ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа №240/1221/24
адміністративне провадження № К/990/45806/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року у складі судді Попович О.Г. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2024 року у складі колегії суддів: Боровицького О.А. (головуючий), суддів: Курка О.П., Шидловського В.Б. у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Житомирській області, оформлену листом №40584-42953/Ч-02/8-0600/23 від 15 листопада 2023 року донарахувати та виплатити пенсію у відповідності до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) з 13 вересня 2023 року;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-XII в розмірі шести мінімальних пенсії за віком встановлених Законом України "Про Державний бюджет" щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 1 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.
3. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини, що мають значення для вирішення справи:
3.1 Позивачка має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи із захворювання пов`язаного з аварією на ЧАЕС (посвідчення серії НОМЕР_1 від 26 листопада 2019 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ).
3.2 Як зазначає позивачка, вона звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.
3.3 Однак, листом від 15 листопада 2023 року за №40584-42953/Ч-02/8-0600/23 ГУ ПФУ у Житомирській області повідомило позивача про те, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII із змінами, внесеними Законом України від 29 червня 2021 року №1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які набрали чинності та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3 700,00 грн. Роз`яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначений частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, чинним законодавством не передбачено.
3.4 Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
4. ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Як на підставу касаційного оскарження, позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 17 квітня, 15 травня, 12 вересня 2024 (справи №№460/20412/23, 400/12171/21, 240/1024/24, відповідно).
Також покликається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для позивача.
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Пенсійний орган зазначає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить із такого.
7. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.
8. Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 Закону № 796-XII, яка неодноразово зазнавала змін.
9. Так, відповідно до статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 230/96-ВР пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
10. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
11. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788 - XII "Про пенсійне забезпечення".
12. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
13. 28 грудня 2014 року прийнято Закон України № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким статтю 54 Закону № 796-XII викладено у такій редакції:
"Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986- 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
14. Конституційний Суд України в Рішенні від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону № 76-VIII не відповідають Конституції України (є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону, у редакції Закону №76-VIII.
15. З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону № 76-VIII.
12. Конституційний Суд України Рішенням від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 7 липня 2021 року.
13. На виконання Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон України від 29 червня 2021 року № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яким внесено зміни до Закону № 796-ХІІ, у тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
14. Так, за змістом частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону № 1584-ІХ) розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Таким чином, статтею 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону № 1584-ІХ визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею в редакції Закону № 230/96-ВР.
15. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 грудня 2024 року (справа № 240/1121/24) вирішуючи питання застосування статті 54 Закону №794-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, дійшов наступних висновків:
"...незважаючи на те, що формально законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (щодо внесення відповідних змін до Закону № 796-ХІІ у частині надання повноважень уряду визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені статтею 54 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону № 1584-IX) нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-ХІІ, у редакції Закону № 230/96-ВР.
72. Врахувавши зазначене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що прийняттям Закону № 1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
73. Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.
74. Як уже було зазначено, у пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ, у редакціїЗакон № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
75. Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
76. Враховуючи, що внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону № 796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею, у редакції Закону № 230/96-ВР, судова палата констатує, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII, у редакції Закону № 230/96-ВР."
16. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорії 1), особою з інвалідністю ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, щодо якого встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою.
Водночас, виплату, належної позивачу пенсії, здійснено відповідачем в розмірах менших, ніж передбачено статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР.
17. За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/1121/24, позивач має право на отримання пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
18. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
20. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень неправильно застосували норми матеріального права, допустили порушення норм процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,-