ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 127/27292/22
провадження № 61-8009св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2024 року у складі колегії суддів Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В. у справі за позовом ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та ОСОБА_4 31 січня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А., зареєстрований у реєстрі за № 66, та договір про зміну набувача за договором довічного утримання, укладений між нею та ОСОБА_3 15 січня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А., зареєстрований у реєстрі за № 37.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що відповідач не виконує належним чином умови договору довічного утримання, не забезпечує її медикаментами та необхідною допомогою, не сплачує комунальні платежі, не надає обумовлене договором матеріальне забезпечення.
Крім того, життєві обставини, якими вона керувалася під час укладення вказаного договору, суттєво змінилися, а саме погіршився стан її здоров`я, у зв`язку з чим вона потребує стороннього догляду, що не передбачено умовами оспорюваного правочину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 28 листопада 2023 року залучив до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйової В. В. рішенням від 30 січня 2024 року в задоволені позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не надала доказів на підтвердження порушення відповідачем істотних умов договору довічного утримання та свідомого ухилення від виконання покладених на неї обов`язків.
Так, на виконання умов договору довічного утримання ОСОБА_3 здійснювала утримання як позивача, так і будинковолодіння, що підтверджується виписками з карткових рахунків, єдиними рахунками за надані житлово-комунальні послуги, квитанціями, особовими рахунками тощо.
Твердження позивача про те, що відповідач не провела індексацію щомісячного грошового утримання, не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що сума щомісячного грошового утримання у переважній більшості часу вносилася у більшому розмірі, ніж визначено договорами, тобто суму індексації фактично сплачено навіть у більшому розмірі, ніж мала бути. Крім того, за умовами договору довічного утримання несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Щодо посилання позивача на те, що після укладення договору довічного утримання до неї ніхто не навідувався, не цікавився її життям та потребами, суд зазначив, що умовами спірних правочинів не передбачено догляду, тому дії відповідача в цій частині не свідчать про невиконання умов договору.
Вінницький апеляційний суд постановою від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану представником ОСОБА_6, задовольнив.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
Розірвав договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 31 січня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А., зареєстрований у реєстрі за № 66, та договір про зміну набувача за договором довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 15 січня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А., зареєстрований у реєстрі за № 37.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що суд першої інстанції не врахував, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
ОСОБА_3, перераховуючи кошти на банківський рахунок ОСОБА_5, достеменно знала, що між ними відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок), а тому її поведінка була суперечливою (тобто відповідач вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). ОСОБА_3 не надала належних і допустимих доказів щодо зміни умов договору довічного утримання від 15 січня 2020 року в частині виконання зобов`язань, а саме, що щомісячний платіж надаватиметься відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу.
За відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь відчужувача, який зазвичай є "слабкою" стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини відчужувача з набувачем за договором довічного утримання фактично не є рівними.
Для розірвання договору довічного утримання із наведених підстав достатньо встановлення факту неналежного виконання набувачами умов договору. Вина, тобто підстави з яких набувачі неналежним чином виконували умови договору, значення не має.
Крім того, після укладення договору довічного утримання суттєво змінилися життєві обставини позивача ОСОБА_1, якими вона керувалася укладаючи такий договір, а саме через вікові зміни погіршився стан її здоров`я, внаслідок чого вона потребувала постійного стороннього догляду, а відповідач ОСОБА_3 не погодилася на розірвання договору довічного утримання у позасудовому порядку.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки виконання договору довічного утримання на попередніх умовах було б неприйнятним для позивача, порушувало співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б позивача можливості отримувати постійний догляд за отримане грошове утримання, яке було значною мірою недостатнім для її потреб з урахуванням віку і стану здоров`я.
Платіжні документи про придбання продуктів харчування та медичних препаратів, на які посилається відповідач, не свідчать про передання цих товарів позивачу.
Водночас посилання позивача на обов`язок відповідача як нового власника утримувати будинок та оплачувати комунальні послуги є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на інших правовідносинах та за відсутності несприятливих наслідків для позивача, пов`язаних з можливістю проживання у спірному будинку. Невиконання або неналежне виконання відповідачем такого обов`язку, утворення заборгованості з оплати послуг електро- та газопостачання саме собою не можуть бути підставою для розірвання договору довічного утримання (догляду).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2024 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2024 року, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2024 року залишити в силі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 та у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17, від 06 травня 2020 року у справі № 755/1750/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19, від 18 серпня 2021 року у справі № 645/3284/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 753/10508/18, від 18 травня 2022 року у справі № 759/10079/19, від 14 червня 2022 року у справі № 753/18667/20, від 29 жовтня 2023 року у справі № 753/23204/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, апеляційний суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу ОСОБА_3 мотивувала тим, що позивач як відчужувач спірного майна не довела порушення набувачем істотних умов договору довічного утримання.
Зазначає, що вона станом на час звернення позивача до суду із цим позовом належним чином виконувала умови договору довічного утримання.
Законодавець, передбачивши можливість визначення у договорі обов`язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов`язань майнового характеру, в той час як догляд, з-поміж іншого, може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем через його похилий вік та потребу в сторонній допомозі.
Ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі позивач не посилалася на обставини неодержання щомісячного грошового утримання як на підставу розірвання спірного договору, а лише акцентувала увагу на тому, що хотіла би отримувати й догляд, який договором не передбачено.
ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_5 ще до підписання спірного договору надали свою згоду на те, що довічне утримання є суто фінансовим.
Крім того, відчужувач не зверталася до неї із пропозицією щодо надання догляду, а відразу звернулася до суду з цим позовом, що свідчить про недобросовісність самого позивача, маніпулятивність поведінки та приховування цілі.
Під час укладення договору про зміну набувача за договором довічного утримання ОСОБА_1 мала можливість висловити своє бажання щодо зміни умов основного правочину, однак таким правом не скористалася.
Стверджує, що до моменту звернення позивача до суду із цим позовом вона не отримувала пропозицію про розірвання спірних правочинів.
Висновок апеляційного суду про те, що платіжні документи про придбання продуктів харчування та медичних препаратів, на які посилається відповідач, не свідчать про передання цих товарів позивачу, є безпідставним, оскільки під час розгляду справи сторона позивача підтвердила той факт, що відповідач забезпечувала відчужувача та її сестру продуктами харчування і ліками.
Аргументи інших учасників справи
У лютому 2025 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому просить залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, ухваленою відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
У лютому 2025 року ОСОБА_3 надіслала до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 03 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.
24 липня 2024 року справу № 127/27292/22 передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року зупинив провадження у справі № 127/27292/22 до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2025 року поновив провадження у цій справі та залучив до участі у ній правонаступника ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 .
Верховний Суд ухвалою від 26 лютого 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини, з`ясовані судами
31 січня 2019 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_4 (набувач) в особі її представника на підставі довіреності ОСОБА_7 укладено нотаріально посвідчений договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 цілий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку площею 0,0511 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, взамін чого, ОСОБА_4 зобов`язалася довічно фінансово утримувати ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є сестрою відчужувача та зареєстрована і проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1, на умовах цього договору (том 1, а. с. 10-14).
Згідно з відомостями, які містяться у Паспорті до договору довічного утримання, ОСОБА_1 надала свою згоду на те, що: розмір одноразової виплати під час підписання договору становитиме 50 000,00 грн, а розмір щомісячного платежу - 1 200,00 грн; відчужувачам відомо, що договір довічного утримання передбачає тільки виплату грошей; оплата послуг "доглядальника" здійснюється із суми рентних платежів або із суми одноразового платежу за рахунок відчужувача (том 2, а. с. 1, 2).
У пункті 8 договору довічного утримання визначено, що загальна ціна цього договору складається із суми первинного одноразового платежу та всіх сплачених набувачем щомісячних платежів, сум індексації, вартості комунальних послуг і суми, витраченої (компенсованої) на поховання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
У пункті 11 договору довічного утримання передбачено, що:
- набувач ОСОБА_4 зобов`язалася довічно фінансово утримувати відчужувача ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яка проживає разом із нею, тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення життєвих потреб. Сторони домовилися, що грошове утримання загалом складається з: а) первинного одноразового платежу в розмірі 50 000,00 грн та б) щомісячних платежів у розмірі 1 200,00 грн; щомісячний платіж надаватиметься відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу;
- набувач зобов`язаний щомісячно разом із щомісячним грошовим утриманням або окремо сплачувати комунальні послуги за вказаний у пункті 1 договору будинок у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг у строк з урахуванням фактичної дати отримання відчужувачем / набувачем квитанцій на сплату комунальних послуг, незалежно від того, з ким вони укладені; якщо відповідні договори про надання комунальних послуг укладені з відчужувачем, - грошові кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватись набувачем відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку;
- до оплачуваних щомісячних витрат на комунальні послуги належать: послуги ЖЕК з утримання будинку, плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання (в обсязі: гаряча вода до 4 куб. м, холодна вода до 4 куб. м, у разі наявності лічильників) та електроенергія в обсязі до 150 кВт/год, абонентська плата за телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов з абонентами мобільного зв`язку), за послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону; якщо на момент укладення цього договору відчужувач не користувався якимось видом зазначених послуг, а згодом почав ними користуватися, він зобов`язаний протягом п`яти календарних днів письмово повідомити про це набувача; відчужувач зобов`язаний інформувати набувача про суми грошових коштів на щомісячну оплату всіх комунальних послуг, встановлених до оплати цим договором;
- у випадках виникнення в майбутньому потреби забезпечення відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати на ці види забезпечення у межах коштів первинного одноразового платежу та щомісячних платежів, отриманих за умовами цього договору;
- набувач зобов`язується здійснити поховання відчужувача нерухомого майна після його смерті та здійснити поховання ОСОБА_5 або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання набувачем самостійно через поважні причини; у разі смерті відчужувача щомісячне утримання ОСОБА_5 становитиме 1 200,00 грн;
- сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації; сума індексації нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України та сплачується набувачем на користь відчужувача, який повинен витрачати такі кошти на цілі задоволення його життєвих потреб; несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору;
- відчужувач засвідчує, що визначений сторонами щомісячний платіж є достатнім для матеріального забезпечення відчужувача для задоволення його життєвих потреб та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору.
Згідно з пунктом 13 договору довічного утримання істотними умовами цього договору є: а) щомісячні платежі; б) первинний одноразовий грошовий платіж; в) поховання відчужувача та ОСОБА_5 або компенсація вартості ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання; г) довічне право на проживання відчужувача у житловому будинку та користування земельною ділянкою.
У пункті 14 договору довічного утримання передбачено, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї зі сторін - у судовому порядку.
15 січня 2020 року між ОСОБА_1 (відчужувач), з однієї сторони, та ОСОБА_4 (первісний набувач) і ОСОБА_3 (новий набувач), з другої сторони, укладено нотаріально посвідчений договір про зміну набувача за договором довічного утримання від 31 січня 2019 року, за умовами якого у зв`язку з неможливістю подальшого виконання первісним набувачем ОСОБА_4 обов`язків за договором довічного утримання з підстав, що мають істотне значення, обов`язки набувача за договором довічного утримання передаються новому набувачу ОСОБА_3 . Цей правочин вчинений за згодою відчужувача за договором довічного утримання ОСОБА_1, оформленою на підставі заяви від 15 січня 2020 року. З моменту укладення і нотаріального посвідчення цього договору первісний набувач ОСОБА_4 втрачає всі права та обов`язки за договором довічного утримання, а новий набувач ОСОБА_3 набуває всі права та обов`язки за договором довічного утримання, у тому числі набуває право власності на визначений у попередньому договорі житловий будинок і земельну ділянку (том 1, а. с. 15, 16).
Згідно з пунктом 4.2 договору про зміну набувача від 15 січня 2020 року з моменту укладення цього договору ОСОБА_3 зобов`язана довічно фінансово утримувати відчужувача ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (сестру відчужувача), які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1, тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення життєвих потреб. Сторони домовилися, що грошове утримання загалом складається з: а) первинного одноразового платежу у розмірі 50 000,00 грн, які ОСОБА_4 сплатила та ОСОБА_1 отримала до підписання договору довічного утримання; б) щомісячних платежів у розмірі 1 200,00 грн. Щомісячний платіж надаватиметься відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу.
