ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 402/540/19
провадження № 61-1369св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Грушківська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, Грушківська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Терновенка Романа Миколайовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право власності від 07 вересня 2005 року, виданого Грушківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, належить нежитлова будівля - приміщення матеріального складу, загальною площею 1 568,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 листопада 2018 року.
28 серпня 2018 року, звернувшись із заявою до Грушківської сільської ради про надання їй згоди на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,41 га, для ведення особистого селянського господарства, на якій знаходиться належне їй майно, отримала відповідь від 26 вересня 2018 року про те, що за вказаною нею адресою відсутнє нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності; земельна ділянка, що фактично знаходиться під належною їй будівлею, приватизована громадянином ОСОБА_2, їй присвоєно іншу адресу: АДРЕСА_2 .
Зазначала, що оскільки до неї як набувача нежитлової будівлі перейшло право користування земельною ділянкою, то при затвердженні проєкту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, необхідним було отримання її погодження, яке вона не надавала.
На спірній земельній ділянці ОСОБА_2 встановив ворота, які перекривають дорогу до внутрішньогосподарського двору, що унеможливлює під`їзд до приміщення складу, чим чинить перешкоди у володінні та користуванні належним їй майном.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила:
- усунути перешкоди у володінні та користуванні нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати ворота та огорожу, встановлені за адресою: АДРЕСА_2, що перешкоджають вільному проїзду через територію внутрішньогосподарського двору до нежитлової будівлі (приміщення матеріального складу);
- визнати недійсним рішення Грушківської сільської ради від 02 червня 2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2, загальною площею 1,3800 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за адресою:
АДРЕСА_2, з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Грушківської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.
Як на обґрунтування вимог зустрічного позову посилався на те, що право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю загальною площею 1 568,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, набуте на підставі недійсного правовстановлюівльного документа, тому що Грушківська сільська рада 11 листопада 2003 року не приймала рішення № 170 про оформлення права власності на приміщення матеріального складу за ОСОБА_1, оскільки рішенням від 11 листопада 2003 року № 170 вирішувалося лише одне питання - про перерахування коштів для придбання звукової апаратури для Грушківського будинку культури.
Посилаючись на те, що видача ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на приміщення матеріального складу від 07 вересня 2005 року здійснено без жодних правових підстав, ОСОБА_2 просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на приміщення матеріального складу, видане 07 вересня 2005 року ОСОБА_1 на підставі рішення Грушківської сільської ради від 11 листопада 2003 року № 170.
Суди розглядали справу неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від
08 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано недоведеністю ОСОБА_1 обставин чинення ОСОБА_2 перешкод у користуванні нею приміщенням матеріального складу, який належить їй на праві приватної власності. Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що фактично спір виник у зв`язку з обмеженням права проїзду ОСОБА_1 до належного їй приміщення складу, а тому, враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташоване майно позивача, належить на праві власності ОСОБА_2, вважав, що ефективним способом захисту її прав буде встановлення земельного сервітуту, а отже, немає підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловою будівлею (приміщенням матеріального складу).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради від 02 червня 2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки
у власність ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову в затвердженні технічної документації та передання земельної ділянки у власність чи оренду, і заявлений позов не спрямований на захист порушеного права позивача як власника нежитлової будівлі.
В частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 рішення суду мотивовано недоведеністю позивачем порушення вимог законодавства при оформленні свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на приміщення матеріального складу, загальною площею 1 568,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, та порушення прав
ОСОБА_2 як власника земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - Терновенка Р. М.
і представника ОСОБА_2 - Логінова К. Е. задоволено частково, рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Визнано недійсним рішення Грушківської сільської ради від 02 червня
2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2, загальною площею 1,3800 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на АДРЕСА_2 .
Усунено перешкоди у володінні та користуванні належною на праві приватної власності ОСОБА_1 нежитловою будівлею за адресою:
АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати ворота з АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевий суд
у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод
у користуванні майном та визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради від 02 червня 2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 неправильно застосував норми матеріального права та не врахував, що до ОСОБА_1 та інших членів СВК ім. Шевченка після набуття права власності на приміщення матеріального складу на підставі рішення Грушківської сільської ради від 11 листопада 2003 року № 170, відповідно до статей 120, 125 ЗК України, перейшло право користування земельною ділянкою, яка розташована під будівлею матеріального складу, а також земельною ділянкою, яка є необхідною для її обслуговування.
Зважаючи на те, що рішенням Грушківської сільської ради від 02 червня 2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, на якій розміщене приміщення матеріального складу, порушуються права ОСОБА_1 на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою вимогу про скасування оспорюваного рішення Грушківської сільської ради.
Установивши, що внаслідок встановлення ОСОБА_2 воріт ОСОБА_1 позбавлена можливості користуватися будівлею матеріального складу, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення її вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов`язання ОСОБА_2 за власний рахунок демонтувати ворота, які перешкоджають ОСОБА_1 вільному проїзду до належного їй на праві власності нежитлового приміщення.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про недоведеність вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на приміщення матеріального складу, що, за твердженням ОСОБА_2 призводить до порушення його прав як власника земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Логінова К. Е. задоволено частково.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Грушківської сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування скасовано, передано справу у зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Грушківської сільської ради про усунення перешкод у користуванні майном та рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня
2020 року і постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Грушківської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності залишено без змін.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційні скарги адвоката Терновенка Р. М., який представляє інтереси ОСОБА_1, та адвоката Логінова К. Е., який представляє інтереси ОСОБА_2, залишено без задоволення.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від
08 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Грушківської сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та в частині розподілу судових витрат залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову в затвердженні технічної документації та переданні земельної ділянки у власність чи оренду, а заявлений позов не спрямований на захист порушеного права позивача як власника нежитлової будівлі. Апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку відповідно до норм ЦК України.
Щодо строків давності апеляційний суд зазначив, що оскільки в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з відсутністю порушеного права, то у рішенні суду не потрібно робити висновок щодо спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - Терновенко Р. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від
15 листопада 2022 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради від 02 червня 2015 року № 463 про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру та зобов?язання відділу Держгеокастру скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку площею 1,3800 га, кадастровий номер 3525581300:51:000:0171, задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи будь-якої оцінки обґрунтованості чи доведеності щодо застосування строків позовної давності не дав, крім цього, не встановив наявності порушеного права. Апеляційний суд не врахував доводів адвоката Терновенка Р. М. щодо обраного способу захисту речового права як усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказує, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред?явлений позивачем протягом часу, поки існує відповідне правопорушення. Також вказує на загальний принцип цілісності об?єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об?єкт розміщений.
Щодо порушення норм процесуального права заявник зазначає, що апеляційний суд взагалі не надав оцінки позовній вимозі щодо зобов?язання відділу Держгеокадстру скасувати реєстрацію спірної земельної ділянки.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року представнику
ОСОБА_1 - Терновенку Р. М. поновлено строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Ульяновського районного суду Кіровоградської області.
09 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року зупинено провадження
у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року поновлено провадження
у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
07 вересня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Грушківської сільської ради від 11 листопада 2003 року № 170 видано свідоцтво про право власності на приміщення матеріального складу за адресою: АДРЕСА_1 .
17 березня 2015 року Грушківською сільською радою прийнято рішення
№ 451 про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, за адресою:
АДРЕСА_2, орієнтовною площею 1,3800 га, землі під господарськими будівлями та дворами, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Грушківської сільської ради.
02 червня 2015 року рішенням Грушківської сільської ради № 463:
1. Затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Грушківської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 ; 2. Надано у власність земельну ділянку площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають
в запасі на території Грушківської сільської ради, Ульянівського району, Кіровоградської області.
31 березня 2015 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,3800 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою:
АДРЕСА_2 .
10 листопада 2018 року на підставі свідоцтва про право власності від 07 вересня 2005 року, виданого Грушківською сільською радою, проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, загальною площею 1 568,8 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1 .
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
у власність орієнтовною площею 0,41 га для ведення особистого селянського господарства, на якій перебуває нерухоме майно (склад), що належить їй на праві приватної власності та яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1, Грушківська сільська рада листом від 26 вересня 2018 року № 344 повідомила, що на території сільської ради за вказаною у заяві адресою немає нерухомого майна, а саме будівлі матеріального складу згідно з поданим технічним паспортом; проте
в натурі (на місцевості) фактично розміщена будівля складу, що належить ОСОБА_1, земельна ділянка приватизована ОСОБА_2, і їй присвоєно іншу адресу: АДРЕСА_2 .