ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/9/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Валевач М. М.,
Кропивницької міської ради - Татарка Д. А.,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Оптімастейт" - Лавріненка І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімастейт"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 (у складі колегії суддів: Чус О. В. (головуючий), Дармін М. О., Кощеєв І. М.)
та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2024 (суддя Коваленко Н. М.)
у справі № 912/9/24
за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімастейт"
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності та звільнення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 року Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімастейт" (далі - ТОВ "Оптімастейт"), у якому просив суд:
- скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1768555035101;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Оптімастейт", здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768555035101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 70100138 від 07.11.2023;
- зобов`язати ТОВ "Оптімастейт" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:29:268:0001 шляхом демонтажу металевого паркану та залізобетонних блоків, що знаходяться на даній земельній ділянці.
Позов обґрунтовано порушенням права територіальної громади на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності у зв`язку з незаконною державною реєстрацією об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва, розташованого на цій земельній ділянці, а в подальшому і права власності на цей об`єкт за відповідачем.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1768555035101. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Оптімастейт", здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768555035101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 70100138 від 07.11.2023. Зобов`язано ТОВ "Оптімастейт" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:29:268:0001 шляхом демонтажу металевого паркану та залізобетонних блоків, що знаходяться на даній земельній ділянці.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2024 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1768555035101.
У задоволенні позову в цій частині відмовлено, в решті рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину в наступній редакції:
Скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Оптімастейт", здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%) за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768555035101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 70100138 від 07.11.2023.
Зобов`язати ТОВ "Оптімастейт" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:29:268:0001 шляхом демонтажу металевого паркану та залізобетонних блоків, що знаходяться на даній земельній ділянці.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у січні 2025 року ТОВ "Оптімастейт" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2024 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 912/9/24 за касаційною скаргою ТОВ "Оптімастейт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2024 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання та дію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 912/9/24 до закінчення перегляду цієї постанови в касаційному порядку; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025.
Кропивницька міська рада та Кропивницька окружна прокуратура у відзивах на касаційну скаргу зазначають про безпідставність доводів викладених у касаційній скарзі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судом апеляційної інстанції установлено, що 22.01.2007 між Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області (орендар) та Корпорацією "Система ССБ" (суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки від № 1, відповідно до умов якого орендар на підставі договору оренди від 29.01.2004 № 30 надав, а суборендар прийняв у суборенду терміном на три роки земельну ділянку площею 0,34 га на розі вулиць Гоголя і Луначарського в місті Кіровограді для розміщення адміністративного приміщення. Згідно з кадастровим планом земельної ділянки (кадастровим номером 3510100000:29:268:0001), який було виготовлено до договору суборенди, на зазначеній земельній ділянці були відсутні будь-які об`єкти нерухомості.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 28.11.2007 № 1569 "Про дозвіл на будівництво адміністративного приміщення" на розі вулиць Гоголя і Луначарського" надано дозвіл Корпорації "Система ССБ" на будівництво адміністративного приміщення на земельній ділянці площею 0,34 га на розі вулиць Гоголя та Луначарського, переданій в суборенду відповідно до договору суборенди земельної ділянки від 22.01.2007 № 1 (орендар - Управління Національного банку України в Кіровоградській області).
25.06.2008 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області видано Корпорації "Система ССБ" дозвіл № 98/2008-Кр на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративної будівлі по вул. Гоголя і вул. Луначарського в м. Кіровограді, строк дії дозволу до 31.12.2009.
ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" на підставі заяви Корпорації "Система ССБ" від 15.07.2009 проведено інвентаризацію незавершеного будівництва адміністративного приміщення на розі вулиць Гоголя та Луначарського. Згідно технічного опису об`єкту за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кіровоград, станом на 29.07.2009 на вказаній земельній ділянці знаходились залізобетонні блоки згідно схеми розташування (Літера А) та трансформатор (Літера Б). Також на підставі довідки про вартість, яка надана Корпорацією "Система ССБ", ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" вирахувало, що готовність об`єкту незавершеного будівництва становить 6%.
30.07.2009 ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 28.11.2007 № 1569, дозволу від 25.06.2008 № 98/2008-Кр на виконання будівельних робіт, договору суборенди земельної ділянки від 22.01.2007 № 1, проекту загальної пояснювальної записки від 12.05.2004 № 1199/2(П)-2-О-ПЗ.2/1; зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва від 18.11.2004, за Корпорацією "Система ССБ" у Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:29:268:001, за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кіровоград, Кіровоградська область (реєстраційний номер 27920693).
При цьому, заява про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 215667 була подана Корпорацією "Система ССБ" до ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" 30.08.2009, тобто після проведення зазначеної вище державної реєстрації.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 24.12.2009 № 2974 "Про передачу Корпорації "Система ССБ" в оренду земельної ділянки по вул. Гоголя, 70" припинено договір оренди земельної ділянки площею 0,34 га на розі вулиць Гоголя і Луначарського, укладений з Національним банком України, та передано в оренду вказану земельну ділянку Корпорації "Система ССБ".
