ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 420/20843/24
адміністративне провадження № К/990/3708/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,
суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (судді Шляхтицький О. І., Домусчі Г. В., Семенюк Г. В.) у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна" (далі - СТОВ Агрофірма "Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 18.01.2022 № 3668659/03764353;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 13.12.2021 № 1 датою її подання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що позивачем було складено податкову накладну від 13.12.2021 № 1 на загальну суму 6 239 516,40 грн з ПДВ, реєстрація якої 23.03.2023 була зупинена контролюючим органом. Також, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області 18.01.2022 прийнято рішення № 3668659/03764353 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наголошував на протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки позивачем були надані всі первинні документи на підтвердження господарської операції, за результатами якої складена податкова накладна.
Одночасно із позовною заявою позивач просив поновити йому строк звернення до суду. В обґрунтування позивач зазначив, що ним пропущений строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин, оскільки, незважаючи на військову агресію російської федерації проти України та запровадження військового стану в Україні, позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк. Внаслідок регулярних обстрілів Миколаївської області господарську діяльність СТОВ Агрофірма "Україна" було значно ускладнено.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позивачу поновлено пропущений строк на звернення до суду з цим позовом, а рішенням цього суду від 14.08.2024 позов задоволено.
Постановою п`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду суд апеляційної інстанції зазначив, що позовна заява у справі подана 01.07.2024, тобто зі значним пропуском строку, що становить 2 роки, 2 місяці і 3 дні, при цьому наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, а саме: технічні проблеми, переміщення документів підприємства, відсутність директора - не є поважними та спростовуються обставинами справи.
Не погоджуючись з таким рішенням апеляційного суду позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Правовою підставою касаційного оскарження у цій справі скаржником зазначено, зокрема, неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що разом із позовною заявою ним було надано вичерпний перелік підстав та відповідних доказів, які є поважними та свідчать про неможливість своєчасного звернення до суду з цим позовом, що було враховано судом першої інстанції при відкритті провадження у справі. Натомість апеляційний суд не взяв до уваги доводи позивача викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не надав належної оцінки аргументам та доказам на підтвердження наявності поважних причин для поновлення строків на звернення до суду.
Скаржник звертає увагу, що судом апеляційної інстанції було проігноровано правову позицію Верховного Суду, застосування якої, на думку позивача, є обов`язковим, а саме: висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 про те, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Вказує, що подібний підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі № 120/16601/21-а, наголошуючи на необхідності застосування вищезазначеної правової позиції і у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з оцінкою судом доводів сторін. У касаційній скарзі не зазначено порушень процесуальних норм, допущених судом, на підставі яких можна було б зробити висновок про неповноту з`ясування обставин чи недоведеність певних обставин доказами, які суд визнав доведеними та поклав в основу обґрунтувань постанови.
Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду - без змін, оскільки вона ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що СТОВ Агрофірма "Україна" є юридичною особою, яка 13.12.2021 уклала договір купівлі-продажу №13-12-21-к-в з ТОВ "Явкино Холдинг", відповідно до пунктів 1.1.-1.2. якого позивач, як продавець, зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію - кукурудзу 3 класу у кількості 780 тон на загальну суму 6 239 516,40 грн (в т.ч. ПДВ - 766256,40 грн).
13.12.2021 складено видаткову накладну № 31 на загальну суму 6 239 516,40 грн, в т.ч. ПДВ - 766 256,40 грн на товар "кукурудза".
На підтвердження здійснення оплати за вказаний товар позивачем надано до суду копію платіжної інструкції від 17.12.2021 № 581, згідно з якою ТОВ "Явкино Холдинг" сплатило СТОВ Агрофірмі "Україна" 6 239 516,40 грн.
За правилом першої події (постачання) позивачем складено податкову накладну від 13.12.2021 № 1 на загальну суму 6 239 516,40 грн, в т.ч. ПДВ - 766 256,40 грн, яку 14.12.2021 скерував для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, податковим органом була зупинена реєстрація вказаної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем 15.01.2021 направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів у кількості 6 додатків щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
18.01.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення № 3668659/03764353 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13.12.2021 № 1.
Позивачем було подано скаргу на вказане рішення, за результатами розгляду якої від 28.01.2022 контролюючим органом прийнято рішення № 4716/03764353/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення- без змін.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга наведеної статті встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При ц