Постанова
Іменем України
13 березня 2025року
м. Київ
справа № 752/4018/23
провадження № 51-3419 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
засуджених: ОСОБА_7,
ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12023100051111949, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Богуслав Київської області та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
та
ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року визнано винуватими та засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України:
- ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- ОСОБА_8 до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінено. Пом`якшено призначене йому покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладено відповідні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення щодо ОСОБА_8 в касаційному порядку не оскаржуються.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7, визнано винуватим у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Так, ОСОБА_7, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 31 жовтня 2022 року, маючи умисел на шахрайство, діючи умисно, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які у невстановлені досудовим розслідуванням час і спосіб отримали інформацію про квартиру АДРЕСА_2, яка на праві приватної власності належала ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .В подальшому, ОСОБА_7 залучив до вчинення злочину свою дружину - ОСОБА_8, яка будучи обізнаною щодо злочинних намірів, погодилася за грошову винагороду виступити фіктивним власником зазначеної квартири під час укладання договору купівлі-продажу з використанням підроблених документів, для чого надала останньому фотокартки із власним зображенням для виготовлення підробленого паспорту та інших документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відповідно до розподілених ролей, придбала підроблений нотаріальний бланк, після чого нанесла на нього відтиск печатки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу та внесла до бланку друкований текст договору дарування зазначеної квартири. В подальшому, ОСОБА_7 підшукав та залучив до вчинення злочину, як потенційного покупця, ОСОБА_10,. обіцяючи останньому грошову винагороду за участь в укладанні нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майна, та який надав згоду на вчинення зазначених дій. У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 04 листопада 2022 року ОСОБА_7 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, підроблений паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_11, в якому була вклеєна фотокартка ОСОБА_8, який остання повинна була надати нотаріусу, видаючи себе за власницю квартири. 04 листопада 2022 року, приблизно о 12 год ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_10 прийшли до офісу приватного нотаріуса ОСОБА_12, яка не була обізнана щодо протиправної діяльності даної групи осіб, з метою укладення фіктивного договору купівлі-продажу квартири та перебуваючи в офісі даного нотаріуса о 12:10 год цього ж дня, підписала договір купівлі-продажу квартири. Таким, чином група осіб разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак воно не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки після підписання договору до офісного приміщення нотаріуса прибули працівники поліції. Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також невстановлені досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, мали намір завдати матеріальної шкоди в розмірі 2 462 955 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_7, прокурор не погоджується зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не обґрунтовував належним чином прийнятого рішення. Стверджує, що застосування положень ст. 75 КК України до ОСОБА_7 є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 вказує на безпідставність її доводів та вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечили проти поданої касаційної скарги прокурора та просили її залишити без задоволення.