На виконання вказаного рішення між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Корпорацією "Система ССБ" (орендар) 29.01.2010 укладено договір оренди землі № 3, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 24.12.2009 № 2974 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративного приміщення, яка знаходиться по вул. Гоголя, 70 у місті Кіровограді.
Відповідно до розділу 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3 429,17 кв. м земель, які використовуються в комерційних цілях. На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів нерухомого майна та об`єктів інфраструктури.
Договір укладено на десять років. Договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації (розділ 3 договору).
Постановою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №910/23296/16 Корпорацію "Система ССБ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з протоколом № 2 аукціону з продажу майна банкрута Корпорації "Система ССБ" від 22.01.2019 переможцем аукціону з продажу об`єкту незавершеного будівництва за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Зартех" (далі - ТОВ "Зартех").
04.02.2019 між Корпорацією "Система ССБ" (продавець) та ТОВ "Зартех" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрований в реєстрі за № 112, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю нерухоме майно, а саме об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%), реєстраційний номер 27920693, розташований за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:29:268:0001 площею 0,3429 га, а покупець зобов`язується прийняти нерухоме майно та сплатити ціну його продажу (пункт 1.1).
У пункті 1.2 договору зазначено, що вказане нерухоме майно належить на праві власності Корпорації "Система ССБ", державну реєстрацію права власності проведено на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 28.11.2007№1569, дозволу на виконання будівельних робіт від 25.06.2008 № 98/2008-Кр, договору суборенди земельної ділянки № 1 від 22.01.2007, проекту загальної пояснювальної записки від 12.05.2004 № 1192/2 (П)-2-0-П3.2/1, зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва від 18.11.2004 та рішення ОКП "Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності від 30.07.2009, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.07.2009 № 23451388.
04.02.2019 Корпорацією "Система ССБ" та ТОВ "Зартех" складено та підписано акт про передання права власності на куплене нерухоме майно.
19.02.2019 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Гречко Л. С. на підставі акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 04.02.2019 та протоколу аукціону від 22.01.2019 видано свідоцтво № 72 про право власності ТОВ "Зартех" на нерухоме майно, що складається з об`єкту незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%), що знаходиться за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, на земельній ділянці площею 0,3429 га, кадастровий номер 3510100000:29:268:0001.
На підставі зазначеного свідоцтва приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо реєстрації права власності ТОВ "Зартех" на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 6%).
Судом апеляційної інстанції також установлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2022 у справі № 912/1694/20, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 04.04.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Зартех" до міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 29.01.2010 № 3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:29:268:0001 загальною площею 3429,17 кв. м та про визнання укладеною додаткову угоду від 11.03.2020 № 1 до договору оренди землі від 29.01.2010 у редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що набуття ТОВ "Зартех" на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 04.02.2019 права власності на об`єкт незавершеного будівництва, тобто будівельні матеріали, а не житловий будинок, будівлі або споруди, не породжує правових наслідків, передбачених статями 120 Земельного кодексу України та 377 ЦК України у вигляді переходу права оренди земельної ділянки, на якій цей об`єкт розташовано.
07.11.2023 ТОВ "Оптімастейт" на підставі договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва придбало у ТОВ "Зартех" об`єкт незавершеного будівництва (готовність об`єкта складає 6%), який знаходиться за адресою: вул. Гоголя, 70, м. Кропивницький, Кіровоградська область, на земельній ділянці площею 0,3429 га, кадастровий номер 3510100000:29:268:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768555035101.
Предметом розгляду у справі № 912/9/24, що розглядається, є позовні вимоги про скасування державної реєстрації спірного об`єкта незавершеного будівництва, скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Оптімастейт" на спірний об`єкт незавершеного будівництва та зобов`язання ТОВ "Оптімастейт" усунути перешкоди територіальній громаді міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом демонтажу металевого паркану та залізобетонних блоків, що знаходяться на цій земельній ділянці.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановив, що спірний об`єкт на час його державної реєстрації не мав статусу нерухомого майна та відповідно до діючого законодавства не міг бути зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки державній реєстрації підлягали лише об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію, дійшов висновку про незаконність такої державної реєстрації, що тягне за собою незаконність набуття та реєстрації права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва у подальшому за ТОВ "Зартех" та відповідно за відповідачем. За таких обставин, а також ураховуючи те, що така державна реєстрація обмежує права власника земельної ділянки (територіальної громади міста Кропивницький в особі Кропивницької міської ради), на якій цей об`єкт розташовано, на користування та розпорядження цією земельною ділянкою комунальної власності, суд першої інстанції дійшов, що такі права підлягають поновленню в обраний позивачем спосіб, а тому задовольнив позов.
При цьому, суд першої інстанції встановив наявність підстав для звернення прокурора із відповідним позовом та обрання ним належного способу захисту шляхом пред`явлення негаторного позову.
