ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року
м. Київ
справа №560/9731/23
адміністративне провадження № К/990/5373/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,
розглянув в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 (судді: Граб Л.С. (головуючий), Смілянець Е. С., Сторчак В. Ю.) у справі №560/9731/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дживальдіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Дживальдіс" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023, яким до позивача на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф за платежем податок на додану вартість на суму 1475129,30 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.
2. В обґрунтування позовних вимог Підприємство вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що на час його прийняття діяли положення пунктів 89 та 90 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, а тому підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених саме пунктом 90 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, проте контролюючим органом неправильно розраховано розмір штрафу.
Крім того, контролюючим органом при визначенні штрафу безпідставно було враховано зведену податкову накладну №1040 від 30.04.2022, оскільки Підприємством зазначена накладна направлялась на реєстрацію своєчасно в межах строку, встановленого абзацом 3 підпункту 69-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме не пізніше 20 липня 2022 року.
За позицією позивача, визначення розміру фінансової (штрафної) санкції (штрафу), що підлягає застосуванню до платників податків належить до компетенції контролюючих органів, суд не повинен самостійно визначати розмір штрафу, що підлягає застосуванню, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, при цьому контролюючий орган не позбавлений права на прийняття нового податкового повідомлення - рішення на правильно розраховану суму штрафу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, позов Підприємства задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 визнано протиправним та скасовано на суму 1 025 255,45 грн, в решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги Підприємства в частині суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з 8 лютого2023 року діють пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, а тому такі норми повинні застосовуватись до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2023 №00/3164/0406, оскільки таке прийнято після набрання чинності такими нормами. Таким чином, розміри застосованих штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних повинні становити, відповідно: 2%; 5%; 10%; 15%; 25%, а не у розмірах визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині.
Суд апеляційної інстанції також вказав, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Також суд зазначив про необхідність врахувати і приписи частини першої статті 58 Конституції України, а саме, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Враховуючи, що на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вже набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача в зазначеній частині.
6. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом за результатами камеральної перевірки встановлено порушення ПП "Дживальдіс" терміну реєстрації 720 податкових накладних, складених у квітні 2022 року.
Як вбачається з акту камеральної перевірки, перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації 55 податкових накладних зареєстрованих позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) 15.07.2022, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 1 день та 655 податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації ще на більшу кількість днів.
У зв`язку з набранням 03.01.2023 чинності змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-ІХ, з метою виконання вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та на підставі протоколу засідання комісії по вирішенню спірних питань ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо розгляду виявлених податкових повідомлень - рішень/актів перевірок на предмет таких, які підлягають перегляду, відповідно до вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 21.03.2023, скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2022 за №00/6546/0406, що прийнято контролюючим органом на підставі камеральної перевірки, у частині застосованих штрафних санкцій у сумі 89232,64 грн (по 55 податкових накладних зареєстрованих 15.07.2022) та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 на суму 1475129,30 гривень.
Розрахунок штрафний санкцій викладено окремим документом з розбивкою по колонкам дати податкової накладної, дати її реєстрації, кількість днів прострочення та сумою штрафу за кожну (т.1 а.с.71-75).
Позивач не погодився податковим повідомленням - рішенням №00/3164/0406 від 27.03.2023 та оскаржив його в судовому порядку.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій відповідач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин пункт 120-1.1 статті 120-1, підпункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, при цьому висновок щодо правильного застосування вказаних норм викладено Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 у справі №280/4484/23.
Контролюючий орган вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" (набрав чинності 08 лютого 2023 року), (далі - Закон № 2876-IX) не має прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Крім того контролюючий орган наголошує, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосовуються у разі порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, які передбачені саме пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення просить залишити без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Позивач вказує, що контролюючим органом не було взято до уваги, що в наведеній ним постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 не сформульовано остаточний правовий висновок, оскільки справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, вказана постанова Верховного Суду прийнята 30.01.2024, тобто вже після прийняття оскаржуваних судових рішень у цій справі (13.12.2023), а отже і не могла бути врахована судами попередніх інстанцій.
Крім того, станом на 13.03.2024 (дата подання відзиву), відсутній предмет спору у цій справі оскільки податкове повідомлення - рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 було скасовано із власної ініціативи ГУ ДПС у Хмельницькій області та прийнято нове податкове повідомлення рішення №0/14568/0406 від 18.12.2023, про що внесено відповідну інформацію в розділ "Стан розрахунків з бюджетом" Електронного кабінету платника податків.
10. Також позивачем до суду подано клопотання про передачу цієї справи №560/9731/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Як підставу такої передачі позивач вказує частину п`яту статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на наявність у цій справі виключної правової проблеми і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Позивач вважає, що справа містить виключну правову проблему щодо застосування норми права: пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону № 2876-IX від 12.01.2023 та необхідності відступу від раніше ухвалених рішень Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23; від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.
На переконання Підприємства наявна необхідність для передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосовно:
- зворотної дії в часі пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
- неможливості прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, після 08.02.2023 щодо правовідносин з реєстрації податкових накладних складених в період з 24.02.2022 по 07.02.2023 року;
- застосування положень пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, щодо правовідносин, з реєстрації податкових накладних складених в період з 24.02.2022 року по 07.02.2023 року, за умови, що податкове повідомлення-рішення прийнято після 08.02.2023.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
11. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
12. Слід зазначити, що у цій справі не є спірним факт порушення строків реєстрації податкових накладних, позивач не заперечує, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку.
Фактично позивач не погоджується з розміром застосованого штрафу. На переконання позивача на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення вже діяли положення пунктів 89 та 90 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення, а тому штраф мав розраховуватись у розмірах визначених саме пунктом 90 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Отже, ключовими та спірним питаннями у цій справі є правомірність визначення позивачу штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних у розмірах визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже наведеними нормами Податкового кодексу України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.
При цьому податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX), відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 52-1 такого змісту (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ):
"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
При цьому, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Аналогічний правовий висновок було сформовано Верховним Судом за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20, а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду цієї справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено:
- у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" у підпункті 69.1 слова "трьох місяців" замінені словами "шести місяців".
В подальшому, у зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260-IX) підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у такій редакції:
"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Також Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено в наступній редакції "…У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються"
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Крім того, Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Також зазначеним Законом № 2260-IX пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений підпунктом 69.1-1, відповідно до якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу також є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23; від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23, а також у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні складені позивачем в квітні 2022 року, а реєстрація таких накладних проведена у період з 18 липня по 19 серпня 2022 року (тобто після 15 липня 2022 року), що свідчить про порушення строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому суди дійшли правильного висновку, що у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Проте, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій в частині необхідності застосування штрафу у розмірах передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, з огляду на наступне.
Питання темпоральних меж застосування зменшених штрафних санкцій, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України вже були предметом розгляду Верховним Судом.
Верховний Суд у постановах від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23 вказував, що зменшені розміри штрафних санкцій застосовуються тільки до фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених та зареєстрованих після 08 лютого 2023 року або податкових накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності станом на 08 лютого 2023 року.
Зазначену позицію було підтримано і під час розгляду справи № 200/4768/23 Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (постанова від 26.02.2025).
Строки для реєстрації податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, і до 08 лютого 2023 року (набрання чинності Законом № 2876-ІX) такі були незмінними, а саме для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Розміри штрафу за порушення платниками визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України і в залежності від строку порушення реєстрації становлять від 10 відсотків до 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
Таким чином, положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України перебувають у нерозривній єдності. Такого роду підхід обумовлюється формально-юридичною логікою: приписи пункту 201.10 статті 201 та пункту 120-1.1 статті 120-1 мають взаємно відсильні норми одна на одну.
Проте у зв`язку з прийняттям Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" (Закон № 2876-IX), який набрав чинності 8 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України був доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведених норм права свідчить, що пункти 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України перебувають у нерозривній єдності. Зокрема, такий висновок підтверджується взаємними відсильними нормами. Пункт 90 передбачає відповідальність за окремий склад податкового правопорушення, оскільки фінансова відповідальність визначається за порушення процедурних правил сформованих у пункті 89, які не є тотожними за своїм темпоральним змістом приписам пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Щодо питання чи можуть мати приписи пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зворотну дію у часі, Суд вказує, що згідно з положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи".
Тобто, норми Конституції України встановлюють, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. При цьому встановлюється два загальні виключення (випадки коли нормативні приписи мають зворотну дію у часі): коли нові правила пом`якшують відповідальність особи; коли нові правила скасовують відповідальність особи.
Водночас у цьому конкретному випадку мова йде про співставлення приписів: пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Правовий механізм аналізованих норм права вказує на те, що пункт 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Санкційні норми, що діяли "до" та "після" набрання чинності Законом № 2876-ІX передбачають відповідальність за нетотожні склади податкових правопорушень.
Отже, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України формують комплексний правовий механізм, який не поширює свою дію на відносини, що мали місце до набрання ними чинності. Зворотна дія у часі положень пункту 89 розділу не є можливою.
Іншими словами, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після. Пункт 90 цього підрозділу визначає відповідальність (штрафи) саме за порушення цих нових строків реєстрації (тобто за склад податкового правопорушення, відмінний від "довоєнних" строків пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). З огляду на це можна дійти висновки, що ці норми - пунктів 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не замінюють "автоматично" старі положення (пункту 201.10 статті 201 і пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу), а створюють окремий правовий механізм саме для "воєнного" періоду, не маючи зворотної сили щодо подій, які відбулися до набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Верховний Суд також наголошує, що пункт 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.
Водночас у спірному випадку йдеться про різний склад податкового правопорушення, а не про однакові правопорушення з різними розмірами штрафів. Закон № 2876?ІХ не вносив змін до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим розміри штрафів замінюються на нові.
Отже, пункт 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України сам по собі не змінює темпоральних меж дії нових норм, а лише вказує на те, що у разі, коли штраф визначається за тим самим порушенням, але на момент ухвалення рішення змінився його розмір у межах однієї й тієї ж правової норми, слід брати до уваги новий (зменшений) розмір. У випадку ж із пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України йдеться про інше правопорушення (порушення нових "воєнних" строків реєстрації), тож вони не можуть поширюватися відповідальність, що передбачена іншими нормами.
Отже враховуючи, що всі спірні податкові накладні складені у квітні 2022 року та зареєстровані в ЄРПН з 18 липня по 19 серпня 2022 року тобто з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, то відповідальність за такі порушення передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Отже контролюючим органом правильно здійснено розрахунок штрафу відповідно до вимог саме пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Натомість суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку необхідність застосування штрафу у зменшених розмірах, що передбачені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає помилковим і посилання суду першої інстанції при вирішенні спору на те, що в даному випадку необхідно застосовувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку, що передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, а саме, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Як вже зазначалось вище пункт 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає відповідальність за недотримання процедурних положень пункту 89 цього підрозділу, тоді як пункт 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу визначає відповідальність за порушення процедурних вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
Отже, хоча обидві норми (пункт 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" та стаття 120-1 Податкового кодексу України) передбачають відповідальність за порушення платниками граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, проте такі стосуються різних (відмінних) складів податкових правопорушень (пункт 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" та стаття 201 Податкового кодексу України).
Таким чином, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" та стаття 120-1 Податкового кодексу України не припускають неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників податків, а тому передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принцип презумпції правомірності рішень платника податків в даному випадку є незастосовним.
З огляду на наведене вище, покликання позивача в клопотанні про передачу цієї справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду з посиланням на те, що пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, передбачена пряма вказівка на подію, яка уже настала "Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні", тобто пункти 89 та 90 містять пряму вказівку на подію, яка настала 24.02.2024, а отже такі пункти мають зворотну дію в часі починаючи з 24.02.2024, є помилковими.
Зазначені висновки в повній мірі узгоджуються та відповідають висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23; від 12.03.2024 у справі №160/13661/23, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23 та від 26.02.2025 у справі 200/4768/23.
З огляду на наведене вище колегія суддів не вбачає підстав та необхідності передачі цієї справи №560/9731/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
13. Таким чином, враховуючи, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (що визнається позивачем), контролюючим органом обґрунтовано проведено обрахунок штрафу у розмірах передбачених положеннями пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України.
З огляду на вказане податкове повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 є правомірним в частині застосування до позивача штрафу у сумі 1 474 594,18 грн.
Щодо застосування штрафу у розмірі 535,12 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023.
Як вбачається з позовної заяви Підприємство вказувало, що при визначенні штрафу відповідачем було безпідставно враховано зведену податкову накладну №1040 від 30.04.2022 на суму ПДВ 5351,20 грн, оскільки зазначена накладна направлялась на реєстрацію своєчасно в межах строку, встановленого абзацом 3 підпункту 69-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме не пізніше 20 липня 2022 року.
При цьому судами попередніх інстанцій жодних обставин відносно податкової накладної №1040 від 30.04.2022 на суму ПДВ 5351,20 грн не встановлено, зокрема дату реєстрації такої накладної, строк передбачений законодавством для реєстрації податкових накладних, тощо.
Тобто судами фактично не встановлено обставини щодо порушення чи не порушення позивачем строку реєстрації податкової накладної №1040 від 30.04.2022 на суму ПДВ 5351,20 грн, що виключає можливість Суду дійти висновку про обґрунтованість застосування штрафу у розмірі 535,12 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023.
З урахуванням вказаного, в частині правомірності застосування штрафу у сумі 535,12 грн за не несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №1040 від 30.04.2022 справа підлягає направленню на новий розгляд.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині, а тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 підлягає частковому задоволенню.
15. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосованого штрафу у сумі 535,12 грн, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не досліджено докази та не встановлено всі обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення в частині реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1040 від 30.04.2022, що є порушенням норм процесуального права, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №560/9731/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Дживальдіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 в частині застосування штрафу на суму 1 474 594,18 грн.
В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/3164/0406 від 27.03.2023 на суму 535,12 грн справу №560/9731/23 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.