ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/11120/24
адміністративне провадження № К/990/1855/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 (суддя-доповідач - Смілянець Е.С., судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)
у справі № 120/11120/24
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправним та скасування графіку особистого прийому громадян,
УСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просила визнати протиправним та скасувати графік особистого прийому громадян.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування графіку особистого прийому громадян разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
3. На вказане судове рішення позивачем подано апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 визнано неповажними причини пропуску строку, наведені ОСОБА_1, при апеляційному оскарженні ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024.5. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. При цьому, судом апеляційної інстанції визнано, що подана заява позивача не містить поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
6. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.
7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку звернення до апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції не звернув увагу на поштове повідомлення про вручення позивачу рішення суду першої інстанції. За позицією позивача, саме поштове повідомлення про вручення судового рішення є доказом поважної причини отримання такого рішення, а не детально розписана заява про поновлення апеляційного строку.
Позиція інших учасників справи
8. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Оцінка Верховного Суду
11. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
14. Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
15. За приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
16. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
17. За обставинами цієї справи, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду постановлена 26.08.2024. З апеляційною скаргою на вказане судове рішення позивач звернувся до суду апеляційної інстанції 20.11.2024, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
18. Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. На підставі указаної норми процесуального закону, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Позивачем на виконання вимог ухвали від 26.11.2024 надіслано апеляційному суду заяву, яка, як вказано апеляційним судом, містить міркування заявника щодо етики суддів та вимог законодавства до змісту та форми судового рішення.
21. Зі змісту поданої позивачем заяви на виконання ухвали від 26.11.2024 судом касаційної інстанції встановлено, що така не містить як клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженні так і жодних обґрунтувань щодо причин пропуску такого строку.
22. Водночас, суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного рішення, не заперечуючи тієї обставини, що позивач не наводить будь-яких причин пропуску строку, визнає неповажними причини пропуску строку, наведені ОСОБА_1, при апеляційному оскарженні ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2024, та відмовляє у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
23. Верховний Суд звертає увагу на те, що вказана норма процесуального закону визначає право суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження з підстав:
- неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження;
- визнання судом неповажними підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
24. З врахуванням того, що позивачем не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та не наведено жодних причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції помилково визнає неповажними причини пропуску строку та відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
25. Наведе дає підстави стверджувати про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
26. Реагуючи на доводи скаржника про необґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції з підстав неврахування апеляційним судом поштового повідомлення про вручення позивачу рішення суду першої інстанції, яке є доказом поважної причини пропуску строку, а не заява про поновлення апеляційного строку, Верховний Суд зазначає таке.
27. Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
28. За змістом частини четвертої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
29. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при поданні поштового повідомлення про вручення рішення суду першої інстанції, яке, на переконання позивача, є доказом поважності причини пропуску строку, позивачем одночасно мала би бути вчинена процесуальна дія щодо подання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин пропуску такого.
30. Оскільки позивачем такої процесуальної дії не вчинено, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави самостійно надавати оцінку долученому позивачем поштовому відправленню.