1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року

м. Київ

справа № 442/6297/22

провадження № 61-9563св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: старший слідчий слідчого відділу Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Пахалюк О. М.,Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції у Житомирській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2023 року у складі судді Нагірної Т. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого слідчого слідчого відділу Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області Пахалюк О. М. (далі - старший слідчий СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М.), Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльності при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органами досудового розслідування.

Позовна заява мотивована тим, що за його заявою про вчинення щодо нього ОСОБА_2 шахрайських дій 05 грудня 2018 року Дрогобицьким МВ ГУ Національної поліції у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018140110002531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зазначав, що постановою прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Дубіля О. І. від 25 березня 2019 року місцем проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018140110002531 від 05 грудня 2018 року визначено територію м. Новоград-Волинський Житомирської області, а матеріали вказаного кримінального провадження скеровано начальнику СВ Новгород-Волинського відділу поліції ГУ Національної поліції у Житомирській області для організації подальшого досудового розслідування.

26 червня 2019 року кримінальне провадження за № 12018140110002531 від 05 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України було об`єднане з іншими кримінальними провадженнями та присвоєно номер № 42018271180000174 від 26 червня 2018 року. Підставою об`єднання вказаних кримінальних проваджень було те, що до вчинення кримінальних правопорушень був причетний ОСОБА_2 .

Ураховуючи неналежне здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року, він неодноразово звертався з відповідними клопотаннями про проведення процесуальних та слідчих дій, направлених на розслідування кримінального провадження.

Зазначав, що 14 квітня 2021 року постановою старшого слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. кримінальне провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України для розслідування злочинів середньої тяжкості на підставі абзацу 14 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Вказував, що старша слідча СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. не вживала заходів щодо активізації досудового розслідування, що, в подальшому, призвело до закінчення строків досудового розслідування кримінального провадження та уникнення ОСОБА_2 відповідальності за вчинення злочину. Тому саме через бездіяльність слідчої Пахалюк О. М. він змушений був значну частину свого продуктивного життя присвятити доказуванню, втративши багато дорогоцінного часу, що, на його думку, є довготривалою життєвою фрустрацією. Відновлення (тривале) порушення його прав пов`язане з душевними стражданнями, які грубо порушили (змінили) звичний ритм його життя.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконною бездіяльність старшого слідчогоСВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року;

- стягнути з Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2022 року за клопотанням представника позивача - адвоката Даньківа О. В. залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Національної поліції у Житомирській області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди внаслідок неналежного виконання старшим слідчимСВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року процесуальних дій, а також причинно-наслідкового зв`язку між завданою йому шкодою та діями (бездіяльністю) відповідачів та настанням тих негативних наслідків, на які він посилався.

Суди вважали, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд вважав, що районний суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та зазначив, що тривалість досудового розслідування пов`язана не тільки з діями чи бездіяльністю слідчих органу досудового розслідування, а й з незгодою позивача з оцінкою органом досудового розслідування обставин кримінального провадження та прийнятими ним процесуальними рішеннями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2023 року, постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.

У жовтні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 лютого 2025 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про недоведення факту заподіяння йому моральної шкоди.

Посилається на те, що у зв`язку із старшого слідчогоСВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. він змушений був докласти певних зусиль для відновлення порушеного його права, присвятити безрезультатному доказуванню у даному кримінальному провадженні, у тому числі, шляхом звернення до процесуальних керівників слідчої.

На думку заявника, саме слідча Пахалюк О. М. не вжила заходів активізації досудового розслідування, що у подальшому призвело до закінчення строків досудового розслідування кримінального провадження та уникнення відповідальності за вчинення злочину ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що у зв`язку із неналежним здійсненням досудового розслідування кримінального провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року він неодноразово звертався до слідчих та посадовців, на що, зокрема, отримав відповіді з Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції в Житомирській області про неналежне досудове розслідування.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 та постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 740/2921/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.

У серпні 2024 року Головне управління Національної поліції у Житомирській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що суди повно та правильно встановили обставини справи, надали їм правильну правову оцінку та ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на касаційну скаргу

У вересні 2024 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якому підтвердив доводи, викладені у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 грудня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12018140110002531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.

Постановою прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Дубіля О. І. від 25 березня 2019 року місцем проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018140110002531 від 05 грудня 2018 року визначено територію м. Новоград-Волинський Житомирської області. Матеріали кримінального провадження № 12018140110002531 від 05 грудня 2018 року скеровано начальнику СВ Новгород-Волинського відділу поліції ГУ Національної поліції у Житомирській області для організації подальшого досудового розслідування.

Постановою першого заступника керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Шпака В. В. від 22 листопада 2019 року об`єднано кримінальне провадження № 120190060090000506 від 19 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, кримінальне провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушенні передбаченого частиною першою статті 190 КК України, кримінальне провадження № 12018140110002531 від 04 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого кримінальне провадження. Досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 12019060090000506 доручено старшому слідчому СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Пахалюк О. М.

В ході досудового розслідування прокурором Новоград-Волинської місцевої прокуратури було надано слідчому письмові вказівки та в свою чергу слідчим СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Пахалюк О. М. було здійснено низку слідчих дій.

Постановою старшого слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. від 14 квітня 2021 року кримінальне провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України для розслідування злочинів середньої тяжкості на підставі абзацу 14 частини першої статті 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 березня 2022 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, у справі № 285/4681/19 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчої СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області Пахалюк О. М. від 14 квітня 2021 року про закриття кримінального провадження № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року відмовлено.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають не повністю.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконною бездіяльність старшого слідчогоСВ Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області Пахалюк О. М. при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018271180000174 від 25 червня 2018 року та стягнути з Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із частиною першою статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях визначає глава 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскаржені слідчому судді на етапі досудового провадження, визначений у частині першій статті 303 КПК України. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу (частина друга статті 303 КПК України).

Тобто кримінальний процесуальний закон визначає спеціальний порядок розгляду скарг, які позивач заявив за правилами цивільного судочинства.

Проте суди на вищевказані вимоги закону не звернули увагу та помилково вирішили позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності органів досудового розслідування в порядку цивільного судочинства.

Вимоги про визнання незаконними дій (бездіяльності) органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях має вирішуватися за правилами КПК України.

Такі правові висновки узгоджується з постановами Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/2004/18 (провадження № 11-874апп18), від 30 січня 2019 року у справі № 234/19443/16-ц (провадження № 14-630цс18) та від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення встановлених правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.

З огляду на вказані приписи у разі встановлення порушення правил юрисдикції Верховний Суд не обмежений доводами касаційної скарги.

Отже, судові рішення судів попередніх інстанцій у зазначеній частині слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити.


................
Перейти до повного тексту