ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
справа №260/144/24
адміністративне провадження № К/990/1666/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 260/144/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Андезит", Приватного акціонерного товариства "Будавтодор"
до Ужгородської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ужгородська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арклайт", Оноківська сільська рада, Сюртківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 (колегія у складі: головуючого судді: Ніколіна В.В., суддів - Гінди О.М., Матковської З. М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство "АНДЕЗИТ" (далі - позивач, ПАТ "АНДЕЗИТ") та Приватне акціонерне товариство "БУДАВТОДОР" (далі - позивач, ПАТ "БУДАВТОДОР") звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської районної ради (далі також - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі також - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.02.2024, просили:
- визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Двадцять другої сесії VII скликання Ужгородської районної ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області" № 363 від 07.03.2018, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 20,8681 га з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка входить до кадастрового кварталу 2124884800:10:021, знаходиться за межею населеного пункту села Оріховиця Оноківської сільської ради та яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" (код в ЄДРПОУ: 00292528), та в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 5,5 га з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка входить до кадастрового кварталу 2124880600:10:020, знаходиться за межею села Руські Геївці на території Ужгородського району Закарпатської області та яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР";
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" від 09.12.2020 за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21, від 20.02.2023 за № НВ-21000830042023;
- визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" від 09.12.2020 за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 року за № НВ-21000830042023;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР" від 12.03.2020 за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 за №1870/0/192-21, від 15.03.2021 за № 1871/0/192- 21 від 02.02.2023 за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 року за №1869/0/192-21;
- визнати протиправними та скасувати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР" від 12.03.2020 за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 за № 1871/0/192-21, від 02.02.2023 за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 за №1869/0-192-21.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 позовні вимоги із урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 28.02.2024 задоволено повністю.
Визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення Двадцять другої сесії VII скликання Ужгородської районної ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) Ужгородського районну Закарпатської області" № 363 від 07.03.2018, в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 20,8681 га з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка входить до кадастрового кварталу 2124884800:10:021. знаходиться за межею населеного пункту села Оріховиця Оноківської сільської ради та яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" (код в ЄДРПОУ: 00292528), та в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 5,5 га з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка входить до кадастрового кварталу 2124880600:10:020, знаходиться за межею села Руські Геївці на території Ужгородського району Закарпатської області та яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР".
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" від 09.12.2020 за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21, від 20.02.2023 за № НВ-21000830042023.
Визнано протиправними та скасовано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:04:006:0010, яка перебуває у користуванні ПАТ "АНДЕЗИТ" від 09.12.2020 за № 3510/0/192-20, від 09.12.2020 за № 3512/0/192-20, від 06.07.2021 за № 2671/0/192-21 та від 20.02.2023 за № НВ-21000830042023.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування сукупного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (Кі) у розмірі 1,8972 та його наступного щорічного кумулятивного збільшення при формуванні та видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР" від 12.03.2020 за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 за № 1871/0/192- 21 від 02.02.2023 за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 за №1869/0/192-21.
Визнано протиправними та скасовано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2124880600:02:002:0119, яка перебуває у користуванні ПАТ "БУДАВТОДОР" від 12.03.2020 за № 1997/0/192-20, від 15.03.2021 за № 1870/0/192-21, від 15.03.2021 за № 1871/0/192-21, від 02.02.2023 за № НВ-2100046012023 та від 15.03.2021 за №1869/0-192-21.
3. Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.06.2024.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у задоволенні клопотання Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Ужгородської окружної прокуратури. Апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області повернуто скаржнику.
8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області повернуто скаржнику.
9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 визнано поважними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Ужгородської окружної прокуратури від 14.10.2024. Поновлено Ужгородській окружній прокуратурі строк на апеляційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 260/144/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ужгородської окружної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 260/144/24. Зупинено дію рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 260/144/24.
10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ужгородської окружної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 06.2024 у справі за адміністративним позовом ПАТ "Андезит", ПАТ "Будавтодор" до Ужгородської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ужгородська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арклайт", Оноківська сільська рада, Сюртківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - закрито.
11. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Ужгородська окружна прокуратура подала позов в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради без достатніх правових підстав, за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, а також належних та допустимих доказів. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може захищати інтереси держави. Ужгородська районна рада є суб`єктом владних повноважень та має статус юридичної особи, який наділений адміністративною процесуальною правосуб`єктністю, а відтак - може самостійно звернутися з апеляційною скаргою до адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. 13.01.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що враховуючи, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, не забезпечив належний захист інтересів держави шляхом оскарження незаконного судового рішення, про яке йому було відомо, а тому прокурор вступив у вказану справу в інтересах Ужгородської районної ради шляхом подання апеляційної скарги, так як останньою таку скаргу не подано.
Більше того, Ужгородська районна рада листом від № 106/02-22 від 19.07.2024 повідомила про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та просила прокуратуру оскаржити рішення. Така бездіяльність уповноваженого органу оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову, що узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. 13.01.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
16. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №260/144/24.
17. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
19. З огляду на підстави оскарження рішення суду апеляційної інстанції, основним спірним питанням на стадії касаційного перегляду є наявність або відсутність належних підстав у прокурора на звернення до суду з апеляційною скаргою.
20. Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
21. В частинах третій та четвертій статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
22. Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.
23. Отже, реалізація прокурором права на подання апеляційної скарги потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
24. Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
25. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
26. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).
27. Отож виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .
28. У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
29. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
30. Ураховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
31. Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
32. Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
33. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
34. Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
35. Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
36. Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.
37. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
38. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 в справі № 826/13768/16.
39. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду, зокрема і з апеляційною скаргою та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.
40. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а.
41. В цій справі підставою для подання прокурором апеляційної скарги слугувало те, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, не забезпечив належний захист інтересів держави шляхом оскарження судового рішення. Вказує, що Ужгородська районна рада листом повідомила про відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Така бездіяльність уповноваженого органу оцінена прокурором, як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону № 1697-VII є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури.
42. Інших причин, які б перешкоджали Ужгородській районній раді самостійно захистити свої інтереси не наведено і судом не встановлено.
43. З матеріалів справи вбачається, що Ужгородською окружною прокуратурою долучено до апеляційної скарги лист Ужгородської районної ради від 19.02.2024 №106/02-22, в якому Ужгородська районна рада вказує, що не має можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень.
44. Разом з тим, неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави. Суд наголошує, що неналежне фінансування органів влади на сплату судового збору не є передбаченою законом обставиною для надання підстав прокурору для звернення з апеляційною скаргою до суду.
45. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 12091/09/1570, від 04.05.2022 у справі №240/2186/21.
46. Отже, фактично підставою звернення до суду стала незгода прокурора з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи №260/144/24, а не нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави щодо формування та реалізації бюджетної політики, у зв`язку із ненадходженням значних коштів зі сплати орендної плати на рахунки територіальних громад.
47. Таким чином, звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідних уповноважених органів.
48. Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №810/3161/18 та від 22.09.2020 у справі №824/897/17-а.
49. Крім того, Верховний Суд вказує, що закриття апеляційного провадження за скаргою прокурора не позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення відповідачем та третіми особами у справі.
50. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Ужгородська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради без достатніх правових підстав, за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва, а також належних та допустимих доказів.
51. Аналогічні за своїм змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 280/398/20, від 08.06.2023 у справі № 160/1319/21, від 17.01.2025 у справі №280/1787/21.
52. Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, а також у інших подібних постановах Верховного Суду є помилковими, оскільки фактичні обставини щодо існування підстав для вчинення прокурором процесуальних дій в інтересах держав в указаних у касаційній скарзі справах і у справі, яка переглядається є різними, що позбавляє можливості їх застосування до вирішення вказаної справи.
53. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
54. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
55. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -