ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 804/3461/15
касаційне провадження № К/990/38732/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (головуючий суддя - Боженко Н.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Дурасова Ю.В.; судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 804/3461/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (далі - ТОВ "Восток-Руда"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2015 року № 0000172201, від 09 лютого 2015 року № 0000222201, від 09 лютого 2015 року № 0000232201, від 09 лютого 2015 року № 0000192201, від 09 лютого 2015 року № 0000212201.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27 лютого 2024 року позов задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Днепр Петроліум", а також на ненаправленості діяльності позивача в охоплений перевіркою період на одержання прибутку та її збитковості. Крім того, зазначає, що по П`ятихатському відділенню ТОВ "Восток-Руда" не забезпечило повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, відповідно, мало застосовувати коефіцієнт 3. Натомість, по Жовтоводському відділенню у зв`язку з наявністю угод з підприємствами, які здійснюють утилізацію відходів та актів приймання-передачі відходів, позивачем завищено податкове зобов`язання з екологічного податку. У платника також відсутній паспорт місця видалення відходів 4 класу небезпеки, а відтак він повинен був застосовувати коефіцієнт 3.
Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Восток-Руда" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2014 року № 1663/04-16-22-01/19354901.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 283360,40 грн при придбанні дизельного пального в Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Днепр Петроліум" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано недоліками представленої транспортної документації, а також відсутністю права на податковий кредит у сумі 5279658,67 грн з підстави ненаправленості діяльності платника на одержання прибутку та її збитковості.
Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про недотримання ТОВ "Восток-Руда" правил пункту 246.4 статті 246 ПК України внаслідок безпідставного застосування при нарахуванні податку, який справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, коефіцієнта 1 замість 3.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 09 лютого 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000192201, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1738541,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 869271,00 грн; № 0000212201, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2316799,00 грн; № 0000172201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1507678,00 грн за основним платежем та 753839,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000222201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах у розмірі 29089,68 грн за основним платежем та 7272,42 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000232201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах у розмірі 488171,62 грн за основним платежем та 122042,91 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; прибуткових ордерів; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних документів.
Факт наявності в позивача нафтопродуктів на загальну суму 1784985,68 грн відповідачем не заперечується. Контролюючим органом також не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ "Восток-Руда" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Щодо доводів відповідача про систематичне одержання платником внаслідок проведених операцій збитків, то судами з`ясовано, що нафтопродукти, щодо яких виник спір, платником використовувалися для власних потреб, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області фактично не заперечувалося.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що господарські операції, що досліджувалися в цій справі, мали реальний характер та ділову мету в господарській діяльності позивача в цілому, а тому підстави вважати задекларовані ТОВ "Восток-Руда" показники з податку на додану вартість необґрунтова