ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 404/9155/23
провадження № 51 - 3488 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
засуджених (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року і ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121130000944 від 08 вересня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексуУкраїни (далі - КК України),
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кіровограда, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України,
Змістсудовихрішеньівстановленісудамипершоїтаапеляційноїінстанційобставини
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України.
Цим же вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо застосування спеціальної конфіскації, процесуальних витрат та речових доказів.
За обставин, детально наведених у вироку місцевого суду, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше вечірнього часу 07 вересня 2023 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою, прибули до берегової лінії р. Інгул, на відстані 500 м від проїзду Підлісного, 10-В, у м. Кропивницькому.
Надалі, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9, за допомогою металевого човна, який належить ОСОБА_9, вийшли на воду та без дозволу рибоохорони, діючи за попередньою змовою, виставили привезені ними, заздалегідь заготовлені, незаконні знаряддя лову, а саме 4 ліскові сітки довжиною 70 м, після чого відплили до узбережжя, очікуючи доки наловиться риба.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08 вересня 2023 року, близько 05:00 (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9, перебуваючи на р. Інгул у вищезазначеному місці, діючи за попередньою змовою, витягнули із води встановлені незаконні знаряддя лову разом із свіжевиловленою рибою. Надалі протиправні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9, викрито працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Кіровоградській області та супроводжено на берег. 08 вересня 2023 року в період часу з 07:01 по 09:00 у ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вилучено незаконне знаряддя лову, а також свіжевиловлену рибу, а саме: судак в кількості 21 шт., карась сріблястий в кількості 11 шт., окунь в кількості 2 шт., рак річковий в кількості 1 шт., плітка в кількості 56 шт., йорш в кількості 27 шт. Вказаними діями було заподіяно істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 191335 грн.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 березня 2024 року - без змін.
Вимогитаузагальненідоводиосіб, якіподали касаційніскарги
У спільній касаційній скарзі засуджені, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просять скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги, зокрема зазначають, що:
· їхня винуватість не доведена поза розумним сумнівом. Вказують, що судом першої інстанції не врахована версія подій, зазначена в показаннях обвинувачених, а також те, що протокол допиту свідків 10 вересня 2023 року був складений зі слів оперуповноваженого, отже не є доказом у справі. Наголошує, що лише в період нересту заборонено здійснювати вилов риби;
· стороною обвинувачення не встановлена та не доведена істотна шкода від дій обвинувачених, що виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України;
· у протоколі огляду місця події від 07 вересня 2023 року не відображено обчислення розміру відшкодування заподіяної шкоди. Не визначено кількість кожного виду риби окремо. Крім того, складання цього протоколу відбулося без участі захисника, ОСОБА_10 та потерпілого і містить виправлення в часі проведення. Також під час цієї слідчої дії ОСОБА_8 не було роз`яснено права та обов`язки. Вважає, що працівниками поліції порушені права обвинувачених на захист. Наголошують, що відеозапис огляду місця події переривався, та ним зафіксовано пустий човен, а з фотографій, які долучені до вказаного протоколу, також неможливо ідентифікувати вид і кількість риби;
· суди безпосередньо не дослідили усі речові докази, а саме наявний у справі оптичний диск;
· рішення судів є невмотивованими та не відповідають вимогам статей 370 та 419 КПК України (далі - КПК України).
Заперечень від інших учасників кримінального провадження на касаційну скаргу сторони захисту до Верховного Суду не надходило.
Позиціїучасниківсудовогопровадження
Прокурори заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Сторона захисту підтримала подану касаційну скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
МотивиСуду
Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнійскарзі, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції, зокрема, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи, викладені в касаційній скарзі засуджених, якими вони обґрунтовують заявлені вимоги, аналогічні доводам апеляційної скарги сторони захисту, яким апеляційний суд дав належну оцінку під час апеляційного розгляду.
Зміст доводів касаційної скарги захисника фактично зводиться до того, що сторона обвинувачення не довела наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_8, на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано.
Так, місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, та обґрунтували своє рішення, зокрема, такими доказами:
- показаннями представника потерпілих ОСОБА_11, відповідно до яких по суті вчинення кримінального правопорушення їй нічого не відомо. Цивільний позов підтримує в повному обсязі на суму 191 335 грн. Біоресурси, які вилучили у обвинувачених були здані, про що є відповідна квитанція. Розрахунки матеріальної шкоди складались інспектором Полтавцем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575 "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження або зниження їх жител та споруд, місць перебування і розмноження";
- показаннями свідка ОСОБА_12, згідно з якими він працює старшим інспектором в рибоохоронному патрулі. У вересні 2023 року він разом з інспектором Полтавець побачили на річці Інгул порушників, які були на човні і ймовірно ставили сітки. Наступного дня, о 05:30 вони помітили обвинувачених на човні, які витягували сітки. Вони підпливли до порушників і повідомили їм, що вони порушують закон. В подальшому запропонували їм попрямувати до берега, де викликали слідчо-оперативну групу, яка почала фіксування злочину. Скільки було сіток і риби він не пам`ятає. В його функції входить охорона рибних ресурсів, документально участь його не фіксується. Виїздить він на місце, коли отримує відповідну інформацію. Полтавець побачив човен, який розкладав сітки. Хто саме виставляв сітки він не бачив. Рибу, які дістають з сіток випускати в річку не можна, тому вони передали рибу в Світловодське господарство;
- даними рапорта від 08 вересня 2023 року о 05:51, згідно з яким працівник рибоохоронного патруля ОСОБА_13 виявлено громадян, які добували водні ресурси з металевого човна, використовуючи сітки (т. 1 а. п.12);
- даними протоколу огляду місця події від 08 вересня 2023 року з фототаблицею до нього, яким оглянута ділянка місцевості по проїзду Підлісному, 10в у м. Кропивницькому, а саме берегова лінія річки Інгул, під час якого був виявлений металевий човен, чотири сітки, 118 екземплярів риби (т.1, а. п. 13 - 17);
- даними розрахунку матеріальної шкоди (т. 1, а. п. 18);
- розпискою про передачу ОСОБА_13 на відповідальне зберігання водних біоресурсів (т. 1, а. п. 19);
- квитанцією обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів (т. 1, а. п. 20);
- розсипкою про отримання ОСОБА_14 на відповідальне зберігання металевого човна (т. 1, а. п. 21);
- даними протоколу огляду предметів (рибацьких сіток) від 08 вересня 2023 року (т. 1, а. п. 23);
- повідомленням Державної екологічної інспекції України Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), згідно з яким на досліджуваній ділянці громадянам забороняється лов водних біоресурсів із застосуванням промислових знарядь лову та перелічені види водних біоресурсів відносяться до цінних видів водних біоресурсів (т. 1, а. п. 33);
- даними висновку Інституту рибного господарства від 11 вересня 2023 року, відповідно до якого загальний збиток іхтіофауні річки Інгул в межах Кіровоградської області становить 5229 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Сумарний фактичний збиток заданий незаконним вилученням водних біоресурсів відповідно до матерів кримінального провадження №12023121130000944 складає 10978 НМДГ, тому шкода рибному господарству є істотною (т. 1, 35 - 36);
- даними висновку експерта №3317/23-27 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26 вересня 2023 року, згідно з яким розмір шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, вилову водних біоресурсів, а саме карась сріблястий 11 шт, судак звичайний 21 шт, окунь 2 шт, плітка 56 шт, йорж звичайний 27 шт, рак річковий 1 шт становить 191 335 грн та завдано істотну шкоду за критеріями "добування великої кількості риби" та "вилов водних біоресурсів в заборонений період" (т. 1, а. п. 44 - 50);
- даними відеозапису, який було безпосередньо досліджено місцевим судом в судовому засіданні, на якому зафіксовано як 08 вересня 2023 року було виявлено ОСОБА_14 та ОСОБА_8, які здійснювали вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям для улову (т. 1, а. п. 54);
- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 жовтня 2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка 08 вересня 2023 року здійснювала вилов риби на річці Інгул (т. 1, а. п. 61 - 63);
- таксами для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів (т. 1, а. п. 83);
- даними розрахунку матеріальної шкоди (т. 1, а. п. 84);
- копією договору про зберігання від 30 грудня 2022 року (т. 1, а. п. 86 - 88).
За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясував всі обставини кримінального провадження, перевірив їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, які досліджені в судовому засіданні та оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, які взаємодоповнюються між собою, узгоджуються та підтверджуються у сукупності та яким дана належна оцінка у вироку.