ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
справа № 520/24329/23
адміністративне провадження № К/990/32386/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 (головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі №520/24329/23.
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант Трейд" (далі - ТОВ "Октант Трейд") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) від 14.08.2023 № 0250870415.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 в позові відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 та ухвалити нове рішення.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства. Зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Вважає, що суд неправомірно послався на сертифікат Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-1374 від 22.07.2024, що підтверджує форс-мажорні обставини, так як період у сертифікаті вказано дата настання - 21.06.2024, дата закінчення 16.09.2022, тобто по за межами строків виписки та реєстрації спірних податкових накладних. А тому при посиланні на вказані обставини судом апеляційної інстанції невірно та помилково застосовано підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України, як на підставу, що звільняє позивача від нарахування штрафних санкцій.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Октант Трейд" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Октант Трейд" з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 15.06.2023 № 18959/20-40-04-15-03/44125471. Відповідно до акту перевірки період виписки податкових накладних: лютий-липень 2022 року, жовтень, грудень 2022 року.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 № 0250870415, згідно з яким за порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних за період лютий-грудень 2022 року застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7152751,81 грн.
Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, виписані в період лютий-грудень 2022 року та направлені в електронному форматі для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, здійснено з порушенням граничного строку, за що його притягнуто до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що платником доведено відсутність в його діях вини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а щодо частини податкових накладних встановлено, що їх направлено з дотриманням строків, визначених Податковим кодексом України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податковий кодекс України передбачав обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього кодексу.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 06.02.2024 року у справі № 160/10740/23.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, згідно наданого відповідачем розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, до ТОВ "Октант Трейд" застосовано штрафні санкції у розмірі 7152751,81 грн., за несвоєчасну реєстрацію 591 податкової накладної, а саме: податкових накладних, які складені: у період з лютого по червень 2022 року, дати реєстрації цих накладних: 26.07.2022, 27.07.2022 та 01.08.2022 (зазначені в розрахунку суми штрафних санкцій під порядковими номерами з 1 по 580, кількість днів затримки 11-27 днів); податкової накладної № 3 від 31.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022, кількість днів прострочення 1; податкової накладної № 12 від 31.08.2022, дата реєстрації 16.09.2022, кількість днів прострочення 1; податкових накладних від 31.10.2022 №№ 35, 38, 14, 34, 28, 37, 42, дата реєстрації 16.11.2022, кількість днів прострочення 1; податкових накладних від 31.12.2022 №№ 12, 14, дата реєстрації 16.01.2023, кількість днів прострочення 1.
Факт порушення граничних строків реєстрації вищенаведених податкових накладних не заперечується сторонами по справі.
Поряд з цим позивач просить суд врахувати, що сертифікатом Харківської торгово-промислової палати № 355/63.01-6 від 22.07.2024 підтверджено, що ТОВ "Октант Трейд" не мало можливості реєструвати податкові накладні в ЄРПН в період часу з 21.06.2022 по 16.09.2022 у зв`язку з настанням форс-мажорних обставинами.
Також зазначає, що ТОВ "Октант Трейд" орендує нежитлові приміщення у ТОВ "Альма М" за адресою: м. Харків, вул. Плиткова 12, де позивач зберігав свої бухгалтерські та фінансово-господарські документи, захищений носій інформації на якому розміщено особистий ключ електронного підпису директора підприємства та електронну печатку підприємства, здійснював бухгалтерський облік на підприємстві.
21.06.2022 вказані приміщення були пошкоджені обстрілами внаслідок збройної агресії російської федерації проти України про що Відділом поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області розпочате кримінальне провадження № 12022221180000666 в якому ТОВ "Октант Трейд" залучено у якості потерпілої особи.
Крім того, на підтвердження факту пошкодження нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Октант Трейд" позивачем також надано: акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складеним Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради; витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; звіт за результатом обстеження технічного стану нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плиткова № 12.
На підставі наведених вище обставин та наданих на їх підтвердження доказів, позивач зазначає, що він не мав можливості своєчасно реєструвати в ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, а також у зв`язку з знищенням нежитлових приміщень, де зберігалися бухгалтерські документи в тому числі по господарським операціям з постачання товару протягом 2022 року, на підставі яких платник повинен був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, а також де зберігалась, офісна техніка підприємства, особисті ключі електронного підпису директора підприємства та електронну печатку підприємства, які необхідні для своєчасного ведення бухгалтерського обліку, складання та реєстрації податкових накладних та відновлення яких потребувало часу.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.
При цьому Верховний Суд зауважує, що наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, щодо своєчасного виконання вимог податкового законодавства.
Так, судами встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ "Октант Трейд" є діяльність за КВЕД 47.11: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Згідно договору оренди нежитлових приміщень від 29.04.2021 № АМ21-07, укладеного з ТОВ "Альма М", ТОВ "Октант Трейд" передано в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12, для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі, розміщення офісу, складу, в тому числі, для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до наданої позивачем копії наказу від 17.12.2020 № 17/П, підписання податкових накладних, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, податкової звітності здійснюється виключно підписом директора ТОВ "Октант Трейд" Германової Т.С., в тому числі, при електронному документообігу із застосуванням цифрового підпису директора та електронної печатки підприємства, а згідно копії наказу від 01.05.2021 № 05/ЗБ, щодо зберігання первинних бухгалтерських документів та захищеного носія інформації, на якому зберігається особистий ключ електронного підпису директора та електронна печатка, вони зберігаються за адресою місцезнаходження ТОВ "Октант Трейд", а саме: м. Харків, вул. Плиткова, 12.
Згідно листа AT "Харківобленерго" від 19.07.2024 № 42/5261, повідомлено про знеструмлення та відсутність у період з 21.06.2022 по 16.09.2022 електроенергії на об`єкті нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд.12, через обстріли збройними формуваннями російської федерації, внаслідок чого були пошкоджені електромережі та електрообладнання, які після часткового відновлення супроводжувались постійними вимкненнями в зв`язку з перебоями роботи електрообладнання та енергомереж.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, затверджено "Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року".
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України періодично вносилися зміни у вищевказаний Наказ від 25.04.2022 № 75, якими Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), викладався у новій редакції станом на поточну дату.
При цьому, від 25.04.2022 (дата затвердження Переліку в першій редакції) до 27.12.2022 (дата втрати чинності Наказом від 25.04.2022 № 75 на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022) Харківська міська територіальна громада була зазначена у цьому Переліку.
З матеріалів справи судом встановлено, що сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-24-1374 від 22.07.2024 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; активні воєнні (бойові) дії на території міста Харкова, Харківської області; не функціонування Єдиного реєстру податкових накладних.
Зазначений сертифікат засвідчує наявність форс-мажорних обставин у ТОВ "Октант Трейд" щодо обов`язку (зобов`язання) зареєструвати податкові накладні, з дотриманням граничних строків, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у термін: до 15 липня 2022 року, за пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України перед Головним управлінням ДПС у Харківській області. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 21 червня 2022 року; дата закінчення: 16 вересня 2022 року.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно враховано, що наданий позивачем сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Харківської області № 6300-24-1374 від 22.07.2024, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для ТОВ "Октант Трейд" у період з 21.06.2022 по 16.09.2022, а також надані позивачем копії: договору оренди нежитлових приміщень від 29.04.2021 № АМ21-07, укладеного з ТОВ "Альма М", щодо передачі ТОВ "Октант Трейд" в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд. 12, для здійснення підприємницької діяльності, в тому числі, розміщення офісу, складу, в тому числі, для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; наказу ТОВ "Октант Трейд" від 17.12.2020 № 17/П, щодо підписання податкових накладних, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, податкову звітність виключно підписом директора ТОВ "Октант Трейд" Германовою Т.С., в тому числі, при електронному документообігу із застосуванням цифрового підпису директора та електронної печатки підприємства; наказу ТОВ "Октант Трейд" від 01.05.2021 №05/ЗБ, щодо зберігання первинних бухгалтерських документів та захищеного носія інформації, на якому зберігається особистий ключ електронного підпису директора та електронна печатка, за адресою місцезнаходження ТОВ "Октант Трейд", а саме: м. Харків, вул. Плиткова, 12; Акту про пожежу, складеного ВЗНС по Індустріальному району ХМТГ ХРУ ГУ ДСНС України у Харківській області 21.06.2022 за №б/н, щодо пожежі, що виникла 21.06.2022 на об`єкті: складські приміщення та будівлі території ТОВ "Альма-М" за адресою: м. Харків, пров. Оскольський, 5 (вул. Плиткова, 12), та пов`язана з проведенням бойових (воєнних) дій; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12022221180000666 (№1), дата реєстрації провадження: 21.06.2022, згідно з яким встановлено, що 21.06.2022 за адресою: Харківська область, м. Харків, Індустріальний район, проспект Героїв Харкова, 277, пров. Оскольківський, 5 (вул. Плиткова, 12), де знаходяться підприємства ТОВ "Альма М", ТОВ "Октант Трейд" тощо, мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру; заяви ТОВ "Октант Трейд" від 06.07.2022 про залучення до провадження як потерпілого, направленої на адресу Харківського районного управління № 2 ГУНП в Харківській області; постанови про залучення представника потерпілого від 06.07.2022, виданої СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, щодо залучення ТОВ кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221180000666 від 21.06.2022; листа ТОВ "Альма М" від 14.09.2022 № б/н, на адресу Департаменту житлово-комунального господарства м. Харкова, щодо