iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 757/15880/21-ц

провадження № 61-9243св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником -адвокатом Головковим Євгеном Ігоровичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. В., касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю органів, що здійснювали оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду.

Позовна заява мотивована тим, що 12 грудня 2008 року заступником Генерального прокурора України щодо нього порушено кримінальну справу № 49-2632 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вказував, що 15 грудня 2008 року його було затримано та цього самого дня постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніним І. О. він був притягнутий як обвинувачений у кримінальній справі № 49-2632 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 КК України.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 16 грудня 2008 року було накладено арешт на все його нерухоме і рухоме майно.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2008 року у справі № 4-344/08 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі управління Держдепартаменту України по виконанню покарань у м. Києві.

Позивач вказував, що обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався та постановою заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Тарасюка В. В. від 31 березня 2010 року запобіжний захід було змінено на підписку про невиїзд. Отже, загальний строк перебування під вартою тривав з 15 грудня 2008 року до 31 березня 2010 року (15 місяців 16 днів).

На підставі розпорядження Президента України від 02 липня 2009 року № 125/2009-рп його було звільнено з посади голови Броварської районної державної адміністрації Київської області за порушення присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу".

Зазначав, що після звільнення та до моменту виходу на пенсію 30 вересня 2015 року він не працював.

Крім того, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 20 січня 2009 року було накладено арешт на грошові кошти у розмірі 90 000 доларів США, відшукані за місцем його проживання, які було передано на зберігання до депозитного рахунку бухгалтерії Генеральної прокуратури України.

Вказував, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2014 року кримінальну справу щодо нього направлено до Генеральної прокуратури України для проведення додаткового розслідування та 27 лютого 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42015000000000257 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 369 КК України. Підслідність у кримінальному провадженні 14 травня 2019 року визначено за Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Київській області.

Зазначав, що постановою старшого слідчого Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Литовченка Д.В. від 18 жовтня 2020 року кримінальне провадження № 42015000000000257 від 27 лютого 2015 року щодо нього за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 369 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Позивач вказував, що безпідставне кримінальне переслідування щодо нього тривало з 12 грудня 2008 року (дата порушення кримінальної справи № 49-2632) до 27 березня 2020 року (дата внесення змін до бази даних Міністерства внутрішніх справ України щодо нього) (152 місяців 2 дні), що завдало йому майнової та моральної шкоди

Заподіяна йому моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, переживаннях, завданих правоохоронними органами, незаконним обранням запобіжного заходу, відсутністю можливості вільно пересуватися, незаконного утримання в слідчому ізоляторі протягом 15 місяців 16 днів, ігнорування погіршення стану здоров`я та ненадання належного медичного обслуговування, тривалістю неодноразових судових процесів, втратою роботи, і, як наслідок, присвячення 12 років свого життя захисту своїх прав та інтересів, відновленню своєї репутації в судах. На підтвердження цих обставин позивач надав висновок експерта № 40 за результатами проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, складений 27 квітня 2021 року експертом Державної установи "Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України" на його замовлення, відповідно до якого незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності за висунутим обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину та інші дії щодо нього у кримінальному провадженні № 42015000000000257 від 27 лютого 2015 року (кримінальній справі № 49-2632) протягом 2008-2020 років) є психотравмувальною ситуацією, йому завдано суттєві страждання (моральну шкоду), можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 8 146,8 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент ухвалення судом рішення, що на момент звернення до суду з позовом становить 48 880 800 грн (6 000 грн х 8 146,8 = 48 880 800 грн).

З метою встановлення розміру завданої майнової шкоди він звернувся до незалежного аудитора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Аудит плюс облік" (далі - ТОВ АФ "Аудит плюс облік"), з яким 20 травня 2021 року уклав договір про надання аудиторських послуг з виконання узгоджених процедур та сплатив 10 000 грн за надані аудиторські послуги.

