ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/3472/24
адміністративне провадження № К/990/7200/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "ПРОБУД"
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року (суддя - Маслоїд О.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року (колегія у складі суддів: Залімський І.Г., Сушко О.О., Мацький Є.М.)
у справі №120/3472/24
за позовом Приватного підприємства "ПРОБУД"
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Пробуд" (далі - Підприємство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з позовом до Київської митниці (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 06 листопада 2023 року №UA100000/2023/000176/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100230/2023/000866 від 06 листопада 2023 року.
Позов обґрунтовано тим, що митний орган дійшов хибного висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Пробуд" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації. Постановлено розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство оскаржило його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою від 06 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ПРОБУД" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПРОБУД" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації. Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи підставу апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції вказав на те, що "оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належить розглядати у порядку письмового провадження".
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПРОБУД" залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - без змін.
20 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства на рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, в якому Підприємство просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу Підприємство вказало на те, що фактично, апеляційний суд змінив порядок провадження всупереч нормам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частини другої статті 262 КАС України, яка передбачає, що апеляційний розгляд має відбуватися за тим самим порядком, що й у першій інстанції, якщо інше не передбачено законом. Позивач наголосив на тому, що зміна порядку розгляду на спрощене провадження без виклику сторін була неправомірною.
Крім того, Підприємство у касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно надали оцінку поданим доказам і не звернули увагу на те, що надані документи та пояснення позивача підтверджують правомірність заявлених витрат на транспортування та їх відповідність вимогам митного законодавства України. Тому твердження митного органу не можуть бути підставою для відмови в коригуванні митної вартості товару, а висновки судів є помилковими.
10 березня 2025 року Верховним Судом відкрито провадження у справі №120/3472/24 та витребувано справу з Вінницького окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду.
17 березня 2025 року до Суду від митного органу надійшов відзив на касаційну скаргу Підприємства, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
19 березня 2025 року справа №120/3472/24 надійшла до Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Частина першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
1) з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
2) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
3) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи;
4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи;
7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
Згідно зі статтею 307 Кодексу адміністративного судочинства України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
З аналізу наведених норм слідує, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.
Водночас, стаття 311 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовує право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Так, частина перша статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд апеляційної інстанції може розг