ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 120/12668/23
адміністративне провадження № К/990/5753/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (судді Сушко О. О., Залімський І. Г. Мацький Є. М.) у справі № 120/12668/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2, яка полягає у неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ та від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", щодо ОСОБА_1 про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що під час проходження служби у періоди з 09 квітня по 31 липня 2022 року, з 01 серпня по 12 вересня 2022 року, з 26 вересня по 30 листопада 2022 року позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей.
3. Разом з тим, на думку позивача, відповідачами допущено протиправну бездіяльність, оскільки останніми не зараховано вказані періоди до періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що стало причиною неправомірної невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, право на яку передбачено пунктом 1 Постанови № 168.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 09 квітня 2022 року № 7-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2", з 09 квітня 2022 року з метою прийняття участі у заходах, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56-Т.
5. 05 серпня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_2 видана довідка № 907, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 09 по 30 квітня 2022 року, з 01 по 31 травня 2022 року, з 01 по 30 червня 2022 року, з 01 по 31 липня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
6. 02 березня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_2 видана довідка № 4832, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2, яка полягає у неподанні до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ та від 30 липня 2022 року № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", щодо ОСОБА_1 про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
8. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, Вінницький окружний адміністративний суд указав, що питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України спірної додаткової винагороди за період з 09 квітня 2022 року по 31 липня 2022 року регулювалось Наказом № 164-АГ, а за період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року - Наказом № 392-АГ.
9. Суд першої інстанції урахував, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Чернігівської та Сумської областей у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом, а саме довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4832, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
10. Вінницький окружний адміністративний суд також урахував, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання та не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання такої довідки, зокрема щодо її видачі військовою частиною НОМЕР_2 не на підставі положень Наказу № 392-АГ.
11. Суд першої інстанції зауважив, що в цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.
12. Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100 000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
13. Ураховуючи, що списки за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ та Наказу № 392-АГ стосовно позивача військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 не направлялись, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2, яка полягає у неподанні до військової частини НОМЕР_1 списків, передбачених додатком 2 до Наказів № 164-АГ та № 392-АГ щодо прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за вказані вище періоди.
14. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасував.
Ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
15. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції зауважив, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4832 не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
16. Сьомий апеляційний адміністративний суд указав, що вказана довідка не є тим документом, який передбачений пунктом 3 Наказу № 164-АГ, оскільки документ, на який в ній зроблено посилання про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, не є тим документом, залежно від якого здійснюється відповідна виплата. Бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф не є таким документом в розумінні цього Наказу.
17. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача, передбаченого пунктом 3 Наказу № 164-АГ.
18. Сьомий апеляційний адміністративний звернув увагу, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, у яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168.
19. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 01 по 31 серпня 2022 року, з 01 по 12 вересня 2022 року, з 26 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
20. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме пункту 1 Постанови № 168, пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ та порушення норм процесуального права, зокрема статей 73, 77, 90 КАС України.
21. На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про непідтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах не враховує того, що згідно пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності (постанова Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23).
22. Крім того, за правовою позицію Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути наявність довідки командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
23. Отже, на переконання скаржника, рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23 та від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 щодо застосування пункту 1 Постанови № 168 у сукупності з положеннями пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ в аналогічних правовідносинах. Більше того, судом апеляційної інстанції застосовано до спірних правовідносин пункти 3, 4 Наказу № 164-АГ, який втратив чинність на дату виникнення спірних правовідносин та не регулював їх.
24. Натомість скаржник вважає, що суд першої інстанції на відміну від суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту прийняття позивачем участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Сумської та Чернігівської областей у період здійснення зазначених заходів, оскільки наведений факт підтверджується належним, допустимим й достатнім доказом, а саме довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02 березня 2023 року № 4832.
25. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.
Позиція інших учасників справи
26. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що обставини, викладені в зазначеній касаційній скарзі, прикордонний загін не визнає в повному обсязі та заперечує проти них, вважає, що вони незаконні та необґрунтовані.
27. Військова частина НОМЕР_1 указала, що за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2, а саме у спірний період, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 392-АГ, водночас відповідних довідок до військової частини НОМЕР_1 не надходило.
28. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що довідка № 4832 у тому вигляді, якою її видано військовою частиною НОМЕР_2, сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій. Крім того, відповідна довідка не відповідає формі, встановленій додатком № 1 до Наказу № 392-АГ.
29. Отже, на думку військової частини НОМЕР_1, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року прийнята на основі правильного застосування норм матеріального права одночасно з відповідністю висновків фактичним обставинам справи, а тому оскаржена постанова є законною та обґрунтованою.
30. У зв`язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 120/12668/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, та витребував справу № 120/12668/23 із Вінницького окружного адміністративного суду.
32. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2025 року справу № 120/12668/23 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
34. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.
35. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
36. У справі, що розглядається, ОСОБА_1, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01 серпня по 30 листопада 2022 року, просить виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену пунктом 1 Постанови КМУ № 168, у розмірі до 100 000 грн за фактичну участь у бойових діях та заходах з національної безпеки та оборони, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення у відповідні періоди.
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).
39. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
40. На підставі частини першої статті 14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
41. Статтею 16 Закону № 661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
42. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
43. Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
44. За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпеч