ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа №380/2389/23
адміністративне провадження № К/990/17360/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/2389/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування актів, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, ухвалену у складі: судді-доповідача Обрізка І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати акт форми Н-5 комісії Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області "Розслідування нещасного випадку від 15 грудня 2020 року, що стався внаслідок ДТП 25 серпня 2020 року 06.30 год ранку за адресою: м. Львів вул. Личаківська, 16 в м. Львові";
- визнати протиправним і скасувати акт форми НТ № 27 комісії Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області "Про нещасний випадок невиробничого характеру від 15 грудня 2020 року, що стався внаслідок ДТП 25 серпня 2020 року 06.30 ранку за адресою: м. Львів вул. Личаківська, 16 в м. Львові";
- зобов`язати відповідача повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої внаслідок ДТП 25.08.2020 майором поліції ОСОБА_1, старшим дільничним офіцером поліції відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено пропущений строк звернення до суду. Водночас відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
Як зазначив суд першої інстанції, предметом спору у справі є акт форми Н-5 від 15.12.2020 щодо розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок ДТП 25.08.2020, та акт форми НТ № 27 від 15.12.2020 і похідні вимоги щодо зобов`язання відповідача повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої позивачем внаслідок ДТП 25.08.2020.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що тривалість строку звернення у таких спорах регулюється частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і становить шість місяців.
Суд першої інстанції установив, що з позовом до суду позивач звернувся з істотним пропуску зазначеного строку - лише 07 лютого 2023 року. Водночас суд першої інстанції погодився з аргументами позивача про те, що в періоді з грудня 2020 року по лютий 2023 року існували об`єктивні перешкоди, які утруднювали звернення з цим позовом.
Зокрема, суд першої інстанції з`ясував, що позивач на підставі висновку ЛКК здійснює постійний догляд та надає допомогу в побуті своїй матері та сестрі, які разом із ним отримали травми під час нещасного випадку 25.08.2020.
При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що необхідність реабілітації та здійснення стороннього догляду за членами сім`ї не була перешкодою для звернення позивачем до суду в інших справах (№ 380/10130/22, № 380/10420/22, № 380/11468/22, № 380/2948/23, № 380/10745/22, № 380/17904/22 та № 380/12608/22).
У цій частині суд першої інстанції урахував пояснення позивача, відповідно до яких позови у цих справах складалися його колегами, зважаючи на важкий стан позивача та його матері і сестри.
Урахувавши важкість травм, отриманих позивачем, його матір`ю та сестрою, які призвели до важкої і тривалої реабілітації та відновлення, а також важливість справи для позивача, суд першої інстанції вважав за можливе поновити позивачеві пропущений строк звернення до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано Акт розслідування нещасного випадку від 15.12.2020 форми Н-5 комісії Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області;
- визнано протиправним і скасовано Акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 27 від 15.12.2020 комісії Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області;
- зобов`язано ГУ НП у Львівській області повторно провести службове розслідування нещасного випадку, що стався 25.08.2020 з майором поліції ОСОБА_1 і оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, з урахуванням висновків суду;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 2 147, 20 грн сплаченого судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що висновки розслідування нещасного випадку, оформлені актом форми Н-5 від 15.12.2020 та актом № 27 від 15.12.2020, ґрунтуються на неповно встановлених обставинах нещасного випадку.
Як установив суд першої інстанції, нещасний випадок з позивачем мав місце 25.08.2020, водночас комісію з розслідування нещасного випадку відповідачем було утворено лише 18.11.2020, що унеможливило огляд місця події з урахуванням обстановки, яка існувала на момент настання нещасного випадку (ДТП).
Комісія також не використала повного обсягу своїх повноважень для з`ясування усіх обставин події, зокрема, не допитувала усіх учасників інциденту та / або свідків, не виїжджала на місце події для його обстеження.
З урахування викладеного, суд першої інстанції вважав, що висновок відповідача про непов`язаність нещасного випадку, який стався з позивачем, із виконанням ним службових обов`язків є передчасним.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 скасовано та прийнято нове, яким позов залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 123 і пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України.
Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду є безпідставним.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, спір у цій справі виник у правовідносинах, пов`язаних із настанням нещасного випадку під час проходження позивачем служби в Національній поліції України, а тому для звернення до суду з вимогами про скасування актів за формою НТ і Н-5 установлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Суд апеляційної інстанції встановив, що з позовом позивач звернувся лише 07.02.2023, тобто більш ніж через 2 роки з дня складання відповідних актів.
Надаючи оцінку доводам позивача, з якими погодився суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перебування позивача на лікування в умовах стаціонару. Водночас лікування амбулаторно не є вагомою підставою для пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції урахував, що травми, необхідність реабілітації та здійснення догляду за іншими членами сім`ї, не були перешкодою для звернення до суду у справах № 380/10130/22, № 380/10420/22, № 380/11468/22, № 380/2948/23, № 380/10745/22, № 380/17904/22, № 380/12608/22, предмети яких також стосувалися проходження служби в поліції.
З урахуванням викладеного, посилаючись на значну тривалість пропущеного строку звернення до суду (понад два роки), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем аргументи не є достатніми для визнання причин пропуску строку звернення поважними.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції такими, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що, залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив лише з того, що амбулаторне лікування не є перешкодою для звернення до суду, а також урахував факт звернення до суду в інших судових справах.
Водночас, як зазначає позивач, суд апеляційної інстанції проігнорував його доводи про те, що внаслідок нещасного випадку крім нього важкі травми отримали його мати, яка відповідно до висновку ЛКК не може себе обслуговувати та потребує постійного стороннього догляду, та сестра, яка відповідно до висновку ЛКК потребує допомоги в побуті.
Позивач доводить, що суд першої інстанції в цій частині правильно встановив обставини справи й дійшов обґрунтованого висновку, що характер травм, які отримали позивач і члени його сім`ї внаслідок нещасного випадку, перенесені ними операції, необхідність реабілітації та здійснення позивачем постійного стороннього догляду за матір`ю в сукупності є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність підстав уважати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 03.05.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
Ухвалою Суду від 09.07.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 240 КАС України передбачено, що суд ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.