділянки.
10. В цей же день ОСОБА_2 подзвонив дочці позивача - ОСОБА_4 та запропонував повернути усі гроші, які вона отримала від нього, у зв`язку з тим, що останній подарував частину спірного житлового будинку ОСОБА_3 .
11. 11 квітня 2021 року ОСОБА_4 зателефонувала батькові - позивачу
у справі та повідомила, що ОСОБА_2 вимагає повернення 12 500,00 дол. США.
12. 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 відмовився від повноважень, наданих йому позивачем по довіреності від 26 січня 2021 року.
13. У травні 2021 року він скасував довіреність від 06 квітня 2021 року, а також заповіт від 26 січня 2021 року.
14. Вважав, що довіреність від 06 квітня 2021 року та договір дарування
від 06 квітня 2021 року підлягають визнанню недійсними, з поверненням сторін
у первісний стан, оскільки фактична вартість правочину складає 36 000,00 дол. США.
15. Зазначав, що його внутрішня воля завжди була спрямована на укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку із земельною ділянкою.
16. Відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, скористався його довірою, незнанням правових особливостей та ввів його в оману, умовив надати йому повноваження, які суперечать усім досягнутим домовленостям і правовим нормам.
17. На момент звернення до суду вік позивача складав 91 рік, він часто хворіє.
18. Впродовж 2020 року він знаходився у лікарні в тяжкому стані, що впливало на його свідомість та породжувало безвихідь.
19. У зв`язку із вищезазначеним, зазначав, що помилився щодо обставин, які мають істотне значення для укладення договору купівлі-продажу частини житлового будинку і земельної ділянки, не мав наміру дарувати вказаний об`єкт нерухомого майна, а також земельну ділянку, на якій він розташований.
20. Додатково вказував, що не знає ОСОБА_3, а тому, не мав жодних мотивів щодо укладення договору дарування 3/8 часток житлового будинку з надвірними спорудами незнайомому чоловікові вже після отримання за них грошових коштів від відповідача ОСОБА_2 .
21. Позивач намагався приватизувати земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 з наміром продати її.
22. В районі розташування частки житлового будинку одна сотка земельної ділянки коштує 4 000,00 - 5 000,00 дол. США. Загальна вартість частки житлового будинку і приватизованої земельної ділянки складала б 30 000,00 - 35 000,00 дол. США.
23. В результаті дарування позивачем частки житлового будинку
ОСОБА_3, він не отримав грошові кошти у зазначеному вище розмірі та залишився боржником перед ОСОБА_2 на суму 12 500,00 дол. США.
24. Отже, вважав, що під впливом відповідача ОСОБА_2 він зробив помилку, яка має суттєве значення, надавши довіреність на дарування своєї частки нерухомого майна ОСОБА_3, що, на переконання позивача, у відповідності до статті 229 ЦПК України є підставою для визнання довіреності від 06 квітня
2021 року недійсною.
25. Визнання вказаної довіреності недійсною, в свою чергу, зумовлює визнання недійсним договору дарування від 08 квітня 2021 року на підставі частини третьої статті 203, статті 215 ЦПК України, адже його внутрішня воля не відповідала зовнішній.
26. 04 серпня 2021 року ОСОБА_1 уточнив позовну заяву, зазначивши, що 20 січня 2021 року на питання ОСОБА_2, скільки може коштувати належна йому частина житлового будинку із земельною ділянкою, проінформував, що два роки тому був покупець, який пропонував 20 000,00 дол. США, агентства оцінювали - від 22 000,00 до 25 000,00 дол. США.
27. ОСОБА_2 наполегливо домігся від нього прийняття авансу в сумі
500,00 дол. США за 3/8 частини житлового будинку як гарантію невідчуження її іншій особі. Щоб зберегти добрі стосунки із відповідачем ОСОБА_2 позивач погодився на пропозицію останнього та отримав вказану суму під розписку. При цьому повідомив відповідачу ОСОБА_2, що оціночна вартість 3/8 частини житлового будинку без земельної ділянки становить 12 500,00 дол. США.
В подальшому, 26 січня 2021 року, ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_4 передав позивачеві ще 12 000,00 дол. США, у зв`язку із чим останній написав розписку, що оціночна вартість 3/8 частини будинку становить 12 500,00 дол. США та не буде збільшуватись під час оформлення договору купівлі-продажу частини житлового будинку разом з вартістю земельної ділянки, оціненою після приватизації. ОСОБА_2 запевняв позивача, що закінчить виділення належної йому частки житлового будинку, приватизує на його ім`я земельну ділянку з метою оформлення в подальшому договору купівлі-продажу будинку із землею.
28. ОСОБА_2 запропонував йому оформити довіреність, якою уповноважити його діяти від імені останнього з питань приватизації земельної ділянки (вже без дарування). Витрати щодо оформлення довіреності ОСОБА_2 запропонував взяти на себе.
29. Ніякої мови про доручення йому подарувати братові відповідача -
ОСОБА_5 спірне нерухоме майно не було та не могло бути. Для дарування ОСОБА_1 не потрібен посередник.
30. У нотаріуса він уважно прочитав проект довіреності, в якому абзац про право дарування був відсутній. Довіреність, викладену вже на офіційному бланку, позивач прочитав поверхнево, повністю довіряючи ОСОБА_2 та нотаріусу.
31. Про оформлення заповіту йому нічого не було відомо; підпис на бланку заповіту, а також надпис "з моїх слів записано вірно" виконані ним особисто. Заповіт підписаний одночасно з довіреністю. Заповіт не був прочитаний вголос. За оформлення заповіту позивач грошові кошти нотаріусу не сплачував. Про наявність заповіту ОСОБА_1 стало відомо лише 16 квітня 2021 року,
через 8 днів після оформлення ОСОБА_2 договору дарування 3/8 частини житлового будинку під час розгляду проєкту запропонованої ним угоди
від 16 квітня 2021 року.
32. За твердженням ОСОБА_2 заповіт був складений в якості гарантії повернення переданих в якості авансу грошових коштів.
33. На думку позивача, вказанні обставини не відповідають дійсності, оскільки це питання взагалі не обговорювалося, а гарантіями повернення грошових коштів згідно із законом є розписка.
34. У кінці березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з проханням підписати нову довіреність, в якій змінити один абзац, а саме замінити особу обдаровуваного зі ОСОБА_5 на ОСОБА_3 .
35. Зі слів ОСОБА_2, його брат - ОСОБА_5 відмовився від прийняття в дар спірної частини житлового будинку, у зв`язку із чим він знайшов іншу особу. Крім іншого, як повідомив відповідач, нотаріус порадила йому змінити прізвище в новій довіреності.
36. Він обурився через недобросовісні дії ОСОБА_2 та відмовився надавати таку довіреність. У відповідь ОСОБА_2 почав дзвонити дочці позивача - ОСОБА_4 та надсилати повідомлення з погрозами написати скаргу на позивача та на його дочку в правоохоронні органи та ректору університету, в якому остання працює.
37. Протягом майже тижня ОСОБА_2 телефонував по декілька разів на день. Налякана та стурбована ОСОБА_4 почала телефонувати позивачеві та просити останнього піти на поступки відповідача - погодитися підписати нову довіреність. Зі слів останньої вона не могла йти на роботу через завданий відповідачем стрес протягом двох днів.
38. Він ще раз повірив відповідачу та на прохання дочки погодився все підписати.
39. 06 квітня 2021 року ОСОБА_2 дав позивачеві підписати складене ним "Соглашение" (мовою оригіналу) без внесення до нього будь-яких змін. ОСОБА_1 підписав вказане "Соглашение" та написав розписку про отримання ним додатково грошових коштів у розмірі 1 000,00 дол. США, без вказівки за що ці грошові кошти передаються.
40. ОСОБА_1 сприйняв вказані грошові кошти як аванс за майбутнє оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки. В цей же день, 06 квітня 2021 року, позивач підписав у нотаріуса довіреність, підготовлену ОСОБА_2 .
