ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2025 року
м. Київ
справа № 305/2746/23
провадження № 61-17219св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - комунальний заклад "Заклад загальної середньої освіти І?ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Цебрик Любомир Васильович, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року у складі судді Ємчука В. Е., ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Мацуноча М. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Мацуноча М. В., і виходив з такого.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
КЗ "Заклад загальної середньої освіти І?ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та заробітної плати.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з
01 вересня 1977 року вона працювала на посаді вчителя географії Богданської середньої школи на підставі безстрокового трудового договору.
3. 28 квітня 2020 року відповідач попередив її про звільнення з роботи в разі неукладення строкового трудового договору на один рік.
4. 18 травня 2020 року у відповідь на зазначене повідомлення роботодавця та у зв`язку з імперативними приписами абзацу 2 підпункту 2 пункту 3 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення", абзацу третього частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" вона подала відповідачу заяву, в якій просила перевести її з безстрокового трудового договору на строковий трудовий договір строком на 1 рік з 01 липня 2020 року.
5. Наказом відповідача від 05 червня 2020 року № 43-к/тр "Про укладення строкового трудового договору" вирішено укласти з нею строковий трудовий договір строком на 1 календарний рік з 01 липня 2020 року по 01 липня 2021 року. В наказі не було зазначено, на яку посаду її призначено, а лише констатовано, що станом на 05 червня 2020 року вона є вчителем географії.
6. Наказом відповідача від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1" її було звільнено з посади вчителя географії у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, вирішено виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 56 днів.
7. 30 червня 2021 року відповідач виніс наказ №72-К/БШ "Про внесення змін до наказу від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ", яким внесено зміни до наказу від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1" та викладено наказ у новій редакції, згідно з якою їй вирішено надати щорічну основну відпустку за відпрацьований період на 56 календарних днів з 29 червня 2021 року по 23 серпня 2021 року та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення з подальшим звільненням через припинення строкового трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, з 23 серпня 2021 року.
8. 30 червня 2021 року відповідач виніс наказ №73-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", яким звільнив її з посади вчителя географії у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору згідно пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, з 23 серпня 2021 року. На підставі зазначеного наказу було внесено запис у трудову книжку про її звільнення.
9. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області
від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду, у справі № 305/1340/21 відмовлено у задоволенні її позову
10. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2023 року у справі № 305/1340/21 її заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами задоволено. Скасовано рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року у справі
№ 305/1340/21, задоволено її позов про скасування наказів та поновлення на посаді. Скасовано накази від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", від 30 червня 2021 року № 72-К/БШ "Про внесення змін до наказу від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ", від 30 червня 2021 року № 73-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1" Поновлено її на посаді вчителя географії КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області".
11. Наказом відповідача від 15 серпня 2023 року № 45-К/ТР її було поновлено на посаді вчителя географії з 15 серпня 2023 року.
12. Наказом відповідача від 11 вересня 2023 року № 58-К/БШ/ТР "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 та скасування наказів" було скасовано накази від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", від 30 червня 2021 року № 72-К/БШ "Про внесення змін до наказу від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ", від 30 червня 2021 року № 73-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", поновлено її на посаді вчителя географії з 07 лютого 2023 року.
13. Однак, відповідач не зробив запис про її поновлення на роботі з
07 лютого 2023 року, не виплатив їй середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року до 14 серпня 2023 року (день фактичного поновлення на роботі).
14. 18 жовтня 2023 року відповідач виніс наказ № 73-К/БШ/ТР "Про звільнення вчителя географії ОСОБА_1", як підставу для його винесення зазначив повідомлення про наступне вивільнення від 15 серпня 2023 року № 02-11/238. Керівник відповідача керувався пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та протоколом зборів профспілкового комітету № 2 від 29 серпня 2023 року. У пункті 1 наказу зазначено: звільнити ОСОБА_1 з посади вчителя географії у зв`язку зі скороченням чисельності працівників днем 19 жовтня 2023 року. Посилалася на те, що відповідач не ознайомлював її із жодним повідомленням про наступне вивільнення.
15. Як вбачається з протоколу зборів профспілкового комітету № 2
від 29 серпня 2023 року, відповідач вважає, що ненадання годин предмета "Географія" та відсутність вакантних посад вчителя географії є підставою для звільнення її з роботи. Водночас, посада вчителя географії скорочена не була. Всупереч пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідач не зазначив у наказі про її звільнення, чи було скорочено відповідну кількість посад вчителя географії.
