1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року

м. Київ

справа № 160/16191/24

адміністративне провадження № К/990/1142/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Дурасової Ю.В., Божко Л.А.) у справі №160/16191/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 10.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1.23912.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на протиправність відмови їй у перерахунку та виплаті пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи на дату призначення пенсії у розмірі 1,23912. Позивачка зазначила, що отримує пенсію за віком з 1993 року, яку їй було призначено із урахуванням коефіцієнту заробітку при призначенні пенсії за період з 01.03.1991 по 28.02.1993 у розмірі 1,23912. Після призначення їй пенсії вона продовжувала працювати, на підставі чого були здійснені перерахунки пенсії виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992, з 01.07.2000 по 30.06.2010 роки. Однак, під час перерахунку пенсії з урахуванням подальшої її роботи відповідачем було безпідставно знижено їй коефіцієнт заробітку, внаслідок чого він склав 0,84715. У відповідь на її звернення щодо застосування первинного коефіцієнту заробітної плати, відповідач відмовив у застосуванні коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи на дату призначення пенсії у розмірі 1,23912.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1993 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

4. Призначену позивачці у 1993 році пенсію за віком було обчислено із врахуванням страхового стажу 55 років 03 місяці 22 дня із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення 1,23912, що підтверджується розрахунком від 12.01.2005 №1 у пенсійній справі №146602.

5. У подальшому їй як працюючому пенсіонеру перераховано пенсію за віком, виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992, з урахуванням індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2010, відповідно до яких індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,84715.

6. Позивачка не погодилася із здійсненим їй перерахунком пенсії та 10.04.2024 звернулась до відповідача із заявою про проведення їй перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 з розрахунку коефіцієнта заробітної плати ( доходу) застрахованої особи 1,23912.

7. Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 06.05.2024 №27743-18329/П-01/8-0400/24 повідомило заявницю про відсутність підстав для вчинення перерахунку. Цим листом також повідомило позивачку про наявність в неї страхового стажу 55 років 03 місяця 22 дня станом на 31.05.2022. Коефіцієнт страхового стажу з урахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,55250. Пенсію обчислено виходячи із заробітної плати за період з 01.01.1988 по 31.12.1992 та з урахуванням індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2010. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,84715.

8. Позивачка не погодилась з відмовою відповідача та звернулась до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.09.2024 позов задовольнив: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачці у перерахунку та виплаті пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 10.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1.23912.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для здійснення позивачці з 10.04.2024 (дати звернення) перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912 відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV. До таких висновків суд першої інстанції дійшов з тих підстав, що позивачка після призначення їй пенсії продовжувала працювати, а відповідно до цієї норми вона має право на перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

10. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.12.2024 апеляційну скаргу відповідача задовольнив, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для перерахунку пенсії, оскільки позивачка не обґрунтувала розмір коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

11. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено.

12. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

13. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без урахування висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, в якій Суд дійшов до висновку, що чинне законодавство не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які враховано заробітну плату для обчислення розмір пенсії при її призначенні або перерахунку.

14. У касаційній скарзі заявниця стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: частини першої статті 46 Конституції України; частин першої та другої статті 40, частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, які надають їй право самостійно обирати періоди роботи, включені до її страхового стажу для перерахунку її пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи, який розрахований, виходячи з її стажу роботи.

15. Позивачка зауважує, що суд апеляційної інстанції помилково скасував правомірне рішення суду першої інстанції, не врахувавши наявність в неї права на перерахунок пенсії за віком, виходячи із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, за період з 01.03.1991 по 28.02.1993, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912.

16. Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

18. Предметом цієї справи є правомірність здійснення перерахунку та виплати пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993 з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912 та стажу, набутого після призначення їй пенсії, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV.

19. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

20. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

21. За правилами статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

22. Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

23. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

24. Наведеними нормами законодавець надав право пенсіонеру при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.

25. Ураховуючи, що позивачка продовжувала працювати після призначення їй пенсії за віком у 1993 році, відповідно до статті 42 Закону №1058 вона має право на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням страхового стажу. Позивачка, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, правомірно розраховує на обчислення їй пенсії, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912.

26. Чинне законодавствj не наділяє пенсійний орган правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.

27. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивачки права на перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912.

28. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19, у якій Суд дійшов висновку про наявність у пенсіонера права при здійсненні перерахунку пенсії самостійно обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, з урахуванням заробітної плати (коефіцієнту), з якої була призначена пенсія.

29. Приймаючи до уваги встановлені обставини у цій справі, Суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивачки з боку відповідача щодо відмови у перерахунку їй пенсії за віком відповідно до статті 42 Закону №1058-ІV, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1991 по 28.02.1993, з урахуванням коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 1,23912.

30. У ході касаційного перегляду підтвердились обставини справи, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження, а саме неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19.

31. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

32. Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що у зв`язку із неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 підлягає скасуванню, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,


................
Перейти до повного тексту