41. Вперше в житті ОСОБА_1 підписав документ проти своєї волі. Він сподівався, що ОСОБА_2 оформить договір дарування лише після виконання послуги щодо приватизації земельної ділянки та її оцінки.
42. Також він сподівався, що у нього знаходяться оригінали документів, без яких неможливо відчужити вказане спірне нерухоме майно, проте в подальшому з`ясувалося, що він помилявся. Через три дні йому зателефонувала дочка та повідомила про те, що їй дзвонив ОСОБА_2 та вимагав повернення грошових коштів у розмірі 12 500,00 дол. США, які він передав в якості авансу за майбутню купівлю-продаж 3/8 частини житлового будинку, оскільки нерухоме майно було подароване іншій особі.
43. 08 квітня 2021 року ОСОБА_2 від імені позивача підписав договір дарування на ім`я ОСОБА_3, включивши у вказаний договір неправдиву інформацію, а саме, що частина подарованого житлового будинку нікому не передана в оренду попри те, що вказана квартира була передана іншим особам
в оренду строком на один рік, про що відповідачеві було відомо.
44. 13 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, а якій просив накласти арешт на майно ОСОБА_1, звинувачуючи його у шахрайстві та незаконному одержанні коштів, як аванс за покупку частини будинку.
45. Стверджує, що усі дії проходили під впливом омани з боку відповідача ОСОБА_2, зокрема: з початку січня 2021 року по квітень 2021 року останній не звернувся до суду з позовом про виділення 3/8 частки житлового будинку
в окремий об`єкт нерухомості; надав аванс у розмірі 12 500,00 дол. США за покупку 3/8 частки будинку, потім відмовився від покупки усно; поява в довіреності
від 26 січня 2021 року абзацу про дарування "рідному брату"; відмова зі слів ОСОБА_2 брата від дарування; примушення ОСОБА_1 надати нову довіреність із зазначенням у якості обдарованого ОСОБА_3 ; неповідомлення негайно ОСОБА_1 про оформлення договору дарування 3/8 частки житлового будинку третій особі; вимагання від ОСОБА_1 повернення 12 500,00 дол. США.
46. Обдарований в дійсності не являється обдарованим, як це передбачено нормами цивільного законодавства, його роль полягала лише в тому, щоб прийняти дарування, оформити власність, як можна швидше приватизувати земельну ділянку і продати дійсному покупцю.
47. На думку позивача, ОСОБА_3 одержав свій процент від ОСОБА_2 за виконану роботу. Правочин дарування, в свою чергу, вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника ОСОБА_2, діючого за довіреністю від імені позивача, й ОСОБА_3 .
48. Довіреність від 06 квітня 2021 року видана позивачем під психологічним
і моральним тиском, шантажем і погрозами на адресу останнього та його дочки ( ОСОБА_4 ) з боку ОСОБА_2 .
49. Між трьома сторонами було проведено кілька зустрічей з метою можливого врегулювання спору.
50. Обдарований ОСОБА_3 та його батьки повністю підтримували сторону ОСОБА_2, не висуваючи ніяких вимог до ОСОБА_1, що свідчить про те, що він, як обдарований, є учасником злочинної змови. Мирний шлях спору був вичерпаний, у зв`язку із чим ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду.
51. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 втретє уточнив підстави позову, зазначивши, що у позовній заяві не відображені дії відповідачів - нотаріуса Єфіменко М. Д. та ОСОБА_3 .
52. Стосовно дій нотаріуса надав такі пояснення. ОСОБА_2 не зміг би здійснити ретельно підготовлений план по безкоштовному захопленню майна без дієвого сприяння зі сторони приватного нотаріуса Єфіменко М. Д. Припускає, що довіреність від 26 січня 2021 року була засвідчена нотаріусом помилково, за надмірної довіри до ОСОБА_2 . Вважав, що нотаріус та її помічники бачили
і відчували довіру ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та надрукували довіреність
і заповіт на бланках, не вдаючись у зміст документів.