За результатами складеного ТОВ АФ "Аудит плюс облік" звіту незалежного аудитора від 08 червня 2021 року про фактичні результати виконання погоджених процедур було встановлено, що, ураховуючи коефіцієнт відношення середньої заробітної плати до його заробітної плати, розрахунок недоотриманого доходу за період вимушеного безробіття, з урахуванням інфляції за весь період безробіття, розмір матеріальної шкоди за період вимушеного безробіття за період з 15 грудня 2008 року до 30 вересня 2015 року (дата виходу на пенсію) через неотримання доходу у вигляді заробітної плати становить 2 257 705 грн; щодо факту заподіяної матеріальної шкоди через перебування коштів у розмірі 90 300 доларів США на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України з 20 березня 2009 року до 27 квітня 2020 року розмір завданої йому матеріальної шкоди становить 96 218 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 червня 2021 року (27,4674 грн) становить 2 642 863,72 грн.

Крім того, під час перебування в слідчому ізоляторі у нього погіршився стан здоров`я, відновлення якого потребувало матеріальних витрат. Так, витрати на встановлення стенту кардіологічного внаслідок погіршення фізичного стану становлять 3 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 червня 2021 року (27,4674 грн) становить 87 895,68 грн. Загальний розмір завданої йому матеріальної шкоди становить 4 988 465 грн, а з урахуванням коефіцієнта довгостроковості та неефективності використання коштів (1,1) - 5 487 311 грн.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд:

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на свою користьгрошову компенсацію завданої матеріальної шкоди у розмірі 5 487 311 грн, з яких: 2 257 705 грн - неотримана заробітна плата на посаді голови Броварської районної державної адміністрації Київської області; 2 642 864 грн - недоотримані кошти (відсотки) за депозитний вклад арештованих коштів, які зберігалися на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України; 89 896 грн - вартість кардіологічного стенту) х 1,1 коефіцієнт дострокового і неефективного використання грошових коштів);

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 280 000 грн та 10 000 грн витрат, понесених із залученням спеціаліста та підготовкою звіту аудитора.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року залучено до участі у справі правонаступників померлого позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 .

Замінено позивача ОСОБА_3 його правонаступниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року залучено до участі у справі як співвідповідача Національну поліцію України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду закрито.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів за час вимушеного безробіття, суд першої інстанції виходив із того, що позивача було відсторонено від здійснення повноважень голови Броварської районної державної адміністрації Київської області та звільнено з цієї посади не у зв`язку із кримінальним переслідуванням, а за порушення присяги державного службовця на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу", що виключає підстави для відшкодування йому шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". При цьому суд урахував, що ОСОБА_3 не надано доказів, що після звільнення з-під варти у березні 2010 року та до виходу на пенсію - 30 вересня 2015 року ОСОБА_3 не працював і не міг працювати.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, як належний та допустимий доказ у справі, звіт незалежного аудитора ТОВ АФ "Аудит плюс облік" від 08 червня 2021 року, оскільки викладені у ньому висновки щодо розміру завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди є надуманими і не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 у частині стягнення недоотриманих коштів (відсотків) за депозитний вклад арештованих коштів, які зберігалися на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України, оскільки вилучені за місцем проживанняОСОБА_3 та в його автомобілі у готівці грошові кошти не знаходилися на будь-яких депозитних рахунках в банківських установах, а тому позивач не міг розраховувати на отримання доходу від їх зберігання в банку.

Районний суд вважав, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення вартості кардіологічного стенту, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами наявності причинно-наслідкового зв`язку між кримінальним переслідуванням та виникненням захворювань, які призвели до необхідності встановлення ОСОБА_3 кардіологічного стенту.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, як правонаступників ОСОБА_3, у рівних частинах втрачений заробіток за період з 15 грудня 2008 року до 02 липня 2009 року у розмірі 28 427,04 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення втраченого заробітку, апеляційний суд урахувавположення статей 1, 3, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та вважав, що втрачений заробіток ОСОБА_3 за період з 15 грудня 2008 року (дата затримання) до 02 липня 2009 року (дата звільнення) становить 28 427,04 грн (144 робочі дні х 197,41 грн).

Апеляційний суд дійшов висновку, що на момент затримання та порушення кримінальної справи ОСОБА_3 не був відсторонений від посади, оскільки на підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області він приступив до виконання посадових обов`язків з 20 березня 2008 року.

Звіт незалежного аудитора ТОВ АФ "Аудит плюс облік" від 08 червня 2021 року апеляційний суд не прийняв до уваги з огляду на те, що наведений у ньому розрахунок матеріальної шкоди за період вимушеного безробіття ОСОБА_3 розрахований у довільній формі та не ґрунтується на вимогах закону щодо порядку проведення такого розрахунку.

Апеляційний суд вважав недоведеними посилання позивача на неможливість працювати після звільнення з-під варти у березні 2010 року та до виходу на пенсію - 30 вересня 2015 року, оскільки ним не надано належних і допустимих доказів існування обставин, які об`єктивно заважали та (або) унеможливлювали його працевлаштування у вказаний період часу. При цьому судом ураховано, що у передбаченому законом порядку розпорядження Президента України від 02 липня 2009 року № 125/2009-рп ОСОБА_3 не оскаржував.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення недоотриманих коштів (відсотків) за депозитний вклад арештованих коштів, які зберігалися на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України, оскількиположення статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" містять виключний перелік видів компенсації, що підлягають відшкодуванню у зв`язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та не передбачає відшкодування упущеної вигоди та витрат, понесених у зв`язку із наданням медичної допомоги. Крім того, суд урахував, що вилучені у ОСОБА_3 90 300 доларів США зберігалися у нього у готівковій формі та не перебували на банківському (депозитному рахунку), а були відшукані в ході проведення обшуку за місцем його проживання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, урахувавши складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та значення справи для сторін, критерій реальності адвокатських витрат, апеляційний суд вважав, що на підставі статті 141 ЦПК України слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог по 72,81 грн на користь кожного позивача.

При цьому апеляційний суд вважав відсутніми підстави для стягнення 10 000 грн витрат, понесених із залученням спеціаліста та підготовкою звіту аудитора, оскільки під час розгляду справи та ухвалення судового рішення вказаний звіт не було враховано як доказ.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Головков Є. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 скасувати та залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року.

У касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

У червні 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - адвокатом Головковим Є. І., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У липні 2024 року касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 рокунадійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У липні 2024 року касаційна скарга Національної поліції України на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 рокунадійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Національної поліції України на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, витребувано цивільну справу із суду першої інстанціїта роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - адвокатом Головковим Є. І., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 липня 2024 року ОСОБА_1, Діденко Н. М. продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2024 року. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - адвокатом Головковим Є. І., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 рокута роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2025 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка подана їхнім представником - адвокатом Головковим Є. І., мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неправильно застосували норми статей 23, 1176 ЦК України, статей 2, 3, 4, 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Посилається на те, що підстави звільнення ОСОБА_3 із займаної посади внаслідок нібито порушення присяги державного службовця залежали від кримінального переслідування та перебування у цей час під вартою, відтак зроблений апеляційним судом розрахунок втраченого ОСОБА_3 заробітку лише з часу його затримання до моменту звільнення з посади є помилковим, а має бути зроблений до моменту виходу на пенсію.

Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ОСОБА_3 не міг працювати перебуваючи під вартою з 15 грудня 2008 року до 31 березня 2010 року саме внаслідок кримінального переслідування, а після зміни запобіжного заходу він був вимушений відвідувати численні судові засідання що, з урахуванням їх тривалості, створювало перешкоди у працевлаштуванні на інші посади.

При цьому наданий ним звіт незалежного аудитора ТОВ АФ "Аудит плюс облік" від 08 червня 2021 року про визначення розміру завданої матеріальної шкоди відповідає вимогам статей 77, 80 ЦПК України, тому безпідставно не взятий до уваги апеляційним судом при визначенні розміру матеріальної шкоди.

Вказує, що безпідставною є відмова у задоволенні позову в частині стягнення недоотриманих коштів (відсотків) за депозитний вклад арештованих коштів, які зберігалися на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України, оскільки вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти не перебували на зберіганні у слідчого Генеральної прокуратури України який їх вилучив, а були розміщені саме на депозитному рахунку ПАТ "Укрексімбанк", з відсотковою ставкою, яка не відповідає жодним обґрунтованим та логічним розрахункам та ставкам по депозитам, у тому ж банку.

Звертає увагу на те, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 відбулося саме під час перебування і Київському слідчому ізоляторі, що обумовило у подальшому встановлення кардіологічних стентів загальною вартістю 89 600 грн, що на підставі пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є підставою для відшкодування понесених витрат.

Крім того, визначений апеляційним судом розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає дійсному розміру понесених ОСОБА_3 витрат, беручи до уваги складність справи, обсяг виконаної роботи адвокатом, часом витраченим на надані послуги, відсутність клопотання відповідачів про зменшення розміру таких витрат.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат Головков Є. І., вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, від 17 лютого 2020 року у справі № 752/17699/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 591/3505/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення частини першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України, пункту 1 статті 1, пункту 2 частини першої статті 2, статті 3, частин першої, другої статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", пункту 8 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, статті 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при встановленні наявності підстав для відшкодування втраченого заробітку за час перебування під вартою, оскільки особі відшкодовується втрачений заробіток виключно за час відсторонення від роботи чи посади, а також за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

При цьому вважає, що Офіс Генерального прокурора є неналежним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме Держава Україна.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Офіс Генерального прокурора вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 214/6982/13-ц, від 17 січня 2020 року у справі № 335/2436/18 та від 16 листопада 2022 року у справі № 757/21608/18-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга Національної поліції України мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги положення статей 13, 15 Закону України "Про Національну поліцію" та те, що Національна поліція України, як центральний орган управління поліції, який забезпечує діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань, ураховуючи фактичні обставини справи, не є органом, діями якого позивачу було завдано шкоду, оскільки жодних прав та інтересів ОСОБА_3 не порушувала, отже є неналежним відповідачем у справі.

Зазначає, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, а отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна як учасник цивільних відносин.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення Національна поліція України вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 07 червня 2023 року у справі № 522/14402/15, від 20 грудня 2023 року у справі № 456/4738/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У жовтні 2024 року Офіс Генерального прокурора подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану їхнім представником - адвокатом Головковим Є. І., в якому зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі розпорядження Президента України від 11 березня 2005 року № 825/2005-рп ОСОБА_3 призначено головою Броварської районної державної адміністрації Київської області (том 1, а. с. 120).

Відповідно до розпорядження Президента України від 18 лютого 2008 року № 69/2008-рп на підставі статей 102, 118, 119 Конституції України, статті 22 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_3 відсторонено від виконання повноважень за посадою голови Броварської районної державної адміністрації Київської області (том 1, а. с. 122).

Згідно з розпорядженням Президента України від 19 березня 2008 року № 103/2008-рп у зв`язку із закінченням роботи комісії для проведення службового розслідування виконання ОСОБА_3 службових обов`язків, утвореної розпорядженням Президента України від 18 лютого 2008 року № 69/2008-рп, та ураховуючи, що за результатами проведеного комісією службового розслідування невиконання службових обов`язків ОСОБА_3 - головою Броварської районної державної адміністрації Київської області не виявлено, вказано ОСОБА_3 приступити до виконання повноважень за посадою. Розпорядження Президента України від 18 лютого 2008 року № 69/2008-рп визнано таким, що втратило чинність (том 1, а. с. 123).

12 грудня 2008 року заступником Генерального прокурора України щодо ОСОБА_4 порушено кримінальну справу № 49-2632 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 КК України.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І.О. від 16 грудня 2008 року накладено арешт на все нерухоме і рухоме майно ОСОБА_3 (том 1, а. с. 142).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 17 грудня 2008 року ОСОБА_3 притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі № 49-2632 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 КК України (том 1, а. с. 67-74).

Постановою Генерального прокурора України Медведька О. І. від 17 грудня 2008 року порушено перед Президентом України питання про відсторонення ОСОБА_3 з посади голови Броварської районної державної адміністрації Київської області (том 1, а. с. 118-119).

Постановою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2008 року у справі № 4-344/08 подання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. задоволено.

Обрано щодо ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі управління Державного департаменту України по виконанню покарань в м. Києві (том 1, а. с. 82-86).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 20 січня 2009 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 2 046 грн (том 1, а. с. 143).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 20 січня 2009 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 90 000 доларів США (том 1, а. с. 144).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 20 січня 2009 року накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 300 доларів США (том 1, а. с. 145).

Грошові кошти у сумі 90 300 доларів США, 2 046 грн, вилучені у ОСОБА_3 у межах кримінальної справи № 49-2632, з 20 січня 2009 року до 27 квітня 2020 року знаходилися на відповідних рахунках, відкритих Генеральною прокуратурою України в Державній казначейській службі України та AT "Державний експортно-імпортний банк України".

На підставі розпорядження Президента України від 02 липня 2009 року № 125/2009-рп ОСОБА_3 звільнено з посади голови Броварської районної державної адміністрації Київської області за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" (том 1, а. с. 125).

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався та постановою заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Тарасюка В. В. від 31 березня 2010 року запобіжний захід ОСОБА_3 було змінено на підписку про невиїзд з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 87-101; 102-104).

Згідно з листом Київського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області від 31 березня 2010 року за вих. №102/9 ОСОБА_3 був звільнений з під-варти 31 березня 2010 року (том 1, а. с. 105).

У травні 2010 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 направлено для розгляду до суду.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2015 року у справі № 1-7/12 кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 368 КК України направлено до Генеральної прокуратури України для проведення додаткового розслідування (том 1, а. с. 129-141).

27 лютого 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000257 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 369 КК України. Підслідність у кримінальному провадженні 14 травня 2019 року визначено за Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Київській області (том 1, а. с. 55-57).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2019 року у справі № 361/5107/19 клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42015000000000257 від 27 лютого 2015 року задоволено.

Арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Криніна І. О. від 20 січня 2009 року на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 2 046 грн скасовано; арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Криніна І. О. від 20 січня 2009 року на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 90 000 доларів США скасовано; арешт, накладений постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, старшого радника юстиції Криніна І. О. від 20 січня 2009 року на грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 300 доларів США скасовано (том 1, а. с. 146-147).

Постановою старшого слідчого Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Литовченка Д.В. від 18 жовтня 2020 року кримінальне провадження № 42015000000000257 від 27 лютого 2015 року щодо ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 15, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 369 КК України закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень (том 1, а. с. 39-54).

20 травня 2021 року між ТОВ АФ "Аудит плюс облік" в особі директора Лазоренко М. В. (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір про надання аудиторських послуг з виконання узгоджених процедур, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з виконання узгоджених процедур з метою надання замовнику допомоги у ідентифікації та документальному підтвердженні факту завданої матеріальної шкоди за період вимушеного безробіття з 15 грудня 2008 року до 30 вересня 2015 року (дата виходу на пенсію); факту завданої матеріальної шкоди через перебування коштів у розмірі 90 300 доларів США на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України в AT "Державний експортно-імпортний банк України" з 20 січня 2009 року до 27 квітня 2020 року (том 2, а. с. 109-111).

Відповідно до пункту 4.1. договору про надання аудиторських послуг з виконання узгоджених процедур від 08 червня 2021 року за надання аудиторських послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 10 000 грн.

Згідно з квитанцією від 30 червня 2021 року ОСОБА_3 сплачено на рахунок ТОВ АФ "Аудит плюс облік" 10 000 грн (том 2, а. с. 113).

Відповідно до звіту незалежного аудитора від 08 червня 2021 року про фактичні результати виконання погоджених процедур, складеного ТОВ АФ "Аудит плюс облік" встановлено, що ураховуючи коефіцієнт відношення середньої заробітної плати до заробітної плати, розрахунок недоотриманого доходу за період вимушеного безробіття, з урахуванням інфляції за весь період безробіття, розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 за період вимушеного безробіття за період з 15 грудня 2008 року до 30 вересня 2015 року (дата виходу на пенсію) через неотримання доходу у вигляді заробітної плати становить 2 257 705 грн; щодо факту заподіяної матеріальної шкоди через перебування коштів у розмірі 90 300 доларів США на депозитному рахунку Генеральної прокуратури України з 20 березня 2009 року до 27 квітня 2020 року розмір завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди становить 96 218 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 червня 2021 року (27,4674 грн) становить 2 642 863,72 грн (том 2, а. с. 102-108).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20 листопада 2021 року (том 3, а. с. 90).

................

Перейти до повного тексту