ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 2-2408/11
провадження № 61-5941св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович,
заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Таскомбанк" (стягувач), ОСОБА_1 (боржник),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року у складі судді Світлицької В. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про заміну стягувача у виконавчому листі
У січні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А. М. (далі - приватний виконавець Котула А. М.) звернувся до суду із поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина.
Подання обґрунтоване тим, що в його провадженні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання виконавчого листа
№ 2-2408/2011 від 27 квітня 2012 року, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - ПАТ "Таскомбанк", банк) заборгованості за кредитним договором у розмірі 486 423,07 грн; стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Таскомбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 486 423,07 грн. Загальну суму стягнення на користь ПАТ "Таскомбанк" за цим рішенням обмежено розміром у сумі 486 423,07 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця Котули А. М. від 13 серпня 2020 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у зазначеній квартирі зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17 січня 2022 року та 27 березня 2023 року приватний виконавець Котула А. М. звернувся до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради стосовно надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна боржника відмовила (лист від 12 квітня 2023 року № 817/01-21/20.03-750).
Посилаючись на те, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є онукою ОСОБА_1, без дозволу банку 11 липня 2017 року зареєстрована у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки; у квартирі також зареєстровано місце проживання її матері ОСОБА_4, яка є невісткою боржника, тобто він не є опікуном чи піклувальником малолітньої ОСОБА_3, а отже право користування іпотечним майном у неї не виникло, з огляду на недобросовісні дії боржника, заявник просив суд надати дозвіл на звернення стягнення на квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до виконавчого листа № 2-2408/2011, виданого 27 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, без отримання дозволу органу опіки та піклування.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, подання приватного виконавця Котули А. М. про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина задоволено.
Надано приватному виконавцю Котулі А. М. дозвіл на звернення стягнення на квартиру, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в якій зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до виконавчого листа № 2-2408/2011, виданого 27 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.
Ухвала суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивована тим, що мати дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має власне нерухоме майно, а ОСОБА_3 не є дитиною іпотекодавця. Права дитини внаслідок реалізації предмета іпотеки на підставі рішення суду не можуть вважатися порушеними, оскільки реєстрацію місця проживання малолітньої дитини у спірній квартирі здійснено 11 липня 2017 року, тобто після укладення іпотечного договору, без згоди іпотекодержателя та після ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначені обставини дають підстави для висновку про недобросовісність дій ОСОБА_1 щодо реєстрації місця проживання дитини ОСОБА_3 у належній йому квартирі, оскільки спрямовані на перешкоджання виконанню рішення суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні подання.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою.
Під час розгляду подання приватного виконавця Котули А. М., суди не оцінили крізь призму дотримання прав та інтересів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу дитина зареєстрована у спірній квартирі; чи дотримано, встановлений чинним законодавством, порядок її реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем її постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дитини та її батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватися як постійне місце проживання, який ступінь споріднення між дітьми та боржником, а також інші обставини.
Таким чином, задовольнивши подання приватного виконавця Котули А. М., суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, порушив права ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка зареєстрована у спірній квартирі та є малолітньою.
Оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 та Верховного Суду, викладених у постановах від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 751/15667/15-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18, від 06 травня 2019 року № 639/5828/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 346/432/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 695/2714/15-ц, від 22 січня 2022 року у справі № 295/2933/15-ц.
Крім того, суди не врахували, що подання приватного виконавця Котули А. М. підлягало залишенню без розгляду, оскільки районною адміністрацією Запорізької міської ради по Олександрівському району м. Запоріжжя як органом опіки та піклування було вирішено питання про надання дозволу на реалізацію квартири, у якій зареєстрована малолітня дитина, та відмовлено у наданні такого дозволу. Зазначене рішення органу опіки та піклування є чинним, містить обґрунтовані підстави щодо відмови у наданні дозволу на реалізацію квартири, у якій зареєстрована малолітня дитина.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи № 2-2408/11; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року відмовлено; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У травні 2024 року матеріали справи № 2-2408/11 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2012 року, позовні вимоги ПАТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (далі - ТОВ "Траверс-2004"), про стягнення заборгованості за кредитним договором від 12 березня 2008 року № КР 13-2008 задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № КР 13-2008 у розмірі 486 423,07 грн, з яких: 330 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 85 467,36 грн - заборгованість зі сплати відсотків; 70 955,71 грн - пеня.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № КР 13-2008 у розмірі 486 423,07 грн, з яких: 330 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 85 467,36 грн - заборгованість зі сплати відсотків; 70 955,71 грн - пеня.
Загальну суму стягнення на користь ПАТ "Таскомбанк" за цим рішенням обмежено розміром - 486 423,07 грн.
Постановою приватного виконавця Котули А. М. від 12 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2011 року.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355871669 від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 380387723101, підстава для державної реєстрації: дублікат договору купівлі-продажу, серія та номер: 1401 від 10 липня 2003 року, видавник: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвська Л. Б. (дублікат виданий 02 червня 2014 року за номером 1-44).
Згідно з умовами іпотечного договору від 20 березня 2008 року № ДЗ 156-08 ОСОБА_1 передав в іпотеку Відкритому акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Бізнес Стандарт" (далі - ВАТ "АБ "Бізнес Стандарт", правонаступником якого є ПАТ "Таскомбанк" квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на забезпечення виконання умов кредитного договору
№ КР 13-2008 року, укладеного між ВАТ "АБ "Бізнес Стандарт" та ТОВ "Траверс-2004".
Постановою приватного виконавця від 13 серпня 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено арешт на вищевказану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями Департаменту реєстраційних послуг управління державної реєстрації фізичних особі Запорізької міської ради 17 грудня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (з 11 липня 2017 року), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, (з 11 липня 2014 року); ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (з 24 вересня 2003 року).
27 березня 2023 року приватний виконавець Котула А. М. звернувся до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради щодо надання дозволу на реалізацію предмета іпотеки - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у якій зареєстрована малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 12 квітня 2023 року № 817/01-21/20.03-750 районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування повідомила приватного виконавця Котулу А. М. про недоцільність надавати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, в якому зареєстрована та має право користування малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .