ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 420/30424/23
касаційне провадження № К/990/29512/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (головуючий суддя - Стефанов С.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді - Єщенко О.В., Крусян А.В.)
у справі № 420/30424/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Восток"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Восток" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган; скаржник) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2023 року № 2679415320710, від 19 жовтня 2023 року № 2679515320710, від 19 жовтня 2023 року № 2679615320710.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 січня 2024 року адміністративний позов задовольнив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 червня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема в частині встановлення обставин у справі та дослідження зібраних доказів. На думку ГУ ДПС в Одеській області, деякі обставини справи не з`ясовано повно, об`єктивно та всебічно, а поверхнево без вивчення конкретних фактів і документальних доказів, при цьому судовими інстанціями висловлено суперечливі висновки щодо встановлених обставин у справі. Крім того, скаржник наголошує на тому, що П`ятим апеляційним адміністративним судом протиправно прийнято постанову від 28 червня 2024 року в порядку письмового провадження за відсутності сторін. Так, у судовому засіданні, що відбулося в суді апеляційної інстанції 20 червня 2024 року о 13 год. 20 хв., головуючий у справі суддя поставив на обговорення питання щодо продовження розгляду справи за правилами письмового провадження, оскільки надійшло повідомлення про сигнал повітряної тривоги, а також зазначив про надмірне завантаження судовими справами. Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти подальшого розгляду справи за відсутності сторін у письмовому провадженні та звертав увагу на те, що ця справа є досить важливою, оскільки стосується порушення платником вимог податкового законодавства та подальшого ймовірного відшкодування значної суми податку на додану вартість з Державного бюджету України.
Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
09 серпня 2024 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом восьмим частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
За приписами частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Відповідно до частини другої статті Перейти до повного тексту