16. Вважала, що у закладі освіти не зменшувалася кількість посад вчителя географії, не відбулася жодна подія, передбачена пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України, тобто змін в організації виробництва і праці.
17. Крім того, відповідач в порушення вимог частини першої статті 49-2 КЗпП України не попередив її про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці. Відповідач в порушення вимог частини другої статті 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці не враховував її переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, не працевлаштував її.
18. Зазначала, що оскільки вона не працювала з вини відповідача у період з
24 серпня 2021 року до 14 серпня 2023 року, то зазначений період є вимушеним прогулом, протягом якого нараховується середній заробіток відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України. Також посилалася на те, що відповідач після поновлення її на роботі зобов`язаний був забезпечити її роботою, надавши повне педагогічне навантаження 18 годин на тиждень. Натомість вона мала навантаження лише 6 годин на тиждень.
19. З огляду на наведене та враховуючи уточнення позовних вимог,
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Богданської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 05 червня 2020 року № 43-к/тр "Про укладення строкового трудового договору";
- визнати протиправним та скасувати наказ КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області" № 73-К/БШ/ТР від 18 жовтня 2023 року "Про звільнення вчителя географії ОСОБА_1";
- поновити її на роботі на посаді вчителя географії КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ степенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області" з 20 жовтня 2023 року;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року до 14 серпня 2023 року в розмірі 682 060,00 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті за період з 15 серпня 2023 року до 19 жовтня 2023 року в розмірі 40 264,25 грн;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 жовтня 2023 року до дня поновлення її на роботі.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
20. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
21. Рішення суду першої інстанції мотивовано необґрунтованістю позовних вимог. Оскільки підстави та порядок звільнення позивачки згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України були предметом судової перевірки у справі № 305/1940/21 та встановлено законність винесення відповідачем оскаржуваних у цій справі наказів про звільнення ОСОБА_1, відсутні правові підстави для стягнення на її користь виплат, передбачених статтями 235 та 236 КЗпП України. Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами під час та після негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі від 26 липня 2023 року, яке було скасоване, мають бути повернуті до первісного стану, що передував виконанню рішення суду, тобто ОСОБА_1 вважається звільненою з 29 червня 2021 року.
Основний зміст та мотиви судових рішень апеляційного суду
22. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Джуги С. Д., Кожух О. А. залишено без задоволення.
23. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року залишено без змін.
24. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 . Скасоване рішення суду не може тягнути будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його скасуванням. Законність звільнення позивачки на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України встановлена судовими рішеннями у справі № 305/1940/21.
Узагальнені доводи касаційної скарги
25. 24 грудня 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Цебрик Л. В., через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року, ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
26. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах у Верховного Суду України від 14 січня 2014 року у справі № 21-395а13, від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, від 09 серпня 2017 року у справі № 6?1264цс17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17(П/9901/310/18), від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 580/122/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 576/1724/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 679/761/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 227/2360/17, від 11 липня 2018 року у справі № 816/1232/17, від 17 грудня 2018 року у справі № 344/12315/16-а, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 911/1521/18, від 25 липня 2019 року у справі № 807/3588/14, від 02 жовтня 2019 року у справі № 127/1778/18, від 09 жовтня 2019 року у справі № 821/595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 466/7604/17, від 31 березня 2020 року у справі № 826/6148/16, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/2338/17, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, від 27 травня 2020 року у справі № 813/1715/16, від 02 червня 2020 року у справі № 826/24208/15, від 11 червня 2020 року у справі № 826/19187/16, від 24 червня 2020 року у справі № 742/1209/18, від 31 березня 2021 року у справі № 554/3264/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 755/14564/18, від 26 травня 2021 року у справі № 140/90/20, від 18 серпня 2021 року у справі № 659/51/20, від 07 вересня 2021 року у справі № 306/2434/18, від 30 серпня 2022 року у справі № 285/689/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 525/983/22, від 20 лютого 2023 року у справі № 199/4766/21, від 28 вересня 2023 року у справі № 487/7770/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21, від 10 січня 2024 року у справі № 33/4779/20, від 14 лютого 2024 року у справі № 522/21015/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також вказує, що є необхідність у відступленні від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 758/15415/15-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Водночас вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Вказує, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про витребування доказів, необґрунтовано ухилився від розгляду клопотання про зобов`язання відповідача відповісти на поставлені позивачкою питання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
27. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи щодо її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Не врахували, що відповідач не довів, що у нього мали місце зміни в організації виробництва і праці, чи дотримався положень частини другої статті 40 та частини першої, третьої статті 49-2 КЗпП України, він врахував її переважне право на залишення на роботі.
28. Вважає застосований судами попередніх інстанцій правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 лютого 2019 року у справі
№ 758/15415/15-ц, не релевантним спірним правовідносинам, оскільки її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося до скасування судового рішення про її поновлення на роботі. Зазначене, на її думку, є підставою також для виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з роботи 18 жовтня 2023 року, а також зміни дати звільнення.
29. Акцентує увагу на необхідності формулювання правового висновку Верховного Суду в частині того, що строковий трудовий договір, укладений на підставі закону, який суперечив Конституції України на момент видання наказу від 05 червня 2020 року № 43-к/тр, є недійсним.
30. Припинення 30 червня 2020 року безстрокового трудового договору з нею та укладення строкового трудового договору не відбулося, а її звільнення за закінченням цього договору є незаконним і таким, що безпідставно обмежує її право на працю за ознаками досягнення пенсійного віку та отримання пенсії за віком. Крім того, не поновивши її належним чином на роботі з 07 лютого
2023 року, відповідач передчасно повторно звільнив її з роботи.
31. Вважає, що в суді апеляційної інстанції спір розглянуто неповноважним складом суду, оскільки судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже знайомилися з трудовим спором між нею та відповідачем у справі № 305/1340/21, розглядаючи апеляційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2023 року, тобто висловлювали свою правову позицію, що викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності зазначених суддів. Із зазначених підстав вона заявляла відвід цим суддям, у задоволенні якого було необґрунтовано відмовлено.
32. Також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки разом з позовом вона подала клопотання про витребування доказів, яке суд першої інстанції не розглянув, а апеляційний суд залишив поза увагою доводи скарги в частині не розгляду зазначеного клопотання, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: чи відбулося у відповідача скорочення кількості посад вчителя географії (штату працівників), чи порівнював відповідач кваліфікацію та продуктивність праці позивачки, яким був розмір оплати праці позивачки та які об`єктивні обставини призвели до зменшення кількості годин учбового навантаження для неї. Крім того, у позові вона ставила запитання відповідачу, на які він не відповів, а її клопотання про зобов`язання відповідача відповісти на поставлені питання суд не розглянув.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
33. Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
34. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженнярішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2024 року, ухвали Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 305/2746/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
35. 05 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 305/2746/23.
36. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Цебрик Л. В., у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та в режимі відеоконференції.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
37. 16 березня 2025 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Цебрик Л. В., через підсистему "Електронний суд" звернулась до суду із клопотаннями про необхідність застосування під час розгляду справи, що переглядається в касаційному порядку, постанов Верховного Суду від 10 грудня 2024 року у справі № 240/19209/21 та від 17 січня 2025 року у справі
№ 343/1869/23, які не були зазначені у касаційній скарзі, як підстава для касаційного оскарження судових рішень, а тому з огляду на положення частини першої статті 398 та частини першої статті 400 ЦПК України зазначене клопотання в цій частині не підлягає прийняттю до розгляду.
38. Крім того, заявниця просить суд сформувати правовий висновок щодо недійсності строкового трудового договору, укладеного на підставі закону, який суперечив Конституції України, а також неможливості її подальшого звільнення, що відповідає визначеній у касаційній скарзі підставі касаційного оскарження та оцінюється судом як додаткові письмові пояснення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
39. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області" та обіймала посаду вчителя географії.
40. Відповідно до повідомлення про пропозицію укласти трудовий договір від 28 квітня 2020 року №0 2-11/61 ОСОБА_1 було запропоновано укласти строковий трудовий договір на один рік з 01 липня 2020 року, про згоду або відмову від пропозиції запропоновано повідомити заявою. Водночас, у повідомленні наголошено, якщо до 30 червня2020 року позивачка не надасть письмової згоди, її звільнять у зв`язку з відмовою укласти строковий трудовий договір на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України та пункту 2 частини третьої розділу Х Закону України "Про повну загальну середню освіту" без вихідної допомоги.