фіксації пошкоджень об`єктів нерухомості, що належать на праві приватної власності ТОВ "Альма М", внаслідок ворожого обстрілу 21 червня 2022 року за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, та включення їх Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації; акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройного агресії російської федерації, складеного комісією Харківської міської ради 29.05.2023 року та затвердженого 30.05.2023 за № Ін-4141, згідно з яким об`єкт, що належать на праві приватної власності ТОВ "Альма М" та розташований за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, незадовільний технічний стан, наявні значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій; звіту № 23-09/06-н за результатами обстеження технічного стану нежитлової будівлі (склад) літ. "ВЯ-1-3" за адресою: вулиця Плиткова (вулиця Плиткова; вулиця Велико-Бурлуцька) № 12, місто Харків, Індустріальний район, Харківська область, виконаний ТОВ "Харківбуд-Сервіс"; витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, сформованого 09.04.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПЗМ: ОНМ-09.04.2024-313335, об`єкт нерухомого майна: будівлі нежитлові, будівлі офісні, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРП: 227437863101, адреса: Харківська область, Харківський район, Харківська ТГ, м. Харків, вулиця Плиткова, будинок 12, корпус/секція літ. ВЯ-1-3, літера; листа Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.04.2024 № 51а-3/119-67/01-01/24, згідно з яким у період часу з 01.05.2022 по 30.06.2022 року зафіксовано три факти обстрілів м. Харкова по вулиці Плитковій, 12; листа AT "Харківобленерго" від 19.07.2024 № 42/5261, щодо знеструмлення та відсутності у період з 21.06.2022 по 16.09.2022 електроенергії на об`єкті нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, буд.12, через обстріли збройними формуваннями російської федерації, внаслідок чого були пошкоджені електромережі та електрообладнання, які після часткового відновлення супроводжувались постійними вимкненнями в зв`язку з перебоями роботи електрообладнання та енергомереж, у своїй сукупності свідчать про наявність форс-мажорних обставин, які є доведеними позивачем належними доказами, що в свою чергу, виключає наявність вини в діях платника податків, на та як наслідок, ці обставини є підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у період 21.06.2022 по 16.09.2022, у зв`язку з чим, застосування до підприємства позивача штрафу за несвоєчасну реєстрації податкових накладних, а саме: податкових накладних, які складені: у період з лютого по червень 2022 року, дати реєстрації цих накладних: 26.07.2022, 27.07.2022 та 01.08.2022 (зазначені в розрахунку суми штрафних санкцій під порядковими номерами з 1 по 580, кількість днів затримки 11-27 днів), є неправомірним.
Що стосується правомірності застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 3 від 31.07.2022, дата реєстрації 16.08.2022, кількість днів прострочення 1; податкової накладної № 12 від 31.08.2022, дата реєстрації 16.09.2022, кількість днів прострочення 1; податкових накладних від 31.10.2022 №№ 35, 38, 14, 34, 28, 37, 42, дата реєстрації 16.11.2022, кількість днів прострочення 1; податкових накладних від 31.12.2022 №№ 12, 14, дата реєстрації 16.01.2023, кількість днів прострочення 1, судом апеляційної інстанції враховано наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, за п. 3 Порядку, Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, як Податковим кодексом України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України та Порядку № 1246, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Так, згідно наданих позивачем електронних повідомлень, що створюються системою автоматично після формування та направлення до ЄРПН податкових накладних, податкову накладну № 3 від 31.07.2022, направлено на реєстрацію 15.08.2022 о 18:15 (квитанцію № 1 отримано платником 16.08.2022 о 12:07), податкову накладну № 12 від 31.08.2022, направлено на реєстрацію 14.09.2022 о 12:39, (квитанцію про реєстрацію отримано платником 16.09.2022 о 15:59), податкові накладні №№ 35, 38, 14, 34, 28, 37, 42, направлено на реєстрацію 15.11.2022 о 10:29 (квитанції № 1 отримано платником 16.11.2022 о 12:26), податкові накладні від 31.12.2022 №№ 12, 14 направлено на реєстрацію 13.01.2023 о 18:40 (квитанції № 1 отримано платником 16.01.2023 о 13:30).
Наведене свідчить про те, що зазначені вище податкові були надіслані в ЄРПН протягом тривалості операційного дня, встановленого пунктом 69.18. підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та з дотримання строків реєстрації податкових накладних, але впродовж того ж операційного дня квитанцію про прийняття та/або неприйняття зазначених податкових накладних позивачем отримано не було.
Отже, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації перелічених вище податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.
В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
Таким чином, при проведенні камеральної перевірки контролюючим органом не враховано той факт, що вказані вище податкові накладні, належним чином та у встановлений законодавцем строк надіслані позивачем для реєстрації в ЄРПН, а тому підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності в цій частині не було.
Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про протиправність нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних згідно податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 № 0250870415, а відтак про задоволення даних позовних вимог.
Верховний Суд констатує, що рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи, оцінки доказів не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи а доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -