ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/4964/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Ємця А.А. та Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" - не з`яв.,
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" - Шукліна О.В. - адвокат (ордер від 13.11.2023 АІ № 1493808),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МНТ-Агро" (далі - Товариство)
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024
(суддя Нечай О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025
(головуючий - суддя Майданевич А.Г., судді: Гаврилюк О.М. і Сулім В.В.)
у справі № 910/4964/21
за позовом Товариства
до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
про розірвання додатку до договору, визнання недійсними окремих частин правочину.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2025, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді Жайворонок Т.Є., визначено колегію суддів у складі Булгакова І.В. (головуючий), Ємець А.А. і Колос І.Б.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося з позовом до Залізниці (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про розірвання додатку 1-8 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визнання недійсними пунктів 3.17, 7.2 додатку 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями Залізниці, яка, використовуючи своє домінуюче монопольне становище на ринку залізничних вантажоперевезень, шляхом пониження розміру стандартної ставки плати за використання вагонів перевізника, фактично нівелювала конкурентну перевагу ставки плати за послугу з використання вагону з узгодженими строками та обсягами, що надається в рамках додатку 1-8 до вказаного договору.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції, постанов суду апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022, відмовлено у позові.
Постановою Верховного Суду від 23.03.2023: частково задоволено касаційну скаргу Товариства; рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 скасовано, а справу №910/4964/21 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суди попередніх інстанцій припустилися неповного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду даної справи, на підставі доказів і доводів сторін, зокрема, доводів позивача стосовно підстав для розірвання Договору згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що свідчить про необґрунтованість судових рішень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024: частково задоволено позовні вимоги; розірвано додаток 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2829451 від 25.02.2020 зі змінами (повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 24.03.2020 №43-40464329/2020-001), укладеного Залізницею та Товариством із погодженим замовленням Товариства на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 26.08.2020 № 40464329/2020-00007; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Залізниці на користь Товариства судовий збір у сумі 2 270 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2024: частково задоволено касаційну скаргу Залізниці; скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/4964/21 в частині задоволення позовної вимоги, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/4964/21 залишено без змін.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025: у задоволені позову відмовлено; витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн. покладено на позивача; стягнуто з Товариства на користь Залізниці витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 7 945 грн.
Судові рішення мотивовані необґрунтованістю позову в частині вимоги про розірвання додатку 1-8 до спірного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 і прийняти нове рішення, яким розірвати додаток 1-8 до спірного договору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 634 ЦК України у подібних правовідносинах.
Доводи іншого учасника справи
За приписами частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.03.2025. Проте відповідачем відзив на касаційну скаргу подано лише 14.03.2025, тобто поза межами зазначеного строку. Оскільки Залізницею не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Інші клопотання учасників справи
Товариством 19.03.2025 через Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник Товариства перебуватиме у м. Львові на розгляді іншої справи, яка призначена також на 20.03.2025.
Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке. Явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою Судом. Водночас обсяг наявних у справі матеріалів є достатнім для розгляду касаційної скарги і за відсутності представника Товариства.
Залізницею у судовому засіданні 20.03.2025 заявлено усне клопотання про долучення відзиву на касаційну скаргу як письмові пояснення у справі. Судом протокольною ухвалою від 20.03.2025 задоволено дане клопотання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено таке.
Залізниця (перевізник) 24.03.2020 засвідчила прийняття від Товариства (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомила, що замовнику присвоєно коди відправника/одержувача: 8000; платника 2829451, що підтверджується повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 24.03.2020 №43-40464329/2020-001. Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 9.4 даного договору закріплено, що зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до договору раніше, ніж визначено вище. Якщо замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до договору в порядку передбаченому пунктом 9.3 договору або з власної ініціативи припинити дію договору у відносинах з ним. Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за договором засвідчує повну згоду замовника з договором та змінами до нього.
Відповідно до пункту 12.4 договору дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення.
Невід`ємною частиною договору в редакції, що оприлюднена 21.07.2020, яка вводиться з 21.08.2020, у розділі 13, визначено, з-поміж інших, додаток 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника", згідно з пунктом 2.1 якого перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги). Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього додатку до договору.
У пункті 2.2 додатку 1-8 до договору сторони домовилися, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до договору, які матимуть пріоритет над умовами договору. Умови договору, не визначені цим додатком до договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому додатку до договору.
У порядку положень вказаного додатку 1-8 позивач 26.08.2020 здійснив замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, яке погоджено відповідачем.
У подальшому відповідач на офіційному сайті оприлюднював нові редакції договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до яких ставка за використання вагону-зерновозу перевізника зменшувалася.
04.09.2020 Залізниця на офіційному сайті оприлюднила нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника складає: 05.09.2020 - 05.10.2020 - 800 грн/добу; 06.10.2020 - 04.11.2020 - 900 грн/добу; 05.11.2020 - 31.12.2020 - 1 000 грн/добу.
19.10.2020 Залізниця на офіційному сайті оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника з 20.10.2020 складає 650 грн/добу, з 19.11.2020 - 1 000 грн/добу.
13.11.2020 Залізниця на офіційному сайті опублікувало оголошення про те, що рішенням правління продовжено термін дії до 31.12.2020 (включно) ставок плати за використання власних вагонів Перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України, а саме: вагонів-зерновозів - 650 грн/добу, з 01.01.2021 - 1 000 грн/добу.
31.12.2020 на офіційному сайті Залізниці знову відбулися зміни стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме у період з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 550 грн. 27.01.2021 на офіційному сайті Залізниці відбулися зміни стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме у період з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 450 грн. 26.02.2021 знову відбулися зміни стандартної ставки плати за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме у період з 01.03.2021 по 31.03.2021 - 350 грн.
Крім того, за твердженнями позивача, відповідач реалізував продаж послуг з використання вагонів перевізника в системі "ProZorro.Продажі", що дало можливість придбати послуги з використання власних вагонів перевізника за ціною 530 грн. на добу.
10.12.2020 на офіційному сайті відповідача опубліковано повідомлення, що Залізниця систематично проводить роботу щодо продажів із застосуванням ЕТС "Prozorro.Продажі" послуг з використання вагонів власності перевізника за методом покрокового зниження стартової ціни ("Голландський аукціон"). Для зерновозів вартість даної послуги становить 533 грн/вагон/добу.
За твердженнями позивача, будь-який суб`єкт господарювання, який приймає участь у таких електронних торгах, має технічну можливість придбати такі послуги зі ставкою плати за користування вагоном перевізника в розмірі 533 грн/вагон/добу, у той час як відповідач 27.08.2020 погодив позивачу замовлення послуги з перевезення, де вказана ціна 584 грн. При цьому послуги, придбані через систему "Prozorro.Продажі", не передбачають обтяження у вигляді виплати неустойки щодо довгострокових зобов`язань з використання вагонів перевізника.
Позивач зазначає, що незважаючи на одноосібне рішення відповідача про зменшення стандартної ставки, а також зважаючи на можливість через систему "ProZorro.Продажі" придбати послуги за низькою ціною, перегляд ставки на перевезення вантажу за довгостроковим контрактом з позивачем не відбувся.
Таким чином, позивач наголошував, що у зв`язку зі зміною відповідачем тарифів повністю знецінена економічна обґрунтованість замовлень контрагентами вагонів-зерновозів за довгостроковими контрактами. Зазначені вище дії відповідача зі зменшення ставки плати за використання вагону-зерновозу призвели до фактичного взяття позивачем збиткових довгострокових зобов`язань за відсутності можливості внесення змін до умов додатку 1-8 до договору.
Зміна тарифної політики відповідача шляхом зменшення стандартних ставок плати за використання вагонів перевізника, що мало місце після укладення сторонами додатку 1-8, зумовило виникнення обставин, за яких подальше виконання Додатку 1-8 порушує для позивача співвідношення майнових інтересів сторін. Умови додатку 1-8 для позивача, як замовника послуги довгострокових вагонів, є обтяжливими, невигідними та збитковими.
Позивач також зазначає, що якби у серпні 2020 року, до здійснення замовлення вагонів на довгострокових умовах, він був обізнаний з тим, що відповідач через тиждень (04.09.2020) змінить стандартну ставку плати за використання вагону-зерновозу, позивач у жодному разі не замовив би у відповідача послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, адже це було б економічно невигідно.
Позивач звертався до відповідача з листами від 27.11.2020 №609, від 02.12.2020 №613, від 04.12.2020 №615, від 07.12.2020 №616, в яких просив припинити дію послуг з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, передбачених додатком 1-8 "Умови надання послуг перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Однак відповідач не погоджувався з припиненням дії додатку 1-8 до договору.
Оскільки постановою Верховного Суду від 04.06.2024 справу №910/4964/21 направлено на новий розгляд саме в частині позовної вимоги про розірвання додатку 1-8 до договору, то суди попередніх інстанцій не досліджували обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсними окремих частин правочину.
Так, суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про відмову у задоволення позову, виходили з такого.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд (постанова від 04.06.2024) зробив висновок про те, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Тому, перш ніж розглядати по суті заявлену вимогу про розірвання додатку 1-8 до договору, судам належало пересвідчитися, шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов`язаних з цим доказів зі справи, у чинності такого додатку.
Позивач неодноразово звертав увагу судів на те, що ним відповідно до положень пункту 12.4 договору надсилалися листи відповідачу про припинення додатку 1-8 до договору. Наведене, на думку позивача, свідчить, що додаток 1-8 до договору припинив свою дію.
У пункті 12.2 договору сторони погодили, що договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється: за згодою сторін; за ініціативи однієї зі сторін. Ініціатива перевізника про припинення договору має бути мотивованою; з підстав, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 12.4 договору дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення перевізником.
У випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору (пункт 13.1 договору).
Умови вказаного пункту кореспондуються з відповідним пунктом додатку 1-8 до договору, а саме пунктом 2.2, відповідно до якого сторони домовилися, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього додатку до договору, які матимуть пріоритет над умовами договору. Умови договору, не визначені цим додатком до договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечать цьому додатку до договору.
