УХВАЛА
06 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 9900/32/25
Провадження № 11-54заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та нечинними укази Президента України та відшкодування моральної шкоди, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати усі укази Президента України щодо продовження "Воєнного стану" протиправними та нечинними;
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення яких визнані противоправними;
- призначити відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 777 000 (два мільйони, сімсот сімдесят сім тисяч) гривень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 січня 2025 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати ухвалою від 13 лютого 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав йому десятиденний строк для усунення її недоробків (недоліків) шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору.
В ухвалі, серед іншого, зазначалося, що скаржник клопотав про звільнення його від сплати цього платежу або відстрочити його сплату до "моменту винесення рішення суду по справі". Зокрема, скаржник з посиланням на правила пункт 3 частини першої, частини другої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) підставами звільнення від сплати судового збору просить визнати його скрутне матеріальне становище, а також, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
В ухвалі про залишення без руху було вказано також, що скаржник не назвав жодних документальних обставин, які би описували його важкий (нелегкий) матеріальний стан настільки, щоб можна було наглядно переконатися в його неспроможності сплатити судовий збір за апеляційний перегляд судового рішення суду першої інстанції із заявленим спором про оскарження актів глави держави. Не додав скаржник також документів, які би доводили, що оскарження актів Президента України є спором, який стосуються певних (персоналізованих) саме його (скаржника) або соціальних, або / та трудових, або / чи тільки сімейних, житлових прав, або вони (укази) спричинилися (перебували в причинному зв`язку) саме до заподіяння шкоди здоров`ю скаржника.
На усунення недоліків апелянт не надіслав документів означених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, натомість просить звільнити його від сплати судового збору.
У преамбулі Закону № 3674-VI мовиться, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтею 1 Закону № 3674-VI під судовим збором розуміється збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У статті 5 цього Закону передбачено категорію (коло) осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. До кола цих осіб скаржник ОСОБА_1 не входить.
За пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а за частиною другою цієї самої статті - зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умови підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
З аналізу наведених положень випливає, що за загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
З розуміння приписів статті 8 в системному зв`язку з правилами статей 1, 2 та 5 Закону № 3674-VI випливає, що суд правоможний застосувати відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати не тільки, коли є умови, випадки чи коло осіб, передбачені частиною першою статті 8, але також зважаючи на характер (правову природу) заявлених позовних вимог, їхню спрямованість та значимість для позивача (скаржника), неможливість захистити порушене право чи захиститися від посягання на певне благо не інакше, ніж тільки через суд, ступінь взаємозалежності захисту заявленого порушеного права чи свобод від матеріальної (фінансової) спроможності реалізувати захист порушеного права шляхом звернення до суду.
За подання цієї апеляційної скарги апелянт мав би сплатити судовий збір. На нього, як на платника судового збору, не поширюються пільги звільнення від сплати цього платежу.
Отож, з огляду на те, що скаржник не надав доказів неможливості сплати судового збору суду за розгляд його апеляційної скарги, підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги нема.
Відповідно до частини п`ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки ОСОБА_1 в установлений судом строк не усунув недоліків апеляційної скарги, тому апеляційна скарга відповідно до частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду