ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6889/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтейнер.ЮА"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
від 13.01.2025
у справі №910/6889/24
за позовом Товариства Червоного Хреста України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтейнер.ЮА"
про стягнення 7 555 090, 01 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та ухваленого судового рішення за результатом розгляду справи по суті спору в суді першої інстанції
1.1. Товариство Червоного Хреста України звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконтейнер.ЮА" (далі - ТОВ "Євроконтейнер.ЮА", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7 555 090, 01 грн, з яких:
- 5 890 000, 00 грн попередньої оплати,
- 854 292, 06 грн пені,
- 589 000, 00 грн штрафу,
- 88 107, 95 грн 3 % річних та
- 123 690, 00 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 09.06.2023 № 09/06-23.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 позовні вимоги Товариства Червоного Хреста України задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на користь Товариства Червоного Хреста України 5 890 000, 00 грн передоплати, 854 292, 06 грн пені, 589 000, 00 грн штрафу, 69 038, 52 грн 3 % річних та 118 716, 37 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.
2. Рух справи в суді апеляційної інстанції
2.1. Не погодившись із прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 повернуто скаржнику, з огляду на неусунення недоліків апеляційної скарги у повному обсязі у встановлені судом строки.
2.2. ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" 12.12.2024 повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 визнано причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 неповажними. Апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції порушено частину четверту статті 236 ГПК України, оскільки не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.12.2023 у справі №520/2301/22.
У поданій касаційній скарзі відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що скаржник звернувся до апеляційного суду хоч і з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак такий строк був пропущений, по-перше, з поважних причин (факт відсутності коштів на сплату судового збору), а, по-друге, скаржник звернувся до суду в найкоротший строк з моменту отримання рішення про повернення апеляційної скарги. Недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою
для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
3.2. Товариство Червоного Хреста України подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанцій, та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення
4.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 позовні вимоги Товариства Червоного Хреста України задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на користь Товариства Червоного Хреста України 5 890 000, 00 грн передоплати, 854 292, 06 грн пені, 589 000, 00 грн штрафу, 69 038, 52 грн 3 % річних та 118 716, 37 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.
Повний текст рішення складено судом 21.10.2024, відповідно, останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 11.11.2024.
4.2. Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" 07.11.2024 (протягом 20 днів з моменту підписання повного тексту судового рішення) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" 21.11.2024 через "Електронний суд" подало до Північного апеляційного господарського суду клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначав, що станом на 21.11.2024 у ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" недостатньо коштів для сплати судового збору в розмірі 135 991,62 грн. Однак ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" очікує надходження коштів на рахунок за оплату товару згідно з договором поставки від 27.10.2024 №183. Тобто впродовж 10 днів у ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" будуть наявні кошти для сплати судового збору в повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 клопотання ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" про продовження строку на усунення недоліків, визначених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №910/6889/24, задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги та зобов`язано ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 135 991,62 грн протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" 06.12.2024 подало до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано докази сплати судового збору.
Апеляційний суд ухвалою від 10.12.2024 повернув апеляційну скаргу з доданими до неї документами скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 110 751,58 грн, у той час як суд зобов`язував ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 135 991,62 грн.
Вказана ухвала доставлена ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" до електронного кабінету засобами підсистем ЄСІТС - 12.12.2024 о 00:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
4.3. ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через "Електронний суд" 12.12.2024.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відповідач посилався на те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв`язку з чим судовий збір першочергово було сплачено частково. При цьому 12.12.2024 апелянт усунув (у повному обсязі) недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №910/6889/24, та 12.12.2024 повторно направив апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду.
4.3.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 визнано причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 неповажними. Апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 залишено без руху та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.
Постановляючи дану ухвалу, апеляційний суд виходив з такого:
- причини подання відповідачем повторної апеляційної скарги в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, оскільки подання належно оформленої вперше поданої апеляційної скарги та своєчасне усунення виявлених недоліків у повному обсязі залежало виключно від його волевиявлення; апелянтом не наведено таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об`єктивно непереборними;
- посилання на скрутне матеріальне становища не є поважними причинами та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, що має суб`єктивний характер;
- існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 доставлена до електронного кабінету ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" та його представника Скрипчук М.Є. 19.12.2024 о 23:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
4.3.2. Через систему "Електронний суд" 29.12.2024 від ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на виконання вимог ухвали від 19.12.2024 подало клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому останнє просило поновити строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску сороку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт посилався на те, що в нього були відсутні кошти на рахунку, а тому підприємство при поданні апеляційної скарги вперше сплатило судовий збір лише частково та розраховувало на те, що суд надасть додатковий строк на доплату судового збору. Разом з тим, після повернення апеляційної скарги скаржнику, ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" невідкладно сплатило (доплатило) судовий збір у повному обсязі та одразу повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 визнано причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд виходив з такого:
- викладені у клопотанні від 29.12.2024 доводи фактично є аналогічними тим, що вже були визнані судом неповажними та у даному випадку, з урахуванням всіх обставин (неналежно оформленої вперше поданої апеляційної скарги, відсутності коштів на рахунку, несвоєчасного усунення недоліків апеляційної скарги) не дає підстав вважати, що заявник добросовісно користується наданими законом процесуальними правами та існування нездоланних труднощів, що певним чином перешкоджали здійсненню ним дій, направлених на захист своїх прав, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними;
- жодних інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, підтверджених належними доказами, скаржником в заяві про усунення недоліків та клопотанні про поновлення строку зазначено не було.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.01.2025 у справі №910/6889/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/6889/24 за касаційною скаргою ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №910/6889/24, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо:
- наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, Суд зазначає таке.
6.2. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France (заява №23805/94) ЄСПЛ вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, норм ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За приписами частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Положеннями частин другої, третьої статті 256 ГПУ Країни унормовано, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
6.3. Так, у справі, що переглядається, повний текст рішення Господарського міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 складено 21.10.2024.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" вперше звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у межах строку на апеляційне оскарження рішення суду, встановленого статтею 256 ГПК України. Водночас скаржником до апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі, з огляду на що судом апеляційну скаргу залишено без руху.
У подальшому, апеляційний суд ухвалою від 10.12.2024 повернув апеляційну скаргу з доданими до неї документами скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 110 751,58 грн, у той час як суд зобов`язував ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 135 991,62 грн.
ТОВ "Євроконтейнер.ЮА", отримавши вищевказану ухвалу Північного апеляційного господарського суду 12.12.2024, у цей же день (1) оплатило судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6889/24 у повному обсязі та (2) повторно звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на поважність причин пропуску такого. Зокрема, скаржник вказував, що при поданні апеляційної скарги вперше судовий збір ним було сплачено лише частково, з огляду на скрутне матеріальне становище товариства, водночас ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно сплатило судовий збір у повному обсязі та відразу повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали повторно поданої апеляційної скарги, визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції неповажними та з наведених мотивів апеляційну скаргу ТОВ "Євроконтейнер.ЮА" залишив без руху, запропоновавши скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Розглянувши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції ухвалою суду від 13.01.2025 повторно визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені ТОВ "Євроконтейнер.ЮА", неповажними та на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження.
6.4. Втім, оцінюючи доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, наведені в оскаржуваній ухвалі, у контексті встановлених судом обставин конкретної справи, Верховний Суд вважає їх передчасними з огляду на таке.
6.5. Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим, і таким, що суперечить нормам процесуального законодавства.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Тобто ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Колегія суддів відзначає, що право на повторне подання апеляційної скарги у порядку частини восьмої статті 174 ГПК України, передбачене законом, і таким правом законно скористався скаржник.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень (див. постанову Верховного Суду від 29.12.2023 у справі №520/2301/22, на яку, зокрема, посилається скаржник).
Відтак, оцінюючи доводи скаржника щодо можливості/неможливості останнього своєчасно вчинити процесуальну дію та, відповідно, наявності/відсутності незалежних та об`єктивних на це причин, суду необхідно оцінити конкретні обставини справи та зробить обґрунтований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.
Колегія суддів звертає увагу суду апеляційної інстанції на положення частини третьої статті 256 ГПК України, якою передбачена можливість поновлення пропущених процесуальних строків з інших поважних причин.
Слід наголосити, що частина друга та частина третя статті 256 ГПК України не є тотожними нормами за своєю суттю, та передбачають відмінні причини (підстави) для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.
У той же час, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами частини першої статті 256 ГПК України та пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, не навів обґрунтованих підстав неможливості поновлення пропущеного процесуального строку, ураховуючи приписи частини третьої статі 256 ГПК України та частини восьмої статті 174 ГПК України (з огляду на встановлені обставини справи).
Колегія суддів відзначає, що фактично суд апеляційної інстанції, визначаючи причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду неповажними, керувався лише необґрунтованістю дій позивача щодо несплати у повному розмірі судового збору за подання апеляційної скарги вперше. Разом з тим, суд не оцінював поважність/неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду (наведених апелянтом) через призму статей 174 та 256 ГПК України.
Відтак, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження (апеляційний суд керувався датою ухвалення судового рішення у справі) та неповажності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою приписи частини третьої статті 256, частини восьмої статті 174 ГПК України та, відповідно, не досліджував належним чином та не оцінював обставини подання апеляційної скарги вперше, обставини вчинення/невчинення апелянтом дій на усунення недоліків апеляційних скарг (строки таких з огляду на їх розумність, добросовісність) та обставини подання повторної апеляційної скарги з усуненими недоліками (зокрема, щодо розумності строку), як і не оцінював доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у контексті наявності/відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з інших поважних причин.
Суд звертає увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження/повернення апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку, та, відповідно, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (з тих підстав та мотивів, якими обґрунтована оскаржувана ухвала) на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, дійшов передчасних висновків.
Відтак доводи ТОВ "Євроконтейнер.ЮА", наведені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
6.6. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Водночас оскаржуване судове рішення зазначених вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.
6.7. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсі.