ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 2602/5125/12
провадження № 61-10476св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Мазнєва Світлана Григорівна, на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року у складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 26 жовтня 2006 року уклали кредитний договір № K3HDGK00005121 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору ПАТ КБ "Приватбанк" зобов?язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 450 000,00 дол. США на термін до 26 жовтня 2026 року, а ОСОБА_1 - повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
ОСОБА_1 свої зобов?язання за даним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 04 грудня 2012 року у нього виникла заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США, що складається з: 119 830,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 43 126,29 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 840,00 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 680,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором.
Водночас, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_3 було укладено договір поруки № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, а з ОСОБА_2 - договір поруки № K5OSGK00005121 від 24 червня 2009 року.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з них солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року в розмірі 168 477,96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2012 року складає 1 346 138,90 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 168 477,96 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 1 346 138 грн, заборгованості солідарно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
27 лютого 2024 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє його представник - адвокат Мазнєва С. Г., звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення, у якій, зокрема, просив поновити строк на звернення з даною заявою та скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року залишено без задоволення.
Суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, 26 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мазнєва С. Г. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 рокув частині, що стосується покладення солідарної відповідальності та стягнення з відповідача ОСОБА_2 168 477,96 дол. США, що за курсом НБУ складає 1 346 138 грн, судового збору в сумі 1 213,00 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мазнєвої С. Г. задоволено частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 120 000,00 дол. США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 404,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 404,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 404,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 168 477,96 дол. США, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до договору поруки від 24 червня 2009 року № К50SGK00005121, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, сторони погодили особливі умови договору: предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов?язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121 у частці 120 000,00 дол. США.
Таким чином, на думку апеляційного суду, відповідач ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов?язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121лише у частці 120000,00 дол. США, а не у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 липня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Мазнєвої С. Г.в системі "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року,в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 120 000,00 доларів США та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судового збору у розмірі 404,00 грні передати справу в цій частині на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що ОСОБА_2 та його представник не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Крім того, заявник зазначив про недотримання права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призвело до порушення права на справедливий суд і ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 15 серпня 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
06 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
26 жовтня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ ПриватБанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K3HDGK00005121, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на строк по 26 жовтня 2026 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 553250,00 дол. США на наступні цілі: 450 000,00 дол. США - на купівлю нерухомості, а також 83 250,00 дол. США - на сплату страхових платежів у умовах та порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% місяця від суми виданого кредиту в період сплати. Періодом сплати вважається період з 20 по 25 число кожного місяця.
Відповідно до розділу 4 зазначеного договору сторони погодили, що при порушенні позичальником будь- якого зобов`язання, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нараховувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 3,00 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки. Сплати пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
У випадку невиконання банком зобов`язань по видачі кредиту згідно п. 2.1.1 даного договору за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.7 даного договору, банк сплачує позичальникові пеню в розмірі 0,1% від виданої суми кредиту за кожний день прострочення виконання даного зобов`язання. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
26 жовтня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № K3HDGK00005121, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року № K3HDGK00005121.
Відповідно до п. 4 зазначеного договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
24 червня 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № К50SGK00005121, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов?язань за кредитним договором, укладеним між банком та позичальником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, розмір кредиту на сплату страхових платежів, винагороду за надання фінансового інструменту, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим Договором, зазначені у п. 16 цього Договору.
Відповідно до п. 16 договору сторонами визначено особливі умови договору: предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі - боржник) зобов?язань за кредитним договором від 26.10.2006 № K3HDGK00005121 у частці 120 000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США, а боржник повинен виконати зобов?язання з: повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлюваної лінії, в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) доларів США у строк з 26 жовтня 2006 року по 26 жовтня 2026 року включно; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % за місяць; сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми частки по кредиту щомісяця в період сплати та винагороди за проведення додаткового моніторингу, відповідно до умов та строків, передбачених кредитним договором.
12 листопада 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до поручителя ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 з листами, в яких зазначало, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором №K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року банк вимагає погасити зазначену вище заборгованість у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № K3HDGK00005121 від 26 жовтня 2006 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, станом на 04 грудня 2012 року заборгованість за кредитним договором становить 168 477,96 дол. США, що складається з: 119 830,77 дол. США - заборгованість за кредитом; 43 126,29 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 840,00 дол. США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 680,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором.
Із повідомлення ДП "Інформаційні судові системи" від 22 липня 2024 року вбачається, що в сервісі захищеного відеоконференцзв`язку ЄСІТС, який знаходиться за посиланням https://vkz.court.gov.ua/, (далі - ВКЗ) з внесеним номером справи "2602/5125/12" зафіксовано конференцію № 3112299. Вказану конференцію було розпочато 11.07.2024 о 15:45 та завершено 11.07.2024 о 16:15. Запрошення користувача ВКЗ " ОСОБА_5" ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до вказаної конференції - не зафіксовано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постанова Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 168 477,96 дол. США та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судового збору у розмірі по 404,00 грн з кожного у касаційному порядку не оскаржена, тому у вказаній частині, в силу приписів статті 400 ЦПК України, вказане судове рішення не є предметом касаційного перегляду.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.