ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1908/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу розпорядника майна Приватного підприємства "Семенівський колорит" арбітражного керуючого Яковлева Євгенія Віталійовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024
у справі № 922/1908/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінторгінвєст"
до Приватного підприємства "Семенівський колорит"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Семенівський колорит", визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Фінторгінвєст" до боржника в розмірі 31727487,53грн. основного боргу, 30280,00грн. витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 72000,00грн. витрат зі сплати авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Яковлева Є.В.; призначено попереднє засідання суду на 06.08.2024.
2. 24.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство №73464.
3. 23.07.2024 до Господарського суду Харківської області від Одеської митниці надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540), в якій заявник просив суд визнати грошові вимоги Державної митної служби України в особі Одеської митниці в розмірі 4732217,07грн.
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/1908/24 відмовлено в задоволенні заяви Одеської митниці з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540 від 23.07.2024); відхилено грошові вимоги Одеської митниці за заявою з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540 від 23.07.2024).
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/1908/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Державної митної служби України в особі Одеської митниці з грошовими вимогами до боржника (вх.№18540 від 23.07.2024) задоволено частково; визнано грошові вимоги Державної митної служби України в особі Одеської митниці до боржника Приватного підприємства "Семенівський колорит" в сумі 6056,00грн. - перша черга, в сумі 1 922 900,13грн. - третя черга; відхилено грошові вимоги в частині грошових вимог Державної митної служби України в особі Одеської митниці до боржника Приватного підприємства "Семенівський колорит" в сумі 2 809 316,94грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від розпорядника майна Приватного підприємства "Семенівський колорит" арбітражного керуючого Яковлева Євгенія Віталійовича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/1908/24 залишити в силі.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
7.1. Судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, вкладені у постановах Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23, у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 (щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних).
7.2. Скаржник вказує, що оскільки державний орган реалізував своє право, щодо зміни граничного строку здійснення боржником митних платежів після подання декларації, а відповідно, митниця не набула можливості здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, оскільки, граничний строк оплати -"протягом трьох місяців після закінчення або припинення воєнного стану" не сплив до відкриття провадження у справі про банкрутства, вимоги митниці є поточними. Зазначає, що Східний апеляційний господарський суд, у тому числі, не законно, послався на положення п.100.2 ст. 100 ПКУ.
7.3. Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що Одеською митницею було подано скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.09.2024 у справі №922/1908/24, якою відмовлено в задоволенні заяви Одеської митниці з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540 від 23.07.2024); відхилено грошові вимоги Одеської митниці за заявою з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540 від 23.07.2024). Однак, в порушення ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства Одеською митницею не було оскаржено ухвалу Господарського суду Харківської області від 10 вересня 2024 року у справі №922/1908/24, яку було винесено за результатами попереднього засідання. Таким чином, Східним апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, оскільки постанова від 19 грудня 2024 року у справі №922/1908/24 була прийнята за результатами оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 05 вересня 2024 року у справі №922/1908/24 без оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10 вересня 2024 року у справі №922/1908/24, яку було винесено за результатами попереднього засідання.
Відзиви
8. Від Одеської митниці надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено вимогу відмовити у задоволені касаційної скарги, залишити постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 року по справі №922/1908/24 без змін.
Інші заяви та клопотання
9. Відсутні.
Позиція Верховного Суду
10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
11. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Державна митна служба України в особі Одеської митниці звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про визнання грошових вимог до боржника - Приватного підприємства "Семенівський колорит" у справі про банкрутство №922/1908/24, в якій просило суд визнати його кредиторські вимоги на загальну суму 4732217,07грн. (т.2 а.с.1-105).
В обґрунтування заявлених вимог Державна митна служба України в особі Одеської митниці посилалась на те, що в період дії воєнного стану боржником здійснювались митні оформлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 №236 "Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану" з наданням відстрочення ПП "Семенівський колорит" по сплаті митних платежів протягом трьох місяців ПІСЛЯ закінчення або припинення воєнного стану.
