ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 522/12723/22
провадження № 61-17297св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року в складі судді Цуранова А. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому зобов`язати ОСОБА_2 провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року, укладеним між нею та АТ "Райффайзен Банк Аваль", згідно з пунктом 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (на умовах та у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті від 13 квітня 2021 року).
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що 30 листопада 2007 року уклала з АТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитний договір № 014/79729/74/86458, за умовами якого отримала кредит у сумі 101 500,00 доларів США під 12,65 % річних строком на 228 місяців.
Права вимоги за кредитним договором неодноразово відступалися. На підставі договору відступлення прав вимоги від 27 лютого 2020 року права кредитора набув ОСОБА_2 .
Вона звернулася до звернулася до відповідача з заявою про проведення реструктуризації в порядку Закону України "Про споживче кредитування", яку він отримав, однак протягом 60 днів не надав жодної відповіді.
Зазначала, що в листі вона виклала всі обов`язкові реквізити, визначені підпунктом 4 пункту 7 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", тому ухилення відповідача від задоволення її заяви є незаконним та порушує її права.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з заявою про реструктуризацію боргу позивач звернулася до відповідача з пропуском строків, передбачених підпунктом 3 пункту 7 розділу ІV "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", тому відповідач звільнений від обов`язку проведення реструктуризації її зобов`язань.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року й направити на новий розгляд за встановленою підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди застосували норми права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року в справі № 209/800/22.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що положення підпункту 3 пункту 7 розділу ІV "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" не обмежує права споживача на звернення до банку з заявою про проведення реструктуризації в період перебування в провадженні суду справи за позовом банку про стягнення заборгованості з такого позичальника, а встановлює додатковий строк для подання відповідної заяви в такому випадку.
Остаточну суму боргу, яка підлягає стягненню з неї, встановлено постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в справі № 1522/21028/12, тому вона прийняла рішення протягом двомісячного строку з дня набрання цією постановою законної сили подати відповідачу заяву, що відповідає вимогам закону.
Крім того, суд першої інстанції порушив вимоги щодо підсудності цієї справи, оскільки спір стосується прав на нерухоме майно, тому мав би розглядатися Приморським районним судом міста Одеси.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 грудня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
30 листопада 2007 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 014/79729/74/86458, за умовами якого позивач отримала кредит у сумі 101 500,00 доларів США на строк до 30 листопада 2026 року зі сплатою 12,65% річних.
Того ж дня сторони уклали договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2014 року в справі № 1522/21028/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року в розмірі 103 021,38 доларів США, що в еквіваленті складає 823 449,88 грн.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 31 липня 2014 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2014 року.
26 лютого 2020 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договорів відступлення прав вимоги відступило своє право вимоги до ОСОБА_1 АТ "Оксі Банк", яке того ж дня передало це право вимоги ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп".
У свою чергу, ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 26 лютого 2020 року та договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27 лютого 2020 року передало всі права первісного кредитора ОСОБА_2 .
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року в справі № 1522/21028/12 замінено стягувача при виконанні заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2014 року в справі № 1522/21082/12 з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника ОСОБА_2 . Видано дублікати виконавчих листів № 1522/21082/12 та поновлено строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року змінено ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у решті залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 липня 2022 року змінено ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року в справі № 1522/21028/12 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеса від 19 травня 2014 року.
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", у якій просила надати розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року з урахуванням вимог вказаного закону та орієнтовний графік погашення кредиту протягом 10 років. Наводила характеристику свого фінансового стану (доходи від господарської діяльності в розмірі 25 000,00 грн на місяць) та майнового стану (квартира АДРЕСА_2 ).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит регулює Закон України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" (далі - Закон № 1381-IX), який набрав чинності 23 квітня 2021 року. Цим Законом внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 7.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;
відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду, або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 ЗК України.
Відповідно до абзацу 3, 7 підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім, зокрема такого випадку:
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Суди встановили, що спір щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року вирішений заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2014 року в справі № 1522/21028/12. Вказане заочне рішення набрало законної сили 11 серпня 2014 року.
З заявою про реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача 03 лютого 2022 року, тобто після спливу трьох місяців з дня набрання чинності підпунктом 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII, 23 квітня 2021 року.
При цьому, як правильно зазначили суди, постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2022 року, якою змінено в мотивувальній частині ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року, жоден спір між сторонами не вирішувався. Цими судовими рішеннями вирішено процесуальні питання, пов`язані з виконанням заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 травня 2014 року, що не надає підстав для застосування до спірних правовідносин положення абзацу 3 підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VIII.
З огляду на викладене, оскільки з заявою про реструктуризацію боргу позивач звернулася до відповідача з пропуском передбаченого законом строку, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що відповідач звільнений від обов`язку проведення реструктуризації її зобов`язань, у зв`язку з чим правильно відмовив у позові.
Висновки судів не суперечать висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 26 квітня 2023 року в справі № 209/800/22, оскільки такий висновок зроблений Верховним Судом за інших фактичних обставин.
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням територіальної юрисдикції колегія суддів відхиляє як безпідставні. Предметом цього спору є зобов`язання провести реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором. Цей позов не виник із приводу нерухомого майна, як про це помилково зазначає позивач. Відповідно справа розглянута судом першої інстанції з дотриманням вимог статті 27 ЦПК України й підстав для застосування статті 30 ЦПК України (виключна підсудність) у суду першої інстанції не було.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення позивачем норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.