ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 440/18162/23
адміністративне провадження № К/990/40899/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 440/18162/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою адвоката Бондарця Дениса Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, прийняту у складі головуючого судді Чеснокової А.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, прийняту в складі: головуючого судді Кононенко З.О., суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №784 від 11 травня 2023 року "Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення та премію у повному розмірі за квітень 2023 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
4. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, який продовжено зі стадії залишення позову без руху; зобов`язано позивача у десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, надати суду пояснення щодо обґрунтованості пропуску строку звернення до суду з урахуванням (спростуванням) доводів, викладених відповідачем у клопотанні про залишення позову без розгляду.
5. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, позовну заяву залишено без розгляду.
6. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. При цьому, суд вказували на те, що в письмових поясненнях представник позивача не довів поважності причин пропуску строку для звернення до суду та не спростував аргументів відповідача з цього приводу, а відтак відсутні підстави для визнання дотриманим строку звернення до суду з позовом або для визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, адвоката Бондарець Денис Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій повний текст оскаржуваного наказу від відповідача не витребувано, тому неможливо було об`єктивно з`ясувати чи надавався він для ознайомлення позивачу у травні 2023 року. Також касатор вказує на те, що пояснення майора ОСОБА_2, яке суди попередніх інстанцій урахували як доказ, не можуть бути об`єктивними, оскільки ОСОБА_3 є службовою особою відповідача, який в свою чергу зацікавлений у вирішенні спору на його користь. Крім того представник позивача зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач мав ознайомитися з оскаржуваним наказом згідно вимог нормативного акту, є помилковими, оскільки існування такого нормативного акту не доводить факту ознайомлення з наказом. Так, згідно з пунктом 10 витягу з наказу він мав бути доведений виключно до начальників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Полтавської області, яким позивач не був. Супровідного листа про направлення копії наказу від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу позивача (начальника першого відділу цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) матеріали справи не містять.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М., від 29 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Бондарця Дениса Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року.
11. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 20 березня 2025 року.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
13. Відповідно до частини другої статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. За правилами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
16. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
17. Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України. Цією нормою установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
18. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
20. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
21. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
22. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
23. Предметом спору в цій справі є правомірність пункту 5 наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №784 від 11 травня 2023 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
24. ОСОБА_1 з цим позовом звернувся до суду 11 грудня 2023 року, посилаючись на те, що з оскаржуваним наказом він ознайомився лише 11 листопада 2023 року, до цього часу зміст вказаного наказу до нього доведено не було.
25. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до письмових пояснень начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_4, 12.05.2023 адміністратор командування ОСОБА_5 повідомила, що отримано розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2023, додатком до якого є копія наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №784 від 11 травня 2023 року "Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року". Вказані документи 12.05.2023 були роздруковані, зареєстровані в журналі реєстрації вхідних документів за №1248/1/2/1 та надані на резолюцію начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1, який не повернув ОСОБА_5 оскаржуваний наказ.
26. Зі змісту зазначених пояснень також убачається, що оскільки спірний наказ підлеглі позивача мали б опрацьовувати та враховувати у своїй діяльності, адміністратор командування ОСОБА_5 роздрукувала другий примірник документу (наказу та розпорядження) для службового користування, який не містив резолюції позивача.
27. Також у матеріалах справи міститься копія журналу вхідної кореспонденції ІНФОРМАЦІЯ_3, яка підтверджує, що спірний наказ надійшов адресату 12 травня 2023 року та був зареєстрований в журналі реєстрації вхідних документів 12 травня 203 року за №1248/1/2/1.
28. Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
29. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
30. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що вказані письмові пояснення є належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які підтверджують факт надання позивачу для ознайомлення спірного наказу саме 12.05.2023.
31. Суди попередніх інстанцій, залишаючи позов без розгляду, обґрунтовано виходили з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду із цим позовом та не довів поважності причин пропуску такого строку, а тому відсутні підстави для визнання дотриманим строку звернення до суду або про визнання причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом поважними.
32. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
33. Верховний Суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
34. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
35. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень- без змін.