53. Зокрема, в довіреності написали доручення ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_1 при виконанні послуг з приватизації земельної ділянки, виділення такої в окремий об`єкт, а також право дарування ділянки рідному братові відповідача - ОСОБА_5 3/8 частини належної йому частини житлового будинку з земельною ділянкою.
54. Одночасно з довіреністю було складено заповіт, яким позивач заповів зазначену вище частину будинку особисто ОСОБА_2 .
55. Стверджує, що мови ані про дарування, ані про заповіт взагалі не йшло. Коли помічники нотаріуса дали йому прочитати зміст оригіналів документів, він прочитав їх поверхнево, цілком довіряючи ОСОБА_2 та нотаріусу. Після цього нотаріус надала папку для проставлення підписів та відповідних записів.
56. Під час виконання вказаних дій у позивача виникло питання щодо великої кількості підписів та записів як для однієї довіреності, але для того, щоб не затримувати час, вирішив на цьому не акцентувати увагу.
57. Коли помічники нотаріуса передали ОСОБА_1 засвідчені нотаріусом документи, він відразу передав їх ОСОБА_2 . Взяти собі копію вказаного документа позивач не подумав.
58. Невідомо з яких міркувань, нотаріус не порадила прочитати заповіт вголос. Позивач, в свою чергу, вирішив, що підписує екземпляр довіреності. Про існування в довіреності абзацу, яким позивач начебто уповноважив ОСОБА_2 подарувати належне йому нерухоме майно своєму братові, він дізнався від останнього в кінці березня 2021 року, коли той звернувся до позивача з проханням надати іншу довіреність, із зазначенням замість обдарованого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .
59. Зі слів ОСОБА_2, його рідний брат відмовився від прийняття в дар вказаної частини житлового будинку, а нотаріус, в свою чергу, відмовилася на підставі вказаної довіреності засвідчувати договір дарування нерухомості ОСОБА_3 .
60. Позивач категорично відмовився надавати ОСОБА_2 іншу довіреність та відразу звернувся до нотаріуса із проханням скасувати довіреність від 26 січня 2021 року.
61. Нотаріус підтвердила, що порадила відповідачу ОСОБА_2 отримати нову довіреність, якщо він має намір дарувати об`єкт нерухомості іншій особі, а також, що довіреність від 26 січня 2021 року залишається діючою без абзацу щодо права дарування.
62. У зв`язку із вказаним, ОСОБА_2 почав шантажувати дочку позивача.
63. В кінці березня 2021 року, щоб захистити дочку від погроз, ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльської прокуратури, де йому вартовий повідомив, що через карантинні заходи прийому громадян немає. Також вартовий надав йому бланк звернення, пояснивши, що відповідь на нього він отримає через місяць.
У подальшому, щоб захистити дочку від шантажу, позивач погодився підписати все, що вимагав відповідач ОСОБА_2 . Після підписання позивачем довіреності від 06 квітня 2021 року дзвінки з боку відповідача ОСОБА_2 припинилися. Про існування заповіту ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_2 16 квітня 2021 року, тобто після підписання ним довіреності.
64. Вважає, що нотаріус грубо порушила положення про нотаріальні дії, оскільки порадила обманним шляхом здійснити ОСОБА_2 злочин.
65. Стосовно дій відповідача ОСОБА_3 зазначив наступне. Одержавши пропозицію ОСОБА_2 прийняти у дар об`єкт нерухомості від незнайомого літнього чоловіка, який живе по одній вулиці (АДРЕСА_3) через 200 метрів, ОСОБА_3 не поцікавився особою дарувальника, його здоровим глуздом. Навіть якщо припустити, що ОСОБА_3 про це не подумав, на переконання позивача, ОСОБА_3 як обдарований, повинен був відмовитися від вказаного подарунка, коли йому стало відомо про те, що дарувальник був категорично проти видачі довіреності від 06 квітня 2021 року.
66. Разом з тим, ОСОБА_3 та його батьки, навпаки, стали наполегливо вимагати від ОСОБА_1 знятися з реєстраційного обліку та передати ключі від житлового будинку, погрожуючи звернутися до суду про примусове вселення їх до квартири. На думку позивача, вказані дії свідчать про те, що ОСОБА_3 та вся його родина, являються учасниками злочинної групи під керівництвом
ОСОБА_2 .