41. Згідно із заявою ОСОБА_1 від 18 травня 2020 року, остання просить перевести її з безстрокового трудового договору на строковий трудовий договір, терміном на один рік з 01 липня 2020 року.
42. Наказом директора Богданської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 05 червня 2020 року №43-к/тр вирішено укласти строковий трудовий договір (контракт) із ОСОБА_1 строком на один рік з 01 липня 2020 року по 01 липня 2021 року. Наказ доведено до її відома, про що свідчить підпис позивачки.
43. Наказом КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради" № 67-К/БШ від 29 червня 2021 року ОСОБА_1, звільнено з посади вчителя географії, у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору, згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану відпустку у кількості 56 днів, днем 30 червня 2021 року.
44. Наказом КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради" № 72-К/БШ від 30 червня 2021 року внесено зміни до наказу від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1" та викладено його в наступній редакції: Надати ОСОБА_1, вчителю географії щорічну основну відпустку за відпрацьований період на 56 календарних днів з
29 червня 2021 року по 23 серпня 2021 року та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" із подальшим звільненням через припинення строкового трудового договору, на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, днем
23 серпня 2021 року.
45. Наказом КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради" від 30 червня 2021 року №73-К/БШ ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя географії у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору, згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, днем 23 серпня 2021 року.
46. Не погоджуючись зі звільненням, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рахівського районного суду, в якому зокрема, просила визнати незаконними та скасувати накази: від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1"; від 30 червня 2021 року № 72-К/БШ "Про внесення змін до наказу
від 29 червня 2021 року № 67-К/БШ"; від 30 червня 2021 року №73-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", та поновити її на посаді вчителя географії КЗ "Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан, Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області", допустити до негайного виконання рішення суду.
47. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області
від 22 листопада 2021 року у справі № 305/1340/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області", відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Богданської сільської ради про скасування наказів та поновлення на посаді відмовлено.
48. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року залишено без змін.
49. Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року залишено без змін.
50. Проте, у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою про перегляд судового рішення від 22 листопада 2021 року за виключними обставинами, яку мотивувала тим, що рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року, яким їй відмовлено у задоволенні позову, було ухвалено з посиланням на абзац 3 частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту". Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року за №1-р/2023 (справа №1-5/2020 (118/20), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац 3 частини другої статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16 січня
2020 року №463/1Х та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
51. Рішенням Рахівського районного суду від 26 липня 2023 скасовано рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року у справі № 305/1340/21. Позов ОСОБА_1 до КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області", відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Богданської сільської ради про скасування наказів та поновлення на посаді задоволено. Скасовано накази від 29 червня 2021 року №67-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1", від 30 червня 2021 року № 72-К/БШ "Про внесення змін до наказу від 29 червня 2021 року №67-К/БШ", від 30 червня 2021 року №73-К/БШ "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя географії КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області. Також було допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя географії комунального закладу "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області".
52. На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 наказом директора ЗССО І-ІІІ ступенів с. Богдан №45/К/ТР 15 серпня 2023 року була поновлена на посаді вчителя географії з 15 червня 2023 року, а 11 вересня 2023 року, у зв`язку зі скасуванням постанови відділу ДВС про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про поновлення позивачки на роботі, відповідач виніс наказ №58-К/БШ/ТР, яким поновив ОСОБА_1 на посаді вчителя географії з 07 лютого 2023 року, а накази про звільнення ОСОБА_1 були скасовані.
53. Однак, постановою Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області від 18 березня 2024 року у справі № 305/1340/21 рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 липня 2023 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області", відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Богданської сільської ради про скасування наказів та поновлення за виключними обставинами відмовлено.
54. Наказом КЗ "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Богдан Богданської сільської ради Рахівського району Закарпатської області"
№ 73-К/БШ/ТР від 18 жовтня 2023 року "Про звільнення вчителя географії ОСОБА_1" ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя географії у зв`язку зі скороченням чисельності працівників днем 19 жовтня 2023 року, і виплачено їй частину щорічної основної відпустки за відпрацьований період роботи з 15 серпня 2023 року по 19 жовтня 2023 року тривалістю 10 календарних днів та вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку.