ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5343/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
офісу ГП - Шапка І.М.
відповідача - 1 - не з`явився
відповідача - 2 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Тищенко О.В., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 (суддя Морозов С.М.)
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави
до: 1. Київської міської ради,
2. Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Автошанс"
про скасування рішення, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 06.04.2023 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави із позовною заявою до Київської міської ради (далі - Київська міськрада, Відповідач-1, Скаржник) та Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Автошанс" (далі - ОК "Автошанс", Відповідач-2) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Київської міськради від 09.12.2021 №3978/4019 "Про передачу обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Автошанс" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва" (далі - Рішення №3978/4019);
- визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 15.12.2022 № 582, укладений між Київською міськрадою та ОК "Автошанс" (далі - Договір оренди);
- зобов`язання Відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради земельну ділянку площею 0,5564 га по вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0006), у стані, придатному для її подальшого використання.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до вимог статей 124, 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок для експлуатації та обслуговування автостоянки має здійснюватися на конкурентних засадах за результатами проведених торгів. Оскільки вказаних вимог дотримано не було, Рішення №3978/4019 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а Договір оренди - визнанню недійсним як такий, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024, позов задоволено повністю.
2.2. Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що земельним законодавством передбачено виключення із порядку передачі земельної ділянки державної чи комунальної власності в оренду без конкурентних засад, а саме у випадку, якщо земельна ділянка використовується під об`єкти дорожнього сервісу, тобто під майданчик для стоянки транспортних засобів. При цьому суди виснували, що у випадку використання земельної ділянки не для обслуговування нерухомого майна, що на ній знаходиться, а для експлуатації об`єкту дорожнього сервісу (автостоянки), передача земельної ділянки в оренду земельним законодавством передбачена лише за результатами проведення земельних торгів. За таких обставин Київська міськрада діяла не у межах повноважень, визначених законом, у зв`язку з чим Рішення №3978/4019 підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Оскільки Договір оренди укладений між відповідачами на підставі незаконного Рішення №3978/4019, як наслідок, він має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка - повернута територіальній громаді міста Києва.
2.3. Не погоджуючись з такими рішеннями, Київська міськрада оскаржила їх у касаційному порядку.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 13.02.2025 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Київська міськрада у своїй касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
3.3. Доводами касаційної скарги Відповідач-1 визначив неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі № 910/10500/19, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15 (щодо надмірного втручання у мирне володіння майном), від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 та від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13 (щодо неефективності такого способу захисту як визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними)).
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор доводить Суду неподібність справ, на постанови у яких посилається Скаржник, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3.5. Відповідач-2 своїм правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористався.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. Рішенням загальних зборів членів засновників ОК "Автошанс" від 16.08.2016 громадянин ОСОБА_1 передав нерухоме майно (гараж загальною площею 24,3 кв.м в АДРЕСА_1 ) у власність Відповідача-2 шляхом внесення пайового внеску засновником кооперативу (протоколу №23).
4.2. Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 16.08.2016 ОСОБА_1 передав, а Обслуговуючий кооператив "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Автошанс" прийняв у власність вищевказане майно шляхом внесення пайового внеску члена (засновника) кооперативу.
4.3. 31.08.2016 до Державного реєстру речових прав внесено запис про право власності на вказаний гараж за ОК "Автошанс".
4.4. У подальшому оспорюваним рішенням Київської міськради від 09.12.2021 №3978/4019 "Про передачу Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Автошанс" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 " Відповідачу-2 передано в оренду на 15 років спірну земельну ділянку площею 0,5564 га у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, для експлуатації та обслуговування автостоянки, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
4.5. На виконання вказаного Рішення № 3978/4019 між Київської міськрадою (орендодавець) та ОК "Автошанс" (орендар) укладено Договір оренди від 15.12.2022, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду спірну земельну ділянку.
4.6. З огляду на неспівмірність площі нерухомого майна (24,3 кв.м) та спірної земельної ділянки (0,5564 га), наданої в оренду для його експлуатації, Прокурор зазначає про необхідність дотримання конкурсної процедури при відчуженні Київською міськрадою права оренди цієї ділянки, а недотримання такої процедури стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Предметом спору у даній справі є пов`язані між собою, але самостійні матеріально-правові вимоги про скасування рішення Київської міськради, про визнання недійсним Договору оренди та про зобов`язання повернути власнику спірну земельну ділянку.
Щодо визнання недійсним Договору оренди та зобов`язання Відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва спірну земельну ділянку
5.4. Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.
5.5. Відповідно до пункту 1 статті 123 цього ж кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
5.6. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
5.7. Відповідно до частини другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
5.8. За приписами частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
5.9. При цьому згідно з частиною другою статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Як регламентовано в абзаці 13 частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).
