ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 331/3046/23
провадження № 61-16313св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврошок",
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шкабуро Олександр Віталійович, на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року у складі судді Антоненка М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у складі колегії суддів Подліянової Г. С., Гончар М.С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст первісних позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" (далі - ТОВ "Єврошок") про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що 31 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Єврошок" укладено договір поставки № 300720/01, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати покупцеві часник зубок іспанський (європейський білий) 2 (другої) репродукції (оброблений), калібр 10-24 мм у кількості 16 000 кг, термін поставки не пізніше 31 жовтня 2020 року, місцем поставки товару є склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальна вартість узгодженої сторонами кількості товару становить грошовий еквівалент 104 000,00 євро, включно з ПДВ, що на дату підписання цього договору становить 3 429 389,60 грн за курсом продажу євро на міжбанку (32,9749 грн), встановленим на сайті https://minfin.com.ua, і сплачується покупцем двома платежами у такому порядку:
- перший платіж у розмірі 80 %, що становить грошовий еквівалент 33 200 євро, включно з ПДВ, покупець сплачує протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору;
- другий платіж у розмірі 20 %, що становить грошовий еквівалент 20 800 євро, включно з ПДВ, покупець сплачує через три дні після посіву.
На виконання умов вказаного договору 31 липня 2020 року позивачка ОСОБА_1 передала ТОВ "Єврошок" кошти в розмірі 2 731 181,00 грн, що підтверджується розпискою, а також квитанцією до прибуткового касового ордеру від 31 липня 2020 року № 1.
Відповідач, підтвердивши свої зобов`язання за вказаним договором поставки, не виконав умови договору, не поставив товар, який був предметом договору поставки.
Крім того, 30 липня 2020 року між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з посіву часнику № 300720/02, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ "Єврошок") зобов`язаний за завданням замовника ( ОСОБА_1 ) надати послуги щодо посіву часнику, а замовник зобов`язаний прийняти і оплатити ці послуги. Місцем надання послуг є земельна ділянка сільськогосподарського призначення замовника, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Період надання послуг з 01 жовтня до 15 листопада 2020 року. Посадковий матеріал поставляється виконавцем на підставі укладеного із замовником договору поставки часнику від 31 липня 2020 року № 300720/01. Узгоджена сторонами вартість послуг становить 8 600,00 грн, включно з ПДВ, за 1 га площі посіву.
На виконання умов договору про надання послуг із посіву часнику 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 передала ТОВ "Єврошок" кошти в розмірі 107 500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 23 листопада 2020 року № 2.
У подальшому 29 листопада 2020 року на виконання договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 ОСОБА_1 передала директору ТОВ "Єврошок" кошти в розмірі 468 886,00 грн, що підтверджується розпискою.
Загальна сума, яку передала ОСОБА_1 ТОВ "Єврошок," становить 3 307 567,00 грн.
07 квітня 2023 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ "Єврошок" письмову вимогу про повернення передплати, в якій вимагала повернення завдатку за договором поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 та договором про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02 у загальному розмірі 3 307 567,00 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Ця вимога вручена відповідачеві за довіреністю 12 квітня 2023 року. Проте ТОВ "Єврошок" суму попередньої оплати ОСОБА_1 не повернуло, відповіді не надало.
ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ "Єврошок" на свою користь кошти в розмірі 3 307 567,00 грн.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У серпні 2023 року ТОВ "Єврошок" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту належного виконання умов договорів.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 30 липня 2020 року між ТОВ "Єврошок" та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з посіву часнику № 300720/02, відповідно до умов якого ТОВ "Єврошок" необхідно в період часу з 01 жовтня до 15 листопада 2020 року на площі 10 га за адресою: АДРЕСА_1 засіяти посадковий матеріал часнику, який поставляється ТОВ "Єврошок" на підставі договору від 31 липня 2020 року № 300720/01.
