ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 589/4628/23
провадження № 61-9903св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт",
відповідач -ОСОБА_1,
особи, які приєдналися до касаційної скарги: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2024 року у складі судді Прачук О. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Собини О. І., Рунова В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, позовну заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" передано до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".
Судові рішення мотивовано тим, що господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", тому всі майнові спори, стороною в яких є боржник, повинні розглядатися господарським судом відповідно до положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 11 червня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про витребування доказів.
Проте, вирішення питання про витребування нових доказів та встановлення нових обставин справи не входить до компетенції Верховного Суду, який не наділений відповідними повноваженнями нормами ЦПК України (стаття 400 ЦПК України), тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовані фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Вказувала, що вона не здійснює господарської діяльності, а є споживачем комунальних послуг, є відповідачем у справі про стягнення заборгованості за теплопостачання, тому позов має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Зазначає, що передання справи на розгляд господарському суду значно ускладнить її можливість приймати особисту участь у розгляді справи, оскільки такий суд знаходиться у м. Суми, що за 200 км від її дому.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Господарського суду Сумської області.
18 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 04 лютого 2025 року прийнято заяву ОСОБА_3 та клопотання ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2025 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, до якої приєдналися ОСОБА_2 та ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) зазначила, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 904/7234/15 Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що з огляду на норми законодавства України, чинного на момент розгляду справи Верховним Судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Подібний підхід щодо розгляду справи господарським судом, у провадження якого перебуває справа про банкрутство, висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановивши, що 05 жовтня 2023 року Господарським судом Сумської області відкрито провадження у справі № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про направлення справи для розгляду до вказаного суду.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона не здійснює господарської діяльності, а є споживачем комунальних послуг, є відповідачем у справі про стягнення заборгованості за теплопостачання, тому позов має розглядатися у порядку цивільного судочинства, є помилковими, оскільки суперечать положенням статті 7 КУзПБ, а також викладеним вище правовим висновкам Верховного Суду.
Посилання заявника на те, що передання справи на розгляд господарському суду значно ускладнить її можливість приймати особисту участь у розгляді справи, не можуть бути підставами для скасування законних судових рішень, оскільки не може впливати на норми права, прийняті законодавцем.
Отже, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність їх судових рішень не впливають.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,