5.10. В такий спосіб в наведеній нормі прямо зазначено про необхідність проведення земельних торгів у випадку відведення земельних ділянок для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу, і судами обґрунтовано застосовано цю норму при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
5.11. Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що об`єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.
5.12. З комплексного аналізу вказаних норм випливає, що земельні ділянки під об`єктами дорожнього сервісу, тобто під майданчиками для стоянки транспортних засобів, можуть бути передані в оренду виключно на конкурентних засадах.
5.13. Судами встановлено факт приналежності земельної ділянки площею 0,5564 га з кадастровим номером 8000000000:62:701:0006 по вул. Оноре де Бальзака, 94-а у Деснянському районі міста Києва до об`єктів дорожнього сервісу, які визначені статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги", та використання її для розміщення автостоянки.
5.14. Враховуючи те, що спірну земельну ділянку оскаржуваним рішенням Київської міськради Відповідачу-2 передано саме для експлуатації та обслуговування автостоянки, тобто об`єкту дорожнього сервісу, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували, що право оренди на цю земельну ділянку (з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування автостоянки) відповідно до вимог частини другої статті 134 Земельного кодексу України Відповідач-2 міг набути виключно на конкурентних засадах.
5.15. За таких обставин надання земельної ділянки Відповідачу-2 для експлуатації та обслуговування об`єкту дорожнього сервісу (автомобільної стоянки) без проведення земельного аукціону прямо суперечить вимогам частини другої статті 134 Земельного кодексу України, яка передбачає, що право оренди для експлуатації та обслуговування автостоянки набувається суб`єктами господарювання виключно на конкурентних засадах.
5.16. Наведене спростовує доводи касаційної скарги Київської міськради та узгоджується з численними висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема але не виключно, у постановах від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15 про те, що в силу приписів частини другої статті 124, абзацу 13 частини другої статті 134 та частин першої та другої статті 135 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) для експлуатації та обслуговування саме об`єктів дорожнього сервісу підлягають продажу виключно на земельних торгах.
5.17. Судами попередніх інстанцій також досліджено питання правомірності надання спірної земельної ділянки Відповідачу-2 у зв`язку з знаходженням на ній належного останньому нерухомого майна - гаража площею 24,3 кв.м та встановлено, що вказана площа гаража становить лише 0,4 % від площі спірної земельної ділянки (0,5564 га), що не відповідає критеріям співмірності та необхідності саме для обслуговування вказаного об`єкта нерухомості.
5.18. З урахуванням викладеного суди правильно зазначили, що право оренди земельної ділянки, вільної від забудови, тобто тієї, що не знаходиться під об`єктом нерухомості ОК "Автошанс", може набуватися лише на конкурентних засадах у порядку, передбаченому статтями 134, 135 Земельного кодексу України.
При ухваленні оскаржуваних рішень судами також було враховано встановлені у справі обставини самочинності будівництва зазначеного гаража з огляду на, зокрема, відсутність дозволу власника земельної ділянки на таке будівництво (ні ОК "Автошанс", ні будь-яким іншим особам спірна земельна ділянка для будівництва не надавалася).
5.19. У свою чергу реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, в силу приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, згідно з якими не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.
5.20. В такий спосіб колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з огляду на відсутність у Відповідача-2 законних прав на нерухоме майно Київська міськрада в порушення вимог статей 328, 377 Цивільного кодексу України надала земельну ділянку без проведення земельних торгів для експлуатації та обслуговування автостоянки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20, від 07.12.2021 у справі № 910/23595/17, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.
5.21. Зважаючи на викладене господарські суди попередніх інстанцій правомірно виснували, що при прийнятті оскаржуваного Рішення № 3978/4019 Київська міськрада діяла всупереч інтересам територіальної громади та не в межах своїх повноважень.
5.22. Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 цього Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5.23. З огляду на встановлену судами попередніх інстанцій невідповідність Договору оренди актам законодавства та його укладення всупереч змісту та суті правовідносин сторін Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання його недійсним та, як наслідок, для зобов`язання ОК "Автошанс" повернути спірну земельну ділянку її власнику.
5.24. При цьому Суд відхиляє доводи Київської міськради про надмірне, на її думку, втручання у права Відповідача-2 на мирне володіння майном, оскільки суди попередніх інстанцій врахували, що поведінка Відповідача-2 у вигляді набуття у власність об`єкта нерухомості на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, не була добросовісною та у нього не було законних підстав вважати, що реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку підміняє цей порядок та здатна легітимізувати об`єкт, самочинно збудований на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Києва. В такий спосіб відсутні обставини, з якими чинне національне законодавство та практика ЄСПЛ пов`язують порушення прав на мирне володіння майном.
Додатково колегія суддів звертає увагу, що ОК "Автошанс" не скористався правом на касаційне оскарження судових рішень у справі та, як наслідок, не надав Суду доводів про втручання у його права.