Разом з цим, ураховуючи правову природу заявлених прокурором позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про безпідставність доводів відповідача щодо спливу позовної давності.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з його висновками про підтвердження прокурором підстав для звернення з цим позовом, обрання ним належного способу захисту та, з огляду на встановлені обставини, про наявності підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користування та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем та звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу металевого паркану та залізобетонних блоків, що знаходяться на даній земельній ділянці.
Разом з тим, оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації спірного об`єкта незавершеного будівництва пред`явлена до неналежного відповідача ТОВ "Оптімастейт", суд апеляційної інстанції дійшов висновків про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зазначеної позовної вимоги та про відмову у її задоволенні.
Крім того, з огляду на те, що позовна давність до вимог негаторного позову не застосовується, суд апеляційної інстанції вихилив доводи відповідача про неправомірну відмову судом першої інстанції у застосуванні наслідків спливу позовної давності.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Оптімастейт", на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, відповідно до яких належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, є особа, щодо якої ці дії були вчинені; у постановах Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 922/2998/16, від 15.03.2018 у справах № 910/4997/17, від 07.11.2019 у справі № 916/2825/18 щодо підстав відмови державним реєстратором у державній реєстрації прав; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, у постановах Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 904/220/22, від 09.12.2024 у справі № 754/446/22 щодо добросовісності набуття майна; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц, у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, відповідно до яких відсутність порушеного права або інтересу чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову; у постановах Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18 щодо застосування принципу заборони суперечливої поведінки, що базується на принципі добросовісності.
Також, підставою касаційного оскарження судових рішень, ТОВ "Оптімастейт" зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України, а саме, суди не дослідили зібрані у справі докази.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.
Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Умови прийнятності касаційної скарги, за змістом норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, N 212-A, с.15, п.31).
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.
ТОВ "Оптімастейт", обґрунтовуючи у поданій касаційній скарзі наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалась на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, відповідно до яких належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, є особа, щодо якої ці дії були вчинені.
Разом з тим, посилання скаржника на зазначені постанови є безпідставними, оскільки, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вимога про скасування державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва пред`явлена прокурором до неналежного відповідача, відмовив у задоволенні такої вимоги.
Також, скаржник у поданій касаційній скарзі посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц, у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, відповідно до яких відсутність порушеного права або інтересу чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.
При цьому, Верховний Суд зауважує, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 8.09.2020 у справі № 916/1423/18 відступила від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18 про неналежність обраного позивачем способу захисту шляхом заявлення вимоги "про зобов`язання укласти договір на умовах запропонованої позивачем редакції договору".
Разом з цим, у справі № 912/9/24, що розглядається, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, погодився з його висновками про те, що реєстрація права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва порушує права власника земельної ділянки (позивача), а тому такі права підлягають поновленню, а також про те, що пред`явлення прокурором негаторного позову є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать, а відповідають висновкам, викладеним у зазначених вище постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
У справах № 922/2998/16 (постанова від 15.08.2018), № 910/4997/17 (постанова від 15.03.2018), № 916/2825/18 (постанова від 07.11.2019), на які посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд погодився з відповідними рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з огляду на встановлені судами обставини відсутності підстав для відмови державним реєстратором у реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомості.
Водночас у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що спірний об`єкт на час його державної реєстрації не мав статусу нерухомого майна та відповідно до діючого законодавства не міг бути зареєстрований у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки державній реєстрації підлягали лише об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію, погодився з висновком суду першої інстанції про незаконність державної реєстрації спірного об`єкту незавершеного будівництва, та відповідно і подальшої реєстрації права власності на такий об`єкт за відповідачем.
Отже, правовідносини у справах № 922/2998/16, № 910/4997/17, № 916/2825/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі, що розглядається, не є подібними, враховуючи відмінні фактичні обставини, що зумовлюють зміст спірних правовідносин.
Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння нерухомого майна), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18-ц (за позовом про визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (за позовом про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки), у постановах Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 904/220/22 (за позовом про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним договору та витребування майна), від 09.12.2024 у справі № 754/446/22 (за позовом про визнання спадщини відумерлою та витребування майна), суд касаційної інстанції не приймає до уваги, оскільки правовідносини у справі № 921/9/24, що розглядається, та у зазначених вище справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними з огляду на відмінний зміст та правове регулювання спірних правовідносин.
Також, не приймаються до уваги судом касаційної інстанції і доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 05.08.2020 у справі № 906/282/16, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18 щодо застосування принципу заборони суперечливої поведінки, що базується на принципі добросовісності, оскільки у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено обставин суперечливої поведінки сторін. Зазначене свідчить про неподібність правовідносин у справі, що розглядається, та у зазначених вище справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, з огляду на відміні фактичні обставини, що зумовлюють зміст спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку) (пункт 4); якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідно до положень частини 1 статті 296 ГПК України.
Щодо посилання скаржника на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме - суди не дослідили зібрані у справі докази, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього кодексу.
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом апеляційної інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі, не можуть бути враховані судом касаційної інстанції з огляду на положення частини 2 статті 300 ГПК України.
Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, в решті - про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд