ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2025 року
м. Київ
справа № 279/5008/19
провадження № 51-3566км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання
ОСОБА_4,
прокурора представника потерпілого
ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст. Омелянівка Коростенського району, жителя АДРЕСА_1
Обставини справи
1. ОСОБА_7 обвинувачувався за частинами 1 та 3 статті 191 КК у тому, що, працюючи на посаді комірника складу готової продукції трубопрокатного цеху № 2 ПрАТ "Трубний завод "Трубосталь" (далі - "Трубосталь") в м. Коростені Житомирської області, він розтратив майно, яке перебувало у його віданні.
2. 20 січня 2017 року між 1:20 та 3:49 він доручив підлеглим працівникам завантажити в автомобіль перевізника на дві пачки труб більше, ніж було вказано в документах на видачу продукції. Ці зайві труби вартістю 58 110,47 грн згодом передали невідомій особі.
3. 23 січня 2017 року в період з 18:36 по 21:41 за аналогічних обставин було вивезено дві надлишкові пачки труб вартістю 66 551,72 грн.
4. Малинський районний суд Житомирської області вироком від 08 серпня 2022 року виправдав ОСОБА_7 через недоведеність його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність у виправданого прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на розтрату майна і причетність до цієї розтрати. Також, пославшись на постанову Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 337/2083/17[1] за позовною заявою "Трубосталь" до виправданого та інших про відшкодування матеріальної шкоди, суди визнали недоведеним перебування товарно-матеріальних цінностей у віданні обвинуваченого.
Вимоги і доводи касаційної скарги
6. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у апеляційному суді.
7. Він вважає, що апеляційний суд не спростував доводів прокурора, наведених у апеляційній скарзі, про наявність в діях виправданого складу інкримінованих злочинів, тому ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
8. Зокрема, апеляційний суд не дав відповідей на доводи прокурора про те, що:
- виправданий був присутній в складському приміщенні під час завантаження надлишкової продукції як комірник;
- в нарядах на завантаження та пропусках на виїзд було детально зазначено, яка саме труба підлягала завантаженню та її вага;
- не надано належної оцінки показанням ряду свідків, які підтвердили той факт, що саме виправданий отримав документи на відвантаження продукції та безпосередньо керував краном-вагами;
- посилання суду на рішення у цивільній справі є необґрунтованим, оскільки не стосується даного кримінального провадження.
9. Захисник ОСОБА_8 направив до Суду письмові заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких навів свої аргументи щодо необґрунтованості доводів сторони обвинувачення.
Позиції учасників касаційного розгляду
10. У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого підтримали касаційні вимоги сторони обвинувачення.
11. Захисник подав клопотання про проведення касаційного розгляду без участі сторони захисту
Оцінка Суду
12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити.
13. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій.
14. Суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
15. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (частина 1 статті 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених статтею 404 КПК. Недотримання вказаних положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
16. Апеляційний суд зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався.
17. У апеляційній скарзі прокурор просив апеляційний суд скасувати вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим за пред`явленим обвинуваченням та призначити відповідне покарання.