ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 6 березня 2025 року в адміністративній справі № 990/230/24 (провадження № 11-298заі24) за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій, рішення в частині і зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Історія справи та рішення судів
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВРП щодо незарахування при прийнятті рішення від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24 до загального стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, половини строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі;
- визнати протиправним рішення ВРП від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24 в частині визначення, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, становить 25 років 6 місяців 8 днів;
- зобов`язати ВРП внести зміни до рішення від 18 червня 2024 року
№ 1872/0/15-24 та зазначити, що до загального стажу роботи судді ОСОБА_1, який дає їй право на відставку, зараховується половина строку навчання в Чернівецькому кооперативному технікумі, а також те, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, який дає їй право на відставку, становить 26 років 5 місяців 8 днів.
2. Отже, метою звернення позивачки до суду є оспорення правильності визначення Вищою радою правосуддя стажу для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Встановлені судами обставини справи
3. 27 травня 2024 року до ВРП надійшли заява судді ОСОБА_1 про звільнення її з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
4. ВРП рішенням від 18 червня 2024 року задовольнила заяву ОСОБА_1 .
5. ВРП у своєму рішенні визначила, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1, що дає їй право на відставку, становить 25 років 6 місяців 8 днів, виходячи із такого розрахунку: стаж роботи на посаді судді - 22 роки 6 місяців 8 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді,
- 3 роки.
6. ОСОБА_1 не погодилась із рішенням ВРП у частині визначення стажу роботи, що дає їй право на відставку, і звернулася до Верховного Суду з позовом.
Короткий зміст рішень Верховного Суду
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 6 листопада 2024 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
8. Ухвалюючи вказане судове рішення, Касаційний адміністративний суд, діючи як суд першої інстанції, виходив з того, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВРП діяло у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано і з урахуванням усіх обставин визначила стаж судді ОСОБА_1, що дає їй право на щомісячне довічне грошове утримання.
9. Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції, вважаючи правильними висновки суду першої інстанції, постановою від 6 березня 2025 року залишила апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
ПІДСТАВИ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
(І) Щодо повноважень ВРП визначати стаж роботи на посаді судді
10. Вважаю, що Велика Палата Верховного Суду під час перегляду цієї справи як суд апеляційної інстанції мала дійти висновку, що стаж роботи на посаді судді, який визначений ВРП під час вирішення питання щодо звільнення з посади судді у відставку, не повинен враховуватися для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
11. Аргументом, який підтверджує таку позицію є вимога Основного Закону про те, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Конституції України).
12. Статтею 112 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон 1402-VIII) визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII).
13. Такі повноваження і порядок визначені у пункті 6 частини першої статті 3, частинах першій та четвертій статті 55 Закону № 1798-VIII.
14. Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII унормовано, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
15. Наведені вище юридичні норми вказують на те, що у межах своїх повноважень ВРП, приймаючи рішення щодо заяви судді про відставку, має встановити наявність чи відсутність у судді двадцятирічного стажу роботи. Таке правозастосування відображено у низці рішень ВРП, прийнятих за наслідками розгляду заяв суддів про відставку, зокрема: від 17 лютого 2022 року № 139/0/15-22, від 17 лютого 2022 року № 138/0/15-22, від 17 лютого 2022 року № 136/0/15-22, від 25 січня 2022 року № 71/0/15-22, від 14 вересня 2021 року № 1978/0/15-21, від 9 вересня 2021 року № 1964/0/15-21, від 11 березня 2021 року № 608/0/15-21, від 25 червня 2020 року № 1969/0/15-20.
16. Крім того, застосування ВРП такого підходу до вирішення питання щодо відставки судді (встановлення достатності стажу судді для відставки), на відміну від того, що застосований в оскаржуваному рішенні ВРП від 18 червня 2024 року № 1872/0/15-24, не призводить до звернення заінтересованих осіб до суду для оспорювання визначеного (зафіксованого) ВРП в рішенні стажу роботи судді.
17. Під час розгляду заяви судді про звільнення з посади у відставку Закон
№ 1402-VIII не вимагає від ВРП визначати (фіксувати) в рішенні конкретний стаж професійної діяльності судді у сфері права. Така практика ВРП, яка знаходиться поза межами вимог закону та обґрунтованої доцільності, призводить до судових спорів, зокрема у цій справі. Однак не є підставою для визначення ПФУ розміру довічного грошового утримання.
18. Дуальний підхід ВРП до розгляду заяв суддів про відставку, в контексті визначення достатності стажу судді для відставки, не відповідає одному із основоположних аспектів верховенства права - принципу правової (юридичної) визначеності.
19. Усі питання визначення стажу роботи та встановлення розміру довічного грошового утримання судді належать до повноважень Пенсійного фонду України (далі - ПФУ). Саме цей орган виконавчої влад реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (пункт 1 Положення про ПФУ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280)).
20. Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 280 передбачено, що ПФУ відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
21. ПФУ постановою правління № 3-1 від 25 січня 2008 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2) затвердив Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2023 року за № 353/39409 (далі - Порядок
№ 3-1).
22. Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 3-1 у редакції, чинній станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВРП, судді у відставці, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку, призначається щомісячне довічне грошове утримання.
23. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу I Порядку № 3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
24. Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку № 3-1 передбачено, що до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема:
1) копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади;
2) документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня
1993 року № 637;
3) довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді;
4) розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4) (абзаци перший та сьомий пункту 2 розділу II Порядку № 3-1);
5) документи, що засвідчують особливий статус особи:
- посвідчення учасника війни, учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності (в період до видачі посвідчення - довідка, видана структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання), особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, члена сім`ї загиблого, документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (для підвищення пенсії згідно зі статтями
12-16-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту");
- документи, що засвідчують статус особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії згідно зі статтею 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"), або документи, що підтверджують особливі заслуги перед Україною (для встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною");
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
- посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України "Про жертви нацистських переслідувань").
25. Зі змісту додатку 4 до Порядку № 3-1 вбачається, що розрахунок стажу роботи судді здійснюється відповідним судом на день видання наказу про відрахування судді зі штату суду. Такий розрахунок має бути підписаний головою суду, головним бухгалтером і має містити відтиски штампу та печатки суду.
26. Такі положення Закону № 1798-VIII та Порядку № 3-1 дають підстави для висновку, що обов`язок здійснити розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, покладений на той суд, у штаті якого працював суддя до відставки. ПФУ зобов`язаний брати до уваги ті документи, які наведені у пункті 24 цієї Думки. У свою чергу на ВРП покладено повноваження встановити наявність у судді двадцятирічного стажу роботи для ухвалення цим органом рішення за заявою судді про його / її відставку.
27. Висновок ВРП про стаж судді для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання, як підстава для зарахування до трудового стажу, не згадується у жодному нормативному акті.
28. За таких обставин, на мою думку, доводи скаржниці про те, що оскаржуване рішення ВРП впливає на належне нарахування та виплати органами ПФУ щомісячного довічного грошового утримання судді, не заслуговують на увагу.