iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року

м. Київ

справа № 359/7112/22

провадження № 61-4216св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

заявник - приватне акціонерне товариство "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч",

заінтересовані особи: державний виконавець Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сорока Валерій Іванович, ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.

у справі за скаргою приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" на рішення та дії державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сороки Валерія Івановича, заінтересовані особи: державний виконавець Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сорока Валерій Іванович, ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог скарги

В жовтні 2022 року приватне акціонерне товариство "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" (далі - ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч") звернулося до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Бориспільський ВДВС) Сороки В. І.

В обґрунтування скарги заявник зазначав, що в ході виконавчого провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа від 29 грудня 2020 року № 359/1599/19 про стягнення з ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 49 874,27 грн та судових витрат в розмірі 1 921,00 грн, державний виконавець постановою від 02 березня 2021 року на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинив виконавче провадження. Постановою від 06 вересня 2022 року державний виконавець відновив виконавче провадження, оскільки до статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни в частині визначення частки держави у статутному капіталі боржника - господарському товаристві. А саме нова редакції статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачала 50 % акцій держави, тоді як в статутному фонді ПрАТ "Сортнасіннєовоч" частка держави становить 25 %.

В день винесення постанови про відновлення виконавчого провадження державний виконавець списав з рахунків товариства 57 343,80 грн.

Вважав, що винесення державним виконавцем постанови про поновлення виконавчих дій та списання грошових коштів є незаконним, оскільки зміни в статтю 34 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує підстави для зупинення виконавчого провадження, не поширюються на відносини, що виникли до цих змін.

Також вважав, оскільки товариство не виключено з переліку об`єктів приватизації, обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження не були усунуті, а отже не було законних підстав для його поновлення.

Заявник просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 06 вересня 2022 року про поновлення виконавчого провадження № НОМЕР_3, а також поновити порушене право скаржника шляхом приведення майнових прав ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" до стану, який існував до моменту постановлення оскаржуваної постанови державного виконавця та повернути грошові кошти у розмірі 57 343,80 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 13 грудня 2022 року у складі судді Семенюти О. Ю. скаргу задовольнив частково.

Визнав неправомірною та скасував постанову державного виконавця Бориспільського ВДВС Сороки В. І. від 06 вересня 2022 року про поновлення виконавчого провадження № НОМЕР_3.

В задоволенні скарги в частині вимог про зобов`язання державного виконавця повернути стягнуті грошові кошти відмовив.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій не були усунуті, а тому у державного виконавця не було підстав для поновлення виконавчого провадження.

Також суд дійшов висновку, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" № 2468-ІХ від 28 липня 2022 року були внесені зміни в частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує підстави для зупинення виконавчого провадження. Статтю 35 Закону України "Про виконавче провадження" було доповнено новою, сьомою частиною, відповідно до якої у випадку передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Приватизація ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" не завершена, товариство не було виключено з переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Київський апеляційний суд постановою від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу Бориспільського ВДВС задовольнив.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2022 року в частині задоволених вимог скарги про визнання неправомірною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив в задоволенні цих вимог скарги.

Стягнув з ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч"на користь Бориспільського ВДВС судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки в зв`язку зі змінами в Законі України "Про виконавче провадження" змінилася правова форма регулювання відносин в частині зупинення виконавчих дій під час примусового виконання, тому на дату винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні від 06 вересня 2022 року № НОМЕР_3 державний виконавець діяв у спосіб який не порушує норми чинного законодавства, яке регулює відносини в сфері примусового виконання судових рішень.

Таким чином, обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_3 усунуто, у зв`язку з чим державним виконавцем у відповідності до вимог закону поновлено вказане виконавче провадження для подальшого примусового виконання рішення суду.

Державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

25 липня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що виконавче провадження вже було зупинене відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", що діяли на момент зупинення виконавчого провадження. Зміни до закону стосуються лише зупинення виконавчого провадження щодо правовідносин, що виникнуть вже після внесення змін до закону, але не є підставою для поновлення виконавчого провадження.

Доводи інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

У травні 2023 року Бориспільський ВДВС надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що 08 січня 2021 року до Бориспільського ВДВС надійшла заява ОСОБА_1 від 06 січня 2021 року про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 359/1599/19, виданого 29 грудня 2020 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 49 874,27 грн та судових витрат в розмірі 1 921 грн.

12 січня 2021 року державний виконавець Бориспільського ВДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.

08 лютого 2021 року державний виконавець Бориспільського ВДВС виніс постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

08 лютого 2021 року державний виконавець Бориспільського ВДВС виніс постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3; наклав арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч".

01 березня 2021 боржник - ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" - включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, відповідно до наказу № 5 Фонду державного майна України від 06 січня 2021 року "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році".

02 березня 2021 року державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

12 січня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС направив запит до Фонду державного майна України про надання інформації про здійснені заходи із приватизації боржника.

Згідно із відповіді від 24 січня 2022 року № 10-21-1240, наказом Фонду від 04 січня 2022 року № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" державний пакет акцій розміром 25 % статутного капіталу ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" включено до переліку державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності.

12 січня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС направив запит до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про надання інформації про здійснені заходи із приватизації боржника. Згідно відповіді від 20 січня 2022 року № 49-04:01-215 пакет акцій у кількості у 4 064 152 штук, що становить 25 % статутного капіталу ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" згідно з наказом Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" перебуває в державній власності.

05 вересня 2022 року стягувач звернувся до Бориспільського ВДВС із заявою про продовження примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, оскільки згідно Закону України від 28 липня 2022 року № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" до статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, у частині першій у пункті 12 слова "державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств" замінено словами та цифрами "єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталі боржника - господарського товариства".

06 вересня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. на підставі частини п`ятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Також, 06 вересня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. виніс платіжну вимогу № НОМЕР_3 про списання коштів з рахунку НОМЕР_1 та платіжну вимогу № НОМЕР_3 про списання коштів з рахунку НОМЕР_2 в сумі 57 343,80 грн та направив в АТ "Державний ощадний банк України" до виконання.

03 жовтня 2022 року та 04 жовтня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. на підставі статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" здійснив розподіл грошових коштів, що надійшли 30 вересня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум відділу.

05 жовтня 2022 року державний виконавець Бориспільського ВДВС Сорока В. І. на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог скарги апеляційним судом не переглядалася та не оскаржувалася ПрАТ "Сортнасіннєовоч", то Верховний Суд в цій частині справу не переглядає.

Касаційне провадження відкрите у малозначній справі, проте колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне цю справу розглянути по суті, враховуючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання рішень здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" з наступними змінами та доповненнями, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та низки інших нормативно-правових актів.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконанні рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У статті 451 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З матеріалів справи відомо, що 25 % статутного капіталу ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" перебуває в державній власності. ПрАТ "БП "Сортнасіннєовоч" було включено до переліку об`єктів малої приватизації наказом Фонду державного майна Українивід 06 січня 2021 року № 5.

В пункті 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій) передбачалось, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

За змістом частини другої згаданої статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Частиною п`ятою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

28 серпня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" від 28 липня 2022 року № 2468-ІХ, яким у статтю 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, а саме у частині першій у пункті 12 слова "державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств" замінено словами та цифрами "єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства".

Тобто, відповідно до внесених змін в пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає зупиненню у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2023 року у справі № 925/1386/18 зазначено, що: "із набранням чинності Законом України № 2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" в частині внесення змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_2 відсутні як такі. Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець мав продовжити (відновити) примусове виконання рішення суду у справі № 925/1386/18 (такий висновок узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 925/2073/13, від 01.11.2023 у справі № 925/69/19, від 15.11.2023 у справі № 925/1387/18, в яких наявні висновки щодо застосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2468-ІХ) до правовідносин, які виникли до набрання чинності відповідних змін).

Твердження скаржника у касаційній скарзі з посиланням на нову редакцію частини сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та державного виконавця, які вже вчинені та завершені (тобто існує зупинення виконавчого провадження по старому закону), оскільки зміни до вимог щодо розміру пакету акцій є зміною вимог закону, а не зміною обставин для зупинення вчинення виконавчих дій, є помилковими та свідчать про довільне трактування скаржником вимог закону. Так, частиною сьомою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Зазначені строки стосуються саме приватизації 50 і більше відсотків пакетів акції (часток) боржника, як визначено новою редакцією закону, тому зазначена норма не підлягає застосуванню до спірної ситуації, оскільки приватизації ПАТ "Черкасиобленерго" підлягає пакет акцій розміром 46 %.

Частиною п`ятою статті 35 Закону "Про виконавче провадження" передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Водночас, висновки щодо застосування частини п`ятої, сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" в розрізі строків та подій, до яких зупиняється вчинення виконавчих дій та підстави їх поновлення, викладені Верховним Судом у постановах від 01.11.2023 у справі № 925/69/19 та від 15.11.2023 у справі № 925/1387/18 у подібних правовідносинах".

З урахуванням внесених змін до Закону України "Про виконавче провадження", змінилася правова регламентація порядку зупинення виконавчих дій під час примусового виконання судових рішень. Відповідно, на момент ухвалення постанови про поновлення виконавчих дій у виконавчому провадженні від 06 вересня 2022 року № НОМЕР_3 державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, який узгоджується з чинним законодавством у сфері примусового виконання судових рішень.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення виконавчого провадження, були усунені, державний виконавець, відповідно до вимог закону, правомірно поновив виконавче провадження, що дало можливість продовжити процедуру примусового виконання судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що постанова державного виконавця Бориспільського ВДВС Сороки В. І. від 06 вересня 2022 року про поновлення виконавчого провадження винесена на законних підставах. Державний виконавець діяв у повній відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", забезпечуючи дотримання вимог законодавства та належне виконання судового рішення.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 925/1343/18.

Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за потрібне звернути увагу на те, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 02 липня 2002 року № 13-рп/2002). Разом з тим, не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акта щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (це так звана безпосередня дія нормативного акту в часі).

У пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни щодо підстав зупинення виконавчого провадження, внаслідок чого підстава, яка була передбачена у старій редакції цього Закону, відпала.

Тобто зазначена норма права у новій редакції містить вказівку на підставу зупинення виконавчого провадження, яка є відмінною від попередньої редакції.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення закону до триваючих правовідносин, а саме до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, безпосередньо застосувавши нормативний акт прямої дії у часі.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17 є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

................

Перейти до повного тексту