67. У вересні 2022 року ОСОБА_1 вчетверте уточнив підстави позову, та просив виключити з розгляду статтю 229 ЦК України і все, що пов`язане з нею,
у зв`язку з тим, що його адвокат ( ОСОБА_6 ) у позові від 15 червня 2021 року взяв вказану вище норму за основу в якості обґрунтування позову. Ніяких підстав для застосування вказаної статті не існувало з самого початку. Просив визнати договір дарування недійсним на підставі статей 230 і 232 ЦК України.
68. Таким чином, з урахуванням неодноразового уточнення підстав позову, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсною довіреність, видану 06 квітня 2021 року від його імені на ім`я ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. та зареєстровану в реєстрі за №905 з моменту її посвідчення;
- визнати недійсним договір дарування від 08 квітня 2021 року, укладений між ОСОБА_2, діючим на підставі довіреності від 06 квітня 2021 року від його імені, та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. і зареєстрований в реєстрі за №911;
- визнати за ним право власності на 3/8 частини у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з літ. А - житловий будинок, загальною площею 139,60 кв. м., житловою площею
91,80 кв. м., літ. Г - сарай, літ. В - вбиральня, літ. Д - вбиральня, літ. Е - гараж,
літ. З - сарай, №1-12 - надвірні споруди.
Короткий зміст зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 .
69. У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом у вказаній справі до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д., про визнання договору дарування удаваним.
70. Зустрічний позов обґрунтовував тим, що з наданих доказів, а також тверджень ОСОБА_1, викладених у первісній позовній заяві та відзиві ОСОБА_2, сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_1 отримав повний розрахунок за продаж 3/8 частки житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 у своєму первісному позові зазначив, що його внутрішня воля не відповідала зовнішній волі, оскільки він мав намір оформити відчуження майна саме шляхом укладення договору купівлі-продажу, а не дарування.
71. З урахуванням вказаного просив суд:
- визнати договір дарування, укладений 08 квітня 2021 року між ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. 06 квітня 2021 року, реєстровий № 905, та ним, ОСОБА_3, на підставі якого ОСОБА_1 подарував йому 3/8 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, удаваним та вчиненим для приховання договору купівлі-продажу;
- визнати, що 08 квітня 2021 року між ОСОБА_2, діючим в силу повноважень, наданих довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. 06 квітня 2021 року, реєстровий № 905,
від імені ОСОБА_1 та ним, ОСОБА_3, було укладено договір купівлі-продажу 3/8 частки житлового будинку з надвірними спорудами
на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
72. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року первісний позов ОСОБА_1 про визнання довіреності, договору дарування недійсними та про визнання права власності залишено без задоволення.
73. Зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним залишено без задоволення.
74. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог первісного позову
ОСОБА_1, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не виконано встановленого процесуальним законом обов`язку доведення обставин, на які він посилався у позові як на підставу своїх вимог, зокрема, не довів належними
і допустимими доказами факту обману, застосування до нього психічного тиску з боку відповідача ОСОБА_2 чи зловмисної домовленості останнього з другою стороною, вчинення оспорюваного правочину проти своєї справжньої волі.
75. Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 мотивоване тим, що укладаючи спірний договір дарування, сторони повністю усвідомлювали, що укладають саме договір дарування, а не будь-який інший договір, позивач за зустрічним позовом не обґрунтував удаваності договору дарування частки житлового будинку з надвірними спорудами з метою приховування іншого правочину, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами правочину виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором дарування, та що воля обох сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочином.
76. Таким чином, міськрайонний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог та визнання оспорюваного договору удаваним, оскільки воля сторін договору на дарування спірної частки нерухомості зафіксована у нотаріально посвідченому договорі дарування, а докази про намір сторін укласти інший договір матеріали справи не містять.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
77. Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Т. В., залишено без задоволення.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року в частині вирішення вимог первісного позову ОСОБА_1 залишено без змін.
78. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а рішення міськрайонного суду без змін в частині вирішення позовних вимог первісного позову, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт його обману з боку відповідача ОСОБА_2 під час укладення оспорюваних довіреності та договору, а тому виснував про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання останніх недійсними в межах заявлених позовних вимог, оскільки будь-яких інших дій, ніж передбачено виданою позивачем довіреністю, відповідачем не вчинено.
79. Разом з цим, апеляційний суд зазначив, що посилання ОСОБА_1 на те, що він не міг подарувати нерухомість незнайомій особі, саме по собі не
є підставою для визнання недійсним правочину, оскільки особа обдарованого не має значення для правильного вирішення справи, як і посилання заявника на те, що видаючи довіреність ОСОБА_2, він хибно розраховував, що документація на житловий будинок залишається у нього і повірений не встигне її виконати,
є неспроможними, більше того свідчать про розуміння дарувальника
( ОСОБА_1 ), що повірений може вчинити відповідні дії на користь третьої особи та відчужити майно.
80. В частині вирішення вимог зустрічного позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
81. У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Т. В., на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 серпня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.
82. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
83. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
84. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гапека Т. В., просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення первісного позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог первісного позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду № 905/1227/17, від 22 квітня 2019 року в справі № 623/2518/17 (провадження № 61-22897св18), від 07 серпня 2019 року в справі № 753/7290/17 (провадження № 61-11158св19), від 05 серпня 2020 року в справі № 638/2324/14-ц (провадження № 61-16084св18), від 04 листопада 2020 року
в справі № 370/2309/18 (провадження № 61-12793св19), від 04 травня 2020 року
в справі № 633/268/17 (провадження № 61-37599св18), від 19 квітня 2021 року
в справі № 748/41/20 (провадження № 61-18420св20), від 07 грудня 2021 року
в справі № 627/79/20 (провадження № 61-10427св21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
85. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: не дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
86. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, при вирішенні спору в частині вимог первісного позову не дослідили належним чином наявні у матеріалах справи докази, зокрема, не врахували, що за оскаржуваним договором, предметом останнього була виключно 3/8 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок без вказівки на те, що вказана частка знаходиться на земельній ділянці, що, на переконання заявника касаційної скарги, свідчить про порушення порядку вчинення нотаріальних дій, адже нотаріусом внаслідок таких дій було порушено цілісність об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій останній розташований.
87. Крім того, вказує, що судами не враховано наявність зловмисної домовленості між відповідачами та помилково не застосовано до такого правочину правові наслідки, визначені змістом статті 232 ЦК України.
88. Додатково зазначає, що апеляційним судом при вирішенні спору помилково було враховано відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, який не був направлений на адреси інших учасників справи.
Доводи осіб, які подали відзиви та відповіді на відзив на касаційну скаргу
Короткий зміст відзиву приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. на касаційну скаргу
89. У грудні 2024 року приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М. Д. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Т. В., без доказів направлення останнього на адреси інших учасників справи.
90. Оскільки до відзиву у порушення частини четвертої статті 395 ЦПК України не додано доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, останній не враховується судом касаційної інстанції.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на касаційну скаргу
91. У грудні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Т. В., у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги касаційної скарги підлягають відхиленню.
92. Зокрема, вказує, що суди попередніх інстанцій у змісті оскаржуваних судових рішень обґрунтовано виснували про недоведеність відповідачем факту обману при вчиненні оскаржуваних правочинів, застосування до позивача психологічного тиску з його боку або зловмисної домовленості останнього з другою стороною, а також вчинення оспорюваного правочину супроти своєї волі, що свідчить про необґрунтованість касаційної скарги та законність оскаржуваних судових рішень за результатами розгляду спору.
93. Додатково звертає увагу на суперечливу поведінку позивача, яка, зокрема, полягала у неодноразовій зміні позиції по справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
94. 20 січня 2021 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 500,00 дол. США в якості завдатку за продаж 3/8 часток житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_2, на підтвердження чого склав розписку, із зазначенням, що загальна сума угоди становить 12 500,00 дол. США (т. 1 а.с. 68).
95. 26 січня 2021 року ОСОБА_1 у присутності дочки ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 12 000,00 дол. США, на підтвердження чого позивач власноручно склав розписку із зазначенням, що вказана сума є повною сумою вартості продажу 3/8 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 69).
96. 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. посвідчено довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2, зокрема:
- представляти його інтереси в усіх уповноважених установах та організаціях з питання отримання в оренду земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1, з правом підпису договору оренди,
а також при необхідності представляти його інтереси з питання розірвання зазначеного договору земельної ділянки;
- представляти його інтереси з питання оформлення права власності на земельну ділянку
АДРЕСА_1, у тому числі з правом проведення відповідної державної реєстрації, обмінного файлу, внесення в базу даних державного земельного кадастру;
- представляти його інтереси в державних, громадських, господарських та інших установах і організаціях тощо при вирішенні будь-яких питань, що стосуються його як власника належних йому 3/8 часток у справі спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з правом виділу всієї належної йому частки житлового будинку в окремий об`єкт нерухомого майна, привласнення йому окремого номеру, реконструкції та здачі
в експлуатацію, з правом узгодження всіх процесуальних питань, проведення відповідної державної реєстрації;
- підготувати всі необхідні документи та подарувати ОСОБА_5 або продати за ціну та на умовах, які будуть визначатися ним самостійно, виходячи з розумної доцільності у порядку, передбаченому чинним законодавством України, належні йому 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та земельну ділянку щодо нього, розташовані за адресою:
АДРЕСА_1, або об`єкт за знов створеною адресою із земельною ділянкою щодо нього, укласти та підписати від його імені договір дарування або договір купівлі-продажу та одержати грошові кошти, виручені від продажу вищевказаного нерухомого майна (т. 1 а.с. 9-11).
97. В той самий день приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. посвідчений заповіт, яким ОСОБА_1 заповів ОСОБА_2 належні йому на праві власності 3/8 частки житлового будинку з надвірними спорудами та земельну ділянку щодо нього під
АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 12).
98. 06 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладено угоду, за змістом якої:
- ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 до раніше переданих 12 500,00 дол. США додатково 1 000,00 дол. США за вищевказану частину будинку. ОСОБА_1 підписує 06 квітня 2021 року у приватного нотаріуса Єфіменко М. Д. довіреність на ім`я ОСОБА_2 з правом відчуження 3/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі, з правом продажу будь-якій особі або дарування конкретній особі даної частки житлового будинку, при цьому, всі витрати з оформлення даної довіреності у нотаріуса бере на себе
ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_1 зобов`язується виписати себе (зняти з реєстрації місця проживання) за адресою: АДРЕСА_1, відразу після переоформлення ОСОБА_2 (продажу або дарування) вищевказаної частки житлового будинку на іншу особу, й після виписки із житлового будинку зобов`язується передати ОСОБА_2 оригінал будинкової книги за даною адресою та відповідні книжки і договори на комунальні послуги;
- особи (квартиранти), які проживають за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору найму, укладеного між ОСОБА_1 та квартирантами, повинні звільнити житлове приміщення за вказаною адресою
у строк до 01 червня 2021 року, а ОСОБА_1 зобов`язується звільнити житлове приміщення та забрати всі свої особисті речі у строк до 05 червня
2021 року, в той же день передати ОСОБА_2 ключі від 3/8 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 13, 70, 166).
99. В той самий день, після укладення вказаної вище угоди, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 000,00 дол. США як остаточний розрахунок за продаж частини будинку, про що позивач склав розписку (т. 1,
а.с. 13 зворот, 70 зворот).
100. Також, 06 квітня 2021 року, приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. посвідчено довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2, зокрема підготувати всі необхідні документи та подарувати ОСОБА_3 всю належну йому частку житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 14-15).
101. 08 квітня 2021 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 квітня 2021 року, реєстровий № 905, подарував ОСОБА_3 3/8 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 08 квітня 2021 року, реєстровий № 911 (т. 1,
а.с. 16-20).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
102. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
103. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
104. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
105. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
106. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.