Зокрема, відповідно до інформації про надані відстрочення сплати за митними деклараціями сума кредиторських вимог виникла на підставі:
- митної декларації від 24.03.2022 №UA500020/2022/006634 сума мита складає 41397,00грн., сума ПДВ складає 836235,18грн. (всього 877632,96грн. т.2 а.с.66);
- митної декларації від 30.03.2022 №UA500020/2022/006638 сума мита складає 44388,86грн., сума ПДВ складає 119849,92грн. (всього 164238,78грн. т.2 а.с.37);
- тимчасової митної декларації від 03.04.2022 №UA500020/2022/007032 сума мита складає 332463,54грн., сума ПДВ складає 897651,57грн. (всього 1230115,11грн. т.2 а.с.85);
- додаткової митної декларації від 05.05.2022 №UA500020/2022/008824 сума мита складає 664927,08грн., сума ПДВ складає 1795303,14грн. (всього 2460230,22грн. т.2 а.с.22-23).
Всього сума митних платежів, заявлених в митних деклараціях складає 4732217,07грн., що є основним зобов`язанням, з яких 1083177,26грн. - мито, 3649039,81грн. - ПДВ.
Згідно із заявами, наданими під час здійснення митного оформлення, боржником було надано зобов`язання протягом трьох місяців після закінчення або припинення воєнного стану у встановленому порядку сплатити належні суми митних платежів шляхом оформлення аркуша коригування (т.2 а.с.27, 62, 82, 89).
13. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви Одеської митниці з грошовими вимогами до боржника (вх. №18540 від 23.07.2024) з тих підстав, що:
- В обґрунтування заявлених вимог Одеська митниця посилалась на те, що в період дії воєнного стану боржником здійснювались митні оформлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 №236 "Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану" з наданням відстрочення по сплаті митних платежів протягом трьох місяців після закінчення або припинення воєнного стану.
- Таким чином, момент настання обов`язку ПП "Семенівський колорит" щодо сплати митних платежів в силу приписів пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану" від 09.03.2022 №236 пов`язаний із закінченням або припиненням воєнного стану.
- Зважаючи на те, що станом на момент подання заявником відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника воєнний стан не закінчено та не припинено, Державна митна служба України в особі Одеської митниці, на переконання суду першої інстанції, не є конкурсним кредитором у розумінні положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
14. Відповідно до частини першої статті 271 Митного кодексу України, мито - це загальнодержавний податок , встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
15. Пунктом 1 частини першої статті 289 Митного кодексу України визначено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
16. Відповідно до частини першої статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спрощень, наданих підприємству.
17. Згідно з частиною першою статті 304 Митного кодексу України за наявності обставин, що свідчать про існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на підставі письмової заяви платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи визначений ним митний орган згідно із Податковим кодексом України можуть відстрочити або розстрочити сплату митних платежів.
18. Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.
19. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із заявами, наданими під час здійснення митного оформлення, боржником було надано зобов`язання протягом трьох місяців після закінчення або припинення воєнного стану у встановленому порядку сплатити належні суми митних платежів шляхом оформлення аркуша коригування (т.2 а.с.27, 62, 82, 89).
20. З наведеного у постанові суду апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що боржник в силу Податкового кодексу України є таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.
21. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
22. Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
23. Норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.
24. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 903/51/20, відповідно до яких, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
25. З урахуванням тих обставин, що у відповідності до частини першої статті 271 Митного кодексу України, мито - це загальнодержавний податок , встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що для цілей розгляду грошових вимог контролюючого органу (у даному випадку Одеської митниці) та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог такого контролюючого органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України/ Митним кодексом України для подання податкової/митної декларації за відповідним податком.
26. Відповідно до частини першої статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спрощень, наданих підприємству.
27. Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вказує, що зобов`язання боржника щодо сплати зобов`язань у відповідності до приписів Митного кодексу України виникли саме з дати подання митному органу митної декларації для митного оформлення , що свідчить про правильність висновку, який викладений у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що вимоги Одеської митниці виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство (20.06.2024) та відповідно є конкурсними вимогами до боржника, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в черговості встановленій статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
28. Наведене свідчить про те, що при ухваленні постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/1908/24 було правильно застосовано положення ст. ст. 1, 45, 64 КУзПБ.