1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 214/7675/24

провадження № 61-17205св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року у складі судді Сіденко С. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року

у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Міністерство оборони України, у якому просила:

встановити факт окремого проживання ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов?язків військової служби, і ОСОБА_2

у зв?язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин з вересня

2017 року;

встановити факт проживання однією сім?єю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з вересня 2017 року до лютого 2022 року;

визнати ОСОБА_1 членом сім?ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов?язків військової служби.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, керувався пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України та виходив із того, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі № 214/5991/22 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, Міністерства оборони України, про встановлення юридичних фактів, визнання членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, та справу передано за визначеною юрисдикцією на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. За умови закриття провадження у справі № 214/5991/22 та подальшої зміни позовних вимог у суді адміністративної юрисдикції, що є диспозитивним правом позивачки, вона ініціювала повторне звернення до суду з позовом між тими самими сторонами, і з тих самих підстав. Суд зазначив, що ОСОБА_1 фактично погодилася із закриттям провадження у справі судом апеляційної інстанції та ініціювала направлення справи до адміністративного суду і водночас звернулася до суду повторно із цим позовом. У цій справі позивачка не довела наявності окремого спору,

а отже, і наявності свого правомірного інтересу в правовій визначеності.

У діях позивачки суд вбачає прагнення переглянути в межах цієї справи ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року про закриття провадження у справі, постановлену в іншій справі № 214/5991/22, що

є неприпустимим та виходить за межі повноважень суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 грудня 2024 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року

і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили та не врахували, що склад учасників та сторін спору, а також предмет спору у цій справі й у справах № 214/5991/22 і № 212/3084/24

є відмінними, а тому не є тотожними.

Доводи інших учасників справи

14 лютого 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дорош С. П. подав до Верховного Суду відзив, який мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на принципі верховенства права.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

18 лютого 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Суди установили, що у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду

з позовом до ОСОБА_2, Міністерства оборони України, у якому просила:

встановити факт окремого проживання ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби, та ОСОБА_2,

у зв`язку з фактичним припиненням між ним шлюбних відносин з вересня 2017 року;

встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_5, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з вересня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

визнати її, ОСОБА_1, членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби;

визнати за нею, ОСОБА_1, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XI "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",

у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби (справа № 214/5991/22).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року у справі № 214/5991/22 позов задоволено.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_5, який загинув (помер)

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби, та ОСОБА_2, проживали окремо у зв`язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин з вересня 2017 року.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5, який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім`єю як чоловік

і жінка без реєстрації шлюбу, в період часу з вересня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано ОСОБА_1 членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XI "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",

у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року скасовано. Провадження у справі

№ 214/5991/22 закрито. Повідомлено ОСОБА_1, що розгляд справ такої категорії віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Роз?яснено

ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства оборони України про встановлення юридичних фактів, визнання членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. Позовні вимоги викладено в такій редакції:

- визнати бездіяльність відповідача - Міністерства оборони України, яка полягає у невизнанні за ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби, та права на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, яка діяла станом на

13 березня 2022 року, протиправною;

- зобов`язати Міністерство оборони України визнати за ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби;

- зобов`язати Міністерство оборони України визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції станом на

13 березня 2022 року, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи:

ОСОБА_4, ОСОБА_2, про встановлення юридичних фактів, визнання членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, про встановлення юридичних фактів, визнання членом сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги до набрання законної сили рішенням у справі

№ 212/3084/24.

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, в якій просила встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_5 як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період часу з вересня 2017 року до лютого 2022 року. Вказувала, що встановлення вказаного факту необхідне їй для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця - чоловіка ОСОБА_5, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_3, Міністерство оборони України(справа № 212/3084/24).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, у справі

№ 212/3084/24 заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_3, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду. Роз`яснено заявнику право подання позову на загальних підставах.

Залишаючи без розгляду заяву на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив

з того, що за наявності у померлого дружини, а також інших спадкоємців, які не залучені до участі у цій справі, при цьому мають право на одноразову грошову допомогу, передбачену у разі загибелі військовослужбовця, факт спільного проживання без реєстрації шлюбу заявниці із загиблим не

є безспірним, а отже, не може бути встановлений у порядку окремого провадження, оскільки встановлені судом обставини свідчать про наявність спору про право.

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Міністерство оборони України (справа, що є предметом касаційного перегляду), у якому просила:

- встановити факт окремого проживання ОСОБА_5, який загинув

ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов?язків військової служби,

і ОСОБА_2 у зв?язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин з вересня 2017 року;

- встановити факт проживання однією сім?єю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період з вересня 2017 року до лютого 2022 року;

- визнати ОСОБА_1 членом сім?ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов?язків військової служби.


................
Перейти до повного тексту