Вказана земельна ділянка належить Фермерському господарству "Ріа" (далі - ФГ "Ріа"), власником якого є ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1, директор ОСОБА_3
ТОВ "Єврошок" поставило за адресою: АДРЕСА_1 обумовлений в договорі товар, а саме часник у кількості 21 600 кг. Для доставки часнику був залучений перевізник фізична особа-підприємець (далі - ФОП) " ОСОБА_4", що підтверджується актами про прийняття робіт (виконання робіт) від 05 та 12 листопада 2020 року № 11 та № 14 відповідно.
Після поставки товару працівники ТОВ "Єврошок" виконали посів часнику. За час проведення посівних робіт працівники ТОВ "Єврошок" протягом тижня мешкали на території ФГ "Ріа" у селі Відрадному Запорізького району Запорізької області. Факт виконання робіт щодо посіву часнику підтверджується також тим, що ТОВ "Єврошок" відправило техніку до села Відрадного Запорізького району Запорізької області.
Директор ТОВ "Єврошок" неодноразово вів перемови з ОСОБА_1, її чоловіком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо поставленого товару (часнику) та виконання його посіву. Будь-яких претензій від ОСОБА_1 до ТОВ "Єврошок" щодо якості товару та його посіву не було.
Після виконання умов договорів директор ТОВ "Єврошок" направив ОСОБА_1 акт № 1 приймання-передання товару за договором поставки від 31 липня 2020 року № 300720/1 щодо поставки товару (часнику) у кількості 21 600 кг та акт № 1 приймання-передання наданих послуг за договором про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02, але ОСОБА_1 їх не підписала.
Водночас факт виконання умов обох договорів підтверджується повною їх оплатою ОСОБА_1
ТОВ "Єврошок" просило суд:
- встановити факт належного виконання договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 часнику, зубок іспанський (європейський білий), 2 (другої) репродукції (оброблений), калібр 10-24 мм, у кількості 16 000 кг, укладеного між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 ;
- встановити факт виконання договору від 30 липня 2020 року № 300720/01 про надання послуг з посіву часнику за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 20 листопада 2023 року, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року, об`єднав в одне провадження первісний та зустрічний позови.
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя рішенням від 30 липня 2024 року узадоволені позову ОСОБА_1 відмовив.
Зустрічний позов ТОВ "Єврошок" задовольнив.
Встановив факт належного виконання договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 часнику, зубок іспанський (європейський білий) 2 (другої) репродукції (оброблений), калібр 10-24 мм, у кількості 16 000 кг, який укладено між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 .
Встановив факт належного виконання договору від 30 липня 2020 року № 300720/02 про надання послуг з посіву часнику за адресою: АДРЕСА_1, який укладено між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 .
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ "Єврошок" виконало у повному обсязі умови договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 та договору про надання послуг з посіву частинку від 31 липня 2020 року № 300720/02, а саме здійснило поставку та посів посівного матеріалу (часнику) в кількості 21 600,00 кг за адресою: АДРЕСА_1, тому зустрічний позов ТОВ "Єврошок" задовольнив, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовив у зв`язку з необґрунтованістю.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційну каргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, безпідставно відмовив у задоволені первісного позову та безпідставно задовольнив зустрічний позов.
Надані ТОВ "Єврошок" документи не підтверджують факт виконання умов договорів укладених з ОСОБА_1, оскільки не містять інформації та не підтверджують відповідність товару вимогам якості. Саме неякісний товар став підставою для відмови ОСОБА_1 у його прийнятті. Суд першої інстанції не надав жодної оцінки розписці ОСОБА_5 від 29 листопада 2020 року, в якій він зазначив, що зобов`язується поставити та посадити часник навесні 2021 року, що спростовує доводи ТОВ "Єврошок" про виконання умов договору про надання послуг у 2020 році.
Запорізький апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 липня 2024 року залишив без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 05 листопада 2020 року № Р15 про поставку часнику у кількості 9 600,00 кг, який розвантажено за адресою: село Відрадне, Запорізький район Запорізької області, у розділі відомості про товар щодо отримання часнику наявний підпис про прийняття товару вантажоодержувачем, яким в товарно-транспортній накладній є ОСОБА_1 . Аналогічно підпис вантажоодержувача міститься у товарно-транспортній накладній від 12 листопада 2020 року № Р12 про поставку часнику у кількості 12 000,00 кг, який розвантажено за адресою: село Відрадне, Запорізький район Запорізької області(т .1, а. с. 225-227).
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у зазначених накладних в розділі відомості про вантаж про прийняття часнику в загальній кількості 21 600,00 кг міститься підпис не вантажоодержувача ОСОБА_1, а іншої особи, представник ОСОБА_1, заперечивши його належність ОСОБА_1, суду не надав.
Обставини повної оплати ОСОБА_1 після настання строків виконання договорів обумовлених цими договорами сум підтверджують факт здійснення ТОВ "Єврошок" поставки часнику та виконання робіт з його посіву.
Представник ОСОБА_1 не заперечував факт поставки товару, проте зазначав, що ОСОБА_1 відмовилася його прийняти, оскільки товар був неналежної якості.
Апеляційний суд урахував, що акт про відмову в отриманні часнику або поставки товару неналежної якості сторони не складали, претензій щодо неналежної якості поставки товару ОСОБА_1 ТОВ "Єврошок" не пред`являла.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зміст запису ОСОБА_5 у розписці від 29 листопада 2020 року щодо поставки часнику весною 2021 року та його посіву навесні 2021 року не свідчить про те, що сторони продовжили строк дії договору поставки часнику від 31 липня 2020 року № 300720/01 навесні 2021 року та виконання робіт навесні цього року щодо його посіву, як і не свідчить про невиконання договорів у строки, які були передбачені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2024 року, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шкабуро О. В., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження № 61-45595св18), від 28 листопада 2019 року у справі № 910/1084/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що покупець може вимагати повернення суми попередньої оплати або вимагати передання оплаченого товару.
Надані ТОВ "Єврошок" документи не підтверджують прийняття товару ОСОБА_1, а лише підтверджують відносини між ТОВ "Єврошок" та третіми особами.
Зазначає, що внаслідок невідповідності товару заявленій у договорі поставки якості, вона відмовилась прийняти часник.
Сторони не підписували жодного акта приймання-передання.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2025 року ТОВ "Єврошок" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Однак до відзиву не додано доказів направлення його іншим учасникам справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 178, частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік вказаний у цій статті та інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Ураховуючи невиконання ТОВ "Єврошок" вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України, поданий відзив на касаційну скаргу підлягає поверненню без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 31 липня 2020 року між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 укладено договір поставки № 300720/02, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (ТОВ "Єврошок") зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві ( ОСОБА_1 ) в обумовлений строк, визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, встановлених цим договором.
Товаром, поставка якого є предметом цього договору, є часник зубок іспанський (європейський білий) 2 (другої) репродукції (оброблений), калібр 10-24 мм у кількості 16 000 кг (пункт 1.2 договору поставки).
Відповідно до пункту 2.1 договору поставки товар повинен бути поставлений покупцеві не пізніше 31 жовтня 2020 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору поставки місцем поставки товару є склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймання-передання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до законодавства України з підписанням сторонами актів приймання-передання, які є невід`ємними частинами цього договору (пункт 2.4 договору поставки).
У пункті 2.7 договору поставки передбачено, що доставка товару на склад покупця здійснюється власними силами постачальника.
Відповідно до пункту 3.3 договору поставки загальна вартість узгодженої сторонами в пункті 1.2 цього договору кількості товару становить грошовий еквівалент 104 000,00 євро, включно з ПДВ, що на дату підписання цього договору становить 3 429 389,60 грн за курсом продажу євро на міжбанку (32,9749,00 грн), встановленим на сайті https://minfin.com.ua, і сплачується покупцем двома платежами у такому порядку:
- перший платіж у розмірі 80 %, що становить грошовий еквівалент 33 200,00 євро, включно з ПДВ, покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 3.3.1 вказаного договору);
- другий платіж у розмірі 20 %, що становить грошовий еквівалент 20 800,00 євро, включно з ПДВ, покупець сплачує через три дні після посіву часнику (пункт 3.3.2 вказаного договору).
Згідно з пунктом 3.4 договору поставки сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом продажу євро на міжбанку на день платежу, встановленим на сайті https://minfin.com.ua.
31 липня 2020 року ОСОБА_1 передала ТОВ "Єврошок" кошти в розмірі 2 731 181,00 грн, що підтверджується розпискою директора товариства, а також квитанцією до прибуткового касового ордера ТОВ "Єврошок" від 31 липня 2020 року № 1.
30 липня 2020 року між ТОВ "Єврошок" і ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з посіву часнику № 300720/02.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору в порядку та на визначених цим договором умовах виконавець (ТОВ "Єврошок") зобов`язується за завданням замовника ( ОСОБА_1 ) надати послуги з посіву часнику, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.
Згідно з пунктом 2 договору про надання послуг з посіву часнику місцем надання послуг є земельна ділянка сільськогосподарського призначення замовника, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Період надання послуг з 01 жовтня до 15 листопада 2020 року. Посадковий матеріал поставляється виконавцем на підставі укладеного із замовником договору поставки часнику від 30 липня 2020 року № 300720/01.
У пункті 3.2 договору про надання послуг з посіву часнику сторони узгодили вартість послуг, яка становить 8 600,00 грн, включно з ПДВ, за 1 га площі посіву.
Відповідно до пункту 3.3 договору про надання послуг з посіву часнику оплата наданих послуг здійснюється замовником на підставі встановлених виконавцем рахунків протягом 3 (трьох) днів з моменту виставлення рахунку. Рахунки виставляються виконавцем щоденно зафактом надання послуг з посіву.
23 листопада 2020 року на виконання умов договору про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02 ОСОБА_1 передала ТОВ "Єврошок" кошти в розмірі 107 500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 23 листопада 2020 року № 2.
29 листопада 2020 року на виконання договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 ОСОБА_1 передала директору ТОВ "Єврошок" ОСОБА_5 кошти в розмірі 468 886,00 грн, що підтверджується розпискою.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 05 листопада 2020 року № Р15 замовником та вантажовідправником є ТОВ "Єврошок", перевізником - ФОП " ОСОБА_4", автомобіль марки Renault premium, державний номерний знак НОМЕР_1, пункт навантаження товару: смт Очеретине, Ясинуватський район Донецької області, пункт розвантаження: село Отрадне, Запорізький район Запорізької області, вантажоодержувачем товару є ОСОБА_1 . Відпустив товар та підписав товарно-транспортну накладну ОСОБА_5, підпис якого завірено печаткою ТОВ "Єврошок". У розділі "відомості про товар" зазначено, що вантажем є часник, кількістю 9 600 кг, ціна без ПДВ за одиницю - 108,33 грн; загальна сума з ПДВ - 1 247 961,60 грн, вантаж здав відповідальна особа ОСОБА_5, прийняв водій/експедитор та здав водій ОСОБА_6 . У графі "прийняв вантажоодержувач (відповідальна особа вантажоодержувач)" є підпис.
Факт перевезення товару, зазначеного у товарно-транспортній накладній від 05 листопада 2020 року № Р15, підтверджується також актом прийняття робіт (виконання послуг) від 05 листопада 2020 року № 11, який складено і підписано перевізником ФОП " ОСОБА_4" та замовником ТОВ "Єврошок". За виконаними роботами і вартості послуг сторони один до одного претензій не мають. Вартість транспортних послуг становить 4 700,00 грн.
Згідно з товарно-транспортною накладною від 12 листопада 2020 року № Р12 замовником (платником) та вантажовідправником є ТОВ "Єврошок", перевізником - ФОП " ОСОБА_4", автомобіль марки Renault premium, державний номерний знак НОМЕР_1, пункт навантаження товару склад за адресою: вулиця Першотравнева, 2-Б, смт Очеретине, Ясинуватський район Донецької області, пункт розвантаження: село Отрадне, Запорізький район Запорізької області, вантажоодержувачем товару є ОСОБА_1 . Відпустив товар та підписав товарно-транспортну накладну ОСОБА_5, підпис якого завірено печаткою ТОВ "Єврошок". У розділі відомості про товар зазначено, що вантажем є часник, кількістю 12 000 кг, ціна без ПДВ за одиницю - 108,33 грн; загальна сума з ПДВ - 1 560 000 грн, вантаж здав відповідальна особа ОСОБА_5, прийняв водій / експедитор та здав водій ОСОБА_6 . У графі "прийняв вантажоодержувач (відповідальна особа вантажоодержувач)" є підпис.
Факт перевезення товару, зазначеного в товарно-транспортній накладній від 12 листопада 2020 року № Р12, підтверджується також актом від 12 листопада 2020 року № 14, який складено та підписано перевізником ФОП " ОСОБА_4" і замовником ТОВ "Єврошок". За виконаними роботами і вартості послуг сторони один до одного претензій не мають. Вартість транспортних послуг становить 4 700,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зазначив, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У частинах першій, другій статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх порушених прав послалася на те, що ТОВ "Єврошок" суму попередньої оплати на виконання договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 та договору про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02 позивачці не повернуло, відповіді на вимогу про повернення суми попередньої оплати не надало.
Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині першій статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень
статті 530 цього Кодексу.
У статті 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У справі, що переглядається, суди встановили, що між ОСОБА_1 як фізичною особою та ТОВ "Єврошок" укладено договір поставки від 31 липня 2020 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язаний передати покупцеві товар згідно з визначеним переліком, кількістю і за визначеною вартістю, а саме: часник, зубок іспанський (європейський білий) 2 (другої) репродукції (оброблений), калібр 10-24 мм у кількості 16 000,00 кг, термін поставки не пізніше 31 жовтня 2020 року, місцем поставки товару є склад покупця, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підтвердженням внесення ОСОБА_1 коштів на оплату товару двома платежами в сумі 2 731 181,00 грн та 468 886,00 грн є розписки директора ТОВ "Єврошок" ОСОБА_5 від 31 липня 2020 року та від 29 листопада 2020 року, а також квитанція до прибуткового касового ордеру від 31 липня 2020 року № 1.
Між ОСОБА_1 та ТОВ "Єврошок" також укладено договір про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02, відповідно до умов якого ТОВ "Єврошок" зобов`язане за завданням ОСОБА_1 надати послуги з посіву часнику, а замовник зобов`язана прийняти і оплатити ці послуги. Місцем надання послуг є земельна ділянка сільськогосподарського призначення замовника, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Період надання послуг: з 01 жовтня до 15 листопада 2020 року. Підтвердженням внесення ОСОБА_1 коштів у сумі 107 500,00 грн є квитанція до прибуткового касового ордеру від 23 листопада 2020 року № 2 про прийняття ТОВ "Єврошок" від ОСОБА_1 зазначеної суми коштів, підставою їх прийняття є договір про надання послуг з посіву часнику.
Загальна сума коштів, яку передала ОСОБА_1 ТОВ "Єврошок" на підставі договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 та договору про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02, становить 3 307 567,00 грн (2 731 181,00 грн + 468 886,00 грн + 107 500,00 грн).
Отримання від ОСОБА_1 коштів у розмірі 3 307 56700 грн ТОВ "Єврошок" не заперечувало.
Проте ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилалась на те, що ТОВ "Єврошок" не передало їй оплачений товар - часник у кількості 16 000,00 кг та не виконало умови договору про надання послуг з посіву часнику. На цій підставі ОСОБА_1 заявила до суду позов про стягнення 3 200 067,00 грн, переданих за договором поставки, та 107 500,00 грн, переданих за договором про надання послуг з посіву часнику, а всього - 3 307 767 грн.