Враховуючи умови пункту 13.1 договору, пункту 2.2 додатку 1-8 до договору, у випадку надання замовником замовлень на підставі додатку 1-8 до договору та погодження такого замовлення перевізником (надання послуги), до відповідних правовідносин сторін застосовуються саме умови додатку 1-8 до договору, у тому числі щодо порядку припинення.
Додатком 1-8 до договору передбачено, зокрема:
- можливість скасувати подане замовлення до дати закінчення подання замовлень, визначеної в оголошенні, без нарахування та сплати неустойки (пункт 4.1.2 додатку 1-8 до договору);
- можливість відмовитися від погодженого замовлення (скасувати замовлення) у випадку незгоди замовника зі зменшенням перевізником обсягу перевезень (кількості вагонів) при погодженні замовлення, повідомивши про таке перевізника протягом двох робочих днів від дня отримання повідомлення про погодження замовлення, шляхом направлення перевізнику повідомлення про скасування замовлення (за формою відповідно до додатку 2-15 до договору) без сплати неустойки. У разі ненадання такої відмови протягом встановлено в цьому пункті строку, замовлення вважається погодженим сторонами (пункт 4.1.4. додатку 1-8 до договору);
- можливість відмовитися від погодженого замовлення (скасувати замовлення), повідомивши про таке перевізника шляхом направлення йому повідомлення про скасування замовлення (за формою відповідно до додатку 2-15 до договору) не пізніше ніж за три робочих дні до дати скасування замовлення в порядку, визначеному цим додатком до договору, при цьому замовник зобов`язаний сплатити неустойку за весь невиконаний строк та обсяг перевезень, зазначений у погодженому замовленні, передбачену в розд. 7 цього додатку до договору (пункт 4.1.3. додатку 1-8 до договору).
Відтак, враховуючи умови додатку 1-8 до договору, які відповідно до пункту 13.1 договору мають переважну силу над умовами основного тексту договору, додатком 1-8 не передбачено можливості припинення додатку в цілому, а передбачено лише право на відмову від погодженого замовлення (скасування замовлення).
Таким чином, листи Товариства від 02.12.2020 № 613, від 04.12.2020 № 615 та від 07.12.2020 № 616 не можуть вважатися повідомленням про припинення додатку 1-8 в односторонньому порядку на підставі пункту 12.4 договору, оскільки вони не містять імперативного повідомлення Товариства про припинення в цілому додатку 1-8 в односторонньому порядку, як передбачено пунктом 12.4 договору, а містять лише прохання, адресоване Залізниці, про припинення дії саме послуг, передбачених додатком 1-8, а не додатку в цілому.
Крім того, після направлення вказаних листів позивач продовжував користуватися послугами, передбаченими додатком 1-8 до договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних.
До того ж, надані позивачем копії листів від 02.12.2020 №613, від 04.12.2020 №615 та від 07.12.2020 №616 не містять посилання на пункт 12.4 договору, як і не містять формулювання про одностороннє припинення додатку 1-8. Посилання у листах на припинення дії послуг з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами, передбаченими додатком 1-8 до договору, прямо не вказує про намір позивача припинити дію самого додатку 1-8 на підставі пункту 12.4 договору, а тому, у даному випадку, відсутні підстави стверджувати, що вказані листи позивача є повідомленням про припинення в односторонньому порядку додатку 1-8 до договору.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дія додатку 1-8 до договору на підставі значених листів позивача не була припинена.
Пунктом 9.3 договору передбачено право та порядок надання замовником пропозицій до договору.
Будь-яких доказів того, що позивач ініціював внесення змін (доповнень) чи пропозицій до договору в частині додатку 1-8 у відповідності з пунктами 9.3, 9.4 договору матеріали справи не містять.
У свою чергу позивач, на основі вільного волевиявлення та за власним бажанням, замовив у відповідача послуги з надання вагонів відповідача для перевезення з такими строками та обсягами: початок періоду замовлення: вересень 2020 року; завершення періоду замовлення: серпень 20021 року; кількість місяців: 12; тип рухомого складу: зерновози; щомісячна кількість рухомого складу: 266; нормативна кількість діб: 7; ставка плати за використання вагону перевізника: 584 грн.
Таким чином, здійснюючи замовлення послуг на умовах додатку 1-8 до договору, позивач шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе ризик як сприятливих умов (а саме зменшеної ставки плати за використання вагону, що, як зазначає сам позивач, є конкурентною перевагою по використанню вагонів перевізника) так і несприятливих умов (а саме права відповідача зменшувати розмір загальної ставки плати за використання власних вагонів перевізника).
Позивачу було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем умов договору перевезення, щодо ставок, коефіцієнтів та інших умов перевезення. Позивач не скористався правом на внесення змін у договір, як передбачено пунктом 9.3 договору.
Таким чином, позивач був повністю обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до договору, в тому числі додатку 1-8 до договору перевезення, погодився з ними та здійснив замовлення відповідної послуги, відповідно до додатку 1-8.
Суди попередніх інстанцій визнали відсутніми підстави для розірвання додатку 1-8 до договору, визначені частинами другою та третьою статті 634 ЦК України.