У пунктах 8, 9 договору про зміну набувача від 15 січня 2020 року передбачено, що цей договір є невід`ємною частиною договору довічного утримання, посвідченого 31 січня 2019 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я. А. та зареєстрованого за № 66, та слугує підставою для державної реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку на нового набувача. Цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї зі сторін - у судовому порядку.
У відзиві на позовну заяву про розірвання договору довічного утримання ОСОБА_3 зазначила, що на прохання відчужувача ОСОБА_1, яка через похилий вік вже не виходила за межі двору, відповідач перераховувала передбачені договором від 15 січня 2020 року щомісячні платежі на картковий банківський рахунок № НОМЕР_1, що належав сестрі відчужувача ОСОБА_5 .
За період з лютого 2020 року до червня 2022 року відповідач ОСОБА_3 перерахувала на зазначений рахунок 40 253,78 грн, тобто на 4 253,78 грн більше від суми, яку вона мала сплатити, а саме 36 000,00 грн (том 1, а. с. 232-239).
Вінницький міський суд Вінницької області судовим наказом від 02 квітня 2021 року у справі № 127/7280/21 (провадження № 2-н/127/318/21) стягнув із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" заборгованість за послуги розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1, станом на лютий 2021 року у розмірі 2 605,41 грн та 227,00 грн судового збору (том 2, а. с. 47).
Державний виконавець постановою від 15 червня 2021 року повернув стягувачу виконавчий документ - судовий наказ № 127/7280/21 у зв`язку з тим, що на момент перевірки майнового стану у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (том 2, а. с. 49).
За повідомленням Регіональної газової компанії "Вінницягаз" від 17 лютого 2023 року № 21001-Лв-3429-0223 постачання природного газу до будинку ОСОБА_1 припинялося 14 липня 2021 року з технічних причин (том 1, а. с. 165).
Згідно з інформацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за особовим рахунком № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з травня до грудня 2022 року спожила 3 562,63 куб. м природного газу на загальну суму 28 347,45 грн; здійснено оплату в сумі 21 145,74 грн, а решта суми 7 201,72 грн залишилась несплаченою (з урахуванням оплати від 06 лютого 2023 року в сумі 10 000,00 грн). Також за особовим рахунком № НОМЕР_3 ОСОБА_5 за період з травня до грудня 2022 року спожила 182,22 куб. м природного газу на загальну суму 1 449,90 грн, а здійснено оплату в розмірі 4 680,41 грн, тому обліковується переплата в сумі 3 230,51 грн (том 1, а. с. 106-108).
Відомостями з Єдиного рахунку спожитої електроенергії за період із січня 2020 року до січня 2023 року підтверджується, що обсяг спожитої позивачем електроенергії періодично перевищував 150 кВт/год, проте відповідач сплачувала вартість спожитої електроенергії у повному обсязі (том 2, а. с. 20-39).
За повідомленням Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" станом на 01 лютого 2023 року за особовим рахунком № НОМЕР_4 за послуги централізованого водопостачання обліковується переплата у розмірі 280,39 грн, а з оплати за абонентське обслуговування утворився борг у сумі 13,07 грн. Станом на 01 лютого 2023 року за особовим рахунком № НОМЕР_5 за послуги централізованого водопостачання обліковується переплата у розмірі 274,55 грн, а з оплати за абонентське обслуговування утворився борг у сумі 13,07 грн (том 2, а. с. 63-70).
За період з лютого 2020 року до березня 2023 року ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 53 404,91 грн, хоча за умовами спірних договорів мала сплатити 45 600,00 грн, тобто переплата становить 7 804,91 грн (том 3, а. с. 16-38).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла у віці 89 років, про що 25 квітня 2023 року складено відповідний актовий запис (том 2, а. с. 144).
19 вересня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Майструк В. І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті сестри ОСОБА_1, у зв`язку з чим приватний нотаріус завела спадкову справу № 9/2023 до майна померлого спадкодавця (том 3, а. с. 81-98).
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 28 листопада 2023 року залучив до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 (том 3, а. с. 79).
ОСОБА_5 з 18 липня 2005 року отримує соціальну послугу догляду вдома, що підтверджується листом Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування від 21 лютого 2023 року (том 2, а. с. 158).