ТОВ "Єврошок" у зустрічній позовній заяві посилалось на те, що відповідно до вказаних договорів поставило часник та здійснило його посів, однак ОСОБА_1, оплативши товар і послугу з посіву і фактично прийнявши виконання договорів, відмовилась підписати акти приймання-передання, тобто безпідставно ухилилась від прийняття виконання без повідомлення про виявлені недоліки чи інші порушення договору, які б могли бути підставою для такої відмови.
Отже, у цій справі суди мали встановити, чи передав ТОВ "Єврошок" ОСОБА_1 часник, зубок іспанський (європейський білий) у кількості 16 000,00 кг, який зазначений у товарно-транспортних накладних від 05 листопада № Р15, від 12 листопада 2020 року № Р12 та оплачений позивачкою, та чи виконав ТОВ "Єврошок" послугу з посіву часнику.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів на підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування-спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19 (провадження № 12-57гс21)).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, керувався тим, що сторони не заперечували того, що ОСОБА_1 на виконання умов договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 сплатила 2 731 181,00 грн (відповідно до розписки від 31 липня 2020 року та квитанції до прибуткового касового ордеру від 31 липня 2020 року № 1) та 468 886,00 грн (відповідно до розписки від 29 листопада 2020 року), а також на виконання умов договору про надання послуг з посіву часнику від 30 липня 2020 року № 300720/02 сплатила 107 500,00 грн (квитанція до прибуткового касового ордера від 23 листопада 2020 року № 2).
Загальна сума, яку ОСОБА_1 передала ТОВ "Єврошок" на виконання обох договорів, становить 3 307 567 грн.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 05 листопада 2020 року № Р15 про поставку часнику у кількості 9 600,00 кг, який розвантажено за адресою: село Відрадне, Запорізький район Запорізької області, у розділі відомості про товар щодо отримання часнику наявний підпис вантажоодержувача про прийняття товару, яким в товарно-транспортній накладній є ОСОБА_1 . Аналогічно підпис вантажоодержувача міститься у товарно-транспортній накладній від 12 листопада 2020 року № Р12 про поставку часнику у кількості 12 000,00 кг, який розвантажено за адресою: село Відрадне, Запорізький район Запорізької області (т .1, а. с. 225-227).
Належність вказаних підписів ОСОБА_1 як вантажоодержувачу не спростовано належними і допустимими доказами.
Матеріли справи не містять клопотань ОСОБА_1 та її представника про проведення судової почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_1 у товарно-транспортних накладних або висновку експертизи з цього питання, проведеної за ініціативою сторони.
Крім того, Верховний Суд ураховує умови виконання на оплати договорів поставки та надання послуг з посіву, які узгодили сторони.
Так згідно з пунктом 3.3.2 договору поставки від 31 липня 2020 року № 300720/01 другий платіж у розмірі 20 % покупець сплачує через три дні після посіву.
Вказаний платіж ОСОБА_1 здійснила 29 листопада 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, що свідчить про повне виконання, зокрема договору поставки та його прийняття покупцем.
Відповідно до пункту 3.3 договору про надання послуг з посіву часнику оплата за договором здійснюється замовником протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку, який надається виконавцем за фактом надання послуг з посіву.
На виконання умов договору про надання послуг з посіву часнику ОСОБА_1 здійснила оплату 23 листопада 2020 року у розмірі 107 500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера та свідчить про прийняття виконання покупцем.
Отже, ОСОБА_1 прийняла виконання робіт і послуг за вказаними договорами та здійснила їх повну оплату.
У матеріалах справи також немає будь-яких пояснень чи аргументів ОСОБА_1 щодо того, чому після настання строку поставки та надання послуг з посіву часнику, якщо як вважає ОСОБА_1 вона не прийняла товар і відповідно не узгодила посів, вона здійснила повну оплату (яку вона не заперечує) за вказаними договорами.
Крім того Верховний Суд бере до уваги, що в апеляційній та касаційних скаргах ОСОБА_1 підтверджує, що ТОВ "Єврошок" поставило обумовлений договором поставки товар, проте ОСОБА_1 відмовилася його прийняти (т. 1, а. с. 164).
Водночас колегія суддів критично оцінює посилання заявниці на те, що вона відмовилася прийняти товар, оскільки ОСОБА_1 здійснила решту оплати (другий платіж) за договором поставки та повну оплату за договором посіву часнику після настання строків виконання договорів, що вказує на те, що ОСОБА_1 прийняла повне виконання цих договорів.
Також Верховний Суд зазначає, що повною післяплатою за договорами поставки часнику і надання послуг з посіву часнику ОСОБА_1 погодилась з його поставкою, якістю та посівом, доказів зворотного у матеріалах справи немає.
Матеріали справи також не містять доказів того, що під час або після надходження товару за місцем його поставки, посіву та здійснення повного розрахунку за договорами ОСОБА_1 зверталась до ТОВ "Єврошок" з претензіями щодо кількості чи якості товару, як і доказів того, що сторони склали акт про неприйняття виконання за договором / договорами чи про усунення недоліків продукції.
Письмова вимога ОСОБА_1 про повернення передплати надіслана ТОВ "Єврошок" у квітні 2023 року, тобто майже через три роки після повного розрахунку за договорами, та не містить посилань на недоліки продукції.
Отже, вказаними обставинами та наданими доказами підтверджується факт здійснення поставки часнику ТОВ "Єврошок" та виконання ним робіт із його посіву, у зв`язку з чим спростовуються доводи заявниці про неотримання нею товару відповідно до умов договору поставки та невиконання ТОВ "Єврошок" робіт з посіву часнику.
Те, що ОСОБА_1 відмовилася підписати акти приймання-передання за наслідком виконання договорів та після повної сплати за товар і виконані роботи, за встановлених обставин справи не має правового значення.
Верховний Суд не оцінює доводів касаційної скарги щодо якості поставленого часнику як підстав первісного позову, оскільки якість поставленого товару не зазначена підставою позовуу позовній заяві ОСОБА_1 та не була предметом оцінки в судах першої та апеляційної інстанцій.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задоволенні зустрічного позову ТОВ "Єврошок".
Як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявниця послалася на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме зазначила, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження № 61-45595св18), від 28 листопада 2019 року у справі № 910/1084/18.
У постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження № 61-45595св18) Верховний Суд зазначив про необхідність встановлення судом підстав для розірвання договору відповідно до положень статті 651 ЦК України з урахуванням умов договору.
У постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 910/1084/18 Верховний Суд зазначив, що аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. У разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Щодо визначення подібності правовідносин, то Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), згідно з яким на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Тому посилання в касаційній скарзі про неврахування апеляційним судом висновків під час розгляду справ у подібних спірних правовідносинах, які були викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 318/2249/16-ц (провадження № 61-45595св18) (договір про виконання будівельних робіт щодо заливки басейну, опалубки, металевої обв`язки; прострочено виконання, неякісне виконання робіт), від 28 листопада 2019 року у справі № 910/1084/18 (договір підряду з капітального ремонту житлового будинку; прострочено виконання, придбані дверні блоки є іншими, ніж погоджено сторонами) є безпідставними, оскільки висновки у цих справах та у справі, яка переглядається, фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із цих справ суди керувались конкретними обставинами справи та фактично-доказовою базою з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Крім того, у справі, що переглядається, підставою первісного позову про стягнення коштів ОСОБА_1 зазначила те, що ТОВ "Єврошок" не передав (не поставив) товар відповідно до договору поставки часнику від 31 липня 2020 року № 300720/01 та не посіяв часник відповідно до договору від 30 липня 2020 року № 300720/02, тому вважала, що суми попередньої оплати за вказаними договорами підлягають поверненню. Водночас такими підставами позову як поставка товару неналежної якості та недоотримання строків виконання вказаних договорів свої позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтувала.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
У справі, яка переглядається, колегія суддів, проаналізувавши зміст судового рішення з точки зору застосування норм права, які стали підставою для вирішення справи по суті, дійшла висновку, що суди ухвалили судові рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів, Верховний Суд керується тим, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.
Